Вирок

від 27.05.2024 по справі 947/14229/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/14229/20

Провадження № 1-кп/947/508/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 ,

представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 ,

потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019161480002484 від 20.12.2019 року відносно ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року),

ВСТАНОВИВ:

Так, наприкінці жовтня 2019 року ОСОБА_14 вирішив реалізувати злочинний план, із заволодінням чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами осіб, які хочуть придбати відповідний автомобіль за доступною ціною. Для здійснення в майбутньому вказаних, задуманих, протиправних дій ОСОБА_14 залучив спільника, для чого вступив в злочинну змову з іншою особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження). Дана особа, за їхнім з ОСОБА_15 спільним планом, повинна була безпосередньо вести перемовини з потенційними покупцями та у випадку досягнення позитивних домовленостей, укладати із ними відповідні договори, щодо придбання останніми автомобілів.

Та для полегшення введення майбутніх покупців в оману, створення у них думки, начебто вони мають потенційну, фактичну можливість придбати необхідний автомобіль за вигідною ціною у реальної фірми, ОСОБА_14 в першій половині листопада 2019 року, вжито організаційних заходів, направлених на створення та забезпечення діяльності ТОВ «АЙКАР» (код ЄДРПОУ 39494360, банківський рахунок даного товариства та дії його директора фактично контролював ОСОБА_14 ) працівники якого, начебто займались доставкою із-за кордону автомобілів, їх подальшим розмитненням та продажем. Для пошуку потенційних покупців таких автомобілів, ОСОБА_14 та вказаною особою (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження), приблизно в середині листопада 2019 року, здійснені спільні заходи, при яких в мережі Інтернет на сайті «ОЛХ», були розміщенні неправдиві оголошення, з відповідними марками автомобілів, що начебто реалізовувались ТОВ «АЙКАР», їх характеристиками, вигідними умовами придбання та контактними даними менеджерів з продажу ТОВ «АЙКАР».

Так, 22.11.2019 близько 12год. 00хв., вказана особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) за попередньою змовою з ОСОБА_14 , для реалізації раніше узгодженого ними плану, умисно, з корисливих мотивів, маючи спільну з ОСОБА_14 , єдину мету, направлену на заволодіння шляхом обману грошовими коштами особи, якою виявилась ОСОБА_12 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , розуміючи фіктивність своїх дій, представляючись менеджером ТОВ «АЙКАР», уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_16 з ОСОБА_12 договір поставки №2002 від 22 листопада 2019 р., відповідно до умов якого та його специфікації №1, ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_16 , начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_12 135000 гривень - поставити та передати у власність останньої автомобіль марки «Renault» модель «Logan MCV 1.5 dCi MT Authentique» 2015 року випуску, червоного кольору. ОСОБА_12 , будучи введеною в оману вказаним спільником ОСОБА_14 , на виконання зі своєї сторони умов договору поставки та специфікації до нього. 22.11.2019 о 13год. 12хв. на банківський рахунок ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (до якого ОСОБА_14 мав доступ), перерахувала власні грошові в сумі 135000 гривень. Однак, й до теперішнього часу, ОСОБА_12 вказаний транспортний так і не отримала, так як зазначений спільник із ОСОБА_14 зникли, розпорядившись 135000 гривень потерпілої на власний розсуд.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року), за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Крім того, 03.12.2019 близько 16 год. 30 хв., вказана особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) за попередньою змовою з ОСОБА_14 , продовжуючи реалізовувати раніше узгоджений ними план, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи спільну з ОСОБА_14 , єдину мету, направлену на заволодіння шляхом обману грошовими коштами особи, якою виявився ОСОБА_17 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , розуміючи фіктивність своїх дій, представляючись менеджером ТОВ «АЙКАР», уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_16 з ОСОБА_18 договір поставки N?2006 від 04 грудня 2019р., відповідно до умов якого та його специфікації N?1, ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_19 , начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_18 180830 гривень - поставити та передати у власність ОСОБА_8 автомобіль марки «Renault» модель «Duster 1.5D MT Privilege» 2015 року випуску, срібного кольору, без пробігу. 04.12.2019 0б 09год. 35хб., ОСОБА_8, будучи введеним в оману зазначеним спільником ОСОБА_14 , на виконання зі своєї сторони умов договору поставки, використовуючи допомогу третьої особи, двома переказами, перерахував на рахунок ТОВ «АЙКАР» N? НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (до якого ОСОБА_14 мав доступ) власні грошові кошти, загальною сумою 180830 гривень. Однак, й до теперішнього часу, ОСОБА_17 вказаний транспортний засіб так і не отримав, як зазначене особа та ОСОБА_14 зникли, розпорядившись 180830 гривень потерпілого на власний розсуд.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року), за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство),вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Крім того, 06.12.2019 близько 13год. 00хв., вказана особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) за попередньою змовою з ОСОБА_14 , продовжуючи реалізовувати раніше узгоджений ними план, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи спільну з ОСОБА_14 , єдину мету, направлену на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_10 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , розуміючи фіктивність своїх дій, представляючись працівником ТОВ «АИКАР», уклала від імені директора ТОВ «Айкар» ОСОБА_16 з ОСОБА_10 договір поставки N?2008 від 06 грудня 2019 р., відповідно до умов якого та його специфікації N?1, ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_16 начебто зобов`язується впродовж 10 діб з моменту повної оплати ОСОБА_10 145000 гривень - поставити та передати у власність останнього автомобіль марки «Citroen» модель «Berlingo Multispace 1.6D MT Comfort» 2015 року випуску, (новий, без пробігу) коричневого кольору. ОСОБА_10 , будучи введеним в оману зазначеним спільником ОСОБА_14 , на виконання зі своєї сторони умов даного договору поставки та специфікації до нього, 06.12.2019 об 14год. 06 хв. перерахував на рахунок ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (до якого ОСОБА_14 мав доступ) власні грошові кошти в сумі 145 000 гривень. Однак, й до теперішнього часу, ОСОБА_10 вказаний транспортний засіб так і передано не було, так як зазначені особа та ОСОБА_14 зникли, розпорядившись 145000 гривень потерпілого на власний розсуд.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року), за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство),вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Крім того, 13.12.2019 близько 11год. 00хв., вказана особа (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження) за попередньою змовою з ОСОБА_14 , продовжуючи реалізовувати раніше узгоджений ними план, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи спільну з ОСОБА_14 , єдину мету, направлену на заволодіння шляхом обману грошовими коштами особи, якою явився ОСОБА_13 , знаходячись в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , розуміючи фіктивний характер своїх дій, представляючись менеджером ТОВ «АЙКАР», уклала від імені директора ТОВ АЙКАР» ОСОБА_16 зі ОСОБА_13 договір поставки №2009 від 13 грудня 2019 р. зі специфікацією №1, відповідно до умов якого ТОВ «АЙКАР» в особі директора ОСОБА_16 начебто зобов`язується впродовж 10 діб, поставити та передати у власність ОСОБА_13 автомобіль марки «Renault» модель «Logan 1.5 MT Expression» 2015 року випуску (новий, без пробігу) кольору «сірий металік» загальною вартістю 137 000 гривень. При цьому сторонами було узгоджено, що ОСОБА_20 , спочатку сплатить 50% від вартості даного автомобіля на рахунок ТОВ «АЙКАР», а надалі, решту суми, переведе після фактичного огляду ним цього авто. ОСОБА_13 будучи введеним в оману даним спільником ОСОБА_14 , на виконання зі своєї сторони умов зазначеного договору поставки, 13.12.2019 року о 1бгод. 54хв. перерахував двома переказами на рахунок ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (до якого ОСОБА_14 мав доступ), власні грошові кошти в сумі 68500 гривень. Однак, й до теперішнього часу, ОСОБА_13 зазначений транспортний засіб так і не передано, 68500 гривень повернуто не було, так як вказана особа та ОСОБА_14 зникли.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року), за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство),вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року), визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: він дійсно укладав договори поставок автомобілів потерпілим, відповідно до яких отримував оплату вартості транспортних засобів, але транспортні засоби не були передані потерпілим, грошові кошти сплачені ними також він не повертав. У скоєному щиро кається, засуджує свою протиправну поведінку, просив вибачення у потерпілих за скоєне, відшкодував в повному обсязі шкоду потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , просив суворо його не карати, грошові кошти сплачені в якості застави просив звернути на користь ЗСУ, заставодавець не заперечує. Крім того, він через свого захисника запропонував потерпілому ОСОБА_17 віддати на користь відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 180 830 гривень, але останній відмовився.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_14 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року), та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_14 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_14 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року), за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство),вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування в повному обсязі матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_14 , який не судимий в силу статті 89 К України, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, враховуючи обставини які пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме: визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування в повному обсязі матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , висловив намір перерахувати грошові кошти сплачені в якості застави на користь ЗСУ, відсутність обставин, які обтяжують покарання, засуджує свою протиправну поведінку, публічно вибачився перед потерпілими за скоєне, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає доцільним і можливим призначити покарання ОСОБА_14 у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до санкції ч.2 ст. 190 КК України яка діяла на час вчинення злочинів в 2019 році, так як вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_14 у вигляді штрафу буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Потерпілий ОСОБА_10 звернувся до суду цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_14 матеріальної шкоди у розмірі 145 000 гривень. В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 відшкодував матеріальну шкоду у розмірі 145 000 гривень потерпілому ОСОБА_10 згідно квитанції Приват БАНКА № 0.0.3557298214.1.

Так, представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив факт відшкодування обвинуваченим ОСОБА_14 матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_10 в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_12 звернулася до суду цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_14 матеріальної шкоди у розмірі 136 000 гривень, та моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень. В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 відшкодував матеріальну шкоду у загальному розмірі 135 000 гривень потерпілій ОСОБА_12 . Згідно розписки потерпіла ОСОБА_12 не має в подальшому вимог матеріального та морального характеру до обвинуваченому ОСОБА_14 про що також особисто підтвердила в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_13 звернувся до суду цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_14 матеріальної шкоди у розмірі 69 185 гривень, та моральну шкоду у розмірі 80 000 гривень. В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 відшкодував матеріальну шкоду у розмірі 68 500 гривень потерпілому ОСОБА_13 , що підтверджується власноручною розпискою наданою ОСОБА_13 про отримання грошових коштів.

Потерпілий ОСОБА_17 звернувся до суду з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_14 матеріальну шкоду у розмірі 182 683 гривні 30 копійок та моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень. В обґрунтуванні стягнення матеріальної шкоди зазначено, що потерпілий ОСОБА_8 перерахував грошові кошти на виконання договору поставки №2006 від 04.12.2019 року, але зазначений договір виконаний не був.

Так, згідно вироку Київського районного суду міста Одеси від 28.02.2023 року, задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_17 в повному обсязі, стягнуто з обвинуваченої ОСОБА_21 на користь потерпілого ОСОБА_17 матеріальну шкоду у розмірі 182 683 гривні 30 копійок та моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Крім того, згідно витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 27.05.2024 року було відкрито виконавче провадження за №АСВП 71687942 від 28.04.2023 року про стягнення з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_17 .

Таким чином, враховуючі, що спричинена матеріальна та моральна шкода внаслідок невиконання договору поставки №2006 від 04.12.2019 року, вже стягнута на користь потерпілого ОСОБА_17 в межах іншого кримінального провадження, суд вважає необхідним залишити без задоволення позов потерпілого ОСОБА_17 .

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 19.05.2020 року ОСОБА_14 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в сумі 42 040 гривень.

Так, заставодавцем ОСОБА_22 були внесені на рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача ЄДРПОУ - 26302945, банк отримувача ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеської області в якості застави, грошові кошти у розмірі 42040 гривень, у зв`язку із чим обвинувачений ОСОБА_14 був звільнений з під варти.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вказані обставини, а також бажання обвинуваченого ОСОБА_14 та заставодавця ОСОБА_22 допомогти ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає можливим скасувати запобіжний захід у вигляді застави обраний ОСОБА_14 , а грошові кошти сплачені в якості застави перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ІНФОРМАЦІЯ_3.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_14 ..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_14 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України (в редакції 2008 року), та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (тисяча сімсот) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_14 на користь держави витрати на проведення експертизи №77 П від 18.02.2020 року у розмірі 3 768 (три тисячі семисот шістдесят вісім) гривні.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_14 у вигляді застави, скасувати.

Грошові кошти, сплачені застоводавцем ОСОБА_22 в якості застави на рахунок № НОМЕР_2 , код отримувача ЄДРПОУ - 26302945, банк отримувача ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеської області відповідно на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 19.05.2020 року, відповідно до квитанції № 0.0.1713860795.1 від 21.05.2020 року в сумі 42 040 гривень перерахувати на спеціальний рахунок Національного банку України для цілей оборони України (на підтримку ІНФОРМАЦІЯ_3), за наступними реквізитами: МФО НОМЕР_3 , Рахунок НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ 00032106,Отримувач: Національний банк України.

Скасувати арешт накладений ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 15.01.2000 року на мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки «Nokia 6», повернути власнику ОСОБА_16 .

Скасувати арешт накладений ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 21.12.2019 року з наступного майна: 55 сім-карток оператора «Лайфселл», ноутбук сірого кольору марки «Lenovo» модель «Yoga» серійний номер MP174DTC із зарядним пристроєм чорного кольору та службова документація у вигляді бланків заяв, договорів від імені ТОВ «Айкар» та інші, усього на 36 арк., мобільний телефон марки «SAMSUNG» в корпусі темно-синього кольору та мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору із сенсорним екраном, печатка кругла «ТОВ «Айкар» м. Київ ідент. код 39494360» синього кольору, яка упакована до картонної коробки та печатка прямокутна з підписом синього кольору, яка упакована до картонної коробки, та блокнот із обкладинкою коричневого кольору (із малюнком) із аркушами в клітинку, на сторінках якого наявні службові рукописні записи, службова документація ТОВ «Айкар» на 16 арк., картка пластикова від сім-карти мобільного оператора «лайфселл» з номером телефону « НОМЕР_5 », запечатана пластикова сім-карта мобільного оператора «лайфселл» з номером « НОМЕР_6 », ключ та брелок від автомобілю «Мазда», ноутбук сірого кольору марки «ISUS» модель F5RL серійний номер 7СNOASI00666 без акумуляторної батареї та зарядний пристрій від нього чорного кольору, 135 сім-карток оператора «Лайфселл», які поміщено до полімерного пакету №0000420; сумка від ноутбуку чорного кольору ТМ «НР», всередині якої знаходиться ноутбук марки «SIEMENS» білого кольору серійний номер DWPD051607 без акумуляторної батареї.

Речові докази: 55 сім-карток оператора «Лайфселл», ноутбук сірого кольору марки «Lenovo» модель «Yoga» серійний номер MP174DTC із зарядним пристроєм чорного кольору та службова документація у вигляді бланків заяв, договорів від імені ТОВ «Айкар» та інші, усього на 36 арк., мобільний телефон марки «SAMSUNG» в корпусі темно-синього кольору та мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору із сенсорним екраном, печатка кругла «ТОВ «Айкар» м. Київ ідент. код 39494360» синього кольору, яка упакована до картонної коробки та печатка прямокутна з підписом синього кольору, яка упакована до картонної коробки, та блокнот із обкладинкою коричневого кольору (із малюнком) із аркушами в клітинку, на сторінках якого наявні службові рукописні записи, службова документація ТОВ «Айкар» на 16 арк., картка пластикова від сім-карти мобільного оператора «лайфселл» з номером телефону « НОМЕР_5 », запечатана пластикова сім-карта мобільного оператора «лайфселл» з номером « НОМЕР_6 », ключ та брелок від автомобілю «Мазда», ноутбук сірого кольору марки «ISUS» модель F5RL серійний номер 7СNOASI00666 без акумуляторної батареї та зарядний пристрій від нього чорного кольору, 135 сім-карток оператора «Лайфселл», які поміщено до полімерного пакету №0000420; сумка від ноутбуку чорного кольору ТМ «НР», всередині якої знаходиться ноутбук марки «SIEMENS» білого кольору серійний номер DWPD051607 без акумуляторної батареї, повернути за належністю ОСОБА_14 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_17 до обвинуваченого ОСОБА_14 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 182 683 гривні 30 копійок, моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень, залишити без задоволення.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1