Рішення

від 28.05.2024 по справі 629/7773/23

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/7773/23

Номер провадження 2/629/302/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Лукаренко А.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Лозова Харківської області цивільну справу №629/7773/23 за позовом Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , про стягнення допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява директора Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості Кривеня О.В. до ОСОБА_1 , про стягнення з останньої допомоги по безробіттю в сумі 39 183,86 гривень та судових витрат у розмірі 2 684,00 гривень. В обґрунтування позову вказує, що на підставі поданої відповідачкою заяви про надання статусу безробітного від 27.04.2022 року, останній, центром зайнятості було надано статус безробітного з 28.04.2022 року та призначено виплату допомоги. 18.11.2022 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з надходженням заяви про відмову від статусу безробітного. Державною прикордонною службою було надано інформацію щодо перебування зареєстрованих безробітних за кордоном. В зазначеному переліку перебувала і ОСОБА_1 , яка виїхала з України в період з 07.05.2022 року та в`їхала 26.06.2022 року. Тобто ОСОБА_1 перебувала за кордоном більше 30 календарних днів. Відповідно до розділу XI Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про зайнятість населення, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня встановлення факту перебування зареєстрованого безробітного за кордоном понад 30 календарних днів під час воєнного стану. Беручи до уваги вищевикладене, реєстрація ОСОБА_1 як безробітної мала бути припинена з 31 календарного дня після 07.05.2022 року, тобто з 06.06.2022 року. Сума допомоги по безробіттю з 06.06.2022 року до 17.11.2022 року, яка склала 39 183,86 грн отримана відповідачкою незаконно. 24.02.2023 року Полтавською філією Полтавського обласного центру зайнятості було видано наказ, яким зобов`язано ОСОБА_1 повернути незаконно отримані кошти, даний наказ останньою було отримано, але добровільно відшкодовано кошти не було. Враховуючи вищевикладене, позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано сторонам час для подання заяв по суті.

Відповідачкою до суду було надано відзив на позовну заяву, у якому вона зазначила, що не визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі. Вказала, що більшість її даних, які вказані у позові недостовірні, а саме ініціали, адреса реєстрації, дата надання статусу безробітної, дата виїзду за кордон. ОСОБА_1 наголошує, що через повномасштабне вторгнення рф, 12.03.2022 року вона з сином була вимушена виїхати за кордон. Знаходячись за кордоном через додаток Дія вона оформила статус безробітної, та отримавши його сумлінно виконувала свої обов`язки. ОСОБА_1 вказує, що припинити свою реєстрацію в статусі безробітної, у разі перебування за кордоном більше 30 днів, повинна була тільки після змін внесених до Постанови Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування яку затверджено 21.06.2022 року та яка набирає чинності з дня публікації, тобто з 02.07.2022 року. Згідно цієї постанови внесено зміни до порядку затвердженого Постановою КМУ від 19.09.2018 року №792 п.28. Після 02.07.2022 року відповідачка за кордон не виїжджала. Про виїзд за кордон, в обов`язковому порядку ОСОБА_1 вважає, що повинна була повідомляти

тільки після внесення змін до ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття №2622-IX від 21.09.2022 року, але після цієї дати вона за кордон не виїздила. Пізніше знайшовши роботу самостійно, вона 18.11.2022 року залишила заяву про відмову від статусу безробітної через застосунок Дія. Також ОСОБА_1 у своєму відзиві зазначила, що намагалася за допомогою листування з позивачем вирішити дане питання, але це не дало результатів. Враховуючи вищевикладене відповідачка просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та просила не стягувати з неї судовий збір.

Представником позивача до суду було надано відповідь на відзив, у якій вказано, що помилки вказані у анкетних даних відповідачки були технічними та не впливають на суть спору. ОСОБА_1 надано статус безробітної з 28.04.2022 року відповідно до наказу від 03.05.2022 року. Представник звертає увагу на те, що відповідачка стверджує, що дата закриття персональної картки 28.10.2022 року, проте дане твердження не відповідає дійсності, оскільки припинення виплат було здійснено 18.11.2022 року після надходження відповідної заяви, 28.10.2022 року це дата інформації Державної прикордонної служби України, щодо перебування зареєстрованих безробітних за кордоном. Оскільки зміни внесені до ЗУ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття №2220-IX від 21.04.2022 року, набули чинності 07.05.2022 року, то відповідно і інформацію щодо перебування зареєстрованих безробітних за кордоном Державна прикордонна служба надає з 07.05.2022 року. Набрання чинності Законом не впливає на той факт, що відповідачка перебувала за кордоном понад 30 календарних днів, що підтверджується ксерокопією її закордонного паспорту, у якому датою виїзду вказано 14.03.2022 року. Таким чином на момент подачі заяви ОСОБА_1 перебувала за кордоном, про що не повідомила працівників центру зайнятості. У зв`язку з вищевикладеним представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачкою на відповідь на відзив було надано заперечення, у якому остання повністю не погоджується з твердженням Полтавського обласного центру зайнятості щодо необгрунтованості її доводів. Звертає увагу суду на те, що дата видачі наказу про надання статусу безробітної та присвоєння такого статуту є різними, що позивач не повідомляє суд про погрози які надходили на адресу відповідачки щодо швидшої сплати виплачених коштів, що спочатку позивач нарахував відповідачці одну суму, а потім іншу. Запевняє, що діяла в рамках закону та не мала жодного злого наміру. Враховуючи вищевикладене відповідачка просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та просила не стягувати з неї судовий збір.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе, відповідно до ст.279 ЦПК України, розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.

Суд дослідивши матеріали позовної заяви та заяв по суті, дійшов наступних висновків.

28.04.2022 відповідачка зареєструвалася в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості, як така, що шукає роботу, що підтверджується персональною карткою № НОМЕР_1 . З 28.04.2022 року ОСОБА_1 надано статус безробітної та розпочато виплату допомоги по безробіттю (а.с. 11-15).

18.11.2022 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку з надходженням заяви про відмову від статусу безробітної (а.с.16).

Відповідачка ОСОБА_1 виїхала з України в період з 07.05.2022 року та в`їхала 26.06.2022 року. Тобто вона перебувала за кордоном більше 30 календарних днів (а.с.18).

Як вбачається з ксерокопії закордонного паспорту відповідачки, вона покинула територію України 14.03.2022 року, а повернулася 26.06.2022 року (а.с.46-48).

У період з 06.06.2022 року по 17.11.2022 року позивач виплатив ОСОБА_1 39 183,86 грн (а.с. 21).

24.02.2023 року начальником відділу кар`єрного консультування Бабич О. Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості складено Акт №57 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до якого підставою перевірки зазначено дані про перебування особи за кордоном, отримані з ДПСУ. При опрацюванні виявлено, що ОСОБА_1 перебувала за кордоном з 07.05.2022 по 26.06.2022 (більше ніж 30 календарних днів) (а.с.20).

24.02.2023 року позивачем видано наказ №31 про повернення ОСОБА_1 в установленому порядку відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» грошового забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю у розмірі 39 183,86 грн (а.с. 22).

27.02.2023 позивач направив відповідачці претензію про відшкодування коштів, в якій вказував, що ОСОБА_1 не повідомила Полтавську міськрайонну філію Полтавського обласного центру зайнятості про виїзд за межі України під час перебування на обліку як безробітної, тому просили повернути незаконно отриману суму у розмірі 39 183,86 грн. (а.с. 23).

Даний наказ ОСОБА_1 було отримано, що підтверджується копією зворотного повідомлення про отримання (а.с.24).

Відповідачка намагалася за допомогою листування з позивачем вирішити дане питання, неодноразово направляла письмові пояснення на претензію позивача та вказувала про неправомірність застосування до неї норми закону, яка була прийнята після її повернення (а.с. 64-65,74-75, 99-103, 111-113, 117-118, 124, 127, 132).

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.

Судом встановлено, що відповідачка з 28.04.2022 по 18.11.2022 перебувала на обліку як безробітна у Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості і їй здійснювалася виплата допомоги по безробіттю.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» від 21.04.2022 № 2220-IX, який набрав чинності 07.05.2022 (далі Закон від 21.04.2022 № 2220-IX): 1)розділ VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» доповнено пунктом 3-3, яким установлено, що під час дії воєнного стану: допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного; виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів; виплата допомоги по безробіттю припиняється з підстав, визначених статтею 31 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів; 2) розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» доповнено пунктом 5-2, яким установлено, що під час дії воєнного стану: реєстрація безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з підстав, визначених частиною першою статті 45 цього Закону, а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.

Аналіз наведених норм ЗУ «Про загальнообов`язковедержавне соціальне страхування на випадок безробіття», ЗУ «Про зайнятість населення» вказує на те, що перебування з 07.05.2022 безробітного за кордоном понад 30 календарних днів є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю, а також є підставою для припинення реєстрації безробітного у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно із ч.ч. 2,3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язковедержавне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції яка діяла у спірний період) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини,що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов`язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно частини 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 по справі № 6-91цс14 та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі № 545/163/17, які враховує суд на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.

Судом також встановлено, що відповідачка 14.03.2022 року перетнула державний кордон України і повернулася в Україну 26.06.2022, отже з 07.05.2022 року -моменту набуття чинності пунктом 3-3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пунктом 5-2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції законів від 21.04.2022 № 2220-IX), перебувала за кордоном більше 30 календарних днів, що є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю.

Починаючи з 31 дня перебування за кордоном, тобто з 06.06.2022 по 17.11.2022 ОСОБА_1 виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 39 183,86 грн.

Перебування за межами України у спірний період відповідачка визнала у відзиві.

Неповідомлення про перебування за межами України свідчить про невиконання безробітним обов`язку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 , що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон від 21.04.2022 № 2220-IX. Законодавцем визначено строк перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів, що є триваючою подією.

У статті 58 Конституції України проголошено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Так, 07.05.2022 року набув чинності Закон від 21.04.2022 № 2220-IX, який регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності і з 07.05.2022 підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Виїзд ОСОБА_1 14.03.2022 року за межі України, тобто до набрання чинності Законом не є обставиною, яка скасовує цивільну відповідальність особи.

Саме починаючи з 07.05.2022 року позивач обліковує строк перебування відповідачки за межами України, який становить понад 30 календарних днів.

Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Саме по собі незнання норм закону не звільняє від відповідальності за невиконання його вимог.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що перебування ОСОБА_1 яка мала статус безробітної, за кордоном з 06.06.2022, тобто з 31 дня було підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю. Отже виплачена ОСОБА_1 допомога по безробіттю у період з 06.06.2022 по 17.11.2022 у розмірі 39 183,86 грн. є незаконно отриманою і підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.12,76-81,89,141,263,265,279 ЦПК України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд,-

у х в а л и в:

Позов Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 , про стягнення допомоги по безробіттю -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості (р/р UA 028201720355449001000099636, державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03491234) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 39 183 (тридцять дев`ять тисяч сто вісімдесят три) гривні 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного центру зайнятості (р/р UA 028201720355449001000099636, державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03491234) судовий збір у розмірі 2 684,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Полтавський обласний центр зайнятості в особі Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості, код ЄДРПОУ 44908419, вул. Небесної Сотні, 91, м. Полтава, адреса для листування: вул. Сінна, буд.45, м. Полтава, 36093.

Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О. КАРАЩУК