Рішення

від 28.05.2024 по справі 177/320/24

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/320/24

Провадження № 2/177/378/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 травня 2024 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою фермерського господарства«Техагромет»до ОСОБА_4 про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ФГ «Техагромет» Дешко В.Я. звернувся до суду засобами поштового зв`язку з указаним позовом, отриманим судом 15.02.2024, та просив стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ФГ «Техагромет» збитки в розмірі 10449,93 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 10.01.2013 між ФГ «Техагромет» та відповідачем ОСОБА_4 , яка є власником земельної ділянки з кадастровим номером 12:218:843:00:01:030:0022, загальною площею 2,8977 га, у тому числі ріллі 2,8977 га, розташованої на території Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.02.2016. Пунктом 8 договору обумовлено, що договір укладено на 10 років, після чого орендар має переважне право поновити його на новий строк, при цьому, орендодавець повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір не продовжувати його. Позивачем належним чином виконувалися умови договору та взяті на себе зобов`язання. Строк дії договору закінчився 10.01.2023. До закінчення строку відповідач не надала жодних заперечень щодо поновлення договору оренди землі, позивачем не отримано письмового повідомлення від орендодавця щодо наміру не продовжувати договір, як це передбачено п. 8 договору, що позивач розцінив як мовчазну згоду на поновлення договору, а тому продовжив користуватися земельною ділянкою та на початку 2023 року провів оранку та дискування ділянки, тим самим, здійснив повну підготовку до посівної. Однак, у травні 2023 року відповідач самостійно здійснила посів сільськогосподарських культур на своїй земельній ділянці, аргументуючи це фактичним закінченням строку дії договору. Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 відмовлено в задоволенні позову ФГ «Техагромет» про поновлення строку дії договору оренди. Через те, що орендодавцем не направлялося позивачу повідомлення про намір не продовжувати договір оренди, ФГ «Техагромет» понесло збитки у загальному розмірі 10449,93 грн, які складаються з витрат на: оранку 4780,07 грн, дискування 1191,14 грн, єдиний податок 764,05 грн, мінімальне податкове зобов`язання 3217,05 грн, інші витрати 5% - 497,62 грн, які ФГ «Техагромет» просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником відповідача ОСОБА_2 04.03.2024 подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позову ФГ «Техагромет» у повному обсязі. Свою незгоду з позовними вимогами мотивував тим, що 10.01.2013 між ФГ «Техагромет» та власником земельної ділянки з кадастровим номером 12:218:843:00:01:030:0022 ОСОБА_4 , укладено договір оренди земельної ділянки на 10 років, який сплинув 10.01.2023. На момент припинення дії договору земельна ділянка була вільна від сільськогосподарських культур, знаходилася в тому ж стані, у якому була передана в оренду 10.01.2013. Станом на 10.01.2023 ФГ «Техагромет» не скористалося переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, лист-повідомлення про існування такого наміру та проект договору відповідачеві не надіслало, у зв`язку з чим, ОСОБА_4 згоду на його продовження не надала. Будь-які інші угоди, після припинення строку дії договору оренди, між сторонами не укладалися, акти виконаних робіт не підписувалися. Про відсутність наміру продовжувати договір оренди позивача було усно повідомлено за півроку до закінчення строку дії договору. Обставини невиконання п. 8 договору оренди, чим обґрунтовує свої позовні вимоги ФГ «Техагромет», безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом при розгляді цивільної справи № 177/1730/23, що відображено в рішенні суду від 06.12.2023, яким у задоволенні позову ФГ «Техагромет» до ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі поновленим, відмовлено в повному обсязі. Вказане рішення суду набрало законної сили 09.01.2024, а тому, у в силу дії ст. 82 ЦПК України, обставини встановленні вказаним рішенням суду, доказуванню не підлягають.. Понесені позивачем витрати спричинені його власною бездіяльністю, а не протиправними діями відповідача, що виключає настання цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4 у вигляді покладення на неї обов`язку з відшкодування збитків (а.с.57-63).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просила позов задовольнити в повному обсязі, позовні вимоги підтримала. Окрім того, останньою не заперечувалося, що ФГ «Техагромет» до закінчення строку договору оренди землі не надсилало орендодавцю проекту договору оренди, а також, що роботи по обробітку землі проведені ФГ «Техагромет» на початку 2023, вартість яких включена до розміру збитків, фактично проведені після закінчення строку дії договору оренди землі, оскільки господарство вважало договір оренди продовженим через мовчазну згоду орендодавця та розраховувало на подальший обробіток землі.

Представники відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 113961, виданого на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації від 25.11.2003 № 1107-р, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 2,8977 га, розташованої на території Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 12:218:843:00:01:030:0022 (а.с.17).

Між ОСОБА_4 та ФГ «Техагромет» 10.01.2013 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 12:218:843:00:01:030:0022, строком на 10 років, із урахуванням ротації культур, 0згідно з проектом землеустрою (а.с.17-18).

Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір не продовжувати його дію.

