Рішення

від 29.05.2024 по справі 148/893/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/893/24

Провадження № 2/148/413/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника ТОВ "Агрокомплекс

"Зелена долина" Ціхомського М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом в.о керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

В С Т А Н О В И В:

В.о керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернулася до суду з дійсним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.06.2008, після смерті батька ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку, право на яку посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524383800:01:002:0577, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524383800:01:002:0577 площею 1,5999 га за ОСОБА_2 проведено 17.07.2017, відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, коли відповідач - ОСОБА_2 була громадянкою російської федерації та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до паспорту серія та номер НОМЕР_1 виданий 02.03.2017 року відділом УФМС росії по Ставропольському краю і Карачаєво-Черкеській республіці в м. П`ятигорськ, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Крім цього згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що зареєстровано договір оренди вищевказаної земельної ділянки за № 645/Кр від 02.06.2017, строком на 20 років. Орендарем земельної ділянки є товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена долина» (код ЄДРПОУ 32721857).

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області відповідач за обліками Управління не значиться. Таким чином, ОСОБА_2 успадкувала спірну земельну ділянку та зареєструвала право власності на неї будучи громадянкою російської федерації та протягом року не відчужила її.

Тульчинською окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянки, оскільки землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Враховуючи, що ОСОБА_2 будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та по даний час не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_2 порушила визначену законодавством процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин, не вжила заходів для її відчуження, в зв`язку з чим на теперішній час є власником спірної земельної ділянки на території України.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, який за законом є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Звернення прокурора з вказаним позовом переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності володіння та використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з грубим порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, позивач просив припинити громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) паспорт громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_1 виданий 02.03.2017 року відділом УФМС росії по Ставропольському краю і Карачаєво-Черкеській республіці в м. П`ятигорськ, право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0524383800:01:002:0577 площею 1,5999 га, яка розташована в межах Тульчинської територіальної громади (колишньої Крищинецької сільської ради), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а також стягнути з неї на користь Тульчинської обласної прокуратури судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн..

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день, місце та час слухання справи повідомлена належним чином, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб сайті Тульчинського районного суду Вінницької області. Повідомлення про причини неявки чи відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився. Але до суду надійшло пояснення від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відповідно до якого Головне управління вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Представник ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина", ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що дійсно 02.06.2017 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" (код ЄДРПОУ 32721857) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Право оренди на вищевказану земельну ділянку зареєстровано 17.07.2017, строк дії договору 20 років. Проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.06.2008, після смерті батька ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку з кадастровим номером 0524383800:01:002:0577, площею 1.5999 га, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524383800:01:002:0577, площею 1.5999 га зареєстроване за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.07.2017 № 21428624.

02.06.2017 ОСОБА_2 уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" (код ЄДРПОУ 32721857), відповідно до умов якого орендодавець передала орендарю у платне користування строком на 20 років земельну ділянку 0524383800:01:002:0577, площею 1.5999.

Таким чином, на момент державної реєстрації права власності, ОСОБА_2 була іноземцем, громадянином російської федерації.

За змістом статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Конституція України (стаття 13) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено ЗК України.

Частиною п`ятою статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України, іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Частиною четвертою статті 81 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Частиною першої статті 348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із ст. 356 ЦК України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужила її, тому наявні підстави для її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держеокадастру у Вінницькій області.

Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки остання мала достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги в.о керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, підлягають до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому в силу ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 3028,00 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.ст. 346, 356 ЦК України, ст. 22, 80, 81 ЗК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов в.о керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, задовольнити.

Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) паспорт громадянина російської федерації серія та номер НОМЕР_1 виданий 02.03.2017 року відділом УФМС росії по Ставропольському краю і Карачаєво-Черкеській республіці в м. П`ятигорськ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0524383800:01:002:0577 площею 1,5999 га, яка розташована в межах Тульчинської територіальної громади (колишньої Крищинецької сільської ради), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (49044, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA568201720343110002000003988 код за ЄДРПОУ 02909909) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 30 травня 2024 року.

Суддя О.О.Дамчук