Рішення

від 29.05.2024 по справі 910/3299/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2024Справа № 910/3299/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС - ІМПЕКС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО»

про стягнення 536 258,05 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС - ІМПЕКС» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - відповідач) про стягнення 536 258,05 грн., у тому числі: 483741,00 грн. - сума боргу, 52 517,02 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором поставки №19910К від 01.07.2023 відповідач в обумовлений строк не здійснив у повному обсязі та своєчасно оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної зави.

28.03.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача у встановлений судом строк надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3299/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем 15.04.2024 в підсистемі «Електронний суд» сформовано відзив на позов, в якому проти позову заперечено, посилаючись на те, що умовами п. 5.15. Договору, Сторони погодили, що Покупець має беззастережне право на свій розсуд повернути Постачальнику поставлений ним за Договором Товар. Керуючись умовами договору, 08.04.2024 року ТОВ «ЕКО» направило ТОВ «АВЕРС-ІМПЕКС» у вигляді електронного документу (EDIдокумента) через EDI-провайдера повідомлення про повернення товару від за вих № 51/777юв про вивезення товару, що був поставлений Постачальником раніше та не був реалізований Покупцем у кількості 28 081 штуки на загальну суму 388360,23 грн., у зв`язку з тим, що цей Товар не користувався попитом у кінцевого споживача.

22.04.2024 представник відповідача подав до суду додаткові письмові пояснення та докази повернення товару на суму 373 379, 18 грн.

Через підсистему «Електронний суд» 07.05.2024 відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що ТОВ «ЕКО» 19.04.2024 р. повернуло Позивачу товар та на загальну суму 373 379,18 грн. і сплатило залишок боргу в розмірі 110376,02 грн. Крім того акцентував увагу, що пунктом 8.7. Договору поставки № 19910К від 01.07.2023р. передбачено, що Постачальник, керуючись принципами партнерства та добровільності, свободи Договору декларує, що він не буде застосовувати або вимагати застосування в судовому порядку до Покупця, який виконав грошове зобов`язання перед Постачальником у повному розмірі, з моменту виконання і на майбутнє будь-яку фінансову відповідальність, передбачену чинним законодавством в частині стягнення з Покупця збитків Постачальника у зв`язку з несвоєчасним невиконанням Покупцем грошового зобов`язання за Договором, включно з неустойкою (пенею, штрафом), зі зміною індексу інфляції, штрафних санкцій, відсотків за користування чужими грошовими коштами, в тому числі і три відсотки річних. Враховуючи наведене, оскільки на дату подання цього клопотання заборгованість за спірним Договором відсутня, Відповідач заперечує щодо стягнення заявленої суми пені, що були нараховані позивачем.

08.05.2024 через підсистему «Електронний суд» позивач подав клопотання про залишення без розгляду клопотання ТОВ «ЕКО» про закриття провадження у справі та клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які свідчать про отримання позивачем правової допомоги.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-ІМПЕКС» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - покупець) було укладено договір поставки № 19910ОК від 01 липня 2023 року, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцеві Товар на підставі Замовлення останнього та у відповідності до Специфікації, а Покупець зобов`язується прийняти поставлений Постачальником Товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі.

За умовами п.2.2 договору перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця здійснюється в момент фактичного приймання-передачі Товару на складі Покуппя, що підтверджується складанням Покупцем електронного документа «Накладна» (COMDOC) з КЕП Покупця та відправленням Постачальнику через EDI-провайдера, а також «Підтвердження Накладної» Постачальником.

Згідно п.3.1 договору Постачальник здійснює поставку Товару у відповідності до узгодженої Сторонами Специфікації. Специфікація надається Покупцю Постачальником. Всі зміни до Специфікації повинні бути попередньо узгоджені Сторонами через EDI-провайдера, відповідно до вимог цього Договору. Постачальник зобов`язаний надати Покупцю Специфікацію через EDI-провайдера із застосуванням КЕП Постачальника, не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати поставки по зміненим цінам, та по електронній пошті в форматі EXCEL. Сторони погодили, що у випадку якщо на деякі «артикули Товару» ціни не узгоджені Сторонами на дату замовлення Товару, а Постачальник, при цьому, на таке «замовлення Покупця» відправить Покупцю «Підтвердження замовлення» (ORDRSP) та «Повідомлення про відвантаження» (DESADV) через EDI- провайдера, і здійснить поставку Товару, то ціни на неузгоджені «артикули Товару» в «Накладній» (COMDOC) на таке замовлення, будуть відповідати цінам на «артикули Товару» зазначені в останній чинній (погодженій Сторонами) Специфікації на дату замовлення Товару Покупцем.

Товар за Договором відповідно до розділу 5 договору поставляється Постачальником на умовах базису поставки DDP згідно міжнародних правил тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС (РЕДАКЦІЯ 2020 р.) з урахування умов цього Договору. У випадку, якщо Сторонами Договору у Замовленні погоджено поставку Товару за адресою Розподільчого центру Покупця, Сторони домовилися керуватися умовами Додатку № 3 до Договору. Постачальник здійснює поставку замовленого Покупцем Товару протягом 5 діб по місту та області регіону поставки та протягом 5 діб по території України з моменту підтвердження Постачальником, шляхом направлення Покупцю ORDRSP через систему EDI-провайдера, якщо інше окремо не узгоджено Сторонами. У випадку затримки поставки замовленого Товару більш, ніж на одну добу від погодженої дати поставки, Покупець має право анулювати Замовлення, а Постачальник не має права на відшкодування вартості анульованого Замовлення та будь-яких пов`язаних з таким анулюванням витрат. Постачальник поставляє кожну партію Товару у суворій відповідності до умов Замовлення.

Даний Договір згідно п. 12.1 набуває чинності з дата його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024 (включно), а в частині невиконаних зобов`язань Сторін, що виникли на момент дії даного Договору - до їх повного виконання.

ТОВ «АВЕРС-ІМПЕКС» у період з 23.08.2023 року по 27.12.2023 року поставило жувальні гумки ТОВ «ЕКО» на загальну суму 1 098 822,53 грн. відповідно до видаткових накладних: № 241 від 23.08.2023 на суму 85 639, 68 грн., № 262 від 06.09.2023 на суму 39 481, 34 грн., № 280 від 21.09.2023 на суму 245 887, 49 грн., № 309 від 12.10.2023 на суму 162 570, 24 грн., № 319 від 27.10.2023 на суму 153 280, 51 грн., № 364 від 09.11.2023 на суму 42 121, 73 грн., № 391 від 15.11.2023 на суму 26 804, 74 грн., № 398 від 22.11.2023 на суму 67 330,94 грн., № 459 від 27.12.2023 на суму 275 705, 86 грн.

Відповідно до розділу 8 договору № 19910ОК Покупець оплачує Товар, що поставляється, за цінами, погодженими Сторонами в Специфікації та підтвердженими у «Накладних» (COMDOC). Ціна на товар в специфікації вказується в гривнях. Підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого Товару є виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, зокрема, обов`язок надати Покупцю через EDI-провайдера електронний документ «Підтвердження накладної» завіреної КЕП Постачальника та зареєстрованої Постачальником «податкової накладної» в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку. Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар на свій вибір та в такі строки: По закінченню 60 (шістдесят) календарних днів від дати реєстрації податкової накладної Постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку; По мірі реалізації Товару кінцевому споживачу, не пізніше 60 (шістдесят) календарних днів з дати реалізації поставленого Товару та за умови наявності зареєстрованої Постачальником «податкової накладної» в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому чинним законодавством порядку. Оплата вартості Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у реквізитах Сторін Договору. Днем здійснення платежу вважається день списання належних до сплати сум з банківського рахунка Покупця на рахунок Постачальника. Сторони можуть застосовувати інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України.

Позаяк, відповідач, свої зобов`язання з оплати отриманого товару та у визначений строк у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка на момент звернення позивача до суду з позовом становила в розмірі 483 741,00 грн.

В свою чергу, згідно п. 5.15 договору сторони погодили, що Покупець має беззастережне право на свій розсуд повернути Постачальнику Товар, який не користується попитом у кінцевого споживача; Товар у якого закінчився термін реалізації/термін придатності; Товар, не реалізований Покупцем на момент направлення Покупцем повідомлення Постачальнику про припинення дії цього Договору; Товар, який під час перевірки Покупцем та/або уповноваженими контролюючими державними органами в період реалізації або вибіркової перевірки, виявився неякісним, або не відповідним вимогам до маркування, пакування, стандартів, тощо. Товар, що був повернутий кінцевим споживачем; акційний Товар по закінченню періоду проведення акції; сезонний Товар по закінченню відповідного сезону.

Пунктом 5.16 договору передбачено, що Покупець надсилає Постачальнику Повідомлення про повернення Товару, в якому зазначає вид, кількість та вартість Товару, що підлягає поверненню, місце/місця і час його передачі Постачальнику. При цьому вартість Товару, заявленого до повернення, визначається за вартістю Товару зазначеної у накладних Постачальника на поставку Товару. У випадку, якщо Постачальник пропонує інше місце приймання Товару, що повертається, ніж визначене Покупцем у Повідомленні, Постачальник зобов`язаний компенсувати витрати Покупця по доставці Товару у вказане Постачальником місце не пізніше 5-ти календарних днів з дня направлення Покупцем Постачальнику повідомлення про вартість таких витрат.

Як свідчать матеріали справи, 08.04.2024 року ТОВ «ЕКО» направило ТОВ «АВЕРС-ІМПЕКС» у вигляді електронного документу (EDIдокумента) через EDI-провайдера повідомлення про повернення товару за вих № 51/777юв.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду з позовом, скориставшись правом, передбаченим п. 5.15 договору, ТОВ «ЕКО» 10.04.2024 р. повернуло позивачу товар на суму 373 379,18 грн., що підтверджується накладними на повернення товару №КРЦ1-000150 від 19.04.2024 на суму 24 305,09 грн., №№КРЦ1-000146 від 19.04.2024 на суму 265 774, 65 грн., №КРЦ1-000149 від 19.04.2024 на суму 15 968,50 грн., №КРЦ1-000148 від 19.04.2024 на суму 67 330, 94 грн.

Окрім того, відповідач 07.05.2024 виконав свої зобов`язання за договором № 19910ОК зі сплати залишку основного боргу на суму 110 376,02 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 5437 від 07.05.2024.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження в справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

У зв`язку з наведеним, клопотання позивача про залишення без розгляду поданого відповідачем клопотання про закриття провадження задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, в частині стягнення основного боргу на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 52 517,02 грн. пені (за період з 17.11.2023 до 10.03.2024).

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

При цьому, за приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 вищезазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 10.1 договору № 19910ОК у разі порушення стороною договору строків виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, винна сторона зобов`язана сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення виконання, нараховану на суму грошового зобов`язання за кожний день прострочення,

Відповідач заперечив проти позову в частині стягнення пені, посилаючись на п. 8.7. договору поставки № 19910К від 01.07.2023.

Дослідивши матеріали справи, судом відхиляються заперечення відповідача проти стягнення на користь позивача заявленої суми пені з посиланням на п. 8.7 Договору, з огляду на таке.

За доводами відповідача, оскільки заборгованість за Договором відсутня, підстави для стягнення на користь позивача заявленої суми пені, що була нарахована на суму боргу, яку вже сплачено, відсутні.