Як передбачено п. п. 20-23 договору оренди землі, після припинення дії договору «Орендар» повертає «Орендодавцеві» земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав її в оренду. Витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати у разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Згідно з п. 29 договору, після закінчення дії цього договору, у разі відсутності домовленості про його подовження чи перезаключення, орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцеві у стані не гіршому на момент передачі.

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 32 Договору).

Відповідно до п. 36 договору, за виконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність до закону та цього договору.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За приписамист.31вказаного Закону,договір орендиземлі припиняєтьсяв разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33ЗаконуУкраїни «Про оренду землі», визначено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.У разі недосягнення домовленостіщодо орендної плати та інших істотних умов договорупереважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Отже, аналіз ст. 33 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що реалізації права на переважне право укладення договору оренди на новий строк вимагає саме від орендаря активних дій, який мав би надіслати проект договору орендодавцю в строк, що б дозволяв останньому ознайомитися з текстом проекту договору та повідомити про своє рішення не пізніше як за 60 днів до закінчення договору оренди.

Як зазначила у судовому засіданні представник позивача, після закінчення строку дії договору оренди землі, не отримавши від відповідача заперечень щодо поновлення договору, позивач ФГ «Техагромет» розцінив це як мовчазну згоду на поновлення договору, тому господарство продовжило користування земельною ділянкою, готуючись до посівної, здійснило оранку та дискування землі. Представник позивача акцентувала увагу суду на тому, що проведення вказаних робіт не пов`язане з поліпшенням земельної ділянки, а є саме незавершеним сільськогосподарським виробництвом, оскільки господарство готувало земельну ділянку до посівної, зважаючи на дійсність договору оренди земельної ділянки.

Оскільки в травні 2023 року спірна земельна ділянка була засіяна власником землі, який не вжив жодних заходів для поновлення договору оренди на новий строк, ФГ «Техагромет» у кінці серпня 2023 року звернулося до суду з позовом до власника землі ОСОБА_4 про визнання договору оренди землі поновленим, у задоволенні якого рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 відмовлено (справа № 177/1730/23). Рішення суду набрало законної сили 09.01.2024 (а.с.90-93).

Указаним рішенням суду встановлено, що орендар не повідомив орендодавця про свій намір укладення договору оренди на новий строк, не надіслав йому відповідного повідомлення з додаванням тексту договору оренди на новий строк, орендодавець відповідач у справі, не мала можливості реалізувати свої права щодо розгляду відповідної пропозиції, узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору, та прийняття рішення про укладення чи не укладення договору оренди на новий строк.

Відповідно, орендодавець був позбавлений можливості виконувати вимоги п. 8 договору оренди від 10.01.2013, оскільки не отримавши до закінчення строку дії договору оренди (10.01.2023) пропозиції орендаря, він не міг знати про бажання орендаря продовжувати договір оренди, умови такого продовження, розглянути умови додаткової угоди відповідно до ст. 33 Закону та повідомити орендаря за 60 днів до закінчення договору про небажання продовжувати договір на новий строк. Договір оренди від 10.01.2013 є таким, що припинився 10.01.2023, оскільки до спливу строку його дії між сторонами не було домовленості щодо його продовження, зокрема через неповідомлення ФГ «Техагромет» орендодавця про своє бажання продовжувати договір на новий строк. Суд дійшов до переконання, що саме позивач не виконав умови та не дотримався порядку, який забезпечив би йому право на переважне укладення договору оренди землі на новий строк, а тому у позові ФГ «Техагромет» про укладення договору на новий строк було відмовлено.

У вищевказаному рішенні суду також надано оцінку й доводам ФГ «Техагромет» у частині сприйняття відсутності заперечень орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк, як мовчазної згоди до цього. Зокрема суд вказав, що для того щоб орендодавець міг висловити згоду чи заперечення щодо продовження договору на новий строк, він мав би отримати відповідну пропозицію, отримати додаткову угоду, складення тексту якої є обов`язком орендаря, і лише після цього може погодитися на пропозицію продовжити договір, у тому числі, шляхом «мовчазної згоди».

Зазначені обставини, у силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

На підставі встановлених судом обставин про те, що саме позивач ФГ «Техагромет» не дотрималося визначеної законодавством процедури укладення договору на новий строк, що унеможливило реалізацію обов`язку орендодавця ОСОБА_4 повідомити про небажання укладення договору на новий строк, адже остання не отримувала відповідної пропозиції від орендаря, відповідно, не мала можливості її розглянути та прийняти, у тому числі, шляхом «мовчазної згоди», або відмовити в укладенні договору на новий строк, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав стверджувати, що ОСОБА_4 не виконала умови договору від 10.01.2013, а саме, пункту 8, отже, у діях останньої відсутні вина та протиправність поведінки, що є обов`язковими умовами цивільно-правової відповідальності.

Окрім того, допитаний у судовому засіданні в якості свідка керівник ФГ «Техагромет» ОСОБА_5 , надав показання про те, що господарством було продовжило обробіток земельної ділянки належної ОСОБА_4 після 10.01.2023 (після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки), оскільки вони вважали договір оренди не розірваним. Не заперечував, що ФГ «Техаргомет» не реалізувало право на укладення договору оренди на новий строк та з цією метою не надсилало відповідну пропозицію ОСОБА_4 . Так, продовжуючи користування земельною ділянкою, у листопаді 2022 виконано оранку, а в квітні 2023 дискування, що є заходами для підготовки землі до посівної. Вказані роботи проведено виключно через те, що, як вважав свідок, саме ОСОБА_4 мала письмово їх повідомити про намір не продовжувати договір оренди на новий строк. Однак, як стверджував свідок, у порушення вимог п. 8 Договору, остання цього не зробила, не виконавши умови договору. За наявності такого повідомлення від ОСОБА_4 , господарство б не стало проводити вищевказані роботи.

За розрахунками позивача, ним понесено витрати на весняно-польові роботи у загальному розмірі 10449,93 грн, які складаються з витрат на: оранку 4780,07 грн, дискування 1191,14 грн, єдиний податок 764,05 грн, мінімальне податкове зобов`язання 3217,05 грн, інші витрати 5% - 497,62 грн, на підтвердження чого, суду надано бухгалтерську довідку, податкові декларації, наказ ФГ «Техагромет» «Про затвердження розцінок по заробітній платі на 2023 рік» від 02.01.2023 № 1-а, договір оренди транспортних засобів від 01.04.2023 № 15 та акт прийому-передачі до нього, видаткову накладну від 20.03.2023 № 38 про сплату дизельного палива, товаро-транспортну накладну від 20.03.2023 № 38, платіжну інструкцію від 17.03.2023 №1125 (а.с.21-48).

Як встановлено судом, роботи з оранки земельної ділянки проведено в листопаді 2022 року, тобто до закінчення строку дії договору оренди землі. Зазначені роботи проведено на виконання умов діючого на той момент договору оренди землі, зокрема п. 29 договору, який зобов`язував орендаря, після закінчення строку дії договору оренди землі, повернути її орендодавцю в стані не гіршому ніж на момент передачі, а тому, витрати ФГ «Техагромет» на проведення оранки не можуть ставитися в вину ОСОБА_4 , що узгоджується з п. 21 договору оренди землі.

Роботи з дискування, що проведено на земельній ділянці ОСОБА_4 у квітні 2023 року, фактично здійснювалися після припинення договору оренди землі (10.01.2023), тобто, самовільно, без погодження з власником землі.

Отже, за вказаних обставин, має місце ситуація коли позивач, будучи обізнаним із умовами договору оренди, які вимагають від нього повернути земельну ділянку орендодавцеві після закінчення строку дії договору оренди землі, стверджує про проведення польових робіт на земельних ділянках, право користування якими припинилося 10.01.2023, та просить суд стягнути витрати понесені ним через власну помилку, без урахування того, що строк дії договору оренди землі вже закінчився, а нових зобов`язань між сторонами не існувало, у тому числі, щодо обробітку землі.

Також, витрати по заробітній платі, на оренду техніки та пальне, є витратами, що понесені ФГ «Техаргомет» з власної ініціативи, на власний розсуд, поза межами строку дії договору оренди земельної ділянки від 10.01.2013, строк дії якого закінчився 10.01.2023

Враховуючи відсутність протиправної поведінки та вини ОСОБА_4 у тому, що ФГ «Техагромет» продовжило польові роботи на її земельній ділянці після закінчення строку дії договору оренди землі, без згоди на те орендодавця, за відсутності будь-яких інших зобов`язальних відносин щодо обробітку землі, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення вартості витрат на такі роботи.

Що стосується збитків у виді сплати єдиного податку та мінімального податкового зобов`язання, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на сплату вказаних платежів, адже суду надано виключно податкові декларації, що є формами звітності, але не надано жодних платіжних документів, що підтверджували б факт проведення оплати. Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання, що включено позивачем до розрахунку збитків (а.с.21-22), є розрахунком за 2022 рік, тобто за період коли ФГ «Техагромет» користувалося земельною ділянкою ОСОБА_4 на правовій підставі, що свідчить про безпідставність включення вказаних сум до збитків позивача.

Вимоги про включення до суми збитків інших витрат 5 % на суму 497,62 грн взагалі необґрунтовані позивачем (а.с.21-22), та за відсутності вини і протиправності дій ОСОБА_4 , є безпідставними.

З огляду на викладене, зважаючи на припинення договору оренди землі між сторонами 10.01.2023, не продовження його на новий строк з вини ФГ «Техагромет», яке не реалізувало своє право укладення договору на новий строк, із урахуванням відсутності між сторонами зобов`язань щодо обробітку земельної ділянки ОСОБА_4 після закінчення строку дії договору, не доведення позивачем протиправності дій та вини останньої у понесенні збитків, не доведення суми збитків, суд приходить до висновку, що вимоги ФГ «Техагромет» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, витрати, понесені позивачем у справі зі сплати судового збору, відносяться на його рахунок та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.4,12-13,76-81,89,95,141,247,258-259,263-265,354,355ЦПКсуд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог фермерського господарства«Техагромет»до ОСОБА_4 про стягнення збитків, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29.05.2024

Суддя: