Рішення

від 29.05.2024 по справі 916/1178/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1178/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІА"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦГІДРОБУД"

про стягнення 109550,72 грн

встановив:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦГІДРОБУД" про стягнення 109550,72 грн заборгованості за договором субпідряду на виконання поточного ремонту № 1222 від 13.10.2022, з яких - 92268,18 грн основного боргу, 12201,95 грн інфляційних та 5080,59 грн 3% річних.

Ухвалою від 25.03.2024 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань.

Рішенням від 22.05.2024 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦГІДРОБУД" (код 40294941, м. Одеса вул. Генерала Петрова 38, кв. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІА" (код 31431811, м. Одеса площа Михайлівська 1) 107005,95грн заборгованості та 2366,13грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу:

- щодо підготовки позовної заяви становлять 6000грн,

- щодо підготовки відповіді на відзив 2000грн, щодо підготовки адвокатських запитів, заяв, пояснень 3000грн (3 документи),

- витрати на здійснення банківських переказів 30грн,

- витрати на сплату позивачем як податковим агентом податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (1,5%) з вартості професійної правничої допомоги адвоката, яка надає професійну правничу допомогу в рамках цієї справи 1664,60грн.

Позивач подав 02.05.2024 (до прийняття рішення) клопотання, яким повідомив, що докази витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

27.05.2024, у 5-денний строк з дня ухвалення рішення, позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просить стягнути з відповідача судові витрати в сумі 7473,21 грн, з яких:

6000грн витрат щодо підготовки позовної заяви,

- витрати на здійснення позивачем 4 банківських переказів, здійснених через ПАТ «МТБ БАНК» (щодо сплати позивачем судового збору, сплати витрат на правничу допомогу адвоката, сплату податку на доходи фізосіб та сплати військового збору) по 5 грн кожен, всього- 20грн,

- 1341,61грн витрат на сплату позивачем як податковим агентом податку на доходи фізичних осіб (18%) та 111,60грн військового збору (1,5%) з вартості професійної правничої допомоги адвоката, яка надає професійну правничу допомогу в рамках цієї справи.

Розглянувши заяву позивач, суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

В постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 500/576/19 зазначено, що якщо адвокат обирає індивідуальну діяльність, цьому кореспондує обов`язок стати на облік в контролюючому органі та сплачувати єдиний соціальний внесок на умовах, визначених Законом України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; якщо ж особа працює за трудовим договором, платником єдиного внеску за неї, відповідно до цього ж Закону, є її роботодавець (підприємство, установа та організація, яке використовує працю фізичної особи на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством).

Позивачем до заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 12.03.2024 № 5, укладеного між позивачем та адвокатом Хлопко А.Ю., за умовами якого адвокат взяв на себе зобов`язання щодо надання позивачу правової допомоги. Строк договору до 31.12.2024 (п. 3.2).

Крім того, 12.03.2024 між позивачем і адвокатом було укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою сторони узгодили розмір та порядок оплати юридичних послуг за надання правової допомоги у господарській справі за позовом ТОВ «Олвіа» до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦГІДРОБУД", і зазначено що за підготовку позовної заяви гонорар становить 7453,41 грн, до якої не входять інші витрати (транспортні, витрати на послуги поштового зв`язку та сплати судового збору).

Матеріалами справи підтверджується, що позов подано адвокатом Хлопко А.Ю., на підтвердження повноважень якої надано ордер № 1345515 від 19.03.2024. Отже, факт надання адвокатом послуги з підготовки позовної заяви підтверджено.

Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 15.03.2024 № 2365 підтверджується, що позивач сплатив адвокату 6000грн.

Витрати на сплату Позивачем, як податковим агентом, податку на доходи фізичних осіб (18%) з вартості професійної правничої допомоги адвоката, Хлопко Анастасії Юріївни (код ІПН 3151521865) (далі - Адвокат), яка надає професійну правничу допомогу відповідно до Договору в рамках цієї справи, у сумі 1 341 (одна тисяча триста сорок одна) гривня 61 копійка, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 15.03.2024 № 2373, а також Додатком 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 09.05.2024 (далі - Додаток 4 ДФ), у стовпцях 4а, 4 рядку 11 якого вказано, що Позивачем за адвоката Хлопко Анастасію Юріївну (код ІПН 3151521865) (далі - Адвокат), яка згідно з Договором надає відповідні послуги Позивачу, нараховано та перераховано відповідну суму податку на доходи фізичних осіб; витрати на сплату Позивачем, як податковим агентом, військового збору (1,5%) з вартості професійної правничої допомоги Адвоката, яка надає професійну правничу допомогу відповідно до Договору в рамках цієї справи, у сумі 111 (сто одинадцять) гривень 60 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 15.03.2024 № 2372, а також Додатком 4 ДФ, у стовпцях 5а, 5 рядку 11 якого вказано, що Позивачем за Адвоката нараховано та перераховано відповідну суму військового збору.

Крім того, Позивачем було понесено витрати на здійснення чотирьох банківських переказів, а саме на: сплату судового збору відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 19.03.2024 № 2377; сплату витрат на професійну правничу допомогу Адвоката, про що вказано вище; сплату податку на доходи фізичних осіб з вартості професійної правничої допомоги Адвоката, про що вказано вище; сплату військового збору з вартості професійної правничої допомоги Адвоката, про що вказано вище.

Так, відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Тарифів ПАТ «МТБ БАНК» на послуги, що надаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, затверджених Рішенням Тарифного комітету ПАТ «МТБ БАНК» (протокол № 21 від 23.11.2023), оприлюднених на офіційному вебсайті ПАТ «МТБ БАНК» за посиланням https://mtb.ua/Tariffs, вартість переказу за дорученням клієнтів в операційний час (з 09.00 до 17.00) в системі ДБО в сумі до 100 000 (ста тисяч) гривень, становить 5 (п`ять) гривень за кожен переказ. Враховуючи вказане, Позивачем було понесено витрати на здійснення чотирьох банківських переказів у сумі 20 (двадцять) гривень, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 15.03.2024 № 9172137 та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 19.03.2024 № 9560099.

Таким чином, позивачем документально підтверджено понесення ним судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, в сумі 7473,21грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

В постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 зазначено, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Заперечень щодо розміру судових витрат від відповідача не надходило.

Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача підлягає стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог 7473,21/109550,72*107005,95=7299,61грн відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення 7473,21 грн судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "СПЕЦГІДРОБУД" (код 40294941, м. Одеса вул. Генерала Петрова 38, кв. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛВІА" (код 31431811, м. Одеса площа Михайлівська 1) 7299,61грн судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи №916/1178/24 в Господарському суді Одеської області.

3. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 29.05.2024.

Суддя В.В. Литвинова