Ухвала

від 29.05.2024 по справі 910/1128/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/1128/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. та Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі- Залізниця)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та

додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерго Девелопмент"

до Залізниці

про стягнення 7 455 433, 10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Залізниця 13.04.2024 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, а рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/1128/23 залишити в силі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.05.2024 касаційну скаргу Залізниці було залишено без руху у зв`язку з тим, що у скарзі не обґрунтовано належним чином підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 названого Кодексу, в частині обґрунтування та конкретизації того, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою та третьою статті 310 ГПК України призвело до ухвалення незаконного рішення у цій справі; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Залізниця 13.05.2024 (через систему "Електронний Суд") на виконання вимог вказаної ухвали від 03.05.2024 про залишення його скарги без руху подало заяву про усунення недоліків, до якої додано нову редакцію касаційної скарги, в якій скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на те, що судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 76, 77 ГПК України та підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу, проте у тексті касаційної скарги скаржник обґрунтовує порушення вказаних норм та зазначає про те, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що відповідає пункту 4 частини третьої статті 310 названо Кодексу, з огляду на що Суд доходить висновку про те, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: статей 530, 613 Цивільного кодексу України, пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу ІV Кодексу систем розподілу за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах;

обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пункту 1 частини третьої статті 3, статей 6, 16, 627, 204, 530, 599 Цивільного кодексу України, статей 20, 202 Господарського кодексу України, статті 61 Конституції України, пункту 4.3.3 глави 4.3 розділу ІV Кодексу систем розподілу без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, які скаржник наводить у касаційній скарзі.

Водночас в новій редакції касаційної скарги скаржник просить скасувати також додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 24.04.2024 з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГШК України, у зв`язку з порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: частину третю статті 126 ГПК України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми, викладених у постановах, які скаржник наводить у скарзі.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги у встановлений строк, Суд враховуючи, що касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову від 24.04.2024 подана в межах строків, встановлених частиною першою статті 288 ГПК України, а також відповідає вимогам статті 290 названого Кодексу, дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, визначених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Разом з тим Залізницею до касаційної скарги було додано клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції від 13.03.2023 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що сума стягнення згідно з оскаржуваним судовим рішенням, яке, на думку скаржника, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, становить 7 455 433, 10 грн та є досить значною для нього, а враховуючи, що скаржник перебуває у складному фінансову становищі, тому стягнення такої заборгованості призведе до додаткового фінансового навантаження на підприємство, оскільки відкриття виконавчого провадження та заходи з примусового виконання рішення можуть призвести до накладення арешту на майно та банківські рахунки, що суттєво ускладнить відновлення порушених прав скаржника та призведе до додаткових витрат, враховуючи, що у позивача ймовірно не буде достатньої кількості коштів для їх повернення скаржнику у випадку скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Однак саме лише посилання скаржника на настання негативних наслідків у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень без надання жодних доказів (зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження), які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 910/1128/23.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 20 червня 2024 року об 11:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.

3. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 12 червня 2024 року.

4. У задоволенні клопотання акціонерного товариства "Українська залізниця" про зупинення дії постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 зі справи № 910/1128/23 відмовити.

5. Витребувати матеріали справи № 910/1128/23 господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерго Девелопмент" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 7 455 433, 10 грн.

6. Копію ухвали надіслати господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос