Ухвала

від 27.05.2024 по справі 916/2182/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"27" травня 2024 р.м. Одеса № 916/2182/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх.№2241/24 від 20.05.2024)

за позовом: Приватного підприємства "Тепличне" (67806, Одеська обл., смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1; код ЄДРПОУ 05528964);

до відповідачів: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська 15; ЄДРПОУ 43015722);

2) Торгового підприємства "ОДВАР" у виді Товариства з обмеженою відповідальністю (65010, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Адміральський, буд. 18; код ЄДРПОУ 19042124);

3) Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни (вул. Черняховского, буд. 6, м. Одеса, 65009);

4) Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, визнання недійсними електронних торгів, акту приймання-передачі та договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивач Приватне підприємство "Тепличне" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№2241/24 від 20.05.2024) до відповідачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Торгового підприємства "ОДВАР" у виді Товариства з обмеженою відповідальністю, Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни, в якій просить суд:

1. Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіною Лілією Володимирівною рішення про державну реєстрацію права власності за Фондом державного майна України з відкриттям розділу, індексний номер 44938913 на об?ект - "приміщення магазину".

2. Визнати недійсними електронні торги (аукціон) SPE001-UA-20230629-09899 з продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - приміщення магазину (Одеська обл., Одеський р-н, смт. Авангард, вул. Теплична, 1), проведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Біржа" та складений за наслідками їх проведення протокол про результати електронного аукціону NSPE001-UA-20230629-0989

3. Визнати недійсним акт приймання - передачі об`єкта малої приватизації окремого майна - окремого майна - приміщення магазину №691 від 21.08.2023 року, складеного за результатами проведення електронних торгів (аукціону) SPE001-UA-20230629-09899 3 продажу об?єкта малої приватизації - окремого майна - приміщення магазину (Одеська обл., Одеський р-н, смт. Авангард, вул. Теплична, 1), проведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна Біржа".

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - приміщення магазину (Одеська обл., Одеський р-н, смт. Авангард, вул. Теплична, 1) за результатами аукціону від 21.08.2023 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДВАР", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Тетяною Андріївною.

5. Визнати незаконним і скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Тетяни Андріївни про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДВАР на об?єкт малої приватизації - окреме майно - приміщення магазину, розташоване за адресою: Одеська обл., Одеський (колишній Овідіопольський) район, смт. Авангард, вул. Теплична 1.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає таке:

По-перше, 18.10.2023 введений в дію Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами № 3200-IX від 29.06.2023, яким було внесено зміни до ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023), позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, в супереч п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява Приватного підприємства "Тепличне" не містить відомостей про наявність або відсутність у позивача та відповідачів зареєстрованих електронних кабінетів.

По-друге, відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2008 від 22.04.2008 у справі №1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Згідно з частиною 1 статті 10 ГПК України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, а відповідний механізм забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою передбачено у частинах 3, 4 статті 10 ГПК України, відповідно до якої суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 1 ст. 10 ГПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд зауважує, що докази надані до позовної заяви повинні бути подані державною (українською) мовою.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно п.12 чт. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Між тим, дана позовна заява подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки позивачем додано до позовної заяви: Акт приемки в эксплуатацию государственной приемной комиссией законченного строительством (реконструкцией) объекта, Решение от 25.12.87 №604 Об утверждении акта приемки в эксплуатацию законченного строительством ларька в с-зе «Тепличный», Розпорядження №444, Оценки стоимости целостного имущественного комплекса, Наказ №2544 от 28.12.1995, План приватизации имущества государственного сельскохозяйственного овощного предприятия «Тепличное», Наказ №2515 от 28.12.05, Договор купли-продажи государственного имущества от 15.01.1996, Акт приема-передачи проданного имущества от 22.07.1996,

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без руху із встановленням позивачу 10-ти денного строку для усунення виявлених недоліків, шляхом зазначення відомостей про наявність або відсутність у позивача та відповідачів зареєстрованих електронних кабінетів, а також надання до суду належним чином засвідчених перекладів на державну мову доданих до матеріалів справи доказів, відповідно до вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву (вх.№2241/24 від 20.05.2024) Приватного підприємства "Тепличне" залишити без руху.

2.Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Невінгловська