Рішення

від 29.05.2024 по справі 460/2465/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2024 року м. Рівне№460/2465/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.09.2023 №UА204000/2023/000140/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2023/000188.

Ухвалою суду від 07.03.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 21.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з позовною заявою, вимоги ТОВ «ГОЛД С» ґрунтуються на тому, що за наявності усіх необхідних документів позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення транспортного засобу. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву Рівненська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей. Вказує про ймовірність невключення вартості транспортування при розрахунку митної вартості товару, як обов`язкової складової. Зазначає, що посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Вказує, що декларантом подано додаткові документи, але в недостатній кількості. Тому, у повній відповідності з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Ствердила, що митну вартість імпортованого товару було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості аналогічного товару. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорювана картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стороною позивача подано відповідь на відзив. Вважає безпідставними доводи митного органу, наведені у відзиві на позовну заяву, а тому просить позов задовольнити повністю.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голд С» (Покупець) та Державним випробувальним центром «Балтійський технологічний центр» (м.Клайпеда, Литовська Республіка) VSI Baltijos techmologiju central (Продавець) укладений Договір №09/08/23/3 від 09.08.2023 (далі Договір), предметом якого є поставка автотранспорту марки BUS SOLARIS URBINO 04 номер vin- НОМЕР_1 (далі - Товар) (п.1.1.). Відповідно до пункту 3.1 Договору, поставка проводиться Продавцем на умовах DAP Зоря (Інкотермс 2010). Оплата за товар у розмірі 2000,00 Євро має бути здійснена протягом 60 днів з дня підписання Договору (п.5.3.). Відповідно до пункту 5.5 Договору, Покупець конвертує гривні в євро і банківським переказом відправляє Продавцю в обумовлені терміни. Відповідно до пункту 5.1 Договору, витрати на доставку товару включаються до загальної вартості товару.

09.08.2023 Продавець оформив і направив Покупцю рахунок-фактуру (інвойс) (лит. SASКАІТА FACTURA) №ВТС169 про продаж останньому автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO», vin-код НОМЕР_2 , за ціною 2000,00 євро.

01.09.2023 ТОВ «ГОЛД С» звернулося до Рівненської філії АТ «Перший Український міжнародний банк» з Заявою №40 на купівлю іноземної валюти за курсом банку в розмірі 2000,00євро для придбання транспортного засобу згідно Договору №09/08/23/3 від 09.08.2023, код товару 87021019, в іноземного контрагента.

ТОВ «ГОЛД С» сплатило Державному випробувальному центру «Балтійський технологічний центр» вартість автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO», ідентифікаційний номер (номер шасі/vin-код) - НОМЕР_2 , в розмірі 2000,00 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №46 від 01.09.2023, де в графі 70 «Призначення платежу» вказано передоплату за автобус марки «SOLARIS», модель «URBINO», згідно Договору №09/08/23 від 09.08.2023.

Позивачем з метою митного оформлення товару подано Рівненській митниці митну декларацію №23UА204020037082U1 від 12.09.2023 (далі також - МД) у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар - Автобус пасажирський, міський, марки «SOLARIS», модель «URBINO 12», обладнаний пандусом, ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_2 , загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія - 35, стоячих місць - 46, місце для сидіння інвалідів в колясці - 1, призначення: для використання на дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна - н/в, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 9186 см3, потужність - 188 KW, бувший у використанні, колісна формула 4x2, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення - 2008.

Митну вартість товару заявлено за основним (1) методом визначення митної вартості за ціною договору, на рівні 2000,00 євро (78395,80 грн).

Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи (гр.44 МД): рахунок-фактура (інвойс) №ВТС196 від 31.08.2023, автотранспортна накладна №010274 від 05.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 02.04.2008, платіжна інструкція в іноземній валюті №46 від 01.09.2023, експертна довідка №06/09-02 від 11.09.2023, Договір №09/08/23/3 від 09.08.2023, Договір про надання послуг митного брокера №14/05 від 14.05.2020, Довідка щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам №110923104 від 11.09.2023, митна декларація країни відправлення №23PL402010E1398365 від 08.09.2023.

Митний орган надіслав декларанту повідомлення із зазначенням, що вартість товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані для митного оформлення документи містять неточності. Повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант листом від 13.09.2023 №13-09/1 повідомив, що додаткові документи надаватися не будуть та просив прийняти рішення без врахування термінів, визначених частиною 3 статті 53 МКУ.

Митним органом сформовано Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2023/000188 (далі Картка відмови), якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Причини відмови: митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р., а надані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 13.09.2023 №UА204000/2023/000140/1. Підстава: статті 49 66, 256, 257 МКУ.

Відповідно до Рішення про коригування митної вартості товарів від 13.09.2023 №UА204000/2023/000140/1, митну вартість товару скориговано за другорядним резервним методом (6).

Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:

I.Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи містять неточності:

У графі 44 ЕМД зазначено інвойс від 31.08.2023 №BTC169, але до митного оформлення надано копію інвойса від 09.08.2023 №BTC169.

Відповідно до договору від 09.08.2023 №09/08/23/3, оплата за товар у розмірі 2000,00 євро має бути здійснена протягом 60 днів з дня підписання договору. Таким чином на момент подачі ЕМД до митного оформлення (12.09.2023), згідно наданих до митного оформлення документів, встановити чи здійснено оплату за оцінюваний товар чи ні неможливо. Відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу України платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару у разі здійснення оплати відносяться до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

Інвойс від 09.08.2023 №BTC169 не містить інформації про реквізити договору від 09.08.2023 № 09/08/23/3.

Країна відправлення товару, що заявлена до митного оформлення (Литва), не кореспондується з відомостями, що зазначені у автотранспортній накладній від 05.09.2023 №010274 (Німеччина) та копією митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23PL402010E1398365 (Польща).

Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2008 № НОМЕР_3 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про продавця і покупця, заявленими декларантом. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання оцінюваного транспортного засобу.

У наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 № 23PL402010E1398365 статистична вартість оцінюваного товару не кореспондується з вартістю, що заявлена до митного оформлення. Разом з тим, не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 № 23PL402010E1398365 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. Внаслідок перевірки копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 № 23PL402010E1398365, встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu).

II. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару (за маркою, моделлю, об`ємом двигуна, потужністю, календарним роком виготовлення, що імпортований ТОВ «ГОЛД С»), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 29.08.2023 №23UA204140006853U8 11128 євро/од.

III. Заявлена декларантом митна вартість товарів може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) копію митної декларації заявленої країни відправлення з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; 4) банківські платіжні документи/інші платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) інвойс від 31.08.2023 №BTC169.

У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МКУ) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості аналогічного товару (за маркою, моделлю, об`ємом двигуна, потужністю, календарним роком виготовлення, що імпортований ТОВ «ГОЛД С»), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 29.08.2023 №23UA204140006853U8 11128 євро/од.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 11128 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 436194,23 грн (11128 євро * 39,1979 грн/ євро).

Випуск у вільний обіг товарів здійснено за МД від 14.09.2023 №23UA204020037287U1. Сума додатково нарахованих митних платежів внаслідок коригування митної вартості товару становить 152228,83 грн.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно частини першої до статті 256 Митного кодексу Українивідмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. А згідно з частиною другою цієї статті, у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

За правилами частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що подані до митного оформлення документи містять неточності.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь того, що такий висновок відповідача є необґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, у спірному рішенні, митним органом вказано, що «у графі 44 ЕМД зазначено інвойс від 31.08.2023 №BTC169, але до митного оформлення надано копію інвойса від 09.08.2023 №BTC169».

При цьому, в подальшому митним органом вказується саме про інвойс від 09.08.2023 №ВТС169.

Так, відповідачем у спірному рішенні також вказано, що «інвойс від 09.08.2023 №BTC169 не містить інформації про реквізити договору від 09.08.2023 №09/08/23/3».

Як встановлено судом, продавець оформив і направив покупцю рахунок-фактуру (інвойс) про продаж автобуса марки «SOLARIS», модель «URBINO», ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_2 , за ціною 2000,00 євро - №ВТС169, який датований саме 09.08.2023.

Тому, суд вважає, що декларантом дійсно було допущено технічну описку, помилково вказано дату інвойсу «31.08.2023» замість «09.08.2023». Вказана технічна описка ніяким чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Згідно з пунктами 1.1 та 4.2 Договору №09/08/23/3 від 09.08.2023, предметом договору є автотранспорт марки «SOLARIS», модель «URBINO», номер vin- НОМЕР_1 , придбаний в європейській країні за ціною 2000,00 євро. Цього ж дня, як вже зазначалось, сторонами договору було оформлено інвойс №BTC169. У вказаному інвойсі чітко ідентифікується ціна товару, марка та модель автобусу та його vin-код.

Тобто, Інвойс від 09.08.2023 №BTC169 складений у повній відповідності до Договору від 09.08.2023 № 09/08/23/3.

Щодо зазначення про те, що «відповідно до договору від 09.08.2023 №09/08/23/3, оплата за товар у розмірі 2000,00 євро має бути здійснена протягом 60 днів з дня підписання договору; таким чином на момент подачі ЕМД до митного оформлення (12.09.2023), згідно наданих до митного оформлення документів, встановити чи здійснено оплату за оцінюваний товар чи ні неможливо; відповідно до частини 2 статті 53 Митного Кодексу України платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару у разі здійснення оплати відносяться до основних документів, що підтверджують митну вартість товару», суд зауважує таке.

Як встановлено судом, відповідно до Договору №09/08/23/3 від 09.08.2023 оплата за товар у розмірі 2000,00 євро здійснена 01.09.2023, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №46, тобто упродовж 24 днів від дня підписання цього Договору. Отже, на момент подачі ЕМД до митного оформлення (12.09.2023), покупець здійснив оплату за оцінюваний товар. А тому, наведені митним органом зауваження є повністю безпідставними та не відповідають обставинам справи.

В оскаржуваному рішенні митний орган також вказував про те, що країна відправлення товару, що заявлена до митного оформлення (Литва), не кореспондується з відомостями, що зазначені у автотранспортній накладній від 05.09.2023 №010274 (Німеччина) та копією митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23PL402010E1398365 (Польща).

Як зазначено стороною позивача у позовній заяві, купівля автобуса відбулася на території Литовської Республіки, а реєстраційні процедури щодо оформлення транспортного засобу пройшли в Німеччині.

Судом встановлено, що в автотранспортній накладній від 05.09.2023 №010274 та у митній декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23PL402010E1398365 немає розбіжностей щодо продавця та покупця товару, а також його марки та моделі з зазначенням vin коду - SUU2411618BPN1307. При цьому, CMR не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Разом з тим, відповідач в оскаржуваному рішенні також зазначає про те, що «не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23PL402010E1398365 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт».

Тому, вказані покликання відповідача також є безпідставними.

Щодо зазначення у спірному рішенні про те, що «подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2008 № НОМЕР_3 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про продавця і покупця, заявленими декларантом; вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання оцінюваного транспортного засобу», суд зазначає, що відомості про продавця товару не впливають на питання визначення числового значення вартості товару.

Правила переоформлення в іноземній країні права власності на вживані транспортні засоби, не можуть ставити під сумнів відповідні правочини щодо переходу права власності та такі транспортні засоби. Реєстраційні документи на транспортний засіб не можуть впливати на рівень митної вартості транспортного засобу, позаяк вони не стосуються числових значень вартості товару. Між сторонами Договору №09/08/23/3 від 09.08.2023 оформлені необхідні документи та здійснені усі формальні процедури, які вимагаються за законодавством іноземної держави до купівлі-продажу транспортних засобів.

Так, після отримання необхідних документів, представник товариства Юрій Фурманюк на вантажному автомобілі RENAULT номерний знак НОМЕР_4 з напівпричепом марки BROSHUIS номерний знак НОМЕР_5 вивіз автобус марки «SOLARIS», модель «URBINO», ідентифікаційний номер (номер шасі) - НОМЕР_2 , що мав пошкодження (ЛФП, деформація без пошкодження ЛФП, забруднена оббивка салону та сидінь), з місця продажу в Україну (копія Довіреності №27 від 06.09.2023, копія Дозволу №2023-13850001-11237 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 08.09.2023).

Щодо покликання у спірному рішенні про те, що «у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23PL402010E1398365 статистична вартість оцінюваного товару не кореспондується з вартістю, що заявлена до митного оформлення; разом з тим, не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23PL402010E1398365 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт; внаслідок перевірки копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2023 №23PL402010E1398365, встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій (www.ec.europa.eu)», суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення додатково подається лише в разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В експортній електронній декларації MRN №23PL402010E1398365 від 08.09.2023 зазначено адреси продавця Державного випробувального центру «Балтійський технологічний центр» та покупця ТОВ «ГОЛД С», марку вживаного автобуса «SOLARIS», модель «URBINO», ідентифікаційний номер (номер шасі) - SUU2411618BPN1307, робочий об`єм циліндрів 9186 куб. см, тип пального дизель, 2008 року випуску. Разом з тим, вказана електронна декларація видавалась в Польщі та засвідчує, що автобус виїжджає через країну Євросоюзу до України.

Суд звертає увагу, що в силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи, а саме зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс) та банківський платіжний документ, не містять розбіжностей в числових значеннях митної вартості товару, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та чітко встановлюють вартість товару у розмірі 2000,00 євро, як і було сплачено позивачем.

Таким чином, зазначені в рішенні про коригування митної вартості зауваження не є неточностями і не вливають на числові значення митної вартості, а також не спростовують реальну вартість імпортованого товару.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів та коригування митної вартості товарів.

Суд наголошує, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені статтею 53 Митного кодексу України заборонено.

За наведеного, вищезазначені доводи відповідача, суд вважає безпідставними та не бере до уваги.

Суд відхиляє як безпідставні, доводи відповідача у відзиві на позовну заяву, щодо ймовірності невключення вартості транспортування при розрахунку митної вартості товару.

Згідно з пунктом шостим частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 3.1 Договору №09/08/23/3 від 09.08.2023, поставка проводиться Продавцем на умовах DAP Зоря (Інкотермс 2010).

Більше того, згідно з пунктом 3.2 Договору від 09.08.2023 № 09/08/23/3 між Державним випробувальним центром «Балтійський технологічний центр» та ТОВ «ГОЛД С» передбачено, що товар доставляється своїм ходом або іншим засобом пересування до місця призначення представником продавця не пізніше 50-ти днів після підбору. Відповідно до пункту 5.1 цього Договору, витрати на поставку товару включаються до загальної вартості товару, який постачається згідно умов даного Договору. Згідно пункту 5.2 Договору, витрати, пов`язані з митним оформленням товару, його реалізацією та інші витрати несе покупець і вони входять у вартість товару.

Відповідно до правил Інкотермс-2010, термін DAP («постачання в місці призначення») означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Термін DAP може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Отже, поставка товару на умовах DAP зобов`язує продавця нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

З урахуванням вказаного, суд звертає увагу, що поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Інші доводи та аргументи, зокрема наведені відповідачем у відзиві, суд відхиляє, оскільки такі не були підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Контракт, рахунок-фактура (інвойс) і банківський платіжний документ не містять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про модель та марку товару та його vin код, ні про ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Суд вважає, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість подібних товарів, оскільки в спірному рішенні відповідача вказано про те, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою ніж заявлена декларантом, а саме за митною декларацією від 29.08.2023 №23UA204140006853U8 11128 євро/од.

Тобто, фактично в основу оскаржуваних рішень покладено лише ті обставини, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості товарів, яка грунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях аналогічного товару (за маркою, моделлю, об`ємом двигуна, потужністю, календарним роком виготовлення, що імпортований ТОВ «ГОЛД С»).

Суд зауважує, що за МД від 29.08.2023 №23UA204140006853U8 (11128 євро/од.) метод визначення митної вартості товару 6, тобто резервний.

При цьому, суд наголошує, що згідно з Експертною довідкою №06/09-02 від 11.09.2023, задекларований позивачем товар автобус (vin код - SUU2411618BPN1307) мав пошкодження (ЛФП, деформація без пошкодження ЛФП, забруднена оббивка салону та сидінь.

Тому, порівнювані відповідачем товари не можуть бути аналогічними.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань щодо аналогічних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер МД, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

За наведеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішення про коригування митної вартості і похідного від нього рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містять опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6056,00 грн.

Також, відповідно до положень пункту першого частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Судом встановлено, що ТОВ «ГОЛД С» сплатило ТОВ Агентство з міжнародного туризму «Інтурист-Рівне» 2450,00 грн за здійснення перекладу з німецької, польської, литовської/англійської мов на українську документів, які були доказами у даній справі, що підтверджується рахунком №39 від 27.02.2024, платіжною інструкцією №276 від 28.02.2024 та Актом виконаних робіт від 29.02.2024.

Таким чином, на користь позивача також підлягають стягненню витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 2450,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.09.2023 №UА204000/2023/000140/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2023/000188.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6056,00 грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 2450,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» (вул. Василя Червонія, буд. 30, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл.,33022, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610592)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м.Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.В. Друзенко