Постанова

від 29.05.2024 по справі 640/32445/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32445/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення шляхом зобов`язання відповідача відключити джерела електроспоживання та накласти печатки на розподільчий електрощит та вхідні двері торгівельного центру, розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, 7 у м. Києві - до повного усунення зазначених у акті перевірки порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки під час експлуатації належного відповідачу об`єкту, що створює реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на вказаному об`єкті, та є підставою для зупинення експлуатації зазначеного об`єкта до повного усунення виявлених порушень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено, застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» відключити джерела електроспоживання та накласти печатки на розподільчий електрощит та вхідні двері торгівельного центру, розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, 7 у м. Києві - до повного усунення зазначених у акті перевірки порушень від 08.12.2023 №14.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «СЕРГО» подано апеляційну скаргу, у якій зазначається, що судом допущено неповне з`ясування обставин справи, що потягло прийняття необґрунтованого рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що заходи впливу, зокрема штрафні санкції, заходи реагування, які має на меті застосувати орган державного контролю повинен бути співрозмірним зі ступенем суспільної небезпечності виявлених порушень та ґрунтуватись на чітких аргументах, а не лише на констатації фактів, зафіксованих актом перевірки, які в свою чергу не є беззаперечним доказом наявності у відповідача порушень, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Як зазначає апелянт, ряд порушень, які відображені в акті перевірки позивача взагалі не відповідають вимогам діючого законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, Кодексу цивільного захисту України, ДБН та іншим актам законодавства. В акті перевірки прослідковується застосування норм права, які порушив відповідач, хоча визначені норми права не розповсюджуються на приміщення відповідача з огляду на сферу його використання.

Апелянтом разом із апеляційною скаргою подано клопотання про розгляд справи за його участі.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

Також апелянт просить долучити до матеріалів справи акт №1 від 12.03.2024 року складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та припис №3 від 18.03.2024 року, оскільки останні складені після винесення рішення судом першої інстанції.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 та від 18.04.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від Головного управління ДСНС у м. Києві 30.04.2024 року надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначений відзив під час розгляду апеляційної скарги, оскільки відзив позивачем поданий поза строком, який встановлений в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 01.04.2024 року.

Так, матеріалами справи підтверджується, що зазначену ухвалу суду від 01.04.2024 року позивачу доставлено до електронного кабінету 02.04.2024 року о 21:29. Клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подавалося.

Від ТОВ «СЕРГО» 21.05.2024 року до суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що позивач не надав доказів того, що наведені ним порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, і усунення цих порушень вимагає вжиття крайнього заходу реагування - опечатування вхідних дверей будівлі та відключення від електропостачання об`єкта перевірки, а тому застосування такого заходу є передчасним та призведе до порушення прав відповідача як суб`єкта господарювання, а також прав третіх осіб (працівників, контрагентів, споживачів).

Просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи для повного, всебічного розгляду акт №4 від 10.05.2024 року та припис №4 від 10.05.2024 року, які складені за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 13.07.2021 № 681 «Про проведення планових перевірок» (далі по тексту - Наказ № 681).

Згідно Наказу № 681 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести планову перевірку приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» (далі - ТОВ «СЕРГО») код ЄДРПОУ: 21456508, розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, буд. 7 у Солом`янському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Повідомлення від 20.07.2021 № 21/1440 про проведення планової перевірки направлено засобами поштового зв`язку.

Згідно Наказу № 681 видано посвідчення від 16.08.2021 № 6226 та доручено провести планову перевірку приміщення ТОВ «СЕРГО», код ЄДРПОУ: 21456508, розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, буд. 7 у Солом`янському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 16.08.2021 № 6226 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення, ТОВ «СЕРГО» експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як вбачається зі змісту зазначеного акта, за результатами проведення заходу встановлено наявність 31 порушення відповідачем вимог законодавства.

14.08.2023 Головне управління Державної служби України у м. Києві на підставі посвідчення від 01.08.2023 №76 здійснено позапланову перевірку ТОВ «СЕРГО», код ЄДРПОУ: 21456508, розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, буд. 7 у Солом`янському районі м. Києва, за наслідками якої складено акт №12, зі змісту якого вбачається, що підприємство усунуло ряд порушень та залишилося 28 порушень.

11.10.2023 Головне управління Державної служби України у м. Києві на підставі посвідчення від 26.09.2023 №107 здійснено позапланову перевірку ТОВ «СЕРГО», код ЄДРПОУ: 21456508, розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, буд. 7 у Солом`янському районі м. Києва, за наслідками якої складено акт №12, зі змісту якого вбачається, що підприємство усунуло ряд порушень та залишилося 20 порушень.

08.12.2023 Головне управління Державної служби України у м. Києві на підставі посвідчення від 27.11.2023 №127 здійснено позапланову перевірку ТОВ «СЕРГО», код ЄДРПОУ: 21456508, розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, буд. 7 у Солом`янському районі м. Києва, за наслідками якої складено акт №12, зі змісту якого вбачається, що підприємство усунуло ряд порушень та залишилося 16 порушень, а саме:

- не надано документацію щодо класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері електрощитової, підсобних приміщень (складських приміщень)) (розділ III. п. 2.3. розділ IV п.1.24 ППБУ);

- на випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (розділ VI п.4.7 ППБУ);

- з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння не створена добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціонування якої утворюється пожежно-рятувальний підрозділ (пункт 1.21 глава 1, розділ IV ППБУ);

- допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі (пункт 1.8 розділ IV ППУ);

- комори (склади, приміщення підготовки товарів до продажу, господарська частина «ЕКО») не відокремлена від торгівельних залів протипожежними перегородками 1 типу та перекриттям 3 типу із заповненими прорізами (розділ III. п.2.3, ППБУ розділ VI п. 4.1. ППБУ);

- допускається встановлення на шляхах евакуації розсувних дверей (розділ III п. 2.37 ППБУ);

- двері евакуаційних виходів замкнені на замки, які не відкриваються зсередини без ключа (розділ III п. 2.27 ППБУ);

- здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки із врахуванням технічного переоснащення приміщень та зміни планувальних рішень (ст. 57 КЦЗУ);

- електричні вимикачі складських (підсобних) приміщень не винесені назовні за межі вказаних приміщень (розділ IV п. 1.15. ППБУ);

- стіни на шляхах евакуації оздоблені матеріалом з невизначеним показником щодо коефіцієнта займистості, димоутворювальної здатності та токсичності (розділ III п. 2.17. ППБУ розділ III п. 2.23. ППБУ);

- не забезпечено протипожежний розрив між будівлею і тимчасовою прибудовою (розділ III п. 1.1, п. 1.4 ППБУ);

- зовнішні сходи не пофарбовані та не забезпечено їх освітлення (розділ III п. 1.10, п. 2.15 ППБУ);

- торгівельна зала, господарська частина «ЕКО» не обладнано системою проти димного захисту (розділ V пункт 1.2 ППБУ);

- не підвищено межу несучих металевих конструкцій (балки, ферми, тощо) (п. 22, Розділ II. розділ III п. 2.23 ППБУ);

- дерев`яні елементи покрівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 22 Розділ II. розділ III п. 2.5 ППБУ);

- відсутні пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани) в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перешкод, (комори, підсобні, складські приміщення, господарська частина «ЕКО») (пункт 2.3 глави 2 розділу III, пункт 22 розділу II, пункт 2.22 розділ IV глава 2 ППБУ).

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації належного відповідачу об`єкту до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.

Суд першої інстанції задовольняючи позов повністю виходив із того, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

Також суд зазначив, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції від 29 лютого 2024 року зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно з частиною п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (у подальшому - Кодекс).

Згідно зі статті 67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу).

Стаття 70 Кодексу передбачає підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ст. 70 Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини 2 статті 70 Кодексу повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням відповідного органу державного нагляду (контролю). Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері, зокрема, у сферах техногенної та пожежної безпеки, і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.

Заборона виконання робіт та експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.

За визначенням статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з положеннями статей 2, 3 Закону України «Про охорону праці» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах указував, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства (зокрема, постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №815/6365/17, від 19.01.2021 у справі № 640/5571/20 та інш.).

Тож під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону №877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Верховний Суд зауважував, що у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки цього органу, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог законів у відповідній сфері, правил безпеки тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт відповідного органу нагляду своїм рішенням (п.п. 64-65 постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 580/32/19).

Вказані висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 420/17638/21.

Матеріалами справи встановлено, що 12.03.2024 Головним управлінням Державної служби України у м. Києві на підставі посвідчення від 27.02.2024 №9 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «СЕРГО», код ЄДРПОУ: 21456508, розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, буд. 7 у Солом`янському районі м. Києва, за наслідками якої складено акт №1, зі змісту якого вбачається, що підприємство усунуло ряд порушень та залишилося 11 порушень.

Відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що ним вчиняються дії, направлені на усунення виявлених позивачем порушень. З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведення повторного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт №4 від 10.05.2024, якого вбачається, що відповідачем не усуненні наступні порушення на об`єкті розташованого за адресою: вул. Миколи Голего, буд. 7 у Солом`янському районі м. Києва:

- не проведено розрахунки (з урахуванням перепланувань, зміни функціонального призначення, зміни кількості відвідувачів тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарна безопасность. Общие требования» (розділ III п.2.33. ППБУ);

- на випадок виникнення пожежі черговий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (розділ VI п.4.7 ППБУ);

- допускається встановлення на шляхах евакуації розсувних дверей (розділ III п. 2.37 ППБУ);

- здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки із врахуванням технічного переоснащення приміщень та зміни планувальних рішень (ст. 57 КЦЗУ);

- не забезпечено протипожежний розрив між будівлею і тимчасовою прибудовою (розділ III п. 1.1, п. 1.4 ППБУ);

- торгівельна зала, господарська частина «ЕКО» не обладнано системою проти димного захисту (розділ V пункт 1.2 ППБУ);

- не підвищено межу несучих металевих конструкцій (балки, ферми, тощо) (п. 22, Розділ II. розділ III п. 2.23 ППБУ);

- дерев`яні елементи покрівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 22 Розділ II. розділ III п. 2.5 ППБУ).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем здійснювались певні дії на приведення приміщень відповідно до протипожежних вимог, однак останньою позаплановою перевіркою зафіксовано 8 порушень відповідно до акту від 10.05.2024 року №4.

Щодо порушення - не проведено розрахунки (з урахуванням перепланувань, зміни функціонального призначення, зміни кількості відвідувачів тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования» (розділ III п.2.33. ППБУ), слід зазначити наступне.

Так, апелянт стверджує, що не розуміє, на підставі чого особа державного нагляду (контролю) застосовує цю вимогу до приміщень, що експлуатує відповідач, адже немає відповідних доказів, які відносять приміщення відповідача до IV та V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», а тому відповідач вважає, що ця вимога є необґрунтованою, порушення не доведене та не існує.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували зазначені обставини, а тому не приймаються колегією суддів до уваги.

Щодо порушення - на випадок виникнення пожежі черговий персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі (розділ VI п.4.7 ППБУ), апелянт зазначає наступне, посилаючи на п.4.7. глави 4 розділу VI ППБУ: місткість торговельних та обідніх залів повинна відповідати вимогам норм проектування, а в разі їх відсутності визначатися з розрахунку не менше 1,35 м-2 на одного відвідувача крамниці та не менше 1,4 м-2 на одне посадкове місце в ресторані, кафе, їдальні.

Адміністрація торговельних підприємств, ресторанів, кафе, їдалень не повинна допускати переповнення залів відвідувачами, а на випадок виникнення пожежі приміщення мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговувального персоналу.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.4 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Таким чином, відсутність засобів індивідуального захисту загрожує здоров`ю та життю працівників об`єкта під час можливої надзвичайної ситуації, пов`язаної з викидом небезпечних хімічних речовин.

Щодо порушення - допускається встановлення на шляхах евакуації розсувних дверей (розділ III п.2.37 ППБУ) - відповідач наголошує, що в приміщенні магазину не встановлені розсувні двері, які розсуваються в різні боки при їх відкриванні, а встановлені автоматичні двері, які розсуваються автоматично, а тому позивачем не доведено існування цього порушення.

Так, згідно п.2.37 розділу III ППБУ не допускається: улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Позивачем до суду першої інстанції надано фотоматеріали, а саме: фототаблицю №5 ТОВ «СЕРГО» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Голего,7, із якої вбачається, що у відповідача встановлені автоматичні розсувні двері.

Щодо порушення - здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки із врахуванням технічного переоснащення приміщень та зміни планувальних рішень (ст. 57 КЦЗУ), ТОВ «СЕРГО» зазначає в апеляційній скарзі, що у зв`язку з орендою приміщення, будівля якою була введена в експлуатацію в установленому законодавством порядку після завершеного будівництва, подача декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не є обов`язковою. Апелянт не вбачає відсутність паперових матеріалів такими, що містять прямий або очевидний вплив на виникнення надзвичайної ситуації (пожежі) та вважає відсутній причинно-наслідковий зв`язок зі створенням реальної загрози життю та здоров`ю людей. Зазначає, що це порушення не є співмірним для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового припинення роботи підприємства.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно частини другої статті 57 Кодексу цивільного захисту України, початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану). Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію. Висновок за результатами оцінки протипожежного стану оформляється та надається суб`єктом господарювання, який проводив оцінку протипожежного стану. Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.

Відповідно до частини четвертої статті 57 Кодексу цивільного захисту України, декларація подається суб`єктом господарювання до державного адміністратора або центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (дозвільного органу). Декларація реєструється дозвільним органом на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня її надходження. Датою надходження декларації вважається дата її реєстрації як вхідної кореспонденції державним адміністратором або дозвільним органом, а в разі надсилання рекомендованим листом - дата, зазначена на поштовому штемпелі підприємства зв`язку. Державний адміністратор протягом одного робочого дня після надходження декларації передає її дозвільному органу. Якщо декларацію подано чи оформлено з порушенням установлених вимог, дозвільний орган відмовляє в реєстрації декларації та повертає її суб`єкту господарювання для доопрацювання. У разі якщо дозвільним органом не зареєстровано декларацію і не відмовлено в її реєстрації в установлений абзацом другим цієї частини строк, право на вчинення дій щодо провадження господарської діяльності, передбачених частиною другою цієї статті, виникає наступного дня після завершення строку, встановленого для реєстрації декларації. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

Декларація не подається: 1) на використання торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо їх розміщено на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду; 2) орендарем об`єкта нерухомості (особою, яка використовує об`єкт нерухомості за цивільно-правовим договором, що не передбачає перехід права власності на цей об`єкт) за умови, що декларацію на об`єкт нерухомості зареєстровано власником; 3) на використання об`єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Відсутність зареєстрованої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки на думку колегії суддів не носить формального характеру, оскільки у разі виникнення пожежі або іншої небезпечної для життя та здоров`я ситуації, позбавляє можливості ДСНС зорієнтуватися про направлення необхідної кількості техніки та спеціалістів для її ліквідації.

Щодо доводів апелянта в частині інших порушень, а саме: не забезпечено протипожежний розрив між будівлею і тимчасовою прибудовою (розділ III п. 1.1, п. 1.4 ППБУ); торгівельна зала, господарська частина «ЕКО» не обладнано системою проти димного захисту (розділ V пункт 1.2 ППБУ); не підвищено межу несучих металевих конструкцій (балки, ферми, тощо) (п. 22, Розділ II. розділ III п. 2.23 ППБУ), колегія суддів зазначає, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Тобто, вказані порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Колегія суддів враховує зазначену інформацію, надану відповідачем, проте зауважує, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки №4 від 10.05.2024 року вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за його участі відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРГО» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №640/32445/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді І.О. Грибан

Л.О. Костюк