Рішення

від 10.01.2024 по справі 359/5809/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/5809/23

Провадження №2/359/322/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Бокей А.В.,,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом Приватного підприємства «СПРІНТ-К» до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

16.06.2023 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області засобами поштового зв`язку надійшов позов ПП «СПРІНТ-К» про стягнення з відповідача ОСОБА_3 1411975гривень 29 копійок заборгованості, з яких: 6450гривень 68 копійок - 3% річних, 41678гривень 90 копійок - інфляційне збільшення суми боргу, 1363845гривень 71 копійка - матеріальні збитки (а.с.2-7).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. 12.10.2021 року між ПП «СПРІНТ-К» та фізичною особою громадянином України ОСОБА_3 було укладено Договір позики №ТАМ-07/2020, відповідно до якого позикодавець надав позичальнику безпроцентну поворотну позику в розмірі 1426968 гривень 65копійок. Відповідач зобов`язався повернути суму позики в строк до 30 грудня 2021 року включно. Однак в порушення своїх зобов`язань, відповідачем було повернуто позивачу суму позики лише 01 березня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № ТК.66652 від 01.03.2023р. У зв`язку з цим відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, з урахуванням вимог п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, позивачем нараховано 3% річних за період з 31.12.2021 по 23.02.2022 в сумі 6450 гривень 68 копійок, а також інфляційні втрати за період січень-лютий 2022 року в розмірі 41678 гривень 90 копійок.

Посилаючись на вимоги ст.ст.612, 623 ЦК України позивач вказує, що боржник має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, а саме, зазначає, що 27.12.2021р. позивачем було укладено договір купівлі-продажу № 27122021-КП з ТОВ «ТЕРІС ПЛЮС», відповідно до умов якого позивач, розраховуючи на своєчасне, у строк до 30.12.2021, повернення відповідачем суми позики, зобов`язався придбати товар та сплатити його вартість в сумі 1477763 гривні, що є еквівалентом 54200,00 доларів США у строк до 31.12.2021, про що позивач письмово повідомив продавця ТОВ «ТЕРІС ПЛЮС» листом від 27.12.2021, яким було гарантовано своєчасне виконає грошових зобов`язань у строк до 31.12.2021, оскільки до 30.12.2021 позивач очікував повернення позики від фізичної особи ОСОБА_3 в сумі 1426986,65 грн. за договором позики № ТАМ-07/2020 від 12.10.2021.

Як стверджує позивач, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань з повернення позики, позивач в свою чергу порушив свої грошові зобов`язання перед ТОВ «ТЕРІС ПЛЮС» за Договором купівлі-продажу та вимушений сплатити за рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» від 29.05.2023 грошові кошти в загальній сумі 2814608 гривень 71 копійка У зв`язку з цим стверджує, що його матеріальні збитки, які настали через порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором позики, за рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації Правова Ліга» складають 1363845 гривень 71 копійка, оскільки вартість товару за Договором 1477763,00грн. збільшилась на 524076,06 грн. у зв`язку зі зміною курсу Міжбанку, передбаченого умовами Договору, а також внаслідок стягнення штрафу в сумі 812769,65грн. та третейського збору 27000,00грн.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання (а.с. 27-28).

Ухвалою суду від 16.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.60).

У судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просив задовольнити, пояснив, що відповідачем порушено право позивача на володіння і користування грошовими коштами. Чи видавався виконавчий лист на підставі рішення третейського суду йому не відомо, рішення третейського суду ПП «Спрінт-К» не виконано.

Представника відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала. Звертає увагу, що в даній справі відповідачем виконане зобов`язання в добровільному порядку, за захистом свого порушеного права, в частині стягнення основного боргу відповідач не звертався до суду, відтак, таке зобов`язання не може бути захищене в судовому порядку на даний час, а тому є натуральним зобов`язанням, до якого не може бути застосована ст. 625 ЦК України, і вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляції, не підлягають до задоволення. Також зазначає, що позивачем не доведені належними та допустимими доказами вимоги в частині стягнення матеріальних збитків в розмірі 1363845,71 грн.

Звертає увагу, що виплати, які має здійснити позивач, не є реальними збитками, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, укладення договору купівлі продажу від 27.12.2021 року між ПП «Спрінт-К» та ТОВ «Теріс-Плюс», не надано доказів наявних будь-яких зобов`язань перед ТОВ «Теріс-Плюс», доказів виконання рішення Третейського суду, та поставлення чи не поставлення товару за вказаним договором купівлі-продажу, та доказів відсутності коштів для виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу. Просить відмовити в задоволенні позову ПП «Спрінт-К» до відповідача ОСОБА_3 про стягнення коштів в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що 12 жовтня 2021 року між Приватним підприємством «СПРІНТ-К» (Позикодавець) та ОСОБА_3 (Позичальник) був укладений Договір позики №ТАМ-07/2020, відповідно до якого відповідач отримав від позивача позику в сумі 1426968 гривень 65 копійок (п.2.1 Договору позики), та зобов`язався повернути надану суму грошових коштів у визначений договором строк (п.1.1 Договору позики) (а.с.8).

Стаття 4 Договору позики «Строк повернення позики» передбачала, що позичальник зобов`язується повернути суму позики в строк до 30 грудня 2021 року включно.

Статтею 5 Договору позики «Порядок повернення позики» сторони погодили, що позичальник зобов`язаний повернути суму позики в строк, зазначений у п.4.1 цього Договору, готівкою або в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

За змістом п.п.7.1, 7.2 Договору позики строк дії Договору починається з моменту передання Позикодавцем суми позики, та діє до 01 березня 2023 року, але не раніше виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором. Усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням Договору та не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України.

Сторонами визнано до матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав від позивача позику за вищевказаним договором у сумі 1426968 гривень 65 копійок 12 жовтня 2021 року, що підтверджується платіжною інструкцією №985 від 12 жовтня 2021 року (а.с.9) та повернув безвідсоткову позику згідно із договором позики №ТАМ-07/2020 від 12.10.2021 в сумі 1426986 гривень 65 копійок 01 березня 2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.66652 від 01 березня 2023 року (а.с.10).

Таким чином, встановлено, що відповідач повернув позику з порушенням умов п.п.4.1,5.1 Договору позики щодо строку повернення позики, яка мала бути повернута до 30.12.2021 року включно.

Відповідно дост.1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1049ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідност. 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.625 УК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, з урахуванням визначених законом обмежень, по 23.02.2022 включно.

У зв`язку з цим суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних: 1426968,65грн.(сума грошового зобов`язання) х 3% : 365 х 55 днів (з 31.12.2021 по 23.02.2022 включно) = 6450,68грн.

А також суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат: 1426968,65грн. (1426968,65грн.х 1,013х1,016)=41678,90грн.

Отже, в частині стягнення 3% річних за прострочене грошове зобов`язання в сумі 6450 гривень 68 копійок та інфляційних втрат в сумі 41678 гривень 90 копійок, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У цьому зв`язку суд звертає увагу, що заперечення сторони відповідача, що у зв`язку з добровільним виконанням відповідачем зобов`язання, воно не може бути захищене в судовому порядку на даний час, а тому є натуральним зобов`язанням, до якого не може бути застосована ст. 625 ЦК України, є безпідставними. Так, судова практика, на яку посилається у своїх поясненнях представник відповідача, стосувалася розгляду спорів щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання, щодо стягнення якого кредитором було пропущено строк позовної давності та якому судом відмовлено у стягнення заборгованості.

У цій справі, що розглядається судом, хоча відповідач і погасив основну заборгованість до звернення позивача до суду, він не може бути звільнений від наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки з відповідними позовними вимогами позивач звернувся до суду в межах визначеного Цивільним кодексу України трьохрічного строку позовної давності з моменту, коли у позивача виникало право такої вимоги, у тому числі, рахуючи від визначеної Договором позики дати повернення коштів 30.12.2021.

Щодо позовної вимоги про стягнення матеріальних збитків в розмірі 1363845 гривень 71 копійка, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З досліджених судом письмових доказів встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА» від 29 травня 2023 року у справі №6/2023 (а.с.12-16) позов Товариства з обмеженою відповідальності «ТЕРІС ПЛЮС» до Приватного підприємства «СПРІНТ-К» про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з ПП «СПРІНТ-К» на користь ТОВ «ТЕРІС ПЛЮС» 2814608 гривень 71 копійка, з яких: 2001839 гривень 06 копійок основний борг, 812769 гривень 65 копійок штраф, 27000 гривень третейських втрат.

