Рішення

від 14.05.2024 по справі 626/3854/23

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3854/23

Провадження № 2-о/626/10/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

14.05.2024 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.

за участі секретаря Матюхової О.С..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Красноградської міської ради Харківської області, зацікавлена особа- Красноградська державна нотаріальна контора Харківської області, Красноградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області, про визнання спадщини відумерлою,-

ВСТАНОВИВ:

15.12.2023 року Красноградська міська рада Харківської області звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_1 , що складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належав будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв. м. ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті спадкова справа не відкривалася, ніхто зі спадкоємців з заявою про прийняття спадщини чи про відмову у її прийнятті не звертався, заповіти/спадкові договори не були зареєстровані. Оскільки спадкоємців за законом чи за заповiтом у померлої немає, тому наявні всі підстави передбачені ст.1277 ЦК України, для визнання спадщини відумерлою.

Представник Красноградської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника міської ради, заяву про визнання спадщини відумерлою підтримують в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник Красноградської державної нотаріальної контори Харківської області та Красноградського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області в судове засідання не прибули, направили до суду клопотання про слухання справи за їх відсутності , проти визнання спадщини відумерлою не заперечують.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Спадкодавець ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть № 227 від 07 липня 1994 року.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину по заповіту від 26.09.1975 року, виданого Красноградською державною нотаріальною конторою , ОСОБА_1 належав житловий будинок , що розташований в АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина на належне їй майно, до складу якої увійшов вищезазначений житловий будинок.

За інформацією Красноградської державної нотаріальної контори спадкова справа до майна померлої не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, померла залишила заповіт, посвідчений 10.05.1983 року, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 04.03.2024 року.

Спадкові відносини регулюються ЦК України, Законом України "Про нотаріат", Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

У п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності Цивільним кодексом України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

У пунктах 4-5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України зазначено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Правила ст. 1277 Цивільного кодексу України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Цивільним Кодексом Української РСР не передбачено визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання майна безхазяйним в порядку ст. 137 ЦК Української РСР не подавалася.

Як встановлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто під час чинності ЦК УРСР, а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування майна померлої.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з положеннями статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 555 ЦК УРСР спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Одночасно норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

Відповідно до частини першої та третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Установивлено, що спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до набрання чинності ЦК України з 01 січня 2004 року, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

За нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкодавцеві з моменту відкриття спадщини, а згідно п. 5 ч. 1 ст. 555 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. Отже, за змістом наведених норм якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину, спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави в силу закону з моменту відкриття спадщини.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 (провадження № 61-39068св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 671/1656/17 (провадження № 61-5099св18), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/1153/18-ц (провадження № 61-5353св19), від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/23/19 (провадження № 61-7584св19), від 11 листопада 2019 року у справі № 671/24/19, (провадження № 61-8643св19), від 04 грудня 2019 року у справі № 671/1558/18 (провадження № 61-15487св19).

За таких обставин, заява Красноградської міської ради про визнання спадщини відумерлою після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 13, 76-82, 247, 263-265, 293, 294, 334-338, 354 ЦПК України, суд.-

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Красноградської міської ради про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г.Рибальченко