Ухвала

від 29.05.2024 по справі 234/1245/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 234/1245/22

Провадження № 2/202/2066/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Альошина» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення речового права на нього,-

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2022 року до Краматорського міського судуДонецької областінадійшла позовназаява ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Альошина» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення речового права на нього.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України"Просудоустрій істатус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 липня 2023 року № 747/0/15-23 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області» змінено з 07 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Водночас згідно з цим рішенням Вищої ради правосуддя Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська належить продовжити розгляд справ, які надійшли до 06 серпня 2023 року включно на розгляд цього суду у порядку, визначеному частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22.

Отже, судові справи, які станом на день видання Верховним Судом розпорядження від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» перебували в провадженні Краматорського міського суду Донецької області, підсудні Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська, що узгоджується з позицією Ради суддів України, викладеною у рішенні від 17.08.2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2023 року, головуючим суддею у розгляді вказаної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.

Ухвалою суддіІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська від04 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріальногорайонного судум.Дніпропетровська від06березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі.

Позивач в судові засідання призначені на 11 квітня 2024 року, 29 травня 2024 року, не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки з повідомленням про врученням, яка повернена з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяви щодо розгляду справи в відсутності позивача суду не надано.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань не надійшло.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Частиною 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналогічні положення закріплено в статтях 2, 13 ЦПК України.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії», Суд зробив висновок, що держави - учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Зазначене вище відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20) та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).

Згідно з частиною третьою статті 131ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до вимог ч.5 ст.223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

В судовому засіданні встановлено, що позивач повторно не з`явився у судове засідання призначене для розгляду справи по суті без поважних причин.

Повторну неявку позивача в судове засідання без поважних причин суд розцінює, як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.

Неявка в судове засідання належним чином повідомленого позивача незалежно від поважності причин свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду та призводить до порушення розумних строків розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, оскільки позивач повторно не з`явився в судове засідання, то суд вважає за можливим залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись: ст.ст.44, 223, 257 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства «Альошина» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Архангельська, буд.255, ЄДРПОУ:34310991) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення речового права на нього - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суд через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом 15-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги .

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.П. Слюсар