За змістом вказаного рішення зазначено наступне. « Як встановлено третейським судом, 27 грудня 2021 року між Позивачем (ТОВ «ТЕРІС ПЛЮС») та Відповідачем (ПП «СПРІНТ-К») було укладено Договір, відповідно до умов якого Позивач прийняв на себе зобов`язання передати у власність Відповідача Товар, а Відповідач прийняв на себе зобов`язання прийняти вказаний Товар та сплатити його вартість (ціну) у строки та розмірах, визначених Договором. Умовами Договору Сторони визначили валютний еквівалент вартості Товару, який має поставити Позивач та оплату за який має провести Відповідач. Третейським судом встановлено, що у відповідності до умов Договору (підпункт 3.1.1. п. 3.1. Договору), Відповідач прийняв на себе зобов`язання здійснити оплату 100% вартості Товару, яка склала 1477763,00 грн. в т.ч. ПДВ, що є еквівалентом 54200,00 доларів США, в строк до 31 грудня 2021 року включно. При цьому, вказана оплата мала бути здійснена з урахуванням положень, визначених п. 3.2. Договору. Третейським судом встановлено, що Відповідачем у визначені Договором строки не було проведено оплати за Товар, а також, що загальна сума основної заборгованості Відповідача склала еквівалент 54200,00 Доларів США».

Також у рішенні третейського суду зазначено, що «пунктом 3.2. Договору Сторони передбачили порядок визначення суми заборгованості у випадку зміни узгодженого Сторонами курсу Долару США. Умови Договору (пункт 3.2.) були визначені сторонами за спільною згодою та на власний ризик, тому визначення вартості товару у валютному еквіваленті, а також валютні коливання та зміна суми грошового зобов`язання в гривневому еквіваленті в даному випадку є узгодженою умовою діяльності сторін. Третейський суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 533 ЦК України, оскільки грошове зобов`язання Відповідача за Договором триває, курс гривні до Долара США, що застосовується для розрахунку заборгованості, у відповідності до п. 3.2. Договору, станом на момент подачі Позивачем позову змінився і склав 36,9343 грн. за 1 Долар США. Таким чином, третейським судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань по Договору в частині проведення оплати за Товар, сума основної заборгованості Відповідача перед Позивачем у гривні, з урахуванням положень п. 3.2. Договору, становить 2001839,06 грн.»

Крім того, у рішенні третейського суду зазначено, що «відповідно до п.6.3. Договору, у випадку порушення строків оплати протягом більш ніж 30-ть календарних днів Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі п`ятдесят п`ять відсотків від суми заборгованості. Як встановлено третейським судом і це підтверджується матеріалами справи, Відповідач допустив порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати у визначені Договором строки вартості Товару. При цьому, вказане порушення тривало більше 30-ти календарних днів. Це надає Позивачу право на нарахування штрафу у визначеному Договором розмірі. Тому, позовні вимоги в частині нарахування штрафу, в розмірі 812769,65 грн., відповідають чинному законодавству та є правомірними».

Як встановлено зі змісту рішення третейського суду відповідач у вказаній справі ПП «СПРІНТ-К» вказував, що «у зв`язку з тим, що повернення позики фізичною особою ОСОБА_3 в сумі 1426986,65 грн. було здійснено із простроченням, а саме замість 30.12.2021 сплачено 01.03.2023, Відповідач не зміг вчасно виконати зобов`язання перед Позивачем за Договором».

Також зазначено, що «ухвалою постійно діючого третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА» від 08.05.2023 третейський розгляд справи №6/2023 відкладено на 29.05.2023. При цьому, вказаною ухвалою, з урахуванням положень ст. 20 Закону України «Про третейські суди» та ст. 10 Регламенту постійно діючого третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА», запропоновано ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області 19 березня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) висловити своє ставлення (згоду чи заперечення) щодо залучення його до третейського розгляду у справі №6/2023 в якості третьої особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог».

Вказано, що «22.05.2023 на електронну пошту третейського суду від ОСОБА_3 надійшли пояснення від 22.05.2023, відповідно до якого ОСОБА_3 заперечує щодо клопотання Відповідача про залучення ОСОБА_3 в якості третьої особи у даній справі та не дає згоди щодо такого залучення до третейського розгляду».

Разом із з цим у рішенні третейського суду зазначено, що «посилання Відповідача на наявність форс-мажорних обставин, які за його твердженнями полягають у протиправних діях третьої особи - фізичної особи ОСОБА_3 і які пов`язані з несвоєчасним поверненням останнім грошових коштів в сумі 1426986,65 грн. за договором позики №ТАМ-07/2020 від 12.10.2021, то усі питання, пов`язані з фізичною особою ОСОБА_3 та виконанням ним договору позики №ТАМ-07/2020 від 12.10.2021 не можуть розглядатись третейським судом у межах цієї справи, оскільки ОСОБА_3 не бере участі у цій справі. Проте, якщо на думку Відповідача, порушення ним грошових зобов`язань сталося через вину фізичної особи ОСОБА_3 , Відповідач має право на захист своїх порушених прав в порядку цивільного судочинства, які регулюють деліктні зобов`язання».

Відповідно до вимог ч.8 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.

Разом з цим, ані доказів укладення позивачем Договору №27122021-КП купівлі-продажу від 27 грудня 2021 року, його умов, невиконання зобов`язань за договором позивачем, а також причин невиконання, а також доказів реальності договору (виконання своїх зобов`язань ТОВ «ТЕРІС ПЛЮС») суду надано не було.

Надана суду копія листа ПП «СПРІНТ-К» від 27.12.2021, адресованого директору ТОВ «Теріс Плюс», відповідно до якого позивач гарантує ТОВ «Теріс Плюс», що своєчасно виконає грошові зобов`язання і у строк до 31.12.2021 в повному обсязі здійснити оплату товару, передбаченого договором купівлі-продажу №27122021-КП від 27 грудня 2021року, а саме: Культиватор Great Plains модель 8328 FCC в кількості 1 (одна) одиниця в сумі 1477763,00 гривень,- не є належним і достатнім доказом, який підтверджує факт та умови укладення зазначеного в ньому Договору купівлі-продажу №27122021-КП від 27 грудня 2021року (а.с.11).

Крім того, посилання у вказаному листі на ту обставину, що ПП «СПРІНТ-К» до 30.12.2021 очікує повернення позики від фізичної особи ОСОБА_3 в сумі 1426986,65 грн. за договором позики №ТАМ-07/2020 від 12.10.2021, не може покладати на відповідача ОСОБА_3 , окрім визначених договором позики, додаткових зобов`язань з гарантування виконання своїх зобов`язань позивачем ПП «СПРІНТ-К» за вищевказаним Договором купівлі-продажу №27122021-КП від 27 грудня 2021року, стороною якого відповідач не є.

Надані позивачем на підтвердження залишку коштів Сальдова відомість по рахунку 311 від 31.12.2021 в ПАТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» та Сальдова відомість по рахунку 311 від 31.12.2021 по рахунку в АТ «УКРГАЗБАНК» із залишком коштів 596,32 та 1273,70 відповідно (а.с.67), також не можна вважати належними і достатніми доказами причин невиконання позивачем своїх зобов`язань за вищевказаним договором купівлі-продажу №27122021-КП від 27 грудня 2021року протягом всього періоду з 31.12.2021 по 29.05.2023 включно, тобто по дату ухвалення рішення третейського суду, у тому числі з 01.03.2023, коли позивач отримав повернення позики від відповідача.

Не надано суду доказів, що кошти, які були стягнуті за рішенням третейського суду, були фактично сплачені позивачем, тобто відсутні докази реально понесених збитків. А також не надано доказів реального виконання договору ТОВ «Теріс Плюс».

Так, в силу вимог ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Разом із з цим відповідно до ч.2 цієї статті, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Крім того, згідно із ч.3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістомч.2цієї статтізбитками є: 1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд погоджуєтьсяіз запереченнямипредставника відповідача,що позивачемне доведенонаявність причинногозв`язку,як обов`язковоїумови відповідальностіза заподіянізбитки,а саме,що зазначенапозивачем сумазбільшення вартостітовару врозрахована урішенні третейськогосуду тасума нарахованогоштрафу,які маютьбути сплаченіпозивачем,є об`єктивнимнаслідком поведінки відповідача,що протиправнідії заподіюванає причиною,а збиткиє наслідкомтакої протиправноїповедінки (пункти6.15,6.16постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від14.04.2020у справі№ 925/1196/18(провадження № 12-153гс19)).

Таким чином, в частині стягнення матеріальних збитків в розмірі 1363845 гривень 71 копійка позов є необґрунтованим та недоведеним, заявленим без дотримання загального принципу цивільного судочинства змагальності сторін, а також загальних засад цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності, - що має на меті покласти на відповідача обов`язок нести нічим не підтверджений тягар відповідальності за договором, стороною якого він не є.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідно до вимогст. 141 Цивільного процесуального кодексу Українисудові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору 20457 гривень 69 копійок (а.с.1) підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 721 гривня 94 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 137, 139, 141,258, 259, 263-265, 266, 267, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства «СПРІНТ-К» (код ЄДРПОУ 21658413, зареєстроване місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с.Сошників, вул.Стрімка, буд.14) 3% річних за прострочене грошове зобов`язання в сумі 6450 гривень 68 копійок та інфляційні втрати в сумі 41678 гривень 90 копійок, а також частину понесених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 721 гривня 94 копійки, а всього на загальну суму 48851 гривня 52 копійки (сорок вісім тисяч вісімсот п`ятдесят одна гривня п`ятдесят дві копійки).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 22.01.2024.

Суддя І. В. Муранова-Лесів