Справа № 3592747/24 Головуючий у 1 інстанції Кабанячий Ю.В.
Провадження № 33/824/2490/2024 Доповідач в апеляційній інстанції Матвієнко Ю.О.
Категорія ч. 4 ст. 121 КУпАП
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 травня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 місяці.
Також, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Як встановлено судом, 15 березня 2024 року о 14 год. 18 хв. на а/д Т1026 с. В. Олександрівка, Бориспільського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 330202-414 д.н.з. НОМЕР_2 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов та мав технічну несправність, а саме: відсутні задні бризговики, які передбачені конструкцією транспортного засобу та на одній осі встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора. Порушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 31.3 б), 31.4,5 г), 31.47 е) ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.4 ст. 121 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року та закрити провадження у справі.
Обгрунтовуючи скаргу, апелянт посилається на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що за технічними характеристиками, на які посилається працівник поліції, а саме автомобіля ГАЗ 330202-414 (газель) передбачені «бризковики». На фото, яке додано до матеріалів справи вбачається наявність металевих захисник фартухів.
Зазначає, що автомобіль ГАЗ 330202-414 (газель) є автомобілем російського виробництва. Пунктом 3.7.1.4 ГОСТ Р 52280-2004 «АВТОМОБИЛИ ГРУЗОВЬІЕ. Общие технические требования», утверждённый Приказом Ростехрегулирования РФ от 15.12.2004 года № 107-ст», передбачає що «Над задними колесами автомобилей - должны быть установлены крылья (брызговики). Над задними колесами шасси крылья (брызговики) устанавливают по требованию потребителя (заказника)». Вказаний стандарт є у відкритому доступі. Отже наявність бризковиків у разі наявності металевих захисних фартухів є необов`язковим.
Крім того скаржник вказує, що працівником поліції інкримінується йому встановлення на одну ось автомобіля шин різних моделей та з різним малюнком протектора, але офіційно ПДР не забороняє попарне використання неоднакової гуми на задній та передній осях машини. У такому разі використання транспортного засобу не обмежується законодавчо. Проблем з керуванням виникати не повинно. Однак, важливо, щоб пари гуми мали максимально однакові якості. Отже, працівником поліції не доведено яка саме гума встановлена на автомобілі, чи були шини немаксимальної якості один до одного. Не була встановлена працівником поліції сезонність гуми. З фото яке надано да матеріалів справи вбачається, що зовнішні шини задньої осі мають одинакові малюнок протектору.
Також стверджує, що він не є власником автомобіля ГАЗ 330202-414 (газель), д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого ТСЦ 8043, яке не було оглянуте да досліджено суддею Бориспільського районного суду Київської області під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, власником вищезазначеного автомобіля є ТОВ «УІАК», код ЄДРПОУ 38658875, основний вид діяльності (КВЕД) якого - 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами. Отже вищезазначена компанія не займається перевезенням пасажирів або доставкою вантажів.
Транспортний засіб ГАЗ 330202-414 (газель), д.н.з. НОМЕР_2 відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого ТСЦ 8043, що належить компанії ТОВ «УІАК», код ЄДРПОУ 38658875, не використовується з метою отримання прибутку. Крім того, з показів які він надавав працівнику поліції, а згодом у суді, транспортний засіб переганяв до СТО з метою його подальшому ремонту.
Крім того вказує, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль ГАЗ 330202-414 (газель), д.н.з. НОМЕР_2 , відноситься до вантажно-спеціалізованого фургону малотоннажній - В, повною масою до 3500 кг. маса без навантаження 2000 кг. Для керування вищевказаним транспортним засобом допускаються водії з посвідченням водія на право керування категорією «В». Відповідно до правил Дорожнього руху України - категорія «В» дає право керування легковими і малотоннажними вантажними автомобілями (наприклад Газель) масою до 3500 кг.
В апеляційній скарзі апелянт також посилається на те, що працівники поліції зупинили його на зупинці громадського транспорту. Відео розпочинається 14 год. 22 хв. 20 сек. 13.03.2024 року - з моменту коли працівник поліції наближається до транспортного засобу. Виявити, що на задній осі знаходяться шини з різним малюком протектору під час руху автомобіля практично не можливо. Отже це було виявлено після зупинки транспортного засобу.
Скаржник вважає, що у разі якщо зупинка водія поліцією не є законною, всі подальші вимоги поліції до нього, водій виконувати не зобов`язаний. Такого висновку дійшов Чернівецький апеляційний суд у рішенні 13 жовтня 2022 року по справі 718/1824/22.
Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
При складанні протоколу йому не було роз`яснено процесуальні права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол про адміністративне правопорушення складався працівником поліції у службовому автомобілі у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив скасувати постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення за ч. 4 ст.121 КУпАП.
У судове засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився. При цьому, 20 травня 2024 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подав клопотання, у якому він апеляційну скаргу підтримав та просив розглядати справу за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення (ч.1 ст. 251 КУпАП).
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, в повній мірі дотримався вимог закону.
Так, згідно наявного у справі протоколу серії ААД № 633838 від 15 березня 2024 року (а.с.2) 15 березня 2024 року о 14 год. 18 хв. на а/д Т1026 с. В. Олександрівка, Бориспільського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 330202-414 д.н.з. НОМЕР_2 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов та мав технічну несправність, а саме: відсутні задні бризговики, які передбачені конструкцією транспортного засобу та на одній осі встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора. Порушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 31.3 б), 31.4,5 г), 31.4.7 е) ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.4 ст. 121 КУпАП.
Згідно п. 31.3 б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частиною 4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
В матеріалах справи наявна постанова серії БАД №848902 від 18.11.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.3 ст. 121 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, а саме за те, що він 18.11.2023 року о 16 год. 35 хв. керуючи автомобілем ГАЗ 330202-414, реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив правила користування ременями безпеки, та експлуатував транспортний засіб, який не пройшов обов`язковий технічний контроль.
Як зазначено вище, пункт 31.3. б) ПДР України, про порушення якого ОСОБА_1 зазначено у оскаржуваній постанові суду, забороняє експлуатацію транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль, але за умови, що такі транспортні засоби підлягають такому контролю.
Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю та перелік транспортних засобів, які не підлягають обов`язковому технічному контролю визначено ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та Порядком проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Частина 2 ст. 35 вищевказаного Закону встановлює, що обов`язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
За змістом вказаних нормативних документів не підлягають обов`язковому технічному контролю вантажні автомобілі незалежно від форм власності вантажопідйомністю до 3,5 тонн із строком експлуатації до двох років. Якщо строк експлуатації вказаних транспортних засобів більше двох років, періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить кожні два роки.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 8043 (а.с.25) автомобіль ГАЗ 330202-414, д.н.з. НОМЕР_2 , є спеціалізованим вантажним фургоном малотоннажним, повна маса якого становить 3500, рік випуску 2008, дата першої реєстрації 01.08.2008 р.
Таким чином, строк експлуатації вказаного автомобіля становить більше двох років, а тому, з урахуванням вимог п.2) ч.2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та вимог Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» вказаний автомобіль ГАЗ 330202-414, д.н.з. НОМЕР_2 підлягає обов`язковому технічному контролю кожні два роки.
З урахуванням викладеного, суд дійшов правильного висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.3 б) Правил дорожнього руху та необхідність притягнення його до відповідальності за ч.4 ст. 121 КУпАП.
Доводи скаржника про те, що автомобіль ГАЗ 330202-414, д.н.з. НОМЕР_2 є вантажно-спеціалізованим фургоном маловантажним-В, масою до 3500 кг., тому не підлягає обов`язковому технічному контролю, не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки не підлягають обов`язковому технічному контролю лише вантажні автомобілі незалежно від форм власності вантажопідйомністю до 3,5 тонн із строком експлуатації до двох років.
Також не ґрунтуються на вимогах законодавства доводи апелянта про те, що ві не є власником автомобіля. Так, відповідальності за ч.4 ст. 121 КУпАП підлягають саме водії, які керують транспортним засобом. При цьому, матеріалами підтверджується та не заперечується скаржником та обставина, що саме він керував транспортним засобом ГАЗ 330202-414, д.н.з. НОМЕР_2 на момент зупинки його працівниками поліції.
Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль ГАЗ 330202-414 (газель) є автомобілем російського виробництва. Пунктом 3.7.1.4 ГОСТ Р 52280-2004 «АВТОМОБИЛИ ГРУЗОВЬІЕ. Общие технические требования», утверждённый Приказом Ростехрегулирования РФ от 15.12.2004 года № 107-ст», передбачає що «Над задними колесами автомобилей - должны быть установлены крылья (брызговики). Над задними колесами шасси крылья (брызговики) устанавливают по требованию потребителя (заказника)». Вказаний стандарт є у відкритому доступі, отже наявність бризковиків у разі наявності металевих захисних фартухів є необов`язковим апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки автомобіль ГАЗ 330202-414, д.н.з. НОМЕР_2 експлуатується в Україні, тому має відповідати вимогам ДСТУ 3649 «КОЛІСНІ ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання».
В п. 6.8.13 ДСТУ 3649, що стосується технічного стану транспортних засобів, зазначено, що колісні транспортні засоби, до яких відноситься і причіп, мають бути обладнані за конструкцією пристроями захисту від викидання з-під коліс колісного транспортного засобу сторонніх предметів і бруду. Ширина цих пристроїв має бути не менше ніж ширина встановлених шин.
У п. 31.4.7 е) ПДР вказано, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики.
З матеріалів справи вбачається, що на автомобілі ГАЗ 330202-414, д.н.з. НОМЕР_2 відсутні бризговики, передбачені конструкцією автомобіля та п. 6.8.13 ДСТУ 3649.
За таких обставин правильним є і висновок суду про порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.4.7 е) ПДР, що свідчить про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що транспортний засіб він переганяв до СТО з метою його подальшого ремонту, оскільки за умови порушення п. п. 31.3 б), 31.4.7 е) Правил дорожнього руху забороняється будь-яка експлуатація транспортного засобу.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди апелянта з постановою суду першої інстанції та спрямовані на уникнення правопорушником покарання за скоєне ним правопорушення.
Враховуючи те, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановлена з додержанням вимог закону на підставі наданих суду доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121КУпАП, і доводи апеляційної скарги законності постанови не спростовують, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 місяці - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.О. Матвієнко
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 31.05.2024 |
Номер документу | 119369142 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Київський апеляційний суд
Матвієнко Юлія Олександрівна
Адмінправопорушення
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Кабанячий Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні