Рішення
від 29.05.2024 по справі 440/16278/23
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16278/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флюгскай" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флюгскай" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002460 від 26.09.2023, прийняту Львівською митницею;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100601/2 від 26.09.2023, прийняте Львівською митницею.

Позов обґрунтований тим, що при здійсненні поставки товару до митного органу декларантом в інтересах позивача подано електронну митну декларацію №23UA209230101700U8 від 25.09.2023 із документами, які підтверджують заявлену митну вартість товару та метод визначення митної вартості (основний, за ціною договору). Водночас під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100601/2 від 26.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002460 від 26.09.2023. З вказаними рішенням та карткою позивач не погоджується, вважаючи, що надані до митного оформлення документи в повній мірі підтверджують задекларовану митну вартість товарів, обраний метод та не містять жодних розбіжностей.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами проведеного опрацювання поданих до митного контролю документів, було встановлено наступні розбіжності: - не визначено терміну дії Договору про перевезення Т-90623-7 від 09.06.23; - рахунок на перевезення ЄВР00000107 містить посилання на Заявку про перевезення № 204В від 12.09.23, проте такий документ не надано до митного оформлення. Таким чином, не можливо перевірити усі складові, на базі яких сформована ціна товару, а відповідно правильність розрахунку митної вартості товару; - термін оплати вказано у фактурі FS 2/T/09/2023 від 18.09.23 - банківський переказ 08.09.23. А Платіжна інструкція (MUR) 18 від 05.09.23 у гр. 70 Призначення платежу міститься лише посилання на номер контракту, проте у контракті немає інформації про вартість товару. На платіжній інструкції відсутні відмітки банку. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: - товару № 1 слугувала МД 23UA100320018298U7 від 27.06.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. США за кг; - товару № 2 слугувала МД 23UA100320029473U2 від 19.09.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. США за кг; - товару № 3 слугувала МД 23UA100320018298U7 від 27.06.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. США за кг. Доводи позивача стосовно того, що відсутність заявки на перевезення жодним чином не впливає на можливість визначення вартості послуг з перевезення, а отже не впливає на визначення митної вартості товарів, відповідач вважає безпідставними, оскільки відповідно до договору-доручення № Т-90623-7 від 09.06.23 про надання транспортно-екпедиторських послуг організація виконання Експедитором визначених договором послуг здійснюється на підставі Заявки, яка оформлюється та узгоджується сторонами за формою згідно Додатком № 1. Заявка є невід`ємною частиною Договору. В Заявці визначаються характеристики вантажу, його особливості, вага і кількість вантажу (контейнерів), маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням плати Експедитору, перелік послуг, що замовляються, найменування Вантажовідправника та Вантажоодержувача, та інші необхідні умови. Клієнт (позивач) забезпечує організовує завантаження/розвантаження, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення у строк не більше 48 годин для вантажу, що транспортується в одному контейнері, якщо інше не передбачено у Заявці. Ціна послуг погоджується сторонами у Заявці. Відтак, зазначений документ (Заявка), як невід`ємна частина договору, мала б бути подана до митного контролю, з метою перевірки повноти включення складових митної вартості товарів. У поданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати від 21.09.2023 № 21/09/23-1 зазначено про те, що вантажо-розвантажувальні роботи входять у вартість послуг. В той же час, у поданому до митного оформлення рахунку на перевезення №ЄВР00000107 від 21.09.2023 послуга з навантаження товарів не зазначена, в той час як витрати на навантаження товарів (п. 6 ч. 10 ст. 58 МК України) підлягають включенню до митної вартості. При цьому, із поданої довідки про транспортні витрати від 21.09.2023 №21/09/23-1 не зрозуміло чи вантажо-розвантажувальні роботи стосуються завантаження товару на транспортний засіб чи лише розвантаження вантажу в місці доставки вантажоодержувача. Подання платіжної інструкції банківській установі не свідчить про виконання цієї операції банком, оскільки банк може відмовити у здійснення цієї операції. Жодних доказів проведення цієї операції банком позивачем у спірному випадку не надано. Тобто по суті позивач надав на підтвердження оплати проект платіжного доручення. Поряд з цим, в пункті 2.4 Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, рекомендованого суддям адміністративних судів для врахування під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2, роз`яснено питання щодо доказової сили платіжного доручення, у якому відсутня інформація про рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж, та зазначено, що платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Флюгскай" зареєстроване як юридична особа та видами його економічної діяльності, зокрема, є: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

15.08.2023 між "TA-DA! Sp.z o.o" м. Перемишль, Польща (продавець) та ТОВ "Флюгскай", м. Полтава, Україна (покупець) укладено контракт №8, яким визначено, що продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити товар за ціною та у кількості відповідно до специфікацій, що є невід`ємною частиною цього контракту (пункт 1.1); загальна сума цього контракту не перевищує 80170,00 польських Злотих (пункт 2.1); умови постачання товару обумовлюються окремо у кожній специфікації до цього контракту (пункт 2.2); платіж за товар за цим контрактом покупець здійснює продавцю в польських Злотих шляхом 100% передоплати (пункт 3.1); термін виробництва та постачання кожної партії товару обумовлюється сторонами та вказується у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту (пункт 4.1); базис та умови постачання кожної партії товару обмовляються сторонами та вказуються у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту (пункт 4.2); товар повинен бути відвантажений згідно з нормами та стандартами для товарів у країні продавця. Тара поверненню не підлягає (пункт 5.1); вартість пакування включена у вартість товару (пункт 5.2); продавець зобов`язаний надіслати покупцеві електронною поштою копії наступних документів за 24 години до відвантаження: інвойс; пакувальний лист із зазначенням серійних номерів; документ із базовими технічними даними товару (пункт 6.1); разом із вантажем продавець надсилає покупцеві оригінали наступних документів: інвойс; пакувальний лист із зазначенням серійних номерів; оригінали контракту (1 екземпляр - для покупця, 1 - для продавця, за необхідності) з печаткою та підписом (пункт 6.2); дата оформлення вантажної митної декларації (ВМД) є датою переходу права власності на товар, зазначений у специфікації (пункт 6.5); цей контракт набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 15.08.2024 (пункт 11.4).

Відповідно до специфікації №1 від 15.08.2023 до контракту №8 від 15.08.2023 імпортований товар:

Засіб для миття посуду ЕFEKT 0,5 л - м`ята, кількість - 576 штук, ціна за одиницю - 1,43 польських Злотих, ціна всього - 823,68 польських Злотих;

Засіб для миття посуду ЕFEKT 0,5 л - лимон, кількість - 576 штук, ціна за одиницю - 1,43 польських Злотих, ціна всього - 823,68 польських Злотих;

Засіб для миття посуду ЕFEKT 1 л - м`ята, кількість - 300 штук, ціна за одиницю - 2,02 польських Злотих, ціна всього - 606,00 польських Злотих;

Засіб для миття посуду ЕFEKT 1 л - лимон, кількість - 300 штук, ціна за одиницю - 2,02 польських Злотих, ціна всього - 606,00 польських Злотих;

Засіб для миття посуду ЕFEKT 5 л ПЕТ - м`ята, кількість - 180 штук, ціна за одиницю - 6,04 польських Злотих, ціна всього - 1087,20 польських Злотих;

Засіб для миття посуду ЕFEKT 5 л ПЕТ - лимон, кількість - 180 штук, ціна за одиницю - 6,04 польських Злотих, ціна всього - 1087,20 польських Злотих;

Засіб для прання VENESS 1 л для кольорового, новинка, кількість - 300 штук, ціна за одиницю - 3,08 польських Злотих, ціна всього - 924,00 польських Злотих;

Засіб для прання VENESS 1 л універсальний, новинка, кількість - 300 штук, ціна за одиницю - 3,23 польських Злотих, ціна всього - 969,00 польських Злотих;

Засіб для чищення кухонного та сантехнічного обладнання та нікельованих поверхонь МОRS 0,5 л, кількість - 408 штук, ціна за одиницю - 2,24 польських Злотих, ціна всього - 913,92 польських Злотих;

Порошок для чищення сантехніки та кухонного обладнання МОRS 1 кг, кількість - 318 штук, ціна за одиницю - 3,14 польських Злотих, ціна всього - 998,52 польських Злотих;

Парфумований освіжувач повітря 150 г - сандалове дерево і ваніль, кількість - 432 штук, ціна за одиницю - 2,54 польських Злотих, ціна всього - 1097,28 польських Злотих;

Парфумований освіжувач повітря 150 г - водні квіти, кількість - 432 штук, ціна за одиницю - 2,54 польських Злотих, ціна всього - 1097,28 польських Злотих;

Парфумований освіжувач повітря 150 г - жасмін і бузина, кількість - 432 штук, ціна за одиницю - 2,54 польських Злотих, ціна всього - 1097,28 польських Злотих;

Парфумований освіжувач повітря 150 г - гранат і гібіскус, кількість - 432 штук, ціна за одиницю - 2,54 польських Злотих, ціна всього - 1097,28 польських Злотих;

Гель для миття унітазу МОRS 0,75 л, кількість - 360 штук, ціна за одиницю - 2,76 польських Злотих, ціна всього - 993,60 польських Злотих;

Гель для миття унітазу МОRS 0,75 л, Екстра хлор, кількість - 360 штук, ціна за одиницю - 3,76 польських Злотих, ціна всього - 1353,60 польських Злотих;

Засіб для прання VENESS 5 л ПЕ універсальний, новинка, кількість - 288 штук, ціна за одиницю - 9,09 польських Злотих, ціна всього - 2617,92 польських Злотих;

Рідина для миття скла АВТОПРЕМІУМ 500 мл, кількість - 400 штук, ціна за одиницю - 3,16 польських Злотих, ціна всього - 1264,00 польських Злотих;

Прямокутний кошик для білизни ЗЕБРА 42л - 1403 білий, кількість - 60 штук, ціна за одиницю - 21,84 польських Злотих, ціна всього - 1310,40 польських Злотих;

