Рішення

від 28.05.2024 по справі 380/16689/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16689/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Львівській області та стягнення коштів, третя особа без права самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Жовківська міська рада.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 19.01.2022 № 0000729-1305-1323 про нарахування земельного податку з фізичної особи в сумі 7379,90 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений земельний податок згідно податкової вимоги № 0000729-1305-1323 в сумі 7379,90 грн, шляхом перерахування цих коштів на особисту картку-рахунок в ПриватБанку № НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.05.2010 із Жовківською міською радою Львівської області було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,3545 га для влаштування відкритої автостоянки. На підставі договору був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю 12.11.2010 за номером № 021045500007, кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:007:0075.

17.09.2014 року рішенням Жовківського районного суду у справі № 444/1901/14-ц визнано недійсним (нікчемним) та розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,3545 га для влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів, кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:007:0075, укладений 18.05.2010 із Жовківською міською радою Львівської області. Рішенням суду не було скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215, та не було скасовано державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 4622710100:01:007:0075.

Наголошує, що у зв`язку із не скасуванням державного акту на право власності на земельну ділянку і відповідно не скасуванням державної реєстрації, податкова служба нараховувала і нараховує по даний час земельний податок, про що свідчить отримана податкова вимога від 19.01.2022 № 0000729-1305-1323 про нарахування земельного податку з фізичної особи в сумі 7379,90 грн.

Позивачем подано письмове повідомлення в податкову інспекцію за місцем свого проживання, а також надано рішення суду та повідомлено, що позивач не має у власності земельної ділянки за яку нараховано земельний податок. Однак незважаючи на те, що рішенням суду визнано недійсним (нікчемним) та розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки, податкова інспекція у листі № 9038/6/13-01-24-08 вказала, що податок нараховується бо є наявний державний акт на право власності.

Зазначає, що звертався в Головне управління Держгеокадастру у Львівській області з тим, щоб скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку 4622710100:01:007:0075 яка не належить згідно з рішенням суду. Листом Держгеокадастру було роз`яснено, що з 01.01.2013 року згідно із Законом України «Про державний земельний кадастр» визначено новий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно. Відтак скасування державного акту на право власності на земельну ділянку можливо за рішенням суду.

Наголошує, що позов про скасування державного акту на землю поданий позивачем в Жовківський районний суд окремо.

Таким чиним, позивач вважає, що не є платником земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 4622710100:01:007:0075, а тому вимога є незаконною.

З зазначених підстав просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу з земельного податку з фізичних осіб.

Ухвалою від 24 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено третю особу без права самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Жовківську міську раду.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що згідно даних інформаційно телекомунікаційної системи «Податковий блок» у позивача наявна переплата по земельному податку у розмірі 7380,00 грн у зв`язку із самостійною сплатою суми податку 15.03.2023 та коригуванням інтегрованої картки платника у відповідність, внаслідок скасування 30.03.2023 нарахованого в минулих роках податку, на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323 від 26.10.2021, термін сплати 30.03.2023.

Зазначає, що згідно положень п. 60.1. ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: - 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; - 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; - 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; - 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПКУ податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п. 60.3 ст. 60 ПКУ). У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПКУ, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 60.5 ст. 60 ПКУ).

Отже, відображення даних, шляхом скасування 30.03.2023 нарахованого в минулих роках податку, на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323 від 26.10.2021, термін сплати 30.03.2023, податкова вимога від 19.01.2022 № 0000729-1305-1323 вважається відкликаною, про що внесено запис 17.03.2023 в ІКП.

Щодо стягнення з Державного бюджету України сплаченого земельного податку згідно податкової вимоги в сумі 7379,90 грн зазначає, що таке звернення до суду є передчасним, оскільки позивачем не вжито досудових заходів врегулювання спору, адже платник податків може повернути з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання та пені (крім ЄВ) та подати заяву про таке повернення (у т. ч. через «Електронний кабінет»). Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Наказом № 60 від 11.02.2019 Міністерства фінансів України затверджено «Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені» у якому йдеться, що платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім`я ДПС у Казначействі. Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: - на поточний рахунок платника податку в установі банку; - на єдиний рахунок (у разі його використання); -на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; - у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Зазначає, що позивач не скористався своїм правом звернутися до Головного управління ДПС у Львівській області з заявою про повернення коштів.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначає, що твердження відповідача не відповідають дійсності, оскільки позивач неодноразово намагався врегулювати спірне питання. Напротязі 2022-2023 років декілька разів звертався усно та письмово із заявами про скасування боргу. Незважаючи на очевидність вирішення цього питання завжди надавали відповідь про те, що зробити нічого не можуть та цитували вимоги документів чим це обґрунтовують.

Зазначає, що у відзиві відповідач надав скріншот із сайту, до якого позивач доступу не має та з якого йому не зрозуміло з яких причин скасовано рішення, проте достеменно відомо, що допоки позивач не сплатив заборгованість, яка була вказана в податковій вимозі, не було знято арешт із рухомого майна, який був накладений відповідачем.

Наголошує, що про скасування податкової вимоги та повернення надміру сплачених коштів, позивача ніхто письмово та усно не інформував.

Зазначає, що в електронному кабінеті платника податків фізичної особи ОСОБА_1 в розділі «Стан розрахунків з бюджетом» в графі «земельний податок» фігурує сума 7380 грн, а в колонці вказано, що це «надмірно сплачені суми та суми які будуть нараховані в наступних звітних періодах», у зв`язку з чим вважає, що лише шляхом звернення до суду може захистити свої права та обґрунтувати безпідставність нарахування земельного податку та повернути кошти які сплачені із-за небажання відповідача об`єктивно та вчасно вирішити питання за законними зверненнями.

Жовківською міською радою надано письмові пояснення в яких зазначає, що Жовківською міською радою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 4622710100:01:007:0075, була відчужена Жовківською міською радою ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2010.

Рішенням Жовківського районного суду у справі № 444/1901/14-ц від 17.09.2014, яке набрало законної сили 23.10.2014, визнано недійсним (нікчемним) та розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер: 4622710100:007:0075 від 18.05.2010, який укладено між Жовківською міською радою та ОСОБА_1

Податкова вимога № 0000729-1305-1323 про нарахування земельного податку датована 19.01.2022.

Пунктом 286.1. статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є, серед іншого, дані державного земельного кадастру; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю).

Згідно відомостей Державного земельного кадастру, станом на дату розгляду позовної заяви, власником земельної ділянки, кадастровий номер 4622710100:01:007:0075 є ОСОБА_1 .

Рішенням Жовківського районного суду у справі № 444/1901/14-ц від 17.09.2014 не скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215, який зареєстрований 12.11.2010 за №02:10:455:00007 та виданий на ім`я ОСОБА_1 . Також, рішенням суду не скасована державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер: 4622710100:01:007:0075.

Вважає, що ОСОБА_1 при зверненні до суду в 2014 році не правильно або не в повній мірі сформував позовні вимоги, які б мали стосуватись не тільки скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, але й скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215, а також скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 4622710100:01:007:0075, щоб унеможливило в майбутньому нарахування земельного податку.

Зазначає, що зважаючи на наявність відомостей в Державному земельному кадастрі про власність ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 4622710100:01:007:0075, а також наявність дійсного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №304215, який долучений до позовної заяви, вважає, що податкова вимога від 19.01.2022 № 0000729-1305-1323 на суму 7379,90 грн є такою, що сформована відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з наявністю підстав для нарахування земельного податку.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 .

18.05.2010 року між Жовківською міською радою Львівської області (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,3545 га для влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів із категорії земель - землі громадської та житлової забудови, кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:007:0075, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір зареєстрований в реєстрі за № 714, укладений на підставі рішення Жовківської міської ради Львівської області № 179 від 05.03.2010 року, протоколу № 4 прилюдного земельного аукціону товарної біржі «Українська Інвестиційна» від 20.04.2010 року.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення ВМТ № 325003-04 від 18.05.2010 року, реєстраційний номер 714 є власником земельної ділянки площею 0,3545 га, яка розташована у АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів.

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку сформованого 23.08.2023 року за № НВ-0001702522023, земельна ділянка за кадастровим номером: 4622710100:01:007:0075, розташованої у АДРЕСА_1 , площею 0,3544 га належить на праві власності ОСОБА_1 , що посвідчено державним актом від 12.11.2010 року серії ЯЛ № 304215. Державна реєстрація відбулася 12.11.2010 року відділом Держгеокадастру у Жовківському районі Львівської області.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 17.09.2014 року у справі № 444/1901/14-ц визнано недійсним (нікчемним) та розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.05.2010 року між Жовківською міською радою Львівської області (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), зареєстрованого в реєстрі за № 714, укладеного на підставі рішення Жовківської міської ради Львівської області № 179 від 05.03.2010 року, протоколу № 4 прилюдного земельного аукціону товарної біржі «Українська Інвестиційна» від 20.04.2010 року, площею 0,3545 га для влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів із категорії земель - землі громадської та житлової забудови, кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:006:0075, що знаходиться по вул. Львівська м. Жовква Львівської області, визнавши такий правочин недійсним та припинити правовідносини.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 07.04.2023 року у справі № 444/1901/14-ц виправлено допущену описку у резолютивній частині рішення Жовківського районного суду Львівської області від 17.09.2014 року у справі № 444/1901/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів. В резолютивній частині рішення правильним вважати кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:007:0075.

19.01.2022 року Головним управлінням ДПС у Львівській області сформовано податкову вимогу № 0000729-1305-1323 форми «Ф», відповідно до якої ОСОБА_1 станом на 18.01.2022 року має податковий борг з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 7379,90 гривень.

В матеріалах справи відсутній детальний розрахунок до податкової вимоги від 19.01.2022 року № 0000729-1305-1323 та докази направлення вимоги на адресу ОСОБА_1 .

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Львівській області № 9038/6/13-01-24-08 від 10.06.2022, позивача повідомлено, що відповідно до даних Держгеокадастру у власності з 2021 року перебуває земельна ділянка площею 0,3545 га з цільовим призначенням 02.09. влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів, кадастровий номер: 4622710100:01:007:0075, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215. Згідно рішення Жовківської міської ради № 2 від 09.07.2020 року встановлено ставки земельного податку для земельних ділянок за цільовим призначенням 02.09. і становила 1 відсоток від нормативно грошової оцінки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3545 га становила 737989,83 гривень, відповідно сума податкового зобов`язання - 7379,90 гривень. На підставі цього проведено нарахування та сформовано податкове повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323 від 26.10.2021 на суму 7379,90 гривень.

Листом від 21.03.2023 № 03-05/823 Жовківська міська рада Львівського району Львівської області повідомила ОСОБА_1 , що рішенням суду у справі № 444/1901/14-ц від 17.09.2014 року не скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215, який зареєстрований 12.11.2010 року за № 02:10:455:00007 та видане на ім`я ОСОБА_1 . Також в листі від 21.03.2023 № 03-05/823 Жовківська міська рада Львівського району Львівської області зазначила, що звернулася до Головного управління ДПС у Львівській області з приводу скасування податкового повідомлення-рішення, яке стосується нарахування земельного податку за земельну ділянку кадастровий номер: 4622710100:01:007:0075, а також виключення ОСОБА_1 та/або земельну ділянку кадастровий номер: 4622710100:01:007:0075 з відповідного реєстру, з метою недопущення формування податкового повідомлення-рішення за зазначену земельну ділянку в майбутньому.

Відповідно до інтегрованої картки платника податку з земельного податку з фізичних осіб, платіж 50 18010700, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ):

- станом на 31.12.2022 наявна недоїмка у розмірі 7379,90 гривень;

- 01.02.2023 скасовано нарахований в минулих роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) податкове повідомлення-рішення № 2480961-2412-1323 від 27.09.2022, зменшено на суму 2399,50 гривень, недоїмка складає 4980,43 гривень;

- 24.02.2023 нараховано податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) податкове повідомлення-рішення № 2480961-2412-1323 від 27.09.2022, нараховано суму зобов`язань 2399,50 гривень, недоїмка складає 7379,90 гривень;

- станом на 28.02.2023 наявна недоїмка у розмірі 7379,90 гривень;

- 15.03.2023 зараховано сплату суми податків і зборів/єдиного внеску, платіжне доручення № @2PL314199 від 15.03.2023 у розмірі 7380,00 гривень;

- 15.03.2023 зменшено борг минулих років, податкове повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323, платіжне доручення № @2PL314199 від 15.03.2023, сума операції 4980,40 гривень, недоїмка 2399,47 гривень;

- 15.03.2023 погашено недоїмку, податкове повідомлення-рішення № 2480961-2412-1323, платіжне доручення № @2PL314199 від 15.03.2023, сума операції 2399,50 гривень;

- 15.03.2023 збільшено переплату, платіжне доручення № @2PL314199 від 15.03.2023, переплата 0,1 гривень;

- 30.03.2023 скасовано нарахований в минулих роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) податкове повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323 від 26.10.2021, зменшено на суму 7379,90 гривень;

- 30.03.2023 збільшено переплату, податкове повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323 від 26.10.2021, переплата 7380,00 гривень;

- станом на 31.03.2023 наявна переплата у розмірі 7380,00 гривень.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 25.08.2023 року у справі № 444/2267/23 скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215 зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю 12.11.2010 року за номером № 021045500007, кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:007:0075. Також скасовано реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215 від 12.11.2010 року номер № 021045500007, кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:007:0075.

Позивач вважаючи, що в нього відсутній податковий борг, оскільки відсутній об`єкт оподаткування та скасовано податкове повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг, не погоджуючись з оскаржуваною вимогою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються, зокрема, податки і збори (п.1. ч. 2 ст. 92 Конституції України).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу положень пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п. 269.1. ст. 269 ПК України платниками плати за землю є:

1) платники земельного податку:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

2) платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

269.2. Особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Статтею 270 ПК України визначено об`єкти оподаткування платою за землю.

Об`єктами оподаткування платою за землю є:

1) об`єкти оподаткування земельним податком:

- земельні ділянки, які перебувають у власності;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності;

- земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

2) об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Згідно ст. 271 ПК України базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2. ст. 271 ПКУ).

Статтею 274 ПК України визначено ставку податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) (п. 274.2. ст. 274 ПКУ).

Відповідно до п. 285.1. ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2. ст. 285 ПКУ).

Згідно із ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування".

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Пунктом 286.5. ст. 286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами в, г, д пункту 286.1 цієї статті, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувся після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).

Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 статті 281 цього Кодексу;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Статтею 287 встановлені строки сплати плати за землю.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1. ст. 287 ПКУ).

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня (п. 287.2. ст. 287 ПКУ).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 287.5. ст. 287 ПКУ).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6. ст. 287 ПКУ).

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7. ст. 287 ПКУ).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про обов`язок податкового органу сформувати та направити на адресу платника податків податкове повідомлення-рішення щодо сплати земельного податку, а у платника податків сплатити означений податок у законодавчо встановлені строки.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Підпунктами 59.3, 59.4 статті 59 ПК України, встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. У свою чергу, невиконання обов`язку зі сплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлений законом строк має наслідком включення такого зобов`язання до податкового боргу платника податків.

Таким чином, необхідною передумовою та визначальною підставою для надсилання платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу є наявність у такого платника податків податкового боргу.

Механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог визначено Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 610).

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму узгодженого грошового зобов`язання та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом - пункт 2 розділу II Порядку № 610.

Податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів (далі - ІТС) - пункт 1 розділу Ш Порядку № 610.

Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, проведення публічних торгів з продажу заставного майна - пункт 3 розділу ПІ Порядку № 610.

Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи / уповноваженої особи за договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції / управителя майна за договором управління майном) наведена в додатку 1 до Порядку № 610 (форма «Ю»), а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до Порядку № 610 (форма «Ф») - пункт 5 розділу ПІ Порядку № 610.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання - пункт 1 розділу IV Порядку № 610.

Сформована в ІТС податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у паперовій та/або електронній формі.

Податкова вимога, що надсилається (вручається) у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та не пізніше наступного робочого дня один примірник надсилається (вручається) платнику податків, другий долучається до справи платника податків - пункт 5 розділу IV Порядку № 610.

Фактично виникнення податкового боргу, не пов`язане з фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже є на підставі закону. Законодавець установив обов`язковість інформування платника про такий стан і наслідки непогашення податкового боргу як передумову для виникнення в контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.

За усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанови від 21.06.2022 у справі № 240/6321/20, від 19.04.2023 у справі №240/18522/21) передумовою прийняття як податкової вимоги, так і рішення про опис майна у податкову заставу є наявність податкового боргу, тобто суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлені законом строки.

Судом встановлено, що 18.05.2010 року між Жовківською міською радою Львівської області (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,3545 га для влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів.

Після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 17.09.2014 року у справі № 444/1901/14-ц визнано недійсним (нікчемним) та розірвано договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.05.2010 року, площею 0,3545 га для влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів, кадастровий номер земельної ділянки : 4622710100:007:0075, що знаходиться по вул. Львівська м. Жовква Львівської області, укладеного між Жовківською міською радою Львівської області та ОСОБА_1 визнавши такий правочин недійсним та припинити правовідносини.

19.01.2022 року Головним управлінням ДПС у Львівській області сформовано податкову вимогу № 0000729-1305-1323 форми «Ф», відповідно до якої позивач станом на 18.01.2022 року має податковий борг з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 7379,90 гривень.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок до податкової вимоги від 19.01.2022 року № 0000729-1305-1323 з якого можливо встановити підстави виникнення заборгованості (з чого складається заборгованість).

Відповідно до інтегрованої картки платника податку з земельного податку з фізичних осіб, платіж 50 18010700, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ):

- станом на 31.12.2022 наявна недоїмка у розмірі 7379,90 гривень;

- 01.02.2023 скасовано нарахований в минулих роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) податкове повідомлення-рішення № 2480961-2412-1323 від 27.09.2022, зменшено на суму 2399,50 гривень, недоїмка складає 4980,43 гривень;

- 24.02.2023 нараховано податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) податкове повідомлення-рішення № 2480961-2412-1323 від 27.09.2022, нараховано суму зобов`язань 2399,50 гривень, недоїмка складає 7379,90 гривень;

- станом на 28.02.2023 наявна недоїмка у розмірі 7379,90 гривень;

- 15.03.2023 зараховано сплата суми податків і зборів/єдиного внеску платіжне доручення № @2PL314199 від 15.03.2023 у розмірі 7380,00 гривень;

- 15.03.2023 зменшено борг минулих років податкове повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323 по платіжне доручення № @2PL314199 від 15.03.2023, сума операції 4980,40 гривень, недоїмка 2399,47 гривень;

- 15.03.2023 погашено недоїмку податкове повідомлення-рішення № 2480961-2412-1323 по платіжне доручення № @2PL314199 від 15.03.2023, сума операції 2399,50 гривень;

- 15.03.2023 збільшено переплату платіжне доручення № @2PL314199 від 15.03.2023, переплата 0,1 гривень;

- 30.03.2023 скасовано нарахований в минулих роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) податкове повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323 від 26.10.2021, зменшено на суму 7379,90 гривень;

- 30.03.2023 збільшено переплату податкове повідомлення-рішення № 1378381-2408-1323 від 26.10.2021, переплата 7380,00 гривень;

- станом на 31.03.2023 наявна переплата у розмірі 7380,00 гривень.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 25.08.2023 року у справі № 444/2267/23 скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215, кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:007:0075. Також скасовано реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215 від 12.11.2010 року номер № 021045500007, кадастровий номер земельної ділянки: 4622710100:01:007:0075.

Таким чином, суд висновує, що станом на момент винесення податкової вимоги (19.01.2022) у позивача був відсутній об`єкт оподаткування земельного податку, оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки, який укладений 18.05.2010 року між Жовківською міською радою Львівської області (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) щодо земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,3545 га для влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів, на підставі якого видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 304215, рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 17.09.2014 року у справі № 444/1901/14-ц визнано недійсним (нікчемним) та розірвано, визнавши такий правочин недійсним та припинено правовідносини між Жовківською міською радою Львівської області та ОСОБА_1 .

Більш того, Головне управління ДПС у Львівській області 30.03.2023 року самостійно скасувало податкове повідомлення-рішення на підставі якого виникло податкове зобов`язання в сумі 7379,90 гривень та сформована оскаржувана податкова вимога щодо сплати земельного податку з фізичних осіб.

Разом з тим, суд зазначає таке.

Стаття 60 ПК України встановлює порядок та підстави відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги, так податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема:

- 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

- 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу;

- 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

- 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

- 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (п. 60.2. ст. 60 ПКУ).

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п. 60.3. ст. 60 ПКУ).

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (п. 60.4. ст. 60 ПКУ).

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п. 60.5. ст. 60 ПКУ).

Якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається) (п. 60.6. ст. 60 ПКУ).

У постанові від 27.10.2022 року у справі № 240/9395/20, Верховний Суд дійшов такого висновку: «Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.

Слід зазначити, що виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов`язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов`язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження».

Відповідно до п.п. 60.1.2 п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п.60.3 ст. 60 ПК України).

Згідно п.п. 1 п. 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення.

У випадках, визначених підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на те, що спірна вимога вважається відкликаною судом відхиляється виходячи з наступного.

Надана відповідачем роздруківка з інтегрованої картки платника є незасвідченою належним чином, оскільки не містить жодних написів про автентичність відповідної інформації та особи, яка засвідчує таку автентичність.

Більш того, в матеріалах справи відсутні докази (рішення податкового органу) про скасування спірної податкової вимоги, яка сформована на підставі податкового повідомлення-рішення, яким нараховано суму грошового зобов`язання та яке самостійно скасовано податковим органом.

Положення пп. 60.1.2. п. 60.1. ст. 60 ПК України не передбачає правового регулювання, за змістом якого якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання, за яким вже винесено податкову вимогу, то така податкова вимога вважається відкликаною.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду рішення про скасування спірної податкової вимоги, а твердження відповідача про відкликання оскаржуваної податкової вимоги мають лише інформаційний характер і не є рішенням податкового органу про скасування податкової вимоги у розумінні ст. 60 ПК України.

Відповідно, за обставин цієї справи, окрім твердження відповідача, відсутні докази на підтвердження самостійного відкликання чи скасування відповідачем спірної податкової вимоги, у зв`язку з чим та для забезпечення захисту прав позивача, порушення яких судом встановлено в ході судового розгляду, таку податкову вимогу належить визнати протиправною та скасувати.

Окремо суд звертає увагу, що будь-яких інших рішень податкового органу щодо позивача, які б могли бути підставою для виникнення податкового боргу з земельного податку щодо земельної ділянки площею 0,3545 га для влаштування відкритої автостоянки легкових автомобілів, кадастровий номер земельної ділянки : 4622710100:007:0075, судом не встановлено, докази їх існування в матеріалах справи відсутні.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про те, що винесена Головним управлінням ДПС у Львівській області податкова вимога від 19.01.2022 року № 0000729-1305-1323 щодо сплати земельного податку з фізичних осіб у розмірі 7379,90 гривень є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України земельного податку в сумі 7379,90 гривень, суд зазначає наступне.

Відносини щодо повернення помилково та надміру сплачених платежів урегульовані Податковим кодексом України, Порядком повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені затвердженого наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 № 60.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому ним Кодексом.

Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, та крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2000-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року № 1650/24182 ( далі - Порядок № 787).

Згідно із пунктами 3, 4-1 та 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі - Порядок № 60).

Відповідно до розділу ІІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Підсумовуючи, суд зазначає, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять докази звернення ОСОБА_1 до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань з земельного податку у розмірі 7379,90 гривень за результатом якого податковим органом прийнято рішення про відмову у поверненні коштів.

Суд наголошує, що позивачем зазначені докази не надані, тому зазначена вимога є передчасною, оскільки позивач не здійснив передбачені податковим законодавством дії направленні на повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 7379,90 гривень.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України земельного податку в сумі 7379,90 гривень задоволенню не підлягають.

Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Львівській області та стягнення коштів підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області в сумі 536,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 19 січня 2022 № 0000729-1305-1323.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 536,80 гривень (п`ятсот тридцять шість гривень, 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28.05.2024.

Суддя Коморний О.І.