Ухвала

від 28.05.2024 по справі 462/4096/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/4096/24

Номер провадження 1-кп/462/441/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

28 травня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові письмове клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосуваннязапобіжного заходуу вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Поляна, Миколаївського р-ну, Львівської обл., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого), який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі КК України),

встановив:

Рух справи в суді.

15.05.2024 року (вх. № 11762) з Львівської обласної прокуратури у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023140000001220 від 18.12.2023 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання підозрюваним копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, цифровий носій.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2024 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Суть клопотання, що вирішується.

28.05.2024 року від прокурора ОСОБА_3 до Залізничногорайонного судум.Львова надійшлописьмове клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване, у тому числі тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Вказано, що підставами для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), а саме, що у ході застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинувачуваний може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих, свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків необхідно застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. На думку сторони обвинувачення наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виправдовують домашній арешт ОСОБА_4 , на даній стадії судового розгляду не відпали та продовжують існувати. Так, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, є підстави вважати, що ризики продовжують існувати, а саме:

1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду.

Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі.

Водночас суворість покарання, яке може бути призначено є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

2) неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

З урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, є необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вік та стан обвинуваченого ОСОБА_4 дозволяють застосування до нього запобіжного заходу і процесуальних обов`язків, пов`язаних з обмеженням волі та свободи пересування.

Окремо вказано, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.12.2023 року ОСОБА_4 , як підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків. У подальшому ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2024 року та від 10.04.2024 року ОСОБА_4 , як підозрюваному продовжено строк вказаного запобіжного заходу з покладенням на останнього відповідних обов`язків. Так, строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 завершується 10.06.2024 року, тому прокурор просить задовольнити подане клопотання.

Позиція осіб, які беруть участь у справі.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтримав подане письмове клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з огляду на мотиви викладені у ньому, просить суд таке задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечив проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просив суд застосувати домашній арешт у певний період доби (нічний).

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , у підготовчому судовому засіданні просив суд застосувати до обвинуваченого домашній арешт у певний період доби (нічний).

Представник потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 , у підготовчому судовому засіданні підтримав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби (нічний).

Суд розглянувшиподане письмовеклопотання прозастосування запобіжногозаходу увигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого, оглянувши матеріали кримінальної справи № 462/4096/24, заслухавши доводи сторін, дійшов наступних висновків.

Застосоване судом законодавство при розгляді клопотання.

Згідно вимог ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадженняі застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.

Окрім цього, при вирішенні клопотання прокурора, суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Мотиви суду.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд заклопотанням сторониобвинувачення або захисту має правосвоєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК Україниодним із запобіжних заходів є домашній арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово. Отже, з урахуванням зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м`якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.

Як зазначено у п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. У розумінні Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, 1950 року домашній арешт є способом обмеження конституційного права особи на свободу, а тому на думку суду є одним з запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Так, суд дослідивши клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вирішуючи питання обрання запобіжного заходу погоджується із доводами прокурора щодо існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, за встановлених обставин у ході розгляду клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд дійшов переконання про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого, який у повній мірі забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов`язків.

Висновки суду.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_4 .

Так, суд вважає доцільним застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім цього, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти виконання визначених вказаною вище нормою КПК процесуальних обов`язків, що забезпечить дієвість кримінального провадження та процесуальну поведінку обвинуваченого.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту під час судового провадження в суді першої інстанції не відноситься до передбачених ст. 392 КПК України судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 331, 392 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосуваннязапобіжного заходуу вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороноюзалишати місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- прибувати на виклик до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати цілодобово житло у якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду;

- повідомляти заздалегідь суд про зміну свого місця перебування;

- утриматися від спілкування із потерпілими, свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що:

- у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- на підставі ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Датою закінченнядії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначити 28.07.2024 року.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області (м. Львів, вул. Чупринки, 65).

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1