Ухвала

від 29.05.2024 по справі 297/2159/18

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/2159/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

29 травня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особіголовуючого суддіОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,який бравучасть врежимі відеоконференції,захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,представника потерпілогоТОВ «Закарпатполіметали» арбітражного керуючого ОСОБА_6 , який приймав участь дистанційно в режимі відеоконференції, розглянувши в спеціальному судовому провадженні (inabsentia) клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003656 від 24.11.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2023 року до Берегівського районного суду Закарпатської області із Закарпатського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003656 від 24.11.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 30.10.2023 року у кримінальному провадженні призначено підготовче засідання.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 05.02.2024 року у даному кримінальному провадженні клопотання прокурора задоволено та призначено здійснювати спеціальне судове провадження (in absentia).

01 травня 2024 року Берегівським районним судом Закарпатської області до початку судового засідання отримано клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003656 від 24.11.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Своє клопотання прокурор мотивував наступним.

ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, зловживаючи службовим становищем, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у період з 20.03.2013 року до 23.01.2014 року заволодів майном ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ», шляхом незаконного обернення його на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАРПАТСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» за явно заниженою ціною за договором купівлі-продажу комплекс будівель адміністративновиробничий комплекс і похила шахта (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 61792921204), комплекс будівель «вертикальна шахта РЕ-1» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 63482621204) за ціною 3 846 094,40 гривень та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БРІКОМ» комплекс будівель збагачувальної фабрики (без хвостосховища з дамбою реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 63642121200), комплекс будівель «склад вибухових матеріалів» (реєстраційний номер об`єкта нерухомості майна 63454121204) за ціною 631718,85 гривень, чим спричинив ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ» збитки в сумі 11377637, 74 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються за ч. 5ст. 191 КК України, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в особливо великих розмірах.

Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України обвинуваченим ОСОБА_7 підтверджується наступним:

-показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;

-ухвалою Господарського суду у Закарпатській області від 20.03.2013 року у справі про банкрутство №16/89, якою ліквідатором боржника ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ» призначено ОСОБА_8 ;

-наказом №1 від 21.03.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_8 приступив до виконання обов`язків ліквідатора ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ»;

-договором про надання брокерських послуг та довіреністю голови комісії з припинення ТОВ «КАРПАТСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» ОСОБА_7 директору ТОВ «НАНА-ІНВЕСТ» ОСОБА_19 щодо участі в аукціоні в інтересах ТОВ «КАРПАТСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» 20.01.2014 року з продажу майна ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ»;

-матеріалами проведення Товарною біржою «КМФБ» аукціону 20.01.2014 року з продажу майна ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ»;

-матеріалами щодо переоформлення права власності на нерухоме майно за результатами проведеного аукціону від ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ» до ТОВ «КАРПАТСЬКА РУДНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БРІКОМ»;

-протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ «ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БРІКОМ» від 14.01.2014 року, у якому припинено повноваження директора ОСОБА_7 та обрано директором підприємства ОСОБА_9 ;

-протоколом №2 загальних зборів ТОВ «ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БРІКОМ» від 30.01.2014 року, у якому припинено повноваження директора ОСОБА_9 та обрано директором підприємства ОСОБА_20 ;

-ухвалою від 04.07.2014 року у справі №16/89 про банкрутство ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ», згідно якої визнані недійсними результати аукціону з продажу активів ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ», який відбувся 20.01.2014року;

-постановою Львівського апеляційного суду України від16.09.2015 року у справі №16/89 про банкрутство ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ»;

-постановою Вищого господарського суду України у справі №16/89 про банкрутство ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ» від 11.11.2015 року;

-висновком №2724 судової оціночно-будівельної експертизи від 15.04.2015 року,ринкова вартість майна відповідно до зазначених лотів №1 та №2 станом на 20.01.2014 року становить: по лоту №1 11355545 гривень, по лоту №2 4499915 гривень, що свідчить про заниження їх вартості на загальну суму 11377637,74 гривень;

-таблицею із заходами щодо заволодіння майном ТОВ «ЗАКАРПАТПОЛІМЕТАЛИ» на 5 аркушах, яка була вилучена 17.09.2014 року під час проведення обшуку у АДРЕСА_1 ;

-матеріалами негласних слідчих розшукових дій;

-іншими матеріалами кримінального провадження, що свідчить про обґрунтованість обвинувачення у вчиненні ОСОБА_8 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, які містяться у матеріалах судової справи.

Під час проведення досудового розслідування 14.11.2016 року оголошено розшук підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 та 24.11.2016 року досудове розслідування зупинено у зв`язку з тим, що останні переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і їх місцезнаходження невідоме. Крім цього, 16.11.2016 року, 13.06.2017 року, 18.12.2017 року, 21.06.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання підозрюваних з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до інформації робочого апарату Укрбюро Інтерполу НП України (Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України) ОСОБА_8 та ОСОБА_7 значаться в міжнародному розшуку з метою встановлення їх місцезнаходження.

Так, ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких корупційних правопорушень, і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Сторона обвинувачення обґрунтовує наявність ризиків наступним.

1.Обвинувачений переховується і надалі може переховуватись від суду з метою уникнення виконання встановлених процесуальних обов`язків та уникнення кримінальної відповідальності (покарання).

2.Обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може створити неправдиві, фіктивні документи для легалізації своїх незаконних дій.

3.Обвинувачений може незаконне впливати на свідків, іншого обвинуваченого. Сторона обвинувачення не виключає можливості, що безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження. Крім цього, обвинувачений з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни наданих раніше показань.

Отже, ризики викладенні у клопотанні про продовження строків досудового розслідування не зменшились.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується,

репутацію підозрюваного,

наявність судимостей у підозрюваного,

наявність обвинувачення у особи у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Найбільш дієвим та результативним запобіжним заходом щодо ОСОБА_7 , як такий, що унеможливить його подальшу злочинну поведінку буде саме тримання під вартою.

Враховуючи викладене, наявні підставі для обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який сприятиме запобіганню настання вказаних ризиків та забезпечить його належну процесуальну поведінку.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 з підстав зазначених у клопотанні.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ..

Представник потерпілого ТОВ «Закарпатполіметали» ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року).

Водночас практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Між цим, Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, наразі, для оцінки необхідності обрання запобіжного заходу обвинуваченому достатньо встановлення судом обставини оголошення особи у міжнародний розшук.

Додатковою умовою для цього є наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Вказана стаття визначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Тому суд, при обранні запобіжного заходу не перевіряє висунуте ОСОБА_7 обвинувачення на предмет обґрунтованості.

Крім цього, на відміну від процедури застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в очному порядку при вирішенні питання про його обрання заочно не досліджується можливість застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки тримання під вартою це єдиний запобіжний захід, передбачений у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

У своєму клопотанні прокурор зазначає про наявність ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та стверджує, що обвинувачений переховується від суду, оскільки знає, що стосовно нього почалося здійснення досудового розслідування в межах кримінального провадження і не цікавиться його долею, оголошений в міжнародний розшук.

Таким чином, ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним та зумовлює необхідність дії запобіжного заходу з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , суворістю можливого покарання, та пов`язаними з цим негативними для особи наслідками.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_7 було відомо про здійснення кримінального провадження відносно нього, що вбачається з наявних у матеріалах кримінального провадження: копій заяв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про допуск їх захисника до участі у кримінальних провадженнях, порушених відносно них; з копії заяви захисника слідчому про те, що його підзахисні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не мають можливості прибути до слідчого для участі у слідчих діях, оскільки перебувають на території, тимчасово не підконтрольній Україні. Повістки про виклик обвинувачених публікувались на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України та в газеті «Урядовий кур`єр».

Відповідно до інформації робочого апарату Укрбюро Інтерполу НП України (Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва НП України) обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають у міжнародному розшуку. Згідно листів СБУ від 30.11.2016 року, 31.01.2017 року, 09.03.2017 року, 29.08.2017 року обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходяться на території так званої ДНР у м. Донецьку на тимчасово окупованій території України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а стороною захисту такі не спростовано, обвинувачений ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук.

Судом враховано обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені обставини, у тому числі і дані про особу обвинуваченого, що дає вважати обґрунтованими підстави про те, що такі ризики мають місце і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ч.1 ст. 177, ст.ст. 182, 183, 297-5, 314, 323, 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003656 від 24.11.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити прокурору та захиснику для передачі обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_21