Рішення

від 28.05.2024 по справі 140/4988/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/4988/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області (далі позивач, ТУ ССО у Волинській області) звернулося до суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, Відділ) про скасування постанови від 25.04.2024 №73376275 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з оскаржуваною постановою на ТУ ССО у Волинській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду, що зобов`язує боржника вчинити дії.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в межах своєї компетенції вжив усіх заходів для виконання рішення суду від 14.09.2022 у справі №140/4884/22, яким зобов`язано територіальне управління здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сітям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за період з 24.02.2022 по 30.06.2022.

Так, з метою належного та своєчасного виконання вищезазначеного рішення територіальне управління 31.10.2023 направило до Служби судової охорони лист потребу №34.07-220/ССО про виділення додаткових кошторисних призначень у сумі 147921,43 гривень.

У свою чергу, інформаційним листом Служби судової охорони від 21.11.2023 №01.30-02.2-2332/вн доведено до відома територіальних управлінь Служби судової охорони, що видатків на виплату за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», з якого можливі виплати за рішеннями суду в кошторисі Служби судової охорони на 2023 рік, не передбачено.

Листом Служби судової охорони від 11.01.2024 № 01.30-02.2-98/вн «Про виплату кошів за судовими рішеннями» доведено, що відповідно до розпоряджень Служби судової охорони від 13.08.2020 № 550 «Про першочергові заходи організації ведення позовної роботи» та від 05.01.2024 № 5/ОД «Про виплату коштів за судовими рішеннями», з метою дотримання справедливого підходу до черговості виплати співробітникам Служби судової охорони коштів за судовими рішеннями в Службі судової охорони запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь співробітників Служби в порядку черги, а саме за датою набуття законної сили рішення суду. Службі затверджено кошторис на 2024 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» у сумі 6973,6 тис. грн.

Позивач вказує, що у межах своїх повноважень вжив вичерпних заходів для виконання рішення суду від 14.09.2022 у справі №140/4884/22, веде листування зі Службою судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на зазначені цілі, щотижнево на селекторних нарадах Служби судової охорони з територіальними підрозділами Служби судової охорони обговорюється проблемне питання по виплаті додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, в свою чергу, Службою судової охорони ведеться єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів, Служба судової охорони систематично доводить до відома Державної судової адміністрації, як до головного розпорядника коштів інформацію щодо потреби в асигнуваннях для виплати зазначеної винагороди.

ТУ ССО у Волинській області зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» за загальним фондом державного бюджету передбачено 10 000,0 тис. гривень. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, у відповідності до статті 161 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів, центральний орган управління Служби судової охорони є розпорядником бюджетних коштів другого рівня, територіальні управління Служби судової охорони є розпорядниками бюджетних коштів третього рівня.

З огляду на викладене, позивач вважає, що невиконання судового рішення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не можна вважати невиконанням судового рішення без поважних причин.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.52).

У поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування своєї позиції вказав, що рішення суду у справі №140/4884/22 прийняте 14.09.2022 та набрало законної сили 17.10.2023, проте рішення боржником не виконано, підтвердження включення стягувача у списки на виплату чи інші докази, які підтверджують вжиття боржником належних заходів, спрямованих на виконання рішення суду, не надано. У зв`язку з встановленням факту неналежного виконання рішення суду боржником державним виконавцем 25.04.2024 винесено постанову про накладення штрафу.

З наведених підстав просив в задоволенні позову відмовити (а.с.60-62).

В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності (а.с.57-58).

Відповідач у поданому відзиві просив розгляд справи проводити у відсутності його представника.

Враховуючи вимоги частини дев`ятої статті 205 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №140/4884/22 за позовом ОСОБА_1 до ТУ ССО у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ДСА України, ТУ ДСА України в Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023, позов задоволено повністю. Суд, зокрема, зобов`язав ТУ ССО у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за період з 24.02.2022 року по 30.06.2022. Рішення суду набрало законної сили 17.10.2023.

16.11.2023 Волинський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист №23166/2023 у справі №140/4884/22 про зобов`язання ТУ ССО у Волинській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, за період з 24.02.2022 року по 30.06.2022 (а.с.63-64).

21.11.2023 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73376275 з виконання виконавчого листа №23166/2023, виданого Волинським окружним адміністративним судом 16.11.2023 (а.с.65-66).

У повідомленнях про вжиті заходи щодо виконання рішення суду від 26.12.2023, 16.01.2024 (а.с.36-37, 67-71) ТУ ССО у Волинській області зазначило, що на виконання рішення суду щотижнево опрацьовується та надсилається інформація до ДСА України щодо потреби в коштах за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для проведення нарахувань та виплати позивачам відповідно до рішень суду, що надходять до центрального органу управління Служби судової охорони від територіальних управлінь Служби та не підлягають оскарженню, і після внесення відповідних змін до кошторису Служби, зазначені асигнування буде призначено територіальним управлінням Служби у найкоротший термін.

Також у повідомленні про вжиті заходи щодо виконання виконавчого листа від 23.02.2024 (а.с.13-14) ТУ ССО у Волинській області посилається на те, що відповідно до обліку потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби, центральним органом управління Служби затверджено кошторис на 2024 рік для територіальних управлінь за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників органів та установ системи правосуддя». При надходженні коштів для проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до рішення суду зазначені асигнування будуть спрямовані на таку виплату у найкоротший термін.

25.04.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області у розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення (а.с.51), яку позивач оскаржив в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2021 у справі №420/5465/18 висловив правову позицію, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи постанову про накладення штрафу від 25.04.2024, відповідач виходив з того, що згідно з матеріалами виконавчого провадження з метою виконання рішення суду боржником надіслано листи щодо виділення коштів до Центрального органу управління Служби судової охорони від 31.10.2023 №34.07-220/ССО та від 01.12.2023 №34.07-261/ССО. Інших заходів спрямованих на виконання рішення суду боржником не вжито. Інформація про вжиті боржником заходи у 2024 році, спрямовані на виконання рішення суду відсутня. Конкретна інформація про включення стягувача та/або рішення суду, за яким видано виконавчий документ до тих чи інших списків, перелік або черг, що свідчило б про вжиття достатніх заходів, спрямованих на забезпечення виконання виконавчого документа відсутня.

При цьому відповідач виснував, що боржником не вжито вичерпних заходів, спрямованих на виконання рішення суду, та не доведено той факт, що невиконання рішення суду відбувається через незалежні від боржника обставини.

Отже, відповідач, приймаючи спірну постанову, дійшов висновку про відсутність у боржника поважних причин невиконання рішення суду.

Однак, суд не погоджується з такими доводами Відділу з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до вимог статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

За приписами статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до частини третьої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України здійснює функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони.

При цьому, розпорядником бюджетних коштів другого рівня є центральний орган управління Служби судової охорони, а ТУ ССО у Волинській області є розпорядником бюджетних коштів третього рівня.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення ТУ ССО у Волинській області можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, з метою належного виконання рішення суду позивачем було направлено лист Голові Служби судової охорони від 31.10.2023 щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КЕКВ 2800 для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 147921,43 грн (а.с.35).

В свою чергу Служба судової охорони у листі від 02.11.2023, адресованому ДСА України, просила збільшити видатки по КЕКВ 2800 на 1166,6 тис. грн (а.с.25-26).

05.12.2023 ДСА України скерувала Службі судової охорони лист, яким повідомила, що Міністерство фінансів України відмовило у внесенні змін до річного розпису асигнувань в частині збільшення видатків за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні видатки» (а.с.34).

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 08.12.2023 №08020-01-3/34132 у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» з метою виконання рішень судів стосовно всіх працівників системи правосуддя, передбачено призначення в обсязі 10,0 млн. гривень (а.с.31).

Згідно із листом Служби судової охорони від 01.02.2024 №30/01.30-02.2-176 про внесення змін до кошторису Служби, адресованому ДСА України, слідує, що Службі затверджено кошторис на 2024 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» у сумі 6973,6 тис.грн, проте відповідні асигнування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» в кошторисі Служби на 2024 рік не задовольнили в повному обсязі потребу в коштах на виконання судових рішень. Просили внести зміни до кошторису Служби на 2024 рік з огляду на те, що станом на 01.02.2024 загальна потреба в коштах для проведення нарахувань виплат позивачам за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» становить 400171735 грн (а.с.20).

Відповідно до листа Служби судової охорони від 15.04.2024 №30/01.30-02.2-565 про внесення змін до кошторису Служби, адресованому ДСА України, потреба в додаткових коштах для проведення виплат за рішеннями судів становить 1200414915 грн (а.с.22).

Встановлені судом обставини свідчать, що Служба судової охорони вживає заходів, спрямованих на виплату коштів за судовими рішеннями, однак борг останньої щодо виконання судових рішень станом на квітень 2024 року лише зріс, а кошти з бюджету на виплату позивачам заборгованості не надходили.

Зазначене також підтверджується випискою з рахунку ТУ ССО у Волинській області по КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя», відповідно до якої в період з 04.01.2024 по 28.05.2024 кошти на зазначений рахунок не надходили (а.с.59).

Тому в даному випадку, позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету на виплату коштів за судовими рішеннями у 2024 році не виділялись.

Тож у контексті обставин даної справи не можна дійти висновку, що позивачем не були виплачені стягувачу кошти за судовим рішенням без поважних причин.

Аналогічна позиція висловлена постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 15.04.2020 у справі №811/1324/18 та від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.

При цьому, суд погоджується з позивачем, що накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання цих коштів.

З врахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем помилково не враховано наявність поважних причин невиконання позивачем рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі №140/4884/22 в частині не виплати стягувачу ОСОБА_1 нарахованої додаткової винагороди у розмірі 147921,43 грн, що свідчить про відсутність підстав для накладення на нього штрафу за оскаржуваною постановою.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність спірної постанови, факт порушення прав позивача знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, а тому адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3028,00 грн (а.с.7).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.04.2024 у виконавчому провадженні №73376275 про накладення на Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Територіального управління Служби судової охорони у Волинській області судові витрати в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту підписання судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Позивач: Територіальне управління Служби судової охорони у Волинській області (45605, Волинська обл., Луцький р-н, с.Боратин, вул.Центральна, 2А, код ЄДРПОУ 43258822).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43016, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 43316386).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій