Ухвала

від 29.05.2024 по справі 760/9074/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/9074/24 4-с/760/68/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Жовноватюк В.С., за участю секретаря Лопатюк В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа головний державний виконавець Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Годованюк Сергій Петрович, стягувачі: Державна установа "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова", Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, на дії державного виконавця у порядку ст.447 ЦПК України,-

ВСТАНОВИВ:

Боржник ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва зі скаргою у порядку ст.447 ЦПК України, в якій просила визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Годованюка С.П. від 05 квітня 2024 року про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що постановою від 05 квітня 2024 року головним державним виконавцем Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Годованюком С.П. відкрито ВП НОМЕР_1. Боржник вважає, що дане ВП відкрито помилково на підставі неналежним чином оформленого виконавчого листа із грубим порушенням закону, оскільки відсутня заява стягувача про відкриття ВП. Підставою для відкриття ВП став виконавчий лист, виданий 29 квітня 2024 року Солом`янським районним судом у справі №760/11612/23. Однак, у державного виконавця були усі підстави відмовити у відкритті виконавчого провадження. Відповідно до додаткового рішення Солом`янського районного суду від 01 листопада 2023 року кошти належить стягнути на користь «Державна установа «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова»», натомість стягувачем у постанові про відкриття ВП зазначено «Національний науковий центр хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова»». Жодних ухвал про заміну сторонни виконавчого провадження судами на момент відкриття виконавчого провадження не ухвалювалось, зміни до виконавчого документу не вносились.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 травня 2024 року відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.

21.05.2024 до суду надійшли заперечення представника стягувача, у яких просить відмовити у задоволенні скарги. В обґрунтування зазначає, що у зв`язку із реорганізацією відповідача (стягувача) до правонаступника ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України - ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» перейшли права та обов`язки. Реорганізація вдбулась відповідно до розпорядження КМУ від 30 червня 2023 року №582-р, Постанови Бюро Президії Національної академії медичних наук України від 04 липня 2023 року №13/1, зміни відбулись 07 листопада 2023 року.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року та додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року, які залишені без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 14 березня 2024 року стягнуто витрати з надання професійної правничої допомоги. Постановою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року також замінена сторона відповідача (стягувача). Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 квітня 2024 року замінена сторона стягувача на правонаступника. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року відмовлено представнику боржника у виправленні описки у виконавчому документі. Таким чином, і виконавчий лист, і виконавче провадження, видані та виконані належним чином, відповідно до вимог закону.

У судове засідання боржник не з`явилась, її представник подав заяву про розгляд скарги за його відсутності.

Представник стягувача у судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд скарги за її відсутності, заперечує проти задоволення скарги.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд скарги без його участі, також просив відмовити у задоволенні скарги. Разом із заявою додає постанови про закінчення виконавчого провадження.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч.2 ст.450 ЦПК України).

Вивчивши скаргу боржника, її доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст.447 ЦПК України).

Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У встановлених законом випадках, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на приватних виконавців, які під час здійснення професійної діяльності керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону (ч.1 ст.5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Судом встановлено, що Солом`янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №760/11612/23 від 29 березня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» 32500,00 грн витрат на правову допомогу.

Адвокат Браславська Л. в інтересах ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» звернулась до Солом`янського ВДВС у м. Києві із заявою від 05 квітня 2024 року №0312, у якій просила виконати виконавчий лист на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року у справі №760/11612/23 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 32500,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві Годованюка С.П. від 05 квітня 2024 року відкрито ВП НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №760/11612/23, виданого 29 березня 2024 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДУ «Національний науковий центр хірургії та транспланталогії імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» 32500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 квітня 2024 року задоволено заяву адвоката Браславської Людмили Зіновіївни, яка діє в інтересах Державної установи «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України», про заміну стягувача у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Замінити стягувача - Державну установу «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України (код ЄДРПОУ - 02011953) на правонаступника - Державну установу «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» (код ЄДРПОУ - 45233967).

Постановою головного державного виконавця Солом`янського ВДВС у м. Києві Годованюка С.П. від 06 травня 2024 року закінчено ВП НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №760/11612/23, виданий 29 березня 2024 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДУ «Національний науковий центр хірургії та транспланталогії імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» 32500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про виправлення описки у виконавчому документі у цивільній справі №760/11612/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року встановлено, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.06.2023 №582-р «Деякі питання утворення державної установи «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» реорганізовано шляхом злиття державну установу «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України та державну установу «Інститут нефрології Національної академії медичних наук України» та утворено державну установу «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України».

Згідно з постановою Бюро Президії Національної академії медичних наук України від 04.07.2023 №13/1 «Про утворення державної установи «Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» утворено державну установу «Національний науковий центр хірургії та тарнсплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України», реорганізувавши шляхом злиття державну установу «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України (код ЄДРПОУ: 02011953) та державну установу «Інститут нефрології Національної академії медичних наук України (код ЄДРПОУ: 26168139).

Державна установа «Національний науковий центр хірургії та тарнсплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України (код ЄДРПОУ: 02011953) та державної установи «Інститут нефрології Національної академії медичних наук України (код ЄДРПОУ: 26168139).

Так, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися із скаргою на дії виконавця, якщо вважають, що порушено їхні права чи свободи.

Частинами 1-3 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Інші учасники виконавчого провадження мають право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі №922/3537/17 зазначено, що суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Необхідно враховувати, з якою метою особа звертається до суду, та чи дійсно порушено право особи, з огляду на положення ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України.

Згідно з ч.3 ст.451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Враховуючи, що боржником не доведено, яким чином вчиненими діями порушено його право під час здійснення виконавчого провадження, то суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст.447 - 453 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа головний державний виконавець Солом`янського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Годованюк Сергій Петрович, стягувачі: Державна установа "Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова", Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, на дії державного виконавця у порядку ст.447 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Жовноватюк

Повний текст виготовлено 29.05.2024