Рішення

від 22.02.2024 по справі 911/1725/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2024 р. м. Київ Справа №911/1725/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» (07802, Київська обл., смт Бородянка, вул. Індустріальна, 2-В)

до Держави Російська Федерація (103274, Росія, м.Москва, Краснопресненська набережна, буд.2, будова 2)

про стягнення 79295465,20 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини справи:

В червні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до держави Російська Федерація (далі відповідач) про стягнення 79295465,20 грн збитків, заподіяних знищенням нерухомого та рухомого майна позивача внаслідок збройної агресії відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.03.2022 внаслідок збройної агресії держави Російської Федерації та обстрілу був знищений належний позивачу об`єкт нерухомості, а саме виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 1597,9 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2-В, надалі об`єкт нерухомості, а також знищене рухоме майно позивача, яке знаходилось у вказаному об`єкті нерухомості.

З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 29153359,00 грн реальних збитків, які були завдані в результаті знищення об`єкта нерухомості, та 50142106,20 грн реальних збитків, які були завдані в результаті знищення рухомого майна, що разом становить 79295465,20 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/1725/23 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач надав до Господарського суду Київської області заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненнями до позовної заяви, якими усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2023 відкрито провадження у справі №911/1725/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для реалізації ними своїх процесуальних прав, підготовче засідання призначено на 07.09.2023. Ухвала Господарського суду Київської області від 12.07.2023 про відкриття провадження у справі №911/1725/23 розміщена в публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 14.07.2023.

У зв`язку із розірванням дипломатичних відносин з Російською Федерацією, що, у свою чергу, унеможливлює направлення судом повідомлень та ухвал суду відповідачу, судом з метою повідомлення останнього про розгляд справи №911/1725/23 на веб-сайті судової влади 18.07.2023 розміщено оголошення-повідомлення державі Російській Федерації як відповідачу у справі №911/1725/23 про призначення підготовчого засідання у справі на 07.09.2023.

07.09.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, у якому позивач повідомив суд, що він на виконання вимог ст.164 Господарського процесуального кодексу України при поданні позовної до заяви 08.06.2023 направив відповідачу копію позовної заяви з додатками, про що позивачем до поданої до суду позовної заяви були додані відповідні докази (а саме митна декларація від 08.06.2023 про направлення поштового відправлення №RV010681569UA, одержувач посольство РФ в Республіці Польща, адреса: ul.Belwederska 49, 00-761, м.Варшава, та фіскальний чек «Укрпошти» від 08.06.2023). Проте позивачу з офіційного сайту «Укрпошти» стало відомо, що 26.06.2023 вказане поштове відправлення №RV010681569UA було повернуто без вручення, причина невручення одержувачу одержувач відмовився від поштового відправлення. У зв`язку з цим позивач у вказаному клопотанні повідомив суд, що він 06.09.2023 повторно направив відповідачу копію позовної заяви з додатками у цій справі № 911/1725/23, на підтвердження чого позивачем до вказаного клопотання в якості доказу додано митну декларацію від 06.09.2023 про направлення поштового відправлення №CP021782912UA (одержувач посольство РФ в Республіці Польща, адреса: ul.Belwederska 49, 00-761, м.Варшава) та фіскальний чек «Укрпошти» від 06.09.2023.

У підготовче засідання 07.09.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвалою суду від 07.09.2023 підготовче засідання відкладено на 05.10.2023. Ухвала суду від 07.09.2023 з повідомленням відповідачу про відкладення підготовчого засідання на 05.10.2023 була розміщена в публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 13.09.2023. Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №911/1725/23 на веб-сайті судової влади судом розміщено оголошення-повідомлення відповідачу про відкладення підготовчого засідання у справі №911/1725/23 на 05.10.2023.

05.10.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, у якому позивач повідомив суд, що позивач направляв відповідачу копію ухвали від 12.07.2023 про відкриття провадження у справі №911/1725/23 та копію ухвали суду від 07.09.2023 з повідомленням відповідача про відкладення підготовчого засідання на 05.10.2023. На підтвердження чого відповідач до вказаного клопотання додав митну декларацію від 26.09.2023 про направлення поштового відправлення №CP021780474UA (одержувач посольство РФ в Республіці Польща, адреса: ul.Belwederska 49, 00-761, м.Варшава) та фіскальний чек «Укрпошти» від 26.09.2023. Також позивач у вказаному клопотанні просив суд долучити до справи додатковий доказ по суті справи, а саме копію акта приймання-передачі та грошової оцінки рухомого майна від 17.02.2022.

Також 05.10.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про виклик експерта, у якому позивач просив суд викликати в судове засідання експерта Стецика Юрія Михайловича для надання роз`яснень щодо висновку експертизи від 10.01.2023 №1912/5, складеного цим експертом.

У підготовче засідання 05.10.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. В підготовчому засіданні суд роз`яснив позивачу, що у підготовче засідання експерт не викликається, оскільки на стадії підготовчого провадження дослідження доказів не здійснюється, а у разі наміру клопотати про виклик експерта під час судового розгляду по суті позивач не позбавлений можливості подати таке клопотання на стадії судового розгляду по суті. В підготовчому засіданні 05.10.2023 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.10.2023. Ухвала суду від 05.10.2023 з повідомленням відповідачу, який не з`явився в підготовче засідання, про призначення справи №911/1725/23 до судового розгляду по суті на 26.10.2023 розміщена в публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 12.10.2023. Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №911/1725/23 на веб-сайті судової влади судом 17.10.2023 розміщено оголошення-повідомлення відповідачу про призначення справи №911/1725/23 до судового розгляду по суті на 26.10.2023.

26.10.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, у якому позивач повідомив суд, що позивач направив відповідачу також копію ухвали від 05.10.2023 про призначення справи №911/1725/23 до судового розгляду по суті на 26.10.2023. На підтвердження чого відповідач до вказаного клопотання додав митну декларацію від 18.10.2023 про направлення поштового відправлення №CP021780465UA (одержувач посольство РФ в Республіці Польща, адреса: ul.Belwederska 49, 00-761, м.Варшава) та фіскальний чек «Укрпошти» від 18.10.2023. Також позивач у вказаному клопотанні просив суд долучити до справи додаткові докази по суті справи, а саме копії рішень учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» №2/2002 від 30.06.2022 та №4 від 18.02.2022, а також копію акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» від 18.02.2022.

У судове засідання 26.10.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвалою суду від 26.10.2023 судове засідання відкладено на 30.11.2023. Ухвала суду від 26.10.2023 з повідомленням відповідачу про відкладення судового засідання на 30.11.2023 розміщена в публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 30.10.2023. Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №911/1725/23 на веб-сайті судової влади судом розміщено оголошення-повідомлення відповідачу про відкладення судового засідання у справі №911/1725/23.

30.11.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, у якому позивач повідомив суд, що позивач направив відповідачу також копію ухвали від 26.10.2023 про призначення справи №911/1725/23 до судового розгляду по суті на 30.11.2023. На підтвердження чого відповідач до вказаного клопотання додав митну декларацію від 07.11.2023 про направлення поштового відправлення №CP021780457UA (одержувач посольство РФ в Республіці Польща, адреса: ul.Belwederska 49, 00-761, м.Варшава) та фіскальний чек «Укрпошти» від 07.11.2023, а також митну декларацію від 07.11.2023 про направлення поштового відправлення №CP021780443UA (одержувач посольство РФ в Швейцарії, адреса: Brunnnadernrain 37, м.Берн), фіскальний чек «Укрпошти» від 07.11.2023 з даними трекінгу «Укрпошти» станом на 29.11.2023 про вручення вказаного поштового відправлення №CP021780443UA одержувачу в Швейцарії 22.11.2023.

У судове засідання 30.11.2023 з`явився позивач, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвалою суду від 30.11.2023 судове засідання відкладено на 11.01.2024. Ухвала суду від 30.11.2023 з повідомленням відповідача про відкладення судового засідання на 11.01.2024 розміщена в публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 06.12.2023. Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №911/1725/23 на веб-сайті судової влади судом розміщено оголошення-повідомлення відповідачу про відкладення судового засідання у справі №911/1725/23.

У судове засідання 11.01.2024 з`явився позивач, який надав пояснення по суті справи та підтримав позовні вимоги, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвалою суду від 11.01.2024 в судовому засіданні оголошувалась перерва на 15.02.2024. Ухвала суду від 11.01.2024 з повідомленням відповідача про перерву в судовому засіданні на 15.02.2024 розміщена в публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 17.01.2024. Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №911/1725/23 на веб-сайті судової влади судом розміщено оголошення-повідомлення відповідачу про перерву в судовому засіданні у справі №911/1725/23.

У зв`язку із виникненням неможливості проведення судового засідання 15.02.2022 внаслідок направленням судді Третьякової О.О. в цей день у відрядження, судове засідання, яке було призначено на 15.02.2022, ухвалою суду від 09.02.2024 було перепризначено на 22.02.2024. Ухвала суду від 15.02.2024 з повідомленням відповідача про перепризначення судового засідання на 22.02.2024 розміщена в публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 14.02.2024. Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №911/1725/23 на веб-сайті судової влади судом розміщено оголошення-повідомлення відповідачу про перепризначення судового засідання у справі №911/1725/23.

В судове засідання 22.02.2024 позивач та відповідач не з`явились, від позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, відповідач про причини неявки суд не повідомляв, при цьому судом були вчинені усі дії для повідомлення позивача та відповідача про розгляд цієї справи.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи суд також зазначає, що за приписами ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 19.12.1992. Згідно із зазначеною Угодою Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією держави-відповідача проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Російської Федерації проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.367 Господарського процесуального кодексу України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи у даній справі через Міністерство юстиції України.

Разом з тим, у зв`язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької хартії для нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією РФ проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992. Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Російській Федерації та Російської Федерації в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних установ України.

З огляду на викладене на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Крім того, відповідно до Закону України від 12.01.2023 №2855-IX Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі №911/1725/23 дипломатичними каналами, суд дійшов висновку про подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому відповідно до ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією з 24.02.2022, що унеможливлювало надсилання кореспонденції на адресу відповідача, повідомлення останнього про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснювалося шляхом розміщення оголошень-повідомлень на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ko.arbitr.gov.ua. Відповідні оголошення-повідомлення були розміщені як про призначення підготовчого засідання у справі на 07.09.2023, так і про відкладення підготовчого засідання на інші дати, а також про призначення справи до судового розгляду по суті на 26.10.2023 та усі подальші судові засідання (відкладення, перерви тощо), про що судом зазначено вище в тексті цього рішення.

Крім того, інформація про дату, час та місце проведення судових засідань була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Також суд враховує подані позивачем до суду докази, відповідно до яких позивачем відповідачу поштовими відправленнями неодноразово направлялась копія позовної заяви з додатками у цій справі, а також копії ухвал суду про призначення судових засідань у цій справі №911/1725/23, а саме поштовими відправленнями №RV010681569UA від 08.06.2023, №CP021782912UA від 06.09.2023, №CP021780474UA від 26.09.2023, №CP021780465UA від 18.10.2023 та №CP021780457UA від 07.11.2023 (одержувач посольство РФ в Республіці Польща), а також поштовим відправленням №CP021780443UA від 07.11.2023 (одержувач посольство РФ в Швейцарії).

Враховуючи наведене, суд констатує, що судом були вжиті належні заходи для повідомлення сторін про розгляд справи, а відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не подав, про причини неявки в судові засідання не повідомив.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від позивача до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи 22.02.2024 без участі представника позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності сторін.

22.05.2024 (після ухвалення судом 22.02.2024 рішення у справі №911/1725/23 та до моменту складення повного тексту рішення суду) до Господарського суду Київської області надійшов лист Міністерства закордонних справ України від 17.05.2024 №72/36-636-67143 з додатками, який приєднано до матеріалів справи №911/1725/23. Серед додатків до вказаного листа від 17.05.2024 №72/36-636-67143 міститься:

- оригінал митної декларації від 30.01.2024 про направлення адвокатом позивача на адресу Посольства РФ в Швейцарії (адреса одержувача: вул. Brunnadernrain 37, м.Берн) поштового відправлення №EA031098305UA з копією ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2024 про повідомлення державі-відповідачу про перерву в судовому засіданні у справі №911/1725/23 на 15.02.2024;

- копія ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2024 про повідомлення державі-відповідачу про перерву в судовому засіданні у справі №911/1725/23 на 15.02.2024;

- оригінал листа Посольства РФ в Швейцарії від 14.02.2024 №33/n, адресований Посольству України в Швейцарії, у якому Посольство РФ в Швейцарії повідомляє про направлення Посольству України в Швейцарії документів Господарського суду Київської області без розгляду.

Із вказаного листа Міністерства закордонних справ України від 17.05.2024 №72/36-636-67143 з додатками випливає, що копія ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2024 у справі №911/1725/23, яку адвокат позивача поштовим відправленням направляв на адресу Посольства РФ в Швейцарії, після розкриття Посольством РФ в Швейцарії вказаного поштового відправлення була перенаправлена російською стороною на адресу Посольства України в Швейцарії. Вказаний лист від 17.05.2024 №72/36-636-67143 з додатками долучений судом до матеріалів справи №911/1725/23.

Розглянувши подані документи, проаналізувавши позовні вимоги та пояснення позивача, з`ясувавши фактичні обставин справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» (позивач) є юридичною особою за законодавством України, місцезнаходження якої є Київська область, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, 2-в.

Видами діяльності позивача відповідно до Статуту позивача, затвердженого 24.07.2020, є, зокрема, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого та рухомого майна, в т.ч машин і устаткування.

03.09.2020 між позивачем в якості покупця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клімхуас» в якості продавця було укладеного договір купівлі-продажу виробничого будинку, на підставі якого позивач набув у власність виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 1597,9 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2-В, надалі Об`єкт нерухомості. Даний договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за реєстр.№ 972 від 03.09.2020.

Право власності позивача на Об`єкт нерухомості, реєстраційний номер об`єкта 514492332210, зареєстровано 03.09.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №319809250 від 09.01.2023.

Отже, позивач є правомірним власником Об`єкта нерухомості, розташованого за вищевказаною адресою в смт.Бородянка Київської області.

24.02.2022 розпочалась широкомасштабна військова агресія РФ проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Дана обставина широкомасштабного вторгнення РФ на територію України 24.02.2022 та введення воєнного стану є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування відповідно до ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дане широкомасштабне вторгнення РФ на територію України супроводжувалось в т.ч. веденням державою-відповідачем бойових дій, зокрема, на території смт. Бородянка Київської області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, територія смт Бородянка Бородянської селищної територіальної громади було тимчасово окупованою територією з 26.02.2022 по 01.04.2022.

Як вказує в позовній заяві позивач, в результаті обстрілу військами Російської Федерації території міста Бородянки та, зокрема, пусків ракет в сторону Об`єкта нерухомості, на Об`єкті нерухомості сталась пожежа, в результаті якої Об`єкт нерухомості був знищений разом з рухомим майном, яке знаходилось на території Об`єкта нерухомості. Відповідно до інвентаризаційного опису основних засобів позивача від 20.05.2022 та протоколу інвентаризаційної комісії позивача від 20.05.2022 встановлено нестачу/знищення Об`єкта нерухомості разом з рухомим майном на території Об`єкта нерухомості.

Факт пошкодження Об`єкта нерухомості та майна на території останнього підтверджується Актом комісійного обстеження об`єкта від 09.09.2022, складеним постійною комісією виконавчого комітету Бородянської селищної ради по обстеженню зруйнованих та пошкоджених внаслідок агресивних дій Російської Федерації об`єктів житлової інфраструктури населених пунктів на території Бородянської територіальної громади. Відповідно до цього акта від 09.09.2022 Об`єкт нерухомості був пошкоджений пожежею внаслідок прямих попадань обстрілів, орієнтовна дата пошкодження 06.03.2022, характеристика пошкоджень: конструктивні елементи фундаменту знищені внаслідок пожежі та падіння уламків металевих та бетонних конструкцій; фасад знищений; дах/покрівля знищений; наявні руйнівні пошкодження внутрішніх стін, стінові панелі з утеплювачем тощо знищені; наявні численні механічні пошкодження підлоги внаслідок падіння елементів конструкцій даху, стін та безпосереднього влучання боєприпасу; елементи заповнення віконних та дверних прорізів цілком знищені термічною дією; інженерні мережі та обладнання знаходяться у непридатному стані; зафіксовані інші пошкодження відповідно до цього акта від 09.09.2022.

Факт пошкодження Об`єкта нерухомості та відповідного майна підтверджується також протоколом огляду місця події від 01.06.2022, складеним старшим слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області капітаном поліції Бондаренком Д.В. в присутності понятих та представника потерпілого (позивача). Відповідно до вказаного протоколу від 01.06.2022 проведено огляд території земельної ділянки за місцем розташуванням позивача за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2-В та виявлено пошкодження приміщення позивача. Огляд проводився із застосуванням технічних засобів - фото та відеокамери.

Поряд з цим, за фактом порушення військовими Російської Федерації законів та звичаїв війни та пошкодження майна громадян Бородянської та Немішаєвської територіальних громад розпочато кримінальне провадження № 12022111050001560 від 12.05.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.06.2022.

Крім того, пошкодження Об`єкта нерухомості та відповідного майна підтверджується також актом про пожежу від 12.05.2022, складеного комісією у складі фахівців Бучанського РУ ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області. Як вказано в цьому акті від 12.05.2022, на Об`єкті нерухомості позивача за адресою: смт. Бородянка, вул.Індустріальна, 2-в, орієнтовно в кінці березня 2022 виникла пожежа, сили та засоби пожежно-рятувальних підрозділів до ліквідації пожежі не залучались у зв`язку з проведенням активних бойових дій, в основній будівлі виробничого будинку площею 1597,9 кв.м. знищено вогнем на 100% рухоме майно за переліком в цьому акті, ймовірна причина пожежі виникнення горіння внаслідок потрапляння боєприпасів та їх уламків внаслідок бойових дій.

Також із листа-відповіді Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 04.07.2022 №56-01-3938/562 та акта виконання робіт із знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів від 01.07.2022 №10/2/276 вбачається, що силами піротехнічного підрозділу вказаної установи 01.07.2022 було проведено обстеження території об`єкта позивача, під час проведення перевірки виявлено один артилерійський снаряд та безпечні залишки вибухонебезпечних предметів.

Згідно з Висновком судового експерта Свістунова Ігоря Сергійовича за результатами будівельно-технічної експертизи від 24.11.2022 №1402/11-2022 розмір шкоди, заподіяної внаслідок руйнування (пошкодження) виробничого будинку (Об`єкта нерухомості позивача) загальною площею 1597,9 кв.м. за адресою: Київська область, Бучанський р-н, смт.Бородянка, вул. Індустріальна, 2-В у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації в діючих цінах на момент проведення дослідження складає 29153359,00 грн, що складає еквівалент 772354,00 євро за офіційним курсом Національного Банку України на 24.11.2022.

Як випливає з цього Висновку від 24.11.2022 №1402/11-2022, експерт в ході проведення цього дослідження за результатами виявлених ним пошкоджень Об`єкта нерухомості дійшов висновку, зокрема, про те, що виконувати ремонт та укріплення наявних несучих та огороджуючих конструктивних елементів з подальшим відновленням існуючої будівлі є технічно неможливим, оскільки основні несучі елементи втратили свою несучу здатність.

Вказане експертне дослідження із складенням Висновку від 24.11.2022 №1402/11-2022 було проведено експертом за заявою позивача від 12.09.2022, що підтверджується договором на надання послуг з проведення будівельно-технічної експертизи від 12.09.2022, укладеним позивачем з фізичною особою-підприємцем Свістуновим І.С. Вартість проведення експертного дослідження становила 40000,00 грн. і понесена (фактично сплачена) позивачем, що підтверджується актом здачі-приймання висновку експерта від 25.11.2022, відповідно до якого ціна проведення дослідження в сумі 40000,00 грн була сплачена експерту авансом.

У вказаному Висновку від 24.11.2022 №1402/11-2022 міститься застереження за підписом експерта Свістунова І.С. про те, що цей висновок підготовлено для подання до суду і що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, яка встановлена ст.384 Кримінального кодексу України.

Крім того, згідно з Висновком судового експерта Стецика Юрія Михайловича за результатами проведеної ним товарознавчої експертизи від 10.01.2023 №1912/5, розмір шкоди, заподіяної внаслідок повного знищення рухомого майна (основних засобів позивача за переліком, наведеним в таблиці 2 до вказаного експертного висновку, а саме вентилятори, кондиціонери, витяжки, сервер, лазерні верстати, моноблоки, насоси, ноутбуки, осушувачі, пилососи, принтери, система опалення, системні блоки, чиллери, шліфстанки, шліфувальні машини, котли та інше рухоме майно, вид, кількість та характеристики якого наведені в таблиці 2 до висновку всього 309 позицій) за адресою: Київська область, Бучанський р-н, смт.Бородянка, вул. Індустріальна, 2-В, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації становить 50142106,20 грн, що складає еквівалент 1282974,47 євро за офіційним курсом Національного Банку України на дату виконання експертизи 10.01.2023.