Прямокутний кошик для білизни ЗЕБРА 42л - 1403 антрацит, кількість - 60 штук, ціна за одиницю - 21,84 польських Злотих, ціна всього - 1310,40 польських Злотих;

Прямокутний кошик для білизни ЗЕБРА 42л - 1403 блакитний, кількість - 60 штук, ціна за одиницю - 21,84 польських Злотих, ціна всього - 1310,40 польських Злотих;

Прямокутний кошик для білизни ЗЕБРА 42л - 1403 шоколадний, кількість - 60 штук, ціна за одиницю - 21,84 польських Злотих, ціна всього - 1310,40 польських Злотих;

Набір контейнерів для десертів "Флоріс" - 1081 мікс, кількість - 560 штук, ціна за одиницю - 4,02 польських Злотих, ціна всього - 2251,20 польських Злотих;

Відро-табуретка 15,5 л - 1307 зелене, кількість - 360 штук, ціна за одиницю - 23,89 польських Злотих, ціна всього - 8600,40 польських Злотих;

Підкладка для взуття - велика - 1505 чорна, кількість - 450 штук, ціна за одиницю - 14,41 польських Злотих, ціна всього - 6484,50 польських Злотих;

Підкладка для взуття - маленька - 1500 чорна, кількість - 600 штук, ціна за одиницю - 9,54 польських Злотих, ціна всього - 5724,00 польських Злотих;

Набір харчових контейнерів Рукола із 17 шт. - 1149 зелений, кількість - 360 штук, ціна за одиницю - 21,37 польських Злотих, ціна всього - 7693,00 польських Злотих;

Контейнер для сніданків на два відділення, з охолоджувачем - 1952 МІХ, кількість - 300 штук, ціна за одиницю - 8,40 польських Злотих, ціна всього - 2520,00 польських Злотих;

Ємність для тортів з двома охолоджувачами - 1601, кількість - 288 штук, ціна за одиницю - 26,94 польських Злотих, ціна всього - 7758,72 польських Злотих;

Набір Рукола із 10 шт. - 1150, кількість - 384 штук, ціна за одиницю - 13,81 польських Злотих, ціна всього - 5303,04 польських Злотих;

Глечик для змішування міксером 2л - 1694 зелений, кількість - 300 штук, ціна за одиницю - 9,06 польських Злотих, ціна всього - 2718,00 польських Злотих;

Кругла ємність для торта з охолоджувачем - 1681 античний білий, кількість - 270 штук, ціна за одиницю - 23,77 польських Злотих, ціна всього - 6417,90 польських Злотих.

Загальна сума - 80170,00 польських Злотих. Умови постачання: FCA - м. Перемишль, Польща, Інкотермс-2010. Дата відвантаження: товар буде відвантажено протягом 2-4 робочих тижнів із дати розміщення замовлення (дати специфікації).

Відповідно до інвойсу FS 2/T/09/2023 від 18.09.2023 згідно контракту №8 від 15.08.2023 поставляється зазначений вище у специфікації товар на загальну суму - 80170,00 польських Злотих. Умови постачання: FCA - м. Перемишль, Польща, Інкотермс-2010. Країна походження: Польща. Виробник: "Роlin Sp. z o.o; BRANQ sp. zo.o".

На підставі платіжної інструкції №18 від 05.09.2023 ТОВ "Флюгскай" сплачено грошові кошти на загальну суму 80170,00 польських Злотих (дата валютування 04.09.2023).

На виконання умов контракту №8 від 15.08.2023 та Специфікації №1 від 15.08.2023 до нього з метою розмитнення придбаного у компанії "TA-DA! Sp.z o.o" товару позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №23UA209230101700U8 від 25.09.2023, згідно якої позивачем ввезено на територію України, зокрема, такі товари:

1. Засоби для миття, розфасовані для роздрібної торгівлі, що використовуються в якості очисника поверхонь, товари не в аерозольному пакуванні не містять озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, не містять у своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Засіб для миття посуду EFEKT 0,5л - М`ята Штрих-код 5905429001841 - 576 шт. Засіб для миття посуду EFEKT 0,5л- Лимон Штрих-код 5905429002305 - 576 шт. Засіб для миття посуду EFEKT 1л - М`ята Штрих-код 5905429001858 300 шт. Засіб для миття посуду EFEKT 1л- Лимон Штрих-код 5905429002312 300 шт. Засіб для миття посуду EFEKT 5л ПЕТ - М`ята Штрих-код 5905429001568 180 шт. Засіб для миття посуду EFEKT - 5л ПЕТ - Лимон Штрих-код 5905429000165 - 180 шт. Торговельна марка: EFEKT. Країна виробництва: PL. Виробник: P.P.U.H. "POLIN" Sp. z o.o., за ціною 0,4297 Дол. США за кг, на умовах поставки FCA Przemysl;

2. Засоби для миття, розфасовані для роздрібної торгівлі, що використовуються в якості очисника поверхонь, товари не в аерозольному пакуванні не містять озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, не містять у своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Засіб для прання VENESS 1л для кольорового Штрих-код 5905429001551 - 300 шт. Засіб для прання VENESS 1л універсальний Штрих-код 5905429003333 300 шт. Засіб для прання VENESS 5л ПЕ універсальний Штрих-код 5905429009618 228 шт. Засіб для прання VENESS 5л ПЕ універсальний Штрих-код 5905429009618 60 шт. Торговельна марка: VENESS. Країна виробництва: PL. Виробник: P.P.U.H. "POLIN" Sp.z o.o., за ціною 0,55 Дол. США за кг, на умовах поставки FCA Przemysl;

3. Засоби для миття, розфасовані для роздрібної торгівлі, що використовуються в якості очисника поверхонь, товари не в аерозольному пакуванні не містять озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів, не містять у своєму складі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Засіб для чищення кухонного та сантехнічного обладнання та нікельованих поверхонь MORS 0,5л Штрих-код 5905429001575 408 шт. Порошок для чищення сантехніки та кухонного обладнання MORS 1кг Штрих-код 5905429000257 318 шт. Гель для миття унітазу MORS 0,75л Штрих-код 5905429000271 360 шт. Гель для миття унітазу MORS 0,75л Екстра хлор Штрих-код 5905429007973 360 шт. Торговельна марка: MORS. Країна виробництва: PL. Виробник: P.P.U.H. "POLIN" Sp. z o.o., за ціною 0,9706 Дол. США за кг, на умовах поставки FCA Przemysl.

До митної декларації додано такі документи: 0271 Пакувальний лист (Packing list) №2 від 18.09.2023; 0380 інвойс (Faktura) №FS 2/T/09/2023 від 18.09.2023; 0730 Автотранспортна накладна (International consignment note) №739095 від 21.09.2023; 0954 Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №РL/MF/AS0344696 від 18.09.2023; 3001 Банківський платіжний документ, що стосується товару №18 від 05.09.2023; 3004 Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №ЄВР00000107 від 21.09.2023; 4100 Зовнішньоекономічний контракт №8 від 15.08.2023; 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) /Специфікація/ №1 від 15.08.2023; 4207 Договір про надання послуг митного брокера №2109/1 від 21.09.2023; 4301 Договір (контракт) про перевезення №Т-90623-7 від 09.06.2023.

26.09.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100601/2, згідно з яким митна вартість товарів №1, №2 та №3 по митній декларації №23UA209230101700U8 від 25.09.2023 відкоригована митним органом за кодом МВВ 6 з урахуванням вартості за одиницю 1,2100 USD.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності: - термін дії Договору про перевезення Т-90623-7 від 09.06.23 не вказано; - рахунок на перевезення ЄВР00000107 містить посилання на Заявку про перевезення №204В від 12.09.23, проте такий документ не надано до митного оформлення, таким чином не можливо перевірити усі складові на базі яких сформована ціна товару, а відповідно правильність розрахунку митної вартості товару; - Термін оплати вказано у фактурі FS 2/Т/09/2023 від 18.09.23 - банківський переказ 08.09.23. А Платіжна інструкція (МUR) 18 від 05.09.23 у гр. 70 Призначення платежу міститься лише посилання на номер контракту, проте у контракті немає інформації про вартість товару. На платіжній інструкції відсутні помітки банку. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Що є, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД 23UA100320018298U7 від 27.06.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. США за кг; товару №2 слугувала МД 23UA100320029473U2 від 19.09.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. США за кг; товару №3 слугувала МД 23UA100320018298U7 від 27.06.2023, де вартість такого товару становить 1,21 дол. США за кг.

Також Львівською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002460 від 26.09.2023, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №ІМ40ДЕ №23UA209230101700U8 від 25.09.2023.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/100601/2 від 26.09.2023 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002460 від 26.09.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі - МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4, 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2-3, 6-7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами 1-3 цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина 3 статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 9, 10 статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, за умовами зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2023 №8, укладеного між ТОВ "Флюгскай" м. Полтава, Україна, та компанією "TA-DA! Sp.z o.o" м. Перемишль, Польща, усі погодження щодо найменування, ціни та кількості імпортованого товару визначаються сторонами контракту у окремій Специфікації, яка є невід`ємною частиною контракту.

До митного оформлення декларантом надавалася Специфікація №1 від 15.08.2023 до контракту №8 від 15.08.2023 на поставку продавцем на користь покупця на умовах FCA - м. Перемишль, Польща, Інкотермс-2010, товарів згідно наведеного у специфікації переліку на загальну суму 80170,00 польських Злотих, серед яких, зокрема: - товар №1 Засіб для миття посуду EFEKT 0,5л - М`ята Штрих-код 5905429001841 576 шт. Засіб для миття посуду EFEKT 0,5л- Лимон Штрих-код 5905429002305 576 шт. Засіб для миття посуду EFEKT 1л - М`ята Штрих-код 5905429001858 300 шт. Засіб для миття посуду EFEKT 1л- Лимон Штрих-код 5905429002312 300 шт. Засіб для миття посуду EFEKT 5л ПЕТ - М`ята Штрих-код 5905429001568 180 шт. Засіб для миття посуду EFEKT - 5л ПЕТ - Лимон Штрих-код 5905429000165 - 180 шт. Торговельна марка: EFEKT. Країна виробництва: PL. Виробник: P.P.U.H. "POLIN" Sp. z o.o., за ціною 0,4297 Дол. США за кг; - товар №2 Засіб для прання VENESS 1л для кольорового Штрих-код 5905429001551 - 300 шт. Засіб для прання VENESS 1л універсальний Штрих-код 5905429003333 300 шт. Засіб для прання VENESS 5л ПЕ універсальний Штрих-код 5905429009618 228 шт. Засіб для прання VENESS 5л ПЕ універсальний Штрих-код 5905429009618 60 шт. Торговельна марка: VENESS. Країна виробництва: PL. Виробник: P.P.U.H. "POLIN" Sp. z o.o., за ціною 0,55 Дол. США за кг; - товар №3 Засіб для чищення кухонного та сантехнічного обладнання та нікельованих поверхонь MORS 0,5л Штрих-код 5905429001575 408 шт. Порошок для чищення сантехніки та кухонного обладнання MORS 1кг Штрих-код 5905429000257 318 шт. Гель для миття унітазу MORS 0,75л Штрих-код 5905429000271 360 шт. Гель для миття унітазу MORS 0,75л Екстра хлор Штрих-код 5905429007973 360 шт. Торговельна марка: MORS. Країна виробництва: PL. Виробник: P.P.U.H. "POLIN" Sp. z o.o., за ціною 0,9706 Дол. США за кг.

При цьому, зазначені у Специфікації №1 відомості щодо найменування, кількості та ціни, імпортованих товарів повністю відповідають відомостям, зазначеним у пакувальному листі №2 від 18.09.2023 та інвойсі FS 2/Т/09/2023 від 18.09.2023.

Про оплату покупцем на користь продавця коштів за імпортовані товари у розмірі 80170,00 польських Злотих свідчить платіжна інструкція в іноземній валюті №18 від 05.09.2023.

Слід зауважити, що обґрунтовуючи розбіжності у наданих декларантом документах, митний орган, зокрема, посилається на те, що термін оплати вказано у фактурі FS 2/T/09/2023 від 18.09.2023 - банківський переказ 08.09.2023. А Платіжна інструкція (MUR) 18 від 05.09.2023 у гр. 70 Призначення платежу міститься лише посилання на номер контракту, проте у контракті немає інформації про вартість товару. На платіжній інструкції відсутні відмітки банку.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до пункту 3.1 контракту №8 від 15.08.2023 платіж за товар за цим контрактом покупець здійснює продавцю в польських Злотих шляхом 100% передоплати.

З огляду на це, у спірному випадку позивачем згідно платіжної інструкції №18 від 05.09.2023 було здійснено передоплату за товар, що імпортується.

При цьому, реквізити інвойсу FS 2/T/09/2023 від 18.09.2023 не були на не могли бути включені до платіжної інструкції №18 від 05.09.2023, оскільки датою оформлення такого інвойсу є 18.09.2023. Як наслідок, до платіжної інструкції були включені реквізити контракту №8 від 15.08.2023.

Що ж стосується посилань митного органу на ту обставину, що у платіжній інструкції містяться посилання на номер контракту, який не містить інформації про вартість товару, то такі посилання не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки у пункті 2.1 контракту №8 від 15.08.2023 зазначена загальна сума контракту - 80170,00 польських Злотих.

Доводи митного органу про те, що поданий платіжний документ не може бути підтвердженням оплати за товар через відсутність відмітки банку, суд вважає помилковими, оскільки у спірному випадку переказ коштів в іноземній валюті на рахунок продавця здійснено позивачем з використанням електронного розрахункового документа за допомогою системи дистанційного обслуговування "клієнт-банк" відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

Так, згідно з пунктом 6 Положення розрахунки ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах в електронній або паперовій формі.

Форма та порядок надання платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах визначаються умовами договору про надання платіжних послуг між користувачем і надавачем платіжної послуги.

Відповідно до пунктів 28, 29 Положення платник для ініціювання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з надавачем платіжних послуг платника. Порядок застосування засобів дистанційної комунікації, передавання платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення визначаються умовами договору між надавачем платіжних послуг платника та платником.

Платник має право ініціювати платіжні операції в іноземній валюті або банківських металах за допомогою платіжного застосунку, який пропонується надавачем платіжних послуг платника, у порядку, визначеному в договорі з надавачем платіжних послуг платника.

Платіжний застосунок, який пропонується надавачем платіжних послуг платника для ініціювання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах, здійснення інших операцій, повинен відповідати вимогам технологій захисту здійснення операцій та інформаційної безпеки виконання платіжних операцій, які визначені нормативно-правовими актами Національного банку з питань захисту інформації та кіберзахисту учасниками платіжного ринку.

Надавач платіжних послуг платника не несе відповідальності за платіжні операції в іноземній валюті або банківських металах, здійснені платником за допомогою платіжного застосунку, який таким надавачем не пропонується.

Як зазначає позивач у позовній заяві, оригінал електронного документу - платіжної інструкції від 05.09.2023 №18 зберігається на сервері банку, а виготовлена позивачем паперова копія такого платіжного доручення містить усі необхідні реквізити, передбачені положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163. Відтак, паперова копія електронного документу (платіжного доручення), яка подана до митного органу є належним підтвердженням відповідності оригіналу.

Крім того, за висновками суду, фактична оплата за товар жодним чином не впливає на його вартість.

Також слід вказати, що згідно з наявними у матеріалах справи документами у спірному випадку умови поставки товару - FCA м. Перемишль, Польща, Інкотермс - 2010.

Відповідно до положень Інкотермс 2010 FCA продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з поставки товару тоді, коли він передав його перевізнику, зазначеному покупцем, у встановленому місці або пункті. Тобто продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Таким чином, оскільки всі подальші затрати були понесені позивачем з доправлення товару на територію України, до вартості були включені фактично понесені витрати у розмірі 12525,00 грн (доставка м. Перемишль/Польща - п/п Шегині-Медика/Україна), що повністю відповідає вартості транспортування, зазначеній у рахунку на оплату №ЄВР00000107 від 21.09.2023 та довідці про транспортно-експедиційні витрати №21/09/23-1 від 21.09.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.06.2023 між ТОВ "ТК "ЄВРОТРАНСГРУП" (Експедитор) та ТОВ "Флюгскай" (клієнт) укладено договір-доручення про надання транспортно-експедиторських послуг №Т-90623-7, відповідно до якого експедитор зобов`язується за відповідну плату, за дорученням та за рахунок клієнта організувати транспортно-експедиторські послуги із залученням третіх осіб щодо перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу (пункт 1.1); транспортно-експедиторські послуги за цим договором надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи інших держав, внутрішніх перевезеннях територією України (пункт 1.2); організація виконання експедитором визначених договором послуг здійснюється на підставі заявки, яка оформлюється та узгоджується сторонами за формою згідно з додатком №1. Заявка є невід`ємною частиною договору (пункт 2.1); ціна послуг погоджується сторонами в заявці (пункт 4.1); оплата послуг здійснюється клієнтом протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту пред`явлення рахунку. Рахунки, що пред`являються експедитором за цим договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв`язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику Клієнта (пункт 4.3).

Відповідно до рахунку на оплату №ЄВР00000107 від 21.09.2023 згідно договору-доручення №Т-90623-7 від 09.06.2023 про надання транспортно-експедиторських послуг вартість товарів (робіт, послуг) складає: 1) експедиторська винагорода за послуги з організації транспортно-експедиторського обслуговування імпортного вантажу на території України згідно Заявки 204В від 12.09.2023 у сумі 3500,00 грн; 2) послуги з організації транспортно-експедиторського обслуговування вантажу за межами території України згідно заявки 204В від 12.09.2023 (м. Перемишль/Польща п/п Шегині-Медика/Україна) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 у сумі 12525,00 грн; 3) послуги з організації транспортно-експедиторського обслуговування вантажу на території України згідно заявки 204В від 12.09.2023 (п/п Шегині-Медика/Україна м. Полтава/Україна) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 у сумі 51768,95 грн; 4) послуги з організації транспортно-експедиторського обслуговування імпортного вантажу згідно заявки 204В від 12.09.2023 (страховий платіж) у сумі 1617,05 грн; разом - 69411,00 грн, сума ПДВ - 700,00 грн; разом до сплати - 70111,00 грн.

Згідно з довідкою про транспортно-експедиційні витрати ТОВ "ТК "ЄВРОТРАНСГРУП" №21/09/23-1 від 21.09.2023 всі витрати на транспортування (в тому числі експедирування) вантажу автомобілем АІ4495МЕ/ НОМЕР_2 за маршрутом м. Пшемишль (Польща) Полтава (Україна) складають 70111,00 грн: послуги з організації транспортно-експедиторського обслуговування по маршруту м. Пшемишль (Польща) - п/п Шегині-Медика (Україна) складають 12525,00 грн; послуги з організації транспортно-експедиторського обслуговування по маршруту п/п Шегині-Медика (Україна) - м. Полтава складають 51768,95 грн; експедиційна винагорода за транспортно-експедиційні послуги на території України - 4200,00 грн (в тому числі ПДВ - 700,00 грн.).

На переконання суду, зі змісту вказаних документів вбачається за можливе чітко встановити, що транспортні витрати по маршруту м. Перемишль (Польща) - п/п Шегині-Медика (Україна) становлять саме 12525,00 грн.

Щодо посилань митного органу у оскаржуваному рішення на те, що рахунок на перевезення №ЄВР00000107 від 21.09.2023 містить посилання на Заявку про перевезення №204В від 12.09.23, проте такий документ не надано до митного оформлення, у зв`язку з чим не можливо перевірити усі складові на базі яких сформована ціна товару, а відповідно правильність розрахунку митної вартості товару, то суд вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки надані рахунок №ЄВР00000107 від 21.09.2023 та довідка про транспортно-експедиційні витрати №21/09/23-1 від 21.09.2023 містять всі числові значення витрат на здійснення транспортно-експедиторських послуг.

Відтак, суд вважає надання таких рахунку та довідки цілком достатнім для підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг.

Крім того, заявка на перевезення не передбачена частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а відтак, її подання, на переконання суду, не є обов`язковим.

Суд вважає, що наявність чи відсутність цього документу жодним чином не впливає на визначення вартості таких послуг та, як наслідок, не впливає на визначення митної вартості.

З приводу не визначення терміну дії Договору про перевезення Т-90623-7 від 09.06.2023 суд зауважує на тому, що в пункті 9.1 цього договору вказано, що цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 20_ року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків.

Отже, враховуючи, що вказаний договір укладений 09.06.2023 то щонайменше він діє до 31.12.2023, а тому є діючим.

Крім того, пунктом 9.1 цього договору передбачена його пролонгація, тобто автоматичне продовження кожного року.

За викладених обставин, доводи відповідача з приводу неможливості визначення витрат на транспортно-експедиційні послуги, що включені до митної вартості товару, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у спірному випадку для митного оформлення декларантом було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Суд також відмічає, що у відповідності до МК України у рішенні про коригування митної вартості має зазначатися послідовність застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованих причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625 Верховний Суд вказує, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб`єктом владних повноважень рішень.

Натомість, в самому рішенні про коригування митної вартості товарів, митний орган зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався.

Резюмуючи вищенаведене суд вказує, що відповідачем, в порушення частини 3 статті 53 Митного кодексу України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД 23UA100320018298U7 від 27.06.2023 щодо товару №1 на рівні 1,21 дол. США за кг, МД 23UA100320029473U2 від 19.09.2023 щодо товару №2 на рівні 1,21 дол. США за кг та МД 23UA100320018298U7 від 27.06.2023 щодо товару №3 на рівні 1,21 дол. США за кг, суд враховує таке.

За приписами статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 Митного кодексу України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як вже встановлено судом вище, згідно МД №23UA209230101700U8 від 25.09.2023 позивачем на територію України імпортовано, зокрема, такі товари:

Водночас, згідно ЕМД 23UA100320018298U7 від 27.06.2023 та 23UA100320029473U2 від 19.09.2023 імпортованими товарами значаться засоби для миття та чищення, на основі поверхнево-активних речовин, не в аерозольній упаковці, не містять озоноруйнуючих речовин, прекурсорів та наркотичних речовин, а також мийні засоби, засоби для прання та чищення на основі поверхнево-активних речовин, а саме, засоби миючі універсальні, кондиціонери концентровані для білизни, засоби чистки для ванної кімнати, кондиціонери для білизни, засоби концентровані для миття посуду, гелі для прання, тощо, виробником яких є РСС CONSUMER PRODUCTS, торгівельна марка FLO.

Тобто оцінивши спірну митну декларацію позивача та митні декларації 23UA100320018298U7 від 27.06.2023 та 23UA100320029473U2 від 19.09.2023, суд зауважує на явній та очевидній невідповідності даних про сам товар (виду миючих засобів та їх виробників).

Відсутність доведеного факту схожості товару та умов поставки, а також доказів доведеного в установленому законом порядку наміру на отримання безпідставної вигоди за рахунок штучного заниження митної вартості товару за зовнішньоекономічним договором/контрактом, не дозволяє використовувати рівні/однакові показники митної вартості товару до цілком окремих та самостійних господарських операцій, котрі здійснюються різними суб`єктами господарювання та в різний час.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195; надалі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100601/2 від 21.09.2023 не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо.

Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни товару у межах інших поставок за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд у даному конкретному випадку вважає необґрунтованим, адже самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для формування вичерпного управлінського судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, однаковість параметрів поставок.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, відповідачем такого порівняння зроблено не було.

Документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованих позивачем товарів та товарів, митна вартість яких була взята митницею за зразок для обчислення, до суду не надано.

Між тим, у силу правових висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 17.01.2022 у справі №520/2000/19: 1) обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті; 2) декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України; 3) контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару; 4) сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено; 5) повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 Митного кодексу України документів; 6) ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанова Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, постанова Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №140/1713/19); 7) у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу - рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, за резервним методом (постанова Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15-a).

Також з аналізу постанови Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020 слідують наступні правові висновки: 1) недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів, що узгоджується із висновками постанови Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17 та від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020; 2) резервний метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях і це обґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості; 3) до кола юридично значимих факторів належать як обчислення митної вартості окремої одиниці товару, так і обчислення митної вартості одного кілограма товару; 4) наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару; 5) суб`єкт владних повноважень, як учасник процесу, безперечно, має право наводити відповідні аргументи й надавати наявні у його розпорядженні докази на їх спростування, і такі докази повинні отримати правову оцінку під час судового розгляду справи, однак ці аргументи повинні бути наведені у спірному рішенні та бути покладені в його основу суб`єктом владних повноважень, натомість - використання суб`єктом владних повноважень цих аргументів виключно у ході розгляду справи не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України.

В постанові від 20.07.2023 у справі № 640/22572/20 Верховним Судом зазначено, що « 56. …судами установлено, що декларантом/позивачем не надано під час подання МД № UA100020.2020.020082, UA100020.2020.020084, UA100020.2020.020085, UA100020.2020.020086 для митного оформлення документи на підтвердження числових значень всіх складових митної вартості, з метою зменшення бази оподаткування товару.

57. Суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими твердження позивача про надання відповідачу всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, зокрема, суди при вирішенні спору встановили відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена, а також не подання декларантом документів, які пропонувалось подати митним органом.

58. Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що на момент винесення рішення про коригування митної вартості у митного органу були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.

59. Неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному, відображені у графах 33 та 44 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

60. При цьому Суд уважає, що висновок судів попередніх інстанцій про правомірність рішення про коригування митної вартості товарів є передчасним з огляду на таке.

61. За положеннями частини першої стаття 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

62. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина друга стаття 64 МК України).

63. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості (частина третя статті 64 МК України).

64. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

65. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

66. Частиною другою стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

67. Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

68. Суди першої та апеляційної інстанції, досліджуючи питання обґрунтованості числового значення митної вартості мотоциклів, скоригованої митним органом, встановили, що відповідач митну вартість мотоциклів позивача визначив за резервним методом на підставі інформації про розмитнення подібного товару.

69. При цьому суди не вдавалися до оцінки імпортованих мотоциклів із тими які бралися для порівняння за основними параметрами, які використовуються для порівняння (маркою та моделлю, типом двигуна, роком виготовлення та об`ємом циліндрів, технічним станом).

70. Наведене свідчить про те, що суди обох інстанцій зосередились виключно на дослідженні поданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості, залишивши поза увагою дії митниці з коригування митної вартості (послідовність та процедура обрання джерела цінової інформації для коригування), тобто, не перевірили законність таких дій.

71. Водночас, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

72. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

73. Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

74. Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

75. Упродовж розгляду справи в судах попередніх інстанцій позивач доводить необґрунтованість числового значення митної вартості мотоциклів, скоригованої митним органом, та вказує на факти, які вплинули на таке коригування. Зокрема у позовній заяві, в апеляційній скарзі, позивач вказує на низку технічних несправностей імпортованих транспортних засобів, що очевидно впливає на їх ціну, та можуть мати значні відмінності від тих об`єктів та інформації, які міг врахувати відповідач під час визначення методу визначення митної вартості подібного товару.

76. Суди попередніх інстанцій не досліджували обґрунтованості числового значення митної вартості мотоциклів, скоригованої митним органом, за параметрами, які використані митницею при застосуванні резервного методу, не встановлена та не перевірена подібність та схожість товарів.

…

82. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Зокрема, суди не перевірили джерела інформації, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товару за резервним методом, обґрунтованість числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, а також можливість застосування останнього другорядного методу визначення митної вартості товару».

Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що в ході розгляду справи судом достеменно з`ясовано, що при коригуванні митної вартості товарів відповідач використав відомості митних декларацій, за якими було здійснено імпорт інших товарів (інших миючих засобів), ніж поставлялися позивачем.

За загальним правилом на ціну товару впливає характеристика самого товару, а поставка товару різних виробників об`єктивно здатна істотно вплинути на дійсну ціну товару і за відсутності здобутих суб`єктом владних повноважень доказів про протилежне здатна сформувати різну митну вартість товару.

Тож беручи до уваги встановлені у цій справі обставини та наведені правові висновки Верховного Суду, висновок відповідача про можливість визначення митної вартості оцінюваного товару на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами частини другої статті 77 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваного товару раніше імпортованому.

Доказів реалізації позивачем у спірних правовідносинах наміру на безпідставне отримання вигоди у спосіб штучного заниження митної вартості товару відповідач не здобув та оскаржувані правові акти індивідуальної дії такими мотивами не обґрунтовував.

Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах частини другої статті 2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на суб`єкта владних повноважень частиною другою статті 77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду відповідних доказів.

У розумінні частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому згідно з частиною першою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами першою та другою статті 74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом частини першої статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Перевіривши наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи відповідачем за правилами частини другої статті 77, частини третьої статті 79 не було доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Водночас із цим, частиною сьомою статті 54 МКУ передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, оцінивши за правилами Кодексу адміністративного судочинства України наявні у справі докази в їх сукупності, суд зазначає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримався вимог частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, оскільки обставини з`ясував неповно, дії позивача оцінив неправильно, кола усіх юридично значимих факторів не визначив.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що надані декларантом до митного органу документи були достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100601/2 від 26.09.2023.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відтак, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Оскільки у цій справі суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято відповідачем неправомірно, то оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002460 від 26.09.2023 також сформована відповідачем незаконно, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, позов слід задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 5368,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №111 та №112 від 31.10.2023. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 5368,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Флюгскай" (вул. Огнівська, буд. 8, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний номер 44981242) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення та картки задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100601/2 від 26.09.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002460 від 26.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флюгскай" (вул. Огнівська, буд. 8, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний номер 44981242) витрати зі сплати судового збору у сумі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім тисяч гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.С. Бойко


Суд	Полтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.05.2024
Оприлюднено	31.05.2024
Номер документу	119372395
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —440/16278/23

Ухвала від 19.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.