Рішення

від 29.05.2024 по справі 916/843/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/843/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/843/24

За позовом: Управління поліції охорони в Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 6; код ЄДРПОУ 40108850)

До відповідача: Громадської організації Людина для людини (73003, м. Херсон, вул. Торгова, 32, кв. 12; код ЄДРПОУ 45060506)

Про стягнення 154596,34 грн.

Встановив: Управління поліції охорони в Херсонській області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації Людина для людини про стягнення 154596,34 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2024р. прийнято позовну заяву Управління поліції охорони в Херсонській області до розгляду та відкрито провадження у справі №916/843/24. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його електронну адресу, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ухвали суду.

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Позивачем було зазначено суду, що 14.10.2023 об 11 год. 50 хв. в м. Херсон на перехресті вулиці Перекопська та вулиці Чорноморська водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz д/н НОМЕР_1 , належним відповідачеві не обрав безпечну дистанцію та безпечну швидкість, не був уважний, внаслідок чого здійснив зіткнення з службовим автомобілем Управління поліції охорони в Херсонській області Renault Daster д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який виконував маневр, а саме повертав ліворуч - на вулицю Чорноморська.

В результаті ДТП службовий автомобіль Управління поліції охорони в Херсонській області Renault Daster д/н НОМЕР_2 перекинувся на дах та отримав значні механічні пошкодження, у вигляді усієї пошкодженої задньої частини, правої сторони, передньої лівої двері, даху, переднього капоту на ін.

Позивачем було зазначено суду, що за фактом порушення вимог підпункту 12.1, 13.11, пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України відносно гр. ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ААД №419041 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) у присутності гр. ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис.

Херсонським міським судом Херсонської області адміністративні матеріали відносно гр. ОСОБА_1 розглянуті 02.11.2023 (адміністративна справа №766/9204/23; н/п 3/766/5156/23). Дослідженими судом доказами підтверджено обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та доведено факт вчинення гр. ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП та обрано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. 00 коп. в дохід держави.

Позивачем було зазначено суду, що згідно довідки ГСЦ МВС в Херсонській області за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів 28.09.2023 в ТСЦ №6543 РСЦ ГСЦ МВС в Херсонській області зареєстровано транспортний засіб Mersedes-Benz д/н НОМЕР_1 за Громадською організацією Людина для людини.

За поясненнями позивача, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mersedes-Benz д/н НОМЕР_1 застрахована не була, позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з вищенаведеним 09.01.2024 Моторно (транспортним) страховим бюро України, відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», приймаючи до уваги звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №99/10-23, складеного суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Болдарєвим С.М. від 01.11.2023, видано наказ №3.1/41 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих Позивачеві в сумі 160000 грн. 00 коп. Згідно платіжного доручення №206273_00000/а6677с14-075с-44а7-9467-b6f7b09636a1 від 09 січня 2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) перерахувало на розрахунковий рахунок Позивача 160000 грн. 00 коп.

Також позивачем було зазначено суду, що згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №99/10-23, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Болдарєвим С.М. від 01.11.2023, ринкова вартість транспортного засобу на момент пошкодження становить 530441,44 грн., вартість відновлювального ремонту складає 393986,76 грн.; коефіцієнт фізичного зносу - 0,2722; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 314596,34 грн.

Сума матеріального збитку, завданого Позивачу, як власнику службового автомобіля Renault Duster д.н. 221078, в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 314596,34грн. та невідшкодована за рахунок МТСБУ вартість матеріального збитку становить 154596,34 грн.

Позивач вважає, що вказаний розмір шкоди, заподіяний транспортним засобом належним відповідачу, Управлінню поліції охорони в Херсонській області внаслідок ДТП підлягає відшкодуванню у вказаному розмірі.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним у позові, суд зазначає таке.

Як з`ясовано судом, 14.10.2023 об 11 год. 50 хв. в м. Херсон на перехресті вулиці Перекопська та вулиці Чорноморська водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz д/н НОМЕР_1 , який згідно довідки ГСЦ МВС в Херсонській області за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів 28.09.2023 в ТСЦ №6543 РСЦ ГСЦ МВС в Херсонській області зареєстрований за Громадською організацією «ЛЮДИНА ДЛЯ ЛЮДИНИ», здійснив зіткнення з службовим автомобілем Управління поліції охорони в Херсонській області Renault Daster д/н 221078 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Херсонським міським судом Херсонської області адміністративні матеріали відносно гр. ОСОБА_1 розглянуті 02.11.2023 (адміністративна справа №766/9204/23; н/п 3/766/5156/23). Дослідженими судом доказами підтверджено обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та доведено факт вчинення гр. ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП та обрано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. 00 коп.

09.01.2024 Моторно (транспортним) страховим бюро України, відповідно до пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», приймаючи до уваги звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №99/10-23, складеного суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою - підприємцем Болдарєвим С.М. від 01.11.2023, видано наказ №3.1/41 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих позивачеві в сумі 160000 грн. 00 коп.

Згідно платіжного доручення №206273_00000/а6677с14-075с-44а7-9467-b6f7b09636a1 від 09 січня 2024 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) перерахувало на розрахунковий рахунок позивача 160 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України убачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі невиплаченого відшкодування. Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.

Аналіз положень статей 1166, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у статті 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди. Статті 1187, 1188 Цивільного кодексу України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктивного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану в законі особу власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, стаття 1187 Цивільного кодексу України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання, утримання якого створює підвищену небезпеку. Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За матеріалами справи з`ясовано, що згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №99/10-23, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Болдарєвим С.М. від 01.11.2023, ринкова вартість транспортного засобу на момент пошкодження становить 530441, 44 грн., вартість відновлювального ремонту складає 393986,76 грн., коефіцієнт фізичного зносу - 0,2722; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 314596,34 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Управління поліції охорони в Херсонській області задовольнити повністю.

2.Стягнути з Громадської організації Людина для людини (73003, м. Херсон, вул. Торгова, 32, кв. 12; код ЄДРПОУ 45060506) на користь Управління поліції охорони в Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Молодіжна, буд. 6; код ЄДРПОУ 40108850) суму матеріальної шкоди у розмірі 154596 (сто п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість) грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено 29 травня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко