Рішення

від 28.05.2024 по справі 903/297/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 травня 2024 року Справа № 903/297/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/297/24

за позовом: Відділу освіти, молоді та спорту Турійської селищної ради (44801, Ковельський район, селище міського типу Турійськ, майдан Центральний, будинок 1, код ЄДРПОУ 43320994)

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир (44701, Волинська область, місто Володимир, вулиця Ак. Глушкова, будинок 1, код ЄДРПОУ 07516184)

про стягнення 3212, 43 грн.

Встановив: Відділ освіти, молоді та спорту Турійської селищної ради звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир та просить стягнути 3212, 43 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань згідно договору №87 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії на об`єктах нерухомого майна від 30.11.2023 в частині своєчасної оплати спожитої електричної енергії.

Ухвалою суду від 28.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

15.04.2024 від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир через відділ документального забезпечення та контролю суду надійшов відзив на позовну заяву за вх.№01-75/2865/24 від 15.01.2024, у якому відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Ухвала суду від 28.03.2024 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача Відділу освіти, молоді та спорту Турійської селищної ради та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 29.03.2024.

Ухвала суду від 28.03.2024 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 29.03.2024.

У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

27.10.2023 між Відділом освіти, молоді та спорту Турійської селищної ради (Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир (Стороною 3) був укладений Договір тимчасового розміщення військових підрозділів №87, згідно умов якого Сторона 1 надає Стороні 2 у спільне безоплатне користування нерухоме майно комплекс будівель Сторони 1 загальна балансова вартість 109 094,00 грн.

Згідно п. 2.1. договору від 27.10.2023 №87 Сторона 2 вступає у спільне використання майна з моменту укладення Договору, та Акта приймання-передачі майна.

Факт передачі майна в оренду засвідчується підписаним між сторонами актом прийому-передачі приміщення від 27.10.2023.

Відповідно до п.п. 3.1-3.3. договору від 27.10.2023 №87 спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі. Всі відшкодування за отримані комунальні послуги Сторони 2 за цим договором сплачуються Стороною 3, але виключно за погодженням із нею. Відшкодування комунальних послуг Стороною 3 за Сторону 2 здійснюється на підставі укладених договорів про постачання комунальних послуг та на підставі виставлених постачальною організацією рахунків.

На виконання пункту 3.3. договору від 27.10.2023 №87 між Відділом освіти, молоді та спорту Турійської селищної ради (Сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Володимир (Стороною 3) було укладено договір про відшкодування вартості спожитої електричної енергії на об`єктах нерухомого майна від 30.11.2023 №87.

Відповідно до п. 1.1 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 №87, Сторона 1 забезпечує обслуговування та експлуатацію об`єктів нерухомого майна - комплексу будівель та приміщень (далі - Майно) за переліком згідно пункту 1.2 Договору, а Сторона 3 відшкодовує, вартість спожитої електричної енергії (в т.ч. розподіл електричної енергії), що споживається Стороною 2 під час спільного користування Майном за договором тимчасового розміщення військових підрозділів від 27 жовтня 2023 року №87 в порядку та на умовах передбачених цим Договором.

Згідно п. 1.2. договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 №87 сторони погодили перелік майна, яке спільно використовується і яке забезпечується електричною енергією, що споживається Стороною 2.

Відповідно до п.п. 2.3., 2.3.1 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 №87 Сторона 3 зобов`язується оплатити вартість спожитої електричної енергії (в т.ч. розподіл) у термін визначений умовами договору.

Пунктами 4.4., 4.5. договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 №87 сторони погодили, що розрахунки за договором здійснюють на підставі Актів наданих послуг. Сума Договору складає 3212,43 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України умови даного Договору застосовується до відносин, які виникли з 27.10.2023 року та діє до 31 грудня 2023 року включно або до дати повернення майна Стороні 1 згідно акту повернення майна, а в частині розрахунків до повного взаєморозрахунку Сторін (п.6.1. договору).

Додатком №1 до договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 №87 сторонами погоджено розрахунок (орієнтовний) витрат на відшкодування електричної енергії на 2023 рік, зокрема, Сторона 1 щомісяця до 10 числа наступного за звітним подає Стороні 3 рахунок, акт на обстеження пооб`єктно з визначеною до сплати сумою, яка відповідає вартості витрат на відшкодування електричної енергії.

Сторона 3, не пізніше 20 числа, наступного за місяцем, у якому отримано рахунок до сплати, переказує на вказаний у реквізитах Сторони 1 банківський рахунок суму згідно розрахунку.

Згідно п. 3.1.1 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 №87 Сторона 1 має право Стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах Договору.

В підтвердження факту передачі електроенергії відповідачу позивач до позовної заяви подав копії актів до договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 01.12.2023 №1 на суму 1598,57 грн. та від 20.12.2023 №3 на сум 1613,86 грн.

Суд встановив, що зазначенні вище акти до договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток, містять всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображають зміст та обсяги здійсненої сторонами на їх підставі, згідно умов договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 №87 господарських операцій.

Однак, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир взяті на себе згідно договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 30.11.2023 №87 зобов`язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущеної останнім електричної енергії (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, її вартість не оплатив.

Позивач зазначає, що 05 березня 2024 року від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир було отримано лист від 29.02.2024 в якому відповідач повідомляє, що є бюджетною установою, яка обслуговується в ДКСУ і сплачує рахунки тільки за поточний рік. Зважаючи на те, що розпочався новий бюджетний рік, який передбачає розрахунки 2024 року, погасити заборгованість за спожиту електричну енергію, яка виникла у 2023 році, по договорах №87 та №120 немає змоги, а відтак рекомендують стягнути заборгованість у судовому порядку.

Враховуючи вище викладене позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 3212,43 грн. за спожиту електричну енергію.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно п.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторонами у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частин 1, 2 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Згідно зі статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Згідно ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, заборгованість відповідача у розмірі 3212,43 грн., підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення в повному обсязі в силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України.

Стосовно заперечення відповідача на пред`явлений позов з посиланням на те, що у відповідача відсутні бюджетні кошти на оплату рахунків за фактичну спожиту електричну енергію, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України і ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статті 617 ЦК України та 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 1 ЦК України однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Володимир (44701, Волинська область, місто Володимир, вулиця Ак. Глушкова, будинок 1, код ЄДРПОУ 07516184) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Турійської селищної ради (44801, Ковельський район, селище міського типу Турійськ, майдан Центральний, будинок 1, код ЄДРПОУ 43320994) 3212, 43 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію та 3028,00 грн. витрат пов`язаних з оплатою судового збору

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяВ. М. Дем`як