Постанова

від 29.05.2024 по справі 469/22/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.05.24

22-ц/812/743/24

Справа №469/22/21 Головуючий у 1-й інстанції Тавлуй В. В.

Провадження №22ц/812/743/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 травня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої: Ямкової О. О.,

суддів: Локтіонової О. В., Самчишиної Н. В.,

із секретарем: Травкіною В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Березанської селищної ради

на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 4 березня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Тавлуя В. В. в залі суду в смт Березанка о 13 годині 20 хвилині, із складенням його повного тексту 14 березня 2024 року, по справі

за позовом

ОСОБА_1 до Березанської селищної ради

про захист честі, гідності та ділової репутації,

У С Т А Н О В И Л А:

13 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на недостовірність розповсюдженої головою Краснопільської сільської ради ОСОБА_2 інформації відносно неї, як директорки ГКП «Краснопільське», яку голова сільської ради повідомила депутату ОСОБА_3 у приватній бесіді, що відбулася між ними 19 травня 2020 року та стосувалася нібито присвоєння ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 10000 грн, що виділені на лікування громадянину ОСОБА_4 ..

Поширена інформація є недостовірною, оскільки на час її поширення рішення про виділення коштів на лікування ОСОБА_4 . Краснопільською сільською радою ще не було прийняте.

Посилалася на те, що розповсюджена ОСОБА_2 інформація принижує її честь, гідність та ділову репутацію, а також призвела до негативних для неї наслідків у вигляді розладу здоров`я, внаслідок чого просила суд зобов`язати відповідачку спростувати недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене рішення суду з публікацією його тексту.

У відзиві на позовну заяву відповідачка ОСОБА_2 вважала позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки зазначені ОСОБА_1 обставини щодо розповсюдження відповідачкою інформації про присвоєння бюджетних коштів є надуманими та не відповідають дійсності.

Ухвалами Березанського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2021 року задоволені клопотання представника позивачки, постановлено про витребування від Березанської селищної ради належним чином засвідчених копій рішень Краснопільської сільської ради щодо виділення бюджетних коштів та замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача Березанську селищну раду Миколаївської області, як правонаступника майна, прав та обов`язків Краснопілської сільської ради.

20 квітня 2021 року Березанською селищною радою подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому рада зазначила, що є неналежним відповідачем, оскільки за обставинами справи розмова між свідком та ОСОБА_2 носила приватний характер, внаслідок чого повідомлення будь-якої інформації головою сільської ради іншій особі, хоча б і депутатові, не було розповсюдженням інформації посадовою особою при виконанні своїх службових обов`язків. При тому позивачкою не доведено, що ОСОБА_2 повідомила іншій особі саме ту інформацію, яку ОСОБА_1 просить спростовувати та у спосіб, який є відмінним від надходження до неї цієї інформації.

21 грудня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення вимог про захист честі, гідності, ділової репутації та зобов`язати Березанську селищну раду спростувати поширену відносно неї недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалене рішення та публікації його тексту.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 4 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено, ухвалено про визнання недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 інформацію поширену ОСОБА_2 . депутатові Краснопільської сільської ради ОСОБА_3 в ході приватної бесіди про присвоєння ОСОБА_1 бюджетних коштів у сумі 10000 грн виділених на лікування ОСОБА_4 .. Зобов`язано Березанську селищну раду спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію шляхом повідомлення про ухвалення у справі судового рішення, включаючи публікацію його тексту у строк не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили. Розподілено судові витрати.

Ухвалюючи рішення місцевий суд виходив з того, що посадовими особами відповідача було поширено стосовно позивачки інформацію, яка є негативною, оскільки стосується порушення нею принципів моралі та неетичної поведінки в суспільному житті, а відповідачем не доведено протилежного, оскільки не надано допустимих та належних доказів у підтвердження достовірності поширеної інформації.

В апеляційній скарзі Березанська селищна рада, посилаючи на незаконність та необґрунтованість рішення, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи під час його ухвалення, невідповідність висновків суду нормам закону, просив про його скасування з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

У скарзі зазначала про те, що розповсюджена інформація була повідомлена головою Краснопільської сільської ради ОСОБА_2 депутатові цієї ж сільради в ході приватної бесіди, при цьому судом не встановлено, що така інформація була поширена під час виконання службових обов`язків. День та час цієї бесіди судом не встановлено. Характер та зміст інформації, яку суд вважав поширеною та недостовірною ґрунтується лише на показаннях свідків з чужих слів, якими є показання свідка ОСОБА_3 , що її у суді не підтвердив. Також вказувала, що судом не з`ясовано зміст розмови та конкретних висловлювань, які б відповідали тому реченню, яке позивачка вважала інформацією, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію.

Посилалася на відповідну судову практику.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Справа розглянута за відсутністю сторін та їх представників, які повідомлені про її дату та час належним чином, заяв про відкладення з поважних причин до суду не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

У відповідності до статті 34Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За змістом статей 1 та 11 Закону України «Про інформацію» інформацією про фізичну особу є будь-які дані, відомості чи сукупність відомостей, яка ідентифікована або конкретно може бути ідентифікована.

Відповідно до статті 32Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно із статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У частині 1 статті 277ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Відповідно до частини 4 тієї ж статті передбачено, що спростування інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до частини другої статті 302ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

За пунктами 11, 15 постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконання своїх посадових (службових) обов`язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов`язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК.

У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, та належним відповідачем є саме вона.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 21 вересня 2018 року та до звернення до суду позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді директора госпрозрахункового підприємства «Краснопільське» та проживала у селі Краснопілля Березанського району Миколаївської області (т.1 а.с.9-11).

Під час здійснення нею керівництва підприємством ОСОБА_4 , який виконував роботи на госпрозрахунковому підприємстві «Краснопільське», заподіяна шкода здоров`ю, внаслідок чого останній потребував матеріальної допомоги, яку на початку лікування особисто та добровільно надала позивачка в розмірі, еквівалентному 100 доларів США.

У подальшому, а саме 1 червня 2020 року ОСОБА_4 звернувся до Краснопільської сільради із заявою про надання йому матеріальної допомоги на лікування та додав довідку Березанської Центральної районної лікарні від 22 листопада 2019 року про відкритий перелом правого надколінника (т. 1 а.с.90, 96).

На підставі рішення №№7,58 позачергової сесії 7го скликання Краснопільської сільської ради від 20 грудня 2019 року та рішення №1, 61 чергової сесії 7го скликання сільської ради від 16 червня 2020 року, за розпорядженням сільського голови ОСОБА_2 ОСОБА_4 виплачена матеріальна допомога в розмірі 10000 грн, яка ним отримана за платіжним дорученням від 25 червня 2020 року.

Однак, напередодні, до дати проведення останньої сесії Краснопільської сільської ради, а саме 19 травня 2020 року ОСОБА_4 прийшов на роботу до керівниці підприємства ОСОБА_1 та повідомив їй, що у приватній бесіді з депутатом сільської ради ОСОБА_3 , зі слів останнього, ОСОБА_4 стало відомо про виділення на його лікування 10000 грн, які за словами цього ж депутата, але у іншій приватній бесіді, яку він мав раніше з головою ради ОСОБА_2 , де остання повідомила про передачу цих коштів позивачці для подальшої видачі ОСОБА_4 ..

Посилаючись на цю бесіду, позивачка ОСОБА_1 поїхала по селу з`ясовувати обставини виділення коштів, так як вважала, що голова сільської ради ОСОБА_2 розповсюдила відносно неї неправдиву та негативну інформацію, яку вона сприйняла, як присвоєння бюджетних коштів в розмірі 10000 грн, які сільська рада виділила на лікування ОСОБА_4 , рішень відносно чого ще не приймалося, та яке було прийнято пізніше, у червні 2020 року.

Встановлення саме таких обставин, на переконання позивачки, відбулося на підставі свідчень з чужих слів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , її свекрухи ОСОБА_5 та колеги свекрухи і колишньої голови ради ОСОБА_6 .. Ці відомості ґрунтуються на передачі інформації зі слів ОСОБА_3 , після приватної бесіди з головою ради ОСОБА_2 , ОСОБА_4 ;, ОСОБА_4 , після приватної бесіди зі слів ОСОБА_3 самій позивачці; ОСОБА_6 зі слів свекрухи позивачки, та самої свекрухи позивачки зі слів ОСОБА_1 та бесіди з ОСОБА_3 .. При тому усі приватні розмови, як правило відбувалися лише між двома особами та проходили біля магазину села.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який був допитаний двічі, надав показання про приватну розмову з ОСОБА_2 без зазначення дати цієї розмови, та подальшого свого спілкування, за своєю власною ініціативою, з ОСОБА_4 ..

Надані ОСОБА_3 показання не підтверджують повідомлення головою ради ОСОБА_2 , що було зроблено йому у приватній бесіді, та яке б за своїм характером і розумінням було б звинуваченням, що висунуто головою ради на адресу ОСОБА_1 і стосувалося «присвоєння нею бюджетних коштів в розмірі 10000 грн, які виділені на лікування ОСОБА_4 ». Ці показання лише є свідченням того, що між ним та ОСОБА_2 у приватному місці відбулася приватна розмова, без встановлення часу, коли вона мала місце, та у якій свідок ОСОБА_3 дізнався про розгляд або вирішення питання про надання матеріальної допомоги на лікування ОСОБА_4 у спосіб, який визначено ним особисто, обставини за яким він то пам`ятав, то не пам`ятав.

Допитана у якості свідка ОСОБА_2 звинувачень на адресу ОСОБА_1 «про присвоєння нею бюджетних коштів в розмірі 10000 грн, які виділені на лікування ОСОБА_4 », які б вона повідомила у приватній бесіді ОСОБА_3 , а тим більше доручила йому розібратися в цьому питанні не надала і таких обставин не підтвердила.

Враховуючи встановленні та наведені обставини у справі, колегія суддів доходить висновку, що розмова, що колись відбулася між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно лікування ОСОБА_4 була приватною та не мала офіційного характеру, так як не відбувалася під час виконання ОСОБА_2 посадових обов`язків голови Краснопільської сільської ради, статус якої при розгляді справи визначено в якості свідка.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

При тому ця недостовірна інформація розповсюджується посадовою особою юридичної особи при виконанні нею своїх обов`язків.

Разом з тим, суд першої інстанції на такі обставини справи увагу не звернув, незважаючи на ці обґрунтовані доводи відповідача, які ним висловлені неодноразово у письмовому та усному вигляді в процесі розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Здійснив заміну відповідачки ОСОБА_2 , як фізичної особи, на юридичну особу Березанську селищну раду, як правонаступниці майна, прав та обов`язків Краснопільської сільської ради, яка реорганізована шляхом приєднання до селищної ради. І як наслідок безпідставно поклав обов`язки по спростовуванню інформації на правонаступника юридичної особи та ще і в спосіб, який не має відношення до шляху її розповсюдження.

Не звернута увага судом і на визначення інформаційного речення, яке позивачка ОСОБА_1 вважала недостовірною інформацію про себе, а саме про присвоєння нею бюджетних коштів у сумі 10000 грн виділених на лікування ОСОБА_4 ..

Таке речення сформульовано особисто позивачкою зі слів осіб, допитаних як свідків, які повідомили відомості, отримані від інших осіб, які в свою чергу також не були джерелом інформації. Тобто в цьому разі судом першої інстанції не звернута увагу на те, що наявність чи відсутність факту саме по собі не може залежати від розумової оцінки іншої людини, її світосприйняття, та повинно існувати окремо, в залежності від подій та обставин, які мали місце або ні.

На підставі викладеного, рішення суду слід скасувати з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги у відповідності до статті 141 ЦПК України з позивачки на користь відповідача слід стягнути 1816 грн 60 коп. судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Березанської селищної ради - задовольнити.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 4 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Березанської селищної ради про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Березанської селищної ради 1816 грн 60 коп. судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набираєзаконної силиз дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді О. В. Локтіонова

Н. В. Самчишина