Ухвала

від 28.05.2024 по справі 910/6332/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

м. Київ

28.05.2024Справа № 910/6332/24Суддя Господарського суду міста Києва Смирнова Ю.М. , розглянувши

позовну заявуДочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипрозобов`язання зняти арешт та скасування запису про обтяження нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- зобов`язати уповноважених посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно) Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), накладеного на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби АА №871009 від 05.10.2006;

- скасувати (вилучити) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна) запис про обтяження нерухомого майна Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код юридичної особи 30167066), реєстраційний номер обтяження: 3838656.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не може реалізувати своє право на вільне здійснення користування та розпорядження своїм майном, оскільки на це майно накладений арешт, який неможливо зняти в позасудовому порядку, так як на даний час виконавче провадження, у межах якого накладено арешт, вже завершено, матеріали виконавчого провадження знищено, що порушує законні права та інтереси позивача як власника майна.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.

За змістом ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України гарантується право на звернення до господарського суду саме в установленому цим Кодексом порядку.

Частиною 1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 80 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України).

Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність" юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.

Частиною 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, як у вступній частині позову (на титульному аркуші), так і в прохальній частині позову, визначив відповідачем по справі Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, 01001, місто Київ, бул.Архітектора Городецького, буд.13).

Згідно із ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності), місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Судом встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом 00015622 (який зазначено у позовній заяві як код відповідача), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знайдено запис про найменування та місцезнаходження Міністерства юстиції України.

Враховуючи викладене, у суду відсутні належні та допустимі докази того, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є юридичною особою в розумінні вищенаведених приписів чинного законодавства.

В даному випадку, за поданим до суду позовом позивачем заявлено вимогу саме до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та визначено таку особу відповідачем за поданим позовом, а не безпосередньо юридичної особи.

В силу положень чинного законодавства України зазначений Відділ не має статусу самостійної юридичної особи.

З огляду на вищезазначене, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи, а відтак, не наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю та не може бути самостійною стороною у судовому процесі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №907/670/18.

Суд звертає увагу позивача на те, що позовна заява про стягнення коштів може бути розглянута в порядку господарського судочинства, якщо вона буде подана, зокрема, до юридичної особи або до юридичної особи в особі відокремленого підрозділу.

Приписами п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Керуючись ст.ст.175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви Дочірнього підприємства "Нафтогаз-Енергосервіс" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зобов`язання зняти арешт та скасування запису про обтяження нерухомого майна.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя Ю.М. Смирнова