Згідно п. 8.7. договору поставки № 19910К від 01.07.2023 Постачальник, керуючись принципами партнерства та добровільності, свободи Договору декларує, що він не буде застосовувати або вимагати застосування в судовому порядку до Покупця, який виконав грошове зобов`язання перед Постачальником у повному розмірі, з моменту виконання і на майбутнє будь-яку фінансову відповідальність, передбачену чинним законодавством в частині стягнення з Покупця збитків Постачальника у зв`язку з несвоєчасним невиконанням Покупцем грошового зобов`язання за Договором, включно з неустойкою (пенею, штрафом), зі зміною індексу інфляції, штрафних санкцій, відсотків за користування чужими грошовими коштами, в тому числі і три відсотки річних.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву у даній справі подано 18.03.2024, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва на ній, а оплату заборгованості за Договором та повернення частини товару, тобто виконання зобов`язання в повному обсязі зі сторони відповідача, здійснено 19.04.2024 та 07.05.2024, тобто після відкриття провадження у справі. У даному випадку позивачем заявлено до стягнення в судовому порядку пеню до моменту виконання відповідачем грошового зобов`язання в повному обсязі за періоди, які існували до його фактичного виконання.

Враховуючи викладене, вказаний пункт договору у даному випадку застосуванню не підлягає та не звільняє відповідача від відповідальності, передбаченої умовами договору.

Окрім того, відповідач, укладаючи договір поставки усвідомлював, що має оплатити у визначений договором строк вартість отриманого товару, що ним зроблено не було.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства, відповідно, позовна вимога про стягнення з відповідача 52 517,02 грн. пені підлягає задоволенню.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги №18/03-24, укладений Адвокатським об`єднанням «Паркулаб і партнери» в особі керуючого партнера Паркулаб А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іверс-Імпекс», додаток № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги №18/03-24 розрахунок суми вартості послуг №1 від 18.03.2024, акт від 20.03.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги №18/03-24, ордер від 18.03.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП003021 від 14.12.2022.

Між Позивачем (далі - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Паркулаб і партнери» в особі керуючого партнера Паркулаб А.В. (далі- Виконавець) 18 березня 2024 року укладено договір про надання професійної правничої допомоги №18/03-24, предметом якого є представництво інтересів клієнта у будь-яких органах державної влади, місцевого самоврядування, судах та правоохоронних органах, а також підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, з приводу захисту прав та інтересів клієнта в межах судових справ щодо стягнення заборгованості за договором поставки №19910ОК від 01.07.2023, а також з інших питань, вирішення яких необхідне для досягнення вказаних вище цілей.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання професійної правничої допомоги №18/03-24 порядок обчислення, розмір і порядок оплати гонорару встановлюються додатковою угодою.

Згідно Додатку №1 від 18.03.2024 до договору надання професійної правничої допомоги №18/03-24 вартість послуг склала 20 000,00 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги №18/03-24, Виконавцем надано послуги за договором (підготовка позовної заяви, відповіді на відзив (за необхідності), інших процесуальних документів у суді першої інстанції), а Клієнтом прийнято юридичні послуги. Вартість послуг за цим актом становить 20 000,00 грн.

Зазначений акт від 20.03.2024 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання професійної правничої допомоги №18/03-24 підписаний сторонами без заперечень.

Доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг позивач суду не надав.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року в справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року в справі № 910/906/18.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21 зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши подані представником позивача докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також беручи до уваги наслідки вирішення даної справи та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, сума адвокатських витрат в розмірі 20 000,00 грн., на переконання суду є співмірною із визначеними частиною 4 статті 126 ГПК України критеріями.

Однотипність та подібність спірних правовідносин не є підставою для не оплати послуг адвоката, які ним надаються клієнту задля належного захисту прав та інтересів останнього.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Зважаючи на наведене, витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Оскільки спір виник з вини відповідача, витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (03049, м. Київ, вул. Огієнка Івана, буд.15А, код ЄДРПОУ 32104254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС - ІМПЕКС» (61091,м. Харків, вул. Харківських Дивізій, буд.17, код ЄДРПОУ 23916397) 52 517 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот сімнадцять) грн. 02 коп. - пені, 6 435 (шість тисяч чотириста тридцять п`ять) грн. 09 коп. - витрат по сплаті судового збору та 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА