Рішення

від 29.05.2024 по справі 643/3296/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/3296/24

Провадження № 2-о/643/202/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2024 м.Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Осадчого О. В.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєва Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, ОСОБА_2 про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку,-

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Селезень С.В. звернулася до суду із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що заявник ОСОБА_1 , є власником нежитлових приміщень 1-го поверху №1-1-:-1-6, 1-I загальною площею 82,3 кв.м. в літ. А-5, що знаходяться в АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Железняк Л.В. 02.02.2005 за р.№205, зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6529517 від 17.02.2005. 08 березня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника, ОСОБА_3 , що діє на підставі Довіреності, звернулася до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гуменної Л.П. з проханням посвідчити від її імені договір дарування нежитлових приміщень 1-го поверху №1-1-:-1-6, 1-I загальною площею 82,3 кв.м. в літ. А-5, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Проте, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуменною Л.П. відмовлено у посвідченні договору дарування вказаних нежитлових приміщень, у зв`язку з наявністю обтяження (іпотеки) на належні нежитлові приміщення, що підтверджується Постановою Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Гуменної Л.П. від 12 березня 2024 року. Зі змісту Постанови вбачається, що при перевірці об?єкта нерухомого майна за адресою згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, щодо об?єкта нерухомого майна, від 08 березня 2024 року, номер інформаційної довідки 369065397, виявлено наявність обтяження - іпотеку, реєстраційний номер обтяження 33475, зареєстровану 17 червня 2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гібадуловою Л.А., щодо об?єкта обтяження: нежилого приміщення, 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-І в літ. А-5 адреса: АДРЕСА_1 , підстава обтяження: договір іпотеки за р. 2578 від 17.06.2004, приватний нотаріус Гібадулова Л.А, іпотекодержатель АКБ «Базис», код 19358916, м. Харків, вул. Сумська, 88, іпотекодавець: ОСОБА_2 , код АДРЕСА_2 , строк виконання 17.09.2004, розмір основного зобовязання 100000 доларів США.

До Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 19.10.2020 внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ АКБ «Базис» (код 19358916), без правонаступника юридичної особи. Проте, запис про реєстрацію обтяження не скасований, адже повідомлення про припинення іпотеки у порядкустатті 74 Закону України «Про нотаріат»не подано.

З часу припинення юридичної особи кредитора заборону на відчуження майна, переданого в іпотеку банку не знято, у зв`язку з чим, заявник, як власник майна, звернулась до нотаріуса з заявою в якій просила приватного нотаріуса: скасувати запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 17 червня 2004 року та запис про іпотеку -реєстраційний номеробтяження 33475,зареєстровану 17.06.2004року приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу ГібадуловоюЛ.А.,щодо об?єктаобтяження:нежилого приміщення,1-гоповерху №1-1,1-2,1-3,1-4,1-5,1-6,1-Ів літ.А-5адреса: АДРЕСА_1 ,підстава обтяження:договір іпотекиза р.2578від 17.06.2004року,приватний нотаріусГібадулова Л.А,іпотекодержатель АКБ«Базис»,код 19358916,м.Харків,вул.Сумська,88,іпотекодавець: ОСОБА_2 ,код АДРЕСА_2 .Проте приватнийнотаріус ХМНОГібадулова Л.А.відмовила увчиненні вказаноїнотаріальної діїта роз`яснилапро необхідністьзвернення досуду длязняття заборонивідчуження нежитловихприміщень. Таким чином наявність такого запису порушує право власника предмета іпотеки, тобто права ОСОБА_1 самостійно розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. У зв`язку з чим, Заявник вимушена звертатися до суду для захисту своїх порушених прав. На момент звернення до суду записи про обтяження належного заявнику майна, яке було предметом Договору іпотеки, з Державного реєстру не виключені, у зв`язку з чим просила, суд встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки від 17.06.2004 №2578, який укладений між ОСОБА_2 та комерційним банком АКБ «Базис». Скасувати запис про іпотеку від 17 червня 2004 року №33475 та запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 17 червня 2006 року.

Ухвалою судді від 08.04.2024 відкрито провадження за правилами окремого провадження у цивільній справі та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання заявник не з`явилася, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без її участі, вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Заінтересована особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Л.А. у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтуєтьсяна повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.12 та ст.81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст.15, 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути також і припинення правовідношення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху №1-1-:-1-6, 1-I загальною площею 82,3 кв.м. в літ. А-5, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Вказані нежитлові приміщення належать ОСОБА_1 на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Железняк Л.В. 02.02.2005 року за р.№205, зареєстрованого в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6529517 від 17.02.2005.

Згідно Інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб?єктів нерухомогомайна,щодо об?єктанерухомого майнавід 08березня 2024року,номер інформаційноїдовідки 369065397,виявлено наявністьобтяження -іпотеку,реєстраційний номеробтяження 33475,зареєстровану 17.06.2004приватним нотаріусомХарківського міськогонотаріального округуГібадуловою Л.А.,щодо об?єктаобтяження:нежилого приміщення,1-гоповерху №1-1,1-2,1-3,1-4,1-5,1-6,1-Ів літ.А-5адреса: АДРЕСА_1 ,підстава обтяження:договір іпотекиза р.2578від 17.06.2004,приватний нотаріусГібадулова Л.А,іпотекодержатель АКБ«Базис»,код 19358916,м.Харків,вул.Сумська,88,іпотекодавець: ОСОБА_2 ,код АДРЕСА_2 ,строк виконання17.09.2004року,розмір основногозобовязання 100000доларів США.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 18.03.2024 вбачається, що 19.10.2020 до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ АКБ «Базис» код 19358916, без правонаступника юридичної особи.

Таким чином, іпотекодержатель АКБ «Базис», код 19358916, станом на теперішній час ліквідовано як юридичну особу без правонаступників. Проте, запис про реєстрацію обтяження не скасований, адже повідомлення про припинення іпотеки у порядку статті 74 Закону України «Про нотаріат»не подано.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6статті 3 ЦКУкрайни).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини першоїстатті 593 ЦК України).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання (частина п`ятастатті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека припиняється уразі припинення основного зобов`язання (абзац 1 частини першоїстатті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов`язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов`язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки).

Стаття 609 ЦК Україниприсвячена такій підставі припинення зобов`язання як ліквідація юридичної особи. Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ятастатті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном; зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації.Стаття 609 ЦК Українипоширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання. Таких висновків також дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 13 вересня 2023 року по справі за №295/7291/20.

З урахуванням встановлених обставин у цій справі, положеньстатті 609 ЦК України, ліквідації юридичної особи позикодавця та іпотекодержателя (АКБ «Базис», код 19358916) за кредитним договором, укладеним між АКБ «Базис», код 19358916 та ОСОБА_2 , існують підстави для висновку про припинення зобов`язань за кредитним договором, та внаслідок цього припинення права іпотеки за договором іпотеки від 17 червня 2004 року №2578, який укладений між АКБ «Базис», код 19358916 та ОСОБА_2 .

Крім того суд зауважує, що належним відповідачем за вимогами про визнання іпотеки припиненою, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку є АКБ «Базис», код 19358916, щодо якого 03 травня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника юридичної особи. Проте, запис про реєстрацію обтяження не скасований, адже повідомлення про припинення іпотеки у порядкустатті 74 Закону України «Про нотаріат»не подано. Наявність такого запису порушує право власника предмета іпотеки.

Тлумачення, якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК Українисвідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону) (частина першастатті 8 ЦК України).

Тлумачення частини першоїстатті 8 ЦК Українисвідчить: законодавець визначив порядок усунення прогалин в приватному праві. Приватні відносини є різноманітними, а соціальне життя - рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в приватно-правових нормах безпосередньо; умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом цивільно-правового регулювання (статті1,9 ЦК); наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин (норми акту цивільного законодавства або договору); існують правові норми, що регулюють подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

Касаційний суд у своїй Постанові від 13 вересня 2023 року по справі за №295/7291/20 зауважує, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатує, що вЦК Україниє прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац третій частини четвертоїстатті 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац третій частини четвертоїстатті 277 ЦК України). Тому Касаційний Суд підкреслює, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом третім частини четвертоїстатті 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

За таких обставин та з урахуванням наявних підстав вважати іпотеку припиненою, суд вважає за можливе встановити факт припинення іпотеки та скасувати запис про заборону відчуження на іпотечне майно та про іпотеку, які внесені на підставі договору іпотеки від 26 грудня 2006 року.

Суд акцентує увагу, що це рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування заборони відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,141,259,263-265,268ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гібадулова Лариса Августинівна, ОСОБА_2 про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку - задовольнити.

Встановити факт припинення іпотеки за договором іпотеки від 17.06.2004 №2578, який укладений між ОСОБА_2 та комерційним банком АКБ «Базис».

Скасувати запис про іпотеку від 17 червня 2004 року №33475 та запис про заборону відчуження на нерухоме майно від 17 червня 2006 року.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Суддя: О.В. Осадчий