Вказане експертне дослідження із складенням Висновку від 10.01.2023 №1912/5 було проведено експертом за заявою позивача від 19.12.2022, що підтверджується договором на проведення товарознавчого експертного дослідження від 19.12.2022, укладеним позивачем з фізичною особою-підприємцем Стециком Ю.М. Вартість проведення експертного дослідження становила 10000,00 грн і понесена (фактично сплачена) позивачем, що підтверджується рахунком-фактурою №1912/1/1 від 19.12.2022 на суму 10000,00 грн та платіжною інструкцією №182 від 26.12.2022 про оплату позивачем експерту вартості послуг з проведення експертного дослідження в сумі 10000,00 грн.

У вказаному Висновку від 10.01.2023 №1912/5 міститься застереження за підписом експерта Стецика Ю.М. про те, що цей висновок підготовлено для подання до суду і що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, яка встановлена ст.384 Кримінального кодексу України.

У зв`язку із знищенням внаслідок збройної агресії Російської Федерації та обстрілу належного позивачу Об`єкта нерухомості разом з рухомим майном, позивач в червні 2023 звернувся до Господарського суду Київської області із даною позовною заявою до відповідача про стягнення 79295465,20 грн збитків, заподіяних знищенням нерухомого та рухомого майна позивача внаслідок збройної агресії відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, суд при вирішенні даного спору керується наступними нормами права та приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Частиною 4 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Водночас, як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (ст.11), так і Конвенція Організації Об`єднаних націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст.12), передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих конвенцій. Однак вони відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у судовому процесі.

Частиною 8 статті 29 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Визначаючи, чи поширюється на РФ судовий імунітет у справі, яка переглядається, суд враховує таке:

предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої юридичній особі за законодавством України внаслідок пошкодження (знищення) її майна на території України;

місцем завдання шкоди є територія суверенної держави України;

передбачається, що шкода є завданою агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені в Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави України;

вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави України, що закріплено в Статуті ООН;

національне законодавство України керується тим, що, за загальним правилом, шкода, завдана в Україні особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).

Отже, суд дійшов висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого спір, що виник на території України у юридичної особи за законодавством України, навіть з іноземною країною, зокрема, й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Також суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, про те, що після початку війни в Україні, а саме з 2014, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; судовий імунітет РФ не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету РФ є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням РФ своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що, звертаючись із позовом до РФ, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави РФ на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та РФ з цього питання.

Відповідно до ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 ст.328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст.1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти РФ) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від РФ припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Відповідно до ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії РФ проти України, в розумінні ч.3 ст.75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації проти України і ведення Російською Федерацією бойових дій на території смт. Бородянка Київської області у березні 2022 був пошкоджений (знищений) належний позивачу Об`єкт нерухомості разом із рухомим майном на території Об`єкта нерухомості.

Зокрема, як випливає з вищезазначеного Акта комісійного обстеження об`єкта від 09.09.2022, Об`єкт нерухомості був пошкоджений пожежею внаслідок прямих попадань обстрілів, орієнтовна дата пошкодження 06.03.2022. Факт пошкодження Об`єкта нерухомості та відповідного майна підтверджується також іншими доказами, які не спростовані, а саме протоколом огляду місця події від 01.06.2022, актом про пожежу від 12.05.2022, листом-відповіддю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 04.07.2022 №56-01-3938/562, актом виконання робіт із знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів від 01.07.2022 №10/2/276, Висновком судового експерта Свістунова Ігоря Сергійовича за результатами будівельно-технічної експертизи від 24.11.2022 №1402/11-2022, Висновком судового експерта Стецика Юрія Михайловича за результатами проведеної товарознавчої експертизи від 10.01.2023 №1912/5.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 648/2035/17, постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15-ц.

Cуд враховує, що захист права власності гарантується першою статтею Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає у тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Крім того, згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень Цивільного кодексу України та наведеної Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

За таких умов, пред`явлення позовних вимог до Російської Федерації як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Звертаючись з даним позовом позивач надав суду, зокрема:

- Висновок судового експерта Свістунова Ігоря Сергійовича за результатами будівельно-технічної експертизи від 24.11.2022 №1402/11-2022, відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної внаслідок руйнування (пошкодження) Об`єкта нерухомості за адресою: Київська область, Бучанський р-н, смт.Бородянка, вул. Індустріальна, 2-В у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації в діючих цінах на момент проведення дослідження складає 29153359,00 грн, що складає еквівалент 772354,00 євро за офіційним курсом Національного Банку України на 24.11.2022;

- Висновок судового експерта Стецика Юрія Михайловича за результатами проведеної ним товарознавчої експертизи від 10.01.2023 №1912/5, відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної внаслідок повного знищення рухомого майна (основних засобів позивача за переліком, наведеним в таблиці 2 до вказаного експертного висновку всього 309 позицій) за адресою: Київська область, Бучанський р-н, смт.Бородянка, вул. Індустріальна, 2-В, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації становить 50142106,20 грн, що складає еквівалент 1282974,47 євро за офіційним курсом Національного Банку України на дату виконання експертизи 10.01.2023.

Частина 2 ст.224 Господарського кодексу України встановлює, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До розміру реальних збитків (втрат, які позивач зазнав у результаті знищення його майна) належить вартість втраченого ним майна (Об`єкта нерухомості та рухомого майна, що знаходилось на території Об`єкта нерухомості).

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми завданих збитків у даному випадку є законною, обґрунтованою та документально доведеною; крім того є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відповідного відшкодування.

На підставі вищевикладеного, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору, за подання до господарського суду в 2023 році позову майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (939400,00 грн). Отже, за подання у 2023 році позову з ціною 79295465,20 грн сума судового збору становить 939400,00 грн.

Оскільки при зверненні до суду з даним позовом позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», останній, з урахуванням результату вирішення даного спору, підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України в розмірі 939400,00 грн.

Крім того, за змістом ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи. Відповідно до ч.4 та ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Звертаючись з даним позовом, позивач надав докази понесення ним судових витрат в загальній сумі 50000,00 грн у зв`язку із проведенням експертиз, з яких витрати в сумі 40000,00 грн у зв`язку з проведенням будівельно-технічної експертизи відповідно до Висновку експерта від 24.11.2022 №1402/11-2022 та витрати в сумі 10000,00 грн у зв`язку з проведенням товарознавчої експертизи відповідно до Висновку експерта від 10.01.2023 №1912/5.

У зв`язку із задоволенням позову вказані судові витрати позивача в сумі 50000,00 грн на підготовку експертних висновків підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

Керуючись ст. 2, 4, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 127, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» до Російської Федерації про стягнення реальних збитків в загальній сумі 79295465,20 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Російської Федерації (103274, Росія, м.Москва, Краснопресненська набережна, буд.2, будова 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» (07802, Київська обл., смт Бородянка, вул. Індустріальна, 2-В, ідентифікаційний код 43729806) 79295465 (сімдесят дев`ять мільйонів двісті дев`яносто п`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн 20 коп. реальних збитків, які складаються із:

29 153 359 (двадцяти дев`яти мільйонів ста п`ятдесяти трьох тисяч трьохсот п`ятдесяти дев`яти) грн 00 коп. реальних збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» внаслідок руйнування (пошкодження) виробничого будинку за адресою Київська область, Бучанський р-н, смт Бородянка, вул.Індустріальна, 2-В, що становить еквівалент 772354 (семиста сімдесяти двох тисяч трьох п`ятдесяти чотирьох) євро 00 центів за офіційним курсом НБУ станом на 24.11.2022, та

50 142 106 (п`ятдесяти мільйонів ста сорока двох тисяч ста шести) грн 20 коп. реальних збитків, заподіяних Товариству з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» внаслідок повного знищення обладнання та іншого майна за адресою Київська область, Бучанський р-н, смт Бородянка, вул.Індустріальна, 2-В, що становить еквівалент 1282974 (одного мільйона двісті вісімдесяти двох тисяч дев`ятсот сімдесяти чотирьох) євро 47 центів за офіційним курсом НБУ станом на 10.01.2023.

3. Стягнути з Російської Федерації (103274, Росія, м.Москва, Краснопресненська набережна, буд.2, будова 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл Арт» (07802, Київська обл., смт Бородянка, вул. Індустріальна, 2-В, ідентифікаційний код 43729806) 50000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. відшкодування витрат на підготовку експертних висновків.

4. Стягнути з Російської Федерації (103274, Росія, м.Москва, Краснопресненська набережна, буд.2, будова 2) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA708999980313181206083010001, код класифікації доходів бюджету 22030101) 939400 (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста) 00 грн судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2024.

Суддя О.О. Третьякова