Постанова

від 30.04.2024 по справі 759/5747/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 759/5747/23

номер провадження: 22-ц/824/1422/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

за участю секретаря - Мазурок О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім на Львівській 22» - адвоката Дерев`янчука Володимира Анатолійовича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року у складі судді Бабич Н.Д., у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім на Львівській 22» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім на Львівській 22» (далі - ОСББ «Наш дім на Львівській 22») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 квітня 2023 року відкрито провадження у даній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 травня 2023 року за клопотанням представника відповідача здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

19 жовтня 2023 року представник ОСББ «Наш дім на Львівській 22» - адвокат Дерев`янчук В.А. подав до суду першої інстанції заяву про залишення позову без розгляду, у зв`язку з тим, що відповідач не виконує рішення суду про стягнення з нього заборгованості за попередні періоди, а тому не має сенсу продовжувати далі дане судове провадження через безперспективність його виконання.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 19 листопада 2023 року клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду у даній справі задоволено. Позовну заяву ОСББ «Наш дім на Львівській 22» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг залишено без розгляду.

25 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Микитишина О.М. подала до судузаяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСББ «Наш дім на Львівській 22» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 880 грн 00 коп. у зв`язку з розглядом даної справи.

Заява мотивована тим, що 29 березня 2023 року ОСББ «Наш дім на Львівській 22» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг на загальну 102 230 грн 73 коп. за період з січня 2021 року по січень 2023 року.

Вказувала, що в ході розгляду справи, позивачем подано до суду першої інстанції уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, згідно яких він зменшив розмір позовних вимог із 102 230 грн 73 коп. до 60 719 грн 45 коп. При цьому, позивачем не було дотримано вимог ч.5 ст.49 ЦПК України, оскільки відповідачу не було направлено даної заяви, а замість неї відповідач отримав уточнення до позовної заяви, яка стосується іншої справи. Зменшуючи розмір позовних вимог, позивач обґрунтовував тим, що сума яка була заявлена до стягнення при подачі даної позовної заяви включала суму у розмірі 41 450 грн 15 коп., яка вже стягнута рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22 грудня 202023 року по справі №959/8373/22, яке вже набрало законної сили. Однак, вказане рішення не набрало законної сили, оскільки матеріали справи перебувають в апеляційному провадженні.

Зазначає, що позивач протягом судового розгляду направляв всі процесуальні документи на адресу ОСОБА_1 , зазначаючи невідомі йому номери мобільних телефонів, що постійно призводило до несвоєчасного отримання процесуальних документів.

Також вказує, що позивачу було достеменно відомо про зміну власника квартири НОМЕР_1 , адже 03 лютого 2021 року на підставі договору дарування квартири, право власності на квартиру перейшло матері колишньої дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та відповідно до інформаційної довідки №333164828 від 23 травня 2023 року остання є єдиним власником вищевказаної квартири.

Тому представник відповідача вважала, що позивач безпідставно намагався стягнути з відповідача грошові кошти у розмірах, що не підтвердженні належними доказами, та зобов`язати сплатити заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, якими він не користувався.

З огляду на вищевказані обставини, ОСББ «Наш дім на Львівській 22» є недобросовісним позивачем, який звернувся до суду з безпідставним та необґрунтованим позовом.

08 листопада 2023 року представник ОСББ «Наш дім на Львівській 22» - адвокат Дерев`янчук В.А. подав до суду першої інстанції заперечення щодо розподілу судових витрат, в яких просив заяву залишити без задоволення з підстав того, що залишення позову без розгляду є диспозитивним правом позивача, і ніякого умислу чи недобросовісної поведінки останнього в даному випадку немає.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Микитишин О.М. про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати - задоволено частково.

Стягнуто з ОСББ «Наш дім на Львівській 22» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з розглядом справи на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСББ «Наш дім на Львівській 22» - адвокат Дерев`янчук В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати відмовити, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для стягнення компенсації судових витрат при постановленні ухвали суду про залишення позову без розгляду, є встановлення судом необґрунтованих дій позивача (ч.5 ст.142 ЦПК України), а також у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (ч.6 ст.142 ЦПК України, ч.9 ст. 141 цього Кодексу). Однак, судом не встановлено фактів зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами, або що спір виник внаслідок неправильних дій сторони позивача.

Крім того вказує, що судом першої інстанції не було визнано позов завідомо безпідставним відповідно до положень ст.44 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Микитишина О.М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що необґрунтовані дії позивача полягали в тому, що позивач протягом судового розгляду направляв всі процесуальні документи на адресу ОСОБА_1 , зазначаючи невідомі йому номери мобільних телефонів, що постійно призводило до несвоєчасного отримання процесуальних документів. Крім того вказує, що позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про зменшення позовних вимог по зовсім іншій справі, яка не стосується даної справи.

Також вказує, що з дати набуття ОСОБА_4 права власності на квартиру НОМЕР_1 , остання переоформила всі особові рахунки на своє ім`я, при цьому на дату звернення до суду позивачу було достеменно відомо про зміну власника квартири, однак даний позов безпідставно був пред`явлений до ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, представник відповідача просила залишити апеляційну скаргу представника ОСББ «Наш дім на Львівській 22» - адвоката Дерев`янчука В.А. без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року -без змін.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСББ «Наш дім на Львівській 22» - адвоката Дячук А.В., яка просила апеляційну скаргу задовольнити та пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Микитишин О.М., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, ч.1 ст. 55 Конституції України, пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.4 ЦПК України.

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

У ст.142 ЦПК України передбачено порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Зазначене узгоджується із викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21).

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з ч.6 ст.142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною 1, п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Для стягнення здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц (провадження № 61-24189св18), від 28 січня 2019 року у справі № 619/1146/17-ц (провадження № 61-44038св18), від 02 грудня 2020 року у справі № 202/2600/15-ц (провадження № 61-6264св20), від 17 грудня 2020 року у справі № 758/12381/18-ц (провадження № 61-15039св20), від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 (провадження № 61-10254св20); Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах: від 09 липня 2019 року у справі № 922/592/17, від 21 січня 2020 року у справі № 922/3422/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 922/1001/20; Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах: від 21 листопада 2018 року у справі № 820/4347/17 (адміністративне провадження № К/9901/39893/18), від 18 березня 2020 року у справі № 280/5628/18 (адміністративне провадження № К/9901/16400/19, № К9901/16405/19).

Колегія суддів зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Саме факт подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Добросовісні дії позивачів, спрямовані на захист їх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Аналогічного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 листопада 2020 року (провадження №61-16711св19).

З матеріалів справи вбачається, що у заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Микитишина О.М. просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку із розглядом справи, у розмірі 13 880 грн 00 коп., посилаючись на необґрунтовані дії позивача. Вказувала, що ОСББ «Наш дім на Львівській 22» є недобросовісним позивачем, який звернувся до суду з безпідставним та необґрунтованим позовом.

До заяви представник ОСОБА_1 - адвокат Микитишина О.М. долучила: договір № 28/2023 про надання правової допомоги від 02 травня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Микитишиною О.М; додаток №1 до договору № 28/2023 про надання правової допомоги від 02 травня 2023 року з переліком та вартістю послуг, що надаються згідно договору; акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 18 липня 2023 року на загальну суму 9 340 грн 00 коп.; акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 05 вересня 2023 року на загальну суму 4 779 грн 00 коп. (а.с.147-153).

На підтвердження понесених витрат у розмірі 13 880 грн 00 коп. представник ОСОБА_1 - адвокат Микитишина О.М. надала: засвідчену копію квитанції №000-01/23 від 18 липня 2023 року у сумі 9 340 грн 00 коп.; засвідчену копію квитанції №000-02/23 від 05 вересня 2023 року у сумі 4 779 грн 00 коп. (а.с. 144, 154).

Однак, вказані представником відповідача у заяві про відшкодування судових витрат та відзиві на апеляційну скаргу дії позивача не дають підстав для визнання їх необґрунтованими, так як звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Крім цього, колегія суддів виходить із системного тлумачення положень ч.ч.5,6 ст.142, ч.9 ст.141 ЦПК України та зазначає, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №711/64/23 (провадження № 61-8686св23).

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону, встановлені обставини справи та з огляду на доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі ч.5 ст.142 ЦПК України.

Однак, суд першої інстанції, у порушення вимог ст.264 ЦПК України, наведеного вище не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Микитишин О.М. про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення заяви, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Микитишин О.М. про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дім на Львівській 22» - адвоката Дерев`янчука Володимира Анатолійовича задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року скасувати.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Микитишин Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: