Рішення

від 29.05.2024 по справі 300/623/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. справа № 300/623/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, Військової частини НОМЕР_1 ), пп 4533 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ), 29.01.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп 4533 (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 01.08.2022 по 29.07.2023 проходив військову службу в Збройних Силах України, а саме у ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп 4533. 29.07.2023 позивач наказом №210 звільнений з військової служби за п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу". При звільненні відповідачем не надано позивачу жодного документу та інформації щодо нарахованих та виплачених позивачу сум грошового забезпечення та сум додаткової винагороди, які мають бути нараховані та виплачені позивачу, в тому числі виплати, які передбачені постановою КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168. 29.07.2023 позивачем отримано довідку видану відповідачем "про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" від 26.09.2023 №140/451 та 15.12.2023 отримано довідку форми №6 від 12.12.2023 №527/870 разом з документами про безпосередню участь позивача у бойових діях в зоні їх проведення, а саме: витяг з журналу бойових дій від 01.04.2022 номенклатурний №12 за період з 24.08.2022 по 21.11.2022, витяг з наказу командира оперативно тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (по стройовій частині) від 12.01.2023 №12 (про прибуття до складу сил позивачем), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.12.2022 №341, витяг з наказу командира оперативно-тактичного угруповання "Соледар" (по стройовій частині) від 28.01.2023 №28 (про прибуття із складу сил позивачем), витяг з наказу командира оперативно тактичного угруповання "Соледар" (по стройовій частині) від 24.03.2023 №84 (про вибуття із складу сил позивачем). Відповідно до інформації викладеної в вищевказаних довідках та наданих відповідачем документів, позивач в періоди з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023, з 21.03.2023 по 13.07.2023 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп 4533.

Адвокатом, в інтересах позивача з метою отримання інформації від відповідача щодо нарахованих та виплачених позивачу сум грошового забезпечення та додаткової винагороди, неодноразово на адресу відповідача направлялися адвокатські запити, а саме від 18.09.2022, від 31.10.2023 та від 06.12.2023. Зазначені запити відповідачем залишені без задоволення та розгляду. Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не нарахуванні та невиплати йому додаткової винагороди відповідно до постановою КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 за період з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023 із розрахунку 100 000,00 грн та зобов`язати відповідача з дня набрання рішення законної сили здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 за період з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023 із розрахунку 100 000,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", а також подання заяви про залучення до участі у справі третьої особи Міністерства оборони України із відповідним обґрунтуванням її залучення, вказанням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та яким чином рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов`язки (а.с.51-54).

16.02.2024 представником позивача на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху подано до суду заяву про усунення недоліків, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Пунктом 2 ухвали від 21.02.2024 у залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства оборони України - відмовлено (а.с.61-62).

Суд, встановивши після відкриття провадження, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до приписів частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, 29.03.2024 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позивачу надано п`ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку шляхом зазначення поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом (а.с.70-72).

01.04.2024 на адресу суду від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява, згідно якої представник позивача зазначає, що строк звернення до суду позивачем не пропущено.

04.04.2024 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло заперечення проти заяви про усунення недоліків, в якому зазначає, що разом з позовною заявою до суду надано витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №210 від 29.07.2023, зі змісту якого не вбачається нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди за спірні періоди. Відтак, з дня отримання вищенаведеного наказу (витягу з наказу) позивач вважається таким, що не тільки письмово повідомлений про відсутність нарахування й виплати йому додаткової винагороди за спірні періоди, але й у розумінні вищенаведених норм висловив свою згоду з повнотою здійснених розрахунків, позаяк за відсутності такої згоди відповідач не мав би права виключити позивача зі списків особового складу військової частини.

Ухвалою суду від 10.04.2024 продовжено розгляд адміністративної справи № 300/623/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп 4533 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.81-84).

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позов, який через систему «Електронний суд" надійшов на адресу суду 24.05.2024. У даному відзиві представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в задоволенні позову зазначаючи, що із змісту позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що позивача звільнено з військової служби, у зв`язку з чим наказом від 29.07.2023 №210 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . Вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх прав та/або інтересів, оскільки належним способом захисту прав та/або інтересів позивача в даному випадку являється оскарження саме наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.07.2023 №210 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини, в частині повноти забезпечення грошовим забезпеченням, в тому числі такого його одноразового додаткового виду як додаткова винагорода. При цьому належним відповідачем за такими вимогами являється військова частина НОМЕР_2 .

Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка через систему "Електронний суд" надійшла на адресу суду 28.05.2024. У даній відповіді на відзив на позовну заяву, зокрема зазначає, що саме військовою частино НОМЕР_1 , як юридичною особою проводяться нарахування та виплати грошового забезпечення, додаткової винагороди особового складу. Просить позов задовольнити.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 20.01.2017 №2615-1412 (а.с.7).

У період з 01.08.2022 по 29.07.2023 проходив військову службу в Збройних Силах України, а саме у ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп 4533.

29.07.2023 позивач наказом №210 звільнений з військової служби за п.2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (а.с.13).

29.07.2023 позивачем отримано довідку видану відповідачем "про безпосередню участь особи у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" від 26.09.2023 №140/451 та 15.12.2023 отримано довідку форми №6 від 12.12.2023 №527/870 разом з документами про безпосередню участь позивача у бойових діях в зоні їх проведення, а саме: витяг з журналу бойових дій від 01.04.2022 номенклатурний №12 за період з 24.08.2022 по 21.11.2022, витяг з наказу командира оперативно тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (по стройовій частині) від 12.01.2023 №12 (про прибуття до складу сил позивачем), витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.12.2022 №341, витяг з наказу командира оперативно-тактичного угруповання "Соледар" (по стройовій частині) від 28.01.2023 №28 (про прибуття із складу сил позивачем), витяг з наказу командира оперативно тактичного угруповання "Соледар" (по стройовій частині) від 24.03.2023 №84 (про вибуття із складу сил позивачем). Відповідно до інформації викладеної в вищевказаних довідках та наданих відповідачем документів, позивач в періоди з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023, з 21.03.2023 по 13.07.2023 приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп 4533 (а.с.14-33).

Адвокатом, в інтересах позивача з метою отримання інформації від відповідача щодо нарахованих та виплачених позивачу сум грошового забезпечення та додаткової винагороди, неодноразово на адресу відповідача направлялися адвокатські запити, а саме від 18.09.2022, від 31.10.2023 та від 06.12.2023 (а.с. 34-45).

Зазначені запити відповідачем залишені без задоволення та розгляду.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати йому у період з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023 додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100 000 грн, звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В подальшому до постанови КМУ №168 від 28.02.22 вносились зміни, проте у період спірних правовідносин по відношенню до військовослужбовців ЗСУ такі зміни не мали впливу на порядок та розміри виплати додаткової винагороди.

Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:

1) беруть безпосередню участь у бойових діях;

2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.

А відповідно зазначені довідки підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях, а відтак позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.

За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100 000 грн не виникає.

За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, на момент коли виникли спірні правовідносини, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 3 пункту 3 якого встановлювалось, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.

Суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься довідка № 527/870 від 12.12.2023, видана начальником штабу-першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 , яка скріплена гербовою печаткою та підтверджує про те, що ОСОБА_1 дійсно в період з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023, з 21.03.2023 по 13.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Троїцько-Сафонове, Миколаївської області, м. Баштанка, Миколаївської області, м. Бахмут, Донецької області, м. Костянтинівка, Донецької області.

При цьому, у вказаній довідці значено підстави її видачі, зокрема така довідка надана на підставі наказу командира ОТУ Соледар" від 12.01.2023 № 12, від 28.01.2023 № 28, від 24.03.2023 №84; витяг з журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 інв. №12 том 2 від 01.04.2022, наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №236 від 24.08.2022, №324 від 20.11.2022, №80 від 21.03.2023, №194 від 13.07.2023.

Отже, зазначена довідка підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях, а відповідно позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн.

Жодних документів, які б підтверджували недійсність наданої довідки матеріали справи не містять.

Недоліки в оформленні Довідки від 12.12.2023 за №527/870 не можуть свідчити, що позивач не приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Троїцько-Сафонове, Миколаївської області, м. Баштанка, Миколаївської області, м. Бахмут, Донецької області, м. Костянтинівка, Донецької області, а саме: з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023, з 21.03.2023 по 13.07.2023.

Аналізуючи процитовані вище норми суд приходить до висновку, що оформлена та видана на ім`я позивача довідка від 12.12.2023 за №527/870, яка видана на підставі наказів командира ОТУ Соледар" від 12.01.2023 № 12, від 28.01.2023 № 28, від 24.03.2023 №84; витяг з журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 інв. №12 том 2 від 01.04.2022, наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №236 від 24.08.2022, №324 від 20.11.2022, №80 від 21.03.2023, №194 від 13.07.2023, є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023, з 21.03.2023 по 13.07.2023.

Суд зауважує, що оформлення довідки є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 26.09.2023 за №140/451, виданої на підставі наказів командира ОТУ Соледар" від 12.01.2023 № 12, від 28.01.2023 № 28, від 24.03.2023 №84; витяг з журналу бойових дій в/ч НОМЕР_1 інв. №12 том 2 від 01.04.2022, наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №236 від 24.08.2022, №324 від 20.11.2022, №80 від 21.03.2023, №194 від 13.07.2023; наказів Головнокомандувача ЗСУ №237 від 01.09.2022, №262 від 01.10.2022, №282 від 01.11.2022, №311 від 02.12.2022, №1 від 02.01.2023, №26 від 02.02.2023, №52 від 01.03.2023, №89 від 01.04.2023, №111 від 01.05.2023, №147 від 01.06.2023, №183 від 01.07.2023, №210 від 01.08.2023 про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій (а.с.14). Тому, враховуючи, що позивач дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, відповідач не може посилатися як на підставу незгоди із позовом на невиконання військовою частиною формальних процедур реалізації права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого порядку, чим порушуватиметься суть права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023, з 21.03.2023 по 13.07.2023 в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період, підлягають задоволенню.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 листопада 2018 року у справі №824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання

Разом з цим, при формулюванні способу захисту суд не знаходить підстав для зазначення точної суми додаткової винагороди, що підлягає виплаті позивачу, адже рішення суду носить зобов`язальний характер, а тому обчислення її розміру із урахуванням пропорційності встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 відноситься до обов`язків відповідача.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як зазначив Конституційний суд України у п. 3.2. рішення №10-р/2020 від 28.08.2020 року:

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах, воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52,55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом. - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8,19, 64 Конституції України.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ОСОБА_1 є ветераном війни-учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 06.12.2023 (а.с.8), а тому відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, Військової частини НОМЕР_1 ) АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп 4533, що полягає у не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 за період з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023 із розрахунку 100000,00 грн.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (ОПБр, в/ч НОМЕР_1 ), пп 4533 (код ЄДРПОУ - АДРЕСА_4 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 за період з 24.08.2022 по 21.11.2022, з 23.11.2022 по 07.12.2022, з 09.12.2022 по 23.01.2023 із розрахунку 100000,00 грн.

Сторонам рішення надіслати через підсистему Електронний суд.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.