Рішення

від 28.05.2024 по справі 240/8693/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/8693/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" до Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Коростснського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцова Романа Максимовича від 15.03.2024 року в частині стягнення виконавчого збору з приватного підприємства "Укрпалетсистем" на суму 28400.00 грн.

Зобов`язати державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцова Романа Максимовича винести постанову про стягнення виконавчого збору з приватного підприємства "Укрпалетсистем" на суму 15595,96 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що спірна постанова в частині стягнення виконавчого збору з приватного підприємства "Укрпалетсистем" на суму 28400.00 грн. є протиправною, оскільки відповідач діяв всупереч та не у відповідності до вимог законодавства, а виконавчий збір за якою повинен стягуватися як за вимогу майнового характеру у відповідності до частини 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом учасників справи.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з"явились, повідомлені про розгляд справи належним чином.

Представник відповідача у відзиві просив розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції.

Згідно з статтею 195 КАС України, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

Відповідно до частини 3 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 1416-IX від 27.04.2021) учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною 8 статті 195 КАС України копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд звертає увагу на те, що відповідач звернувся до суду з клопотанням 27.05.2024, а судове засідання призначено на 28.05.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду з вказаним клопотанням.

Крім того, як вже зазначалося, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені у ст.167 КАСУ.

Разом з тим, відповідач своє бажання приймати участь в режимі відеоконференції не оформив окремим клопотанням, таке не відповідає вимогам ст.167 КАСУ.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом Житомирської області заяви у справі 3906/431/22 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Дослідивши доводи клопотання, суд вважає, що таке не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною статтею визначено передумови для обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та підстави і порядок відновлення зупиненого провадження у справі.

Судом встановлено, що відповідачем не зазначено жодної з підстав, визначених ст.236 КАС України.

Зупинення провадження у справі є правом, а не обов`язком суду.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження.

З урахуванням приписів п.9 ст.205, ст.287 КАСУ, розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.09.2023 у справі №906/431/22 позовну ТОВ "Мерседес Груп-7777" до ПП "Укрпалетсистем" задоволено частково. Зобов`язано Приватне підприємство "Укрпалетсистем" (11571, Житомирська область, Коростенський район, село Ушомир, вул. Березюка, буд.15; ідентифікаційний код 32285225) (далі - Позивач) виконати умови Договору поставки нафтопродуктів №К-Ю-0320-90 від 06.03.2020 та передати (поставити) у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Мерседес Груп-7777" (45623, Волинська область, Луцький район, село Антонівка, вул. Центральна, буд. 61: ідентифікаційний код 40921677) товар - бензин А-92 на суму 155 959,58 грн.

Рішення Господарського суду Житомирської області набрало законної сили 31.10.2023.

15.03.2024 державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцовим Романом Максимовичем відкрито виконавче провадження №74468162 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/431/22 виданий 11.12.2023 .

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцовим Романом Максимовичем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 15.03.2024 року в розмірі 28400,00 грн.

10.04.2024 старшим державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцовим Романом Максимовичем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме зазначено, що у постанові про стягнення виконавчого збору допущено арифметичну помилку у розрахуванні виконавчого збору та виправлено суму виконавчого збору з 28400.00 грн. на 15595,96 грн. до стягнення.

16.04.2024 старшим державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцовим Романом Максимовичем винесено постанову про скасування процесуального документу про виправлення помилки від 10.04.2024, що видав ОСОБА_1 при примусовому виконанні.

Отже, залишено в силі постанову про стягнення виконавчого збору від 15.03.2024 року в розмірі 28400,00 грн.

Позивач не погоджується з вищевказаною постановою про стягнення виконавчого збору, вважає, що відповідач діяв всупереч та не у відповідності до вимог законодавства, а прийняту постанову про стягнення виконавчого збору вважає протиправною, виконавчий збір за якою повинен стягуватися як за вимогу майнового характеру у відповідності до частини 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчих написів нотаріусів; посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Приписами частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до норм статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

При цьому, частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція № 512/5) про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Аналізуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання рішення, а відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону №1404-VIII, та винести відповідну постанову про стягнення виконавчого збору.

Суд акцентує увагу, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

15.03.2024 державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцовим Романом Максимовичем відкрито виконавче провадження №74468162 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/431/22 виданий 11.12.2023 .

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження державним виконавцем Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцовим Романом Максимовичем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення виконавчого збору від 15.03.2024 року в розмірі 28400,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправною постанову про стягнення виконавчого збору, вказує на те, що відповідачем неправильно визначено суму виконавчого збору, оскільки за примусове виконання рішення майнового характеру стягується виконавчий збір в розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню.

При цьому, представник відповідача , заперечуючи проти позову, зазначає , що примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Суд погоджується з такими доводами представника позивача, та, водночас, не погоджується з доводами відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню стягується за рішеннями майнового характеру.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) та від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс200.

Як слідує з рішення Господарського суду Житомирської області від 29.09.2023 року, приватне підприємство "Укрпалетсистем" зобов`язано передати у власність ТОВ "Мерседес Груп- 7777" товар бензин А-92 на суму 155 959,58 грн.

Тобто, рішення суду містить майновий характер, оскільки чітко окреслені товар бензин А-92, що має бути переданий стягувачу у грошовому еквіваленті на суму 155 959,58 грн.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 14.09.2022 у справі № 280/9443/21 у схожих спірних правовідносинах.

З огляду на це, визначення державним виконавцем виконавчого збору у розмірі 28400,00 грн. враховуючи вимогу майнового характеру у сумі 155959,58 грн. суперечить нормам частини 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку , що постанова державного виконавця Коростснського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцова Романа Максимовича від 15.03.2024 в частині стягнення виконавчого збору з приватного підприємства "Укрпалетсистем" на суму 28400.00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання державного виконавця Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Данцова Романа Максимовича винести постанову про стягнення виконавчого збору з приватного підприємства "Укрпалетсистем" на суму 15595,96 грн.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким; дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним; при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що значення розміру виконавчого збору за наслідками скасування судом постанови про стягнення виконавчого збору віднесено до дискреційних повноважень, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача, тому така вимога не підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 77 КАС України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволено позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (вул. Березюка, 15,с. Ушомир, Житомирська обл., Коростенський р-н,11571. РНОКПП/ЄДРПОУ: 32285225) до Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Шолом-Алейхема, 13,м. Коростень,Житомирська обл., Коростенський р- н,11501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34855429) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.03.2024 в частині стягнення виконавчого збору з приватного підприємства "Укрпалетсистем" на суму 28400.00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростенського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Приватного підприємства "Укрпалетсистем" судовий збір у розмірі 1514 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос