Рішення

від 30.05.2024 по справі 752/23252/23

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 752/23252/23

Провадження № 2/366/325/24

РІШЕННЯ

Іменем України

30.05.2024 смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в смт. Іванків цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «СК «Надійна» (далі - Позивач) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), у якому просив стягнути з Відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 25 622 грн.

Позов мотивований тим, що 18.10.2022 між Позивачем та ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ТЗ № 22146, згідно з яким Позивачем прийнято на страхування автомобіль марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

09.12.2022, приблизно о 11 год. 07 хв. на 271 км автомобільної дороги М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський сталась ДТП за участю автомобіля марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобілем марки «MERCEDES BENZ» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , яким керував Відповідач.

В результаті пригоди, застрахований Позивачем автомобіль марки «FORD TRANSIT» отримав механічні пошкодження внаслідок порушення Відповідачем ПДР України.

09.12.2022 до Позивача звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування.

15.12.2022 проведено огляд пошкодженого автомобіля. Згідно з розрахунком на оплату № А077 від 09.01.2023, вартість відновлювального ремонту склала 185 622 грн.

Позивач відповідно до умов договору добровільного страхування ТЗ 22146 від 18.10.2022 на підставі страхового акту № 1359 від 12.01.2023, виплатив страхувальнику страхове відшкодування шляхом перерахунку зазначеної суми на рахунок ТОВ «Проект Авто».

Відповідач керував забезпеченим транспортним засобом згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ № 210287253, виданого ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ».

07.07.2023 Позивач направив претензію до ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» щодо досудового врегулювання спору та відшкодування завданої шкоди у розмірі 186 622 грн.

18.09.2023 ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» відшкодувала Позивачу шкоду в межах страхового відшкодування у розмірі 160 000 грн.

19.09.2023 та 10.10.2023 Позивач направив Відповідачу листи з пропозицією відшкодувати шкоду, які повернулись через відсутність Відповідача за місцем реєстрації.

31.10.2023 під час телефонної розмови Відповідач відмовився в добровільному порядку відшкодовувати Позивачу завдану матеріальну шкоду.

Різниця між сумою страхового відшкодування та сумою завданої шкоди становить 25 622 грн.

Рух справи

06.11.2023 позовна заява надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва. Ухвалою судді цього суду від 06.12.2023 справа передана за підсудністю на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області, куди вона надійшла 11.01.2024.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду від 12.01.2024 справа передана за підсудністю на розгляд Іванківського районного суду Київської області, куди вона надійшла 28.02.2024.

29.02.2024 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання призначене на 29.03.2024, відкладене на 30.04.2024 та 30.05.2024.

Позиції сторін

Представник Позивача у судове засідання не з`явилась. Подала до суду заяву, у якій просила провести розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином.

29.03.2024 від Відповідача до суду надійшла заява, у якій він просив відкласти судове засідання з розгляду справи, призначене на 29.03.2024 на іншу дату, оскільки ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками він отримав в день написання такої заяви.

Відзив на позовну заяву Відповідач до суду не подав.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи.

18.10.2022 між Позивачем (Страховик) та ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) серії ТЗ № 22146 (далі - Договір страхування) (а.с. 7-9)

Відповідно до п. 1.2 цього Договору, на страхування приймаються транспортні засоби, вказані у Додатку № 1, у справному стані, що пройшли технічний огляд у встановлені терміни, які використовуються Страхувальником ні підставі договору лізингу, що укладений між Страхувальником та ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ».

Термін дії страхування кожного предмета окремо та територія дії Договору вказані в Додатку № 1 (п. 4.1, 4.2 Договору страхування).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.1.1 Договору страхування, загальна страхова сума за цим договором становить 5 600 000 грн. Страхова сума по кожному предмету окремо визначена в Додатку № 1.

Згідно з п. 6.4 Договору, після виплати страхового відшкодування, Страховик має право регресної вимоги до особи, винної у настанні страхового випадку.

Залежно від характеру страхового випадку і обставин, за яких він мав місце, настання страхового випадку має бути підтверджено наступними документами, зокрема, іншими документами, які дають змоги встановити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, обставини настання страхового випадку та дають право Страховику на регресні вимоги до винних осіб (п. 6.6.7 Договору страхування).

Відповідно до додатку № 1 до Договору страхування (а.с. 9 зворот), Страховик застрахував, крім інших, автомобіль марки Ford Transit Trend, 2019 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 . Період страхування з 19.10.2022 по 18.10.2023. Розмір страхової суми 1000 000 грн., страховий платіж 27 000 грн.

Згідно з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3022346389203369 від 09.12.2022, виданою Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області, 09.12.2022 о 11 год. 07 хв. на 271 км а/д М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський сталась ДТП (вид пригоди - зіткнення із задньою частиною ТЗ) за участю:

-автомобіля марки Ford Transit Trend, н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» під керуванням ОСОБА_2 (поліс страхування № 211076018, виданий ПрАТ «СК «Арсенал страхування»). Пошкодження: задня ліва і центральна частина;

-автомобіля марки «MERCEDES BENZ», н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_1 (Відповідач) (поліс страхування № 210287253, виданий ТДВ СК «Альфа-Гарант»). Пошкодження: бокова права частина.

ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 пунктів 12.1, 13.1 ПДР України. За фактом порушення складений адміністративний протокол серії ДПР 18 № 285389 за ст. 124 КУпАП. матеріали справи направлено до Вінницького міського суду Вінницької області (а.с. 10).

09.12.2022 ТОВ «СХК «ВПГ» звернулось до Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за Договором страхування ТЗ №22146 стосовно спричинення автомобілю марки Ford Transit Trend, н.з. шкоди при ДТП, яка мала місце 09.12.2022 на 271 км а/д М-21 Виступовичі - Могилів-Подільський за участю автомобілів Ford Transit Trend та «MERCEDES BENZ» (а.с. 6).

15.12.2022 представником Позивача оглянуто автомобіль Ford Transit Trend, н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено такі пошкодження:

нижня частина задньої лівої боковини - зруйновано; верхня частина задньої лівої боковини - деформовано; задня (незрозуміло) панель - деформовано; ліхтар задній лівий - розбито; скло задньої лівої двері - розбито; двері задні ліві - деформовано; кріплення заднього лівого бампера; у процесі ремонту можливе виявлення прихованих дефектів в зоні аварійних пошкоджень.

Зазначене підтверджується копіями протоколів огляду транспортного засобу з фотознімками № 1, 2 (а.с. 13-18)

Згідно з рахунком на оплату № А077 від 09.01.2023, виконаного ТОВ «Проект Авто», сума виконаних робіт з ремонту автомобіля Ford Transit Trend, н.з. НОМЕР_1 (ремонт деталей та їх заміна) становить 185622 грн. (а.с. 19)

Така ж сума зазначена в акті виконаних робіт № А077 від 13.02.2023, виконаним ТОВ «Проект Авто» (а.с. 20).

17.01.2023 Позивач перерахував ТОВ «Проект Авто» грошові кошти в сумі 185622 грн. за ремонт авто згідно з рахунком № А077 від 09.01.2023 в рахунок виплати страхового відшкодування згідно страхового акту № 1359 від 12.01.2023 за договором ТЗ № 22146 (а.с. 21).

07.07.2023 Позивач направив претензію до ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» щодо досудового врегулювання спору та відшкодування завданої шкоди у розмірі 186 622 грн. (а.с. 24-26)

19.09.2023 та 10.10.2023 Позивач направив Відповідачу листи з пропозицією відшкодувати шкоду, які повернулись через відсутність Відповідача за місцем реєстрації (а.с. 27-32).

У цих листах зазначається, що 18.09.2023 ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» відшкодувала завдану Страховику шкоду у межах страхового ліміту за Полісом № 210287253 у розмірі 160 000 грн., тому, Позивач просить Відповідача відшкодувати у добровільному порядку різницю між розміром страхового відшкодування та фактично спричиненими збитками.

Надану представником Позивача постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2023, яка набрала законної сили 03.02.2023 у справі № 127/29444/22 (а.с.11-12) суд не приймає до уваги, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування у цій справі, крім іншого, є винуватість Відповідача у ДТП, внаслідок якої автомобілю марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 спричинено матеріальну шкоду, яка в подальшому відшкодована Страховиком (Позивачем).

У позовні заяві, як на підставу позовних вимог, представник Позивача зазначає, що Відповідач є винуватцем ДТП, яка мала місце 09.12.2022, приблизно о 11 год. 07 хв. на 271 км автомобільної дороги М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, внаслідок якої автомобілю марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 спричинено матеріальну шкоду, що підтверджено постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2023.

Однак, як вбачається зі змісту наданої представником Позивача постанови судді, Відповідач визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, а саме у тому, що 08.12.2022 о 13 год. 47 хв. в м. Вінниця по вул. Грушевського, 24, керуючи автомобілем марки «MERCEDES BENZ», н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Audi A3» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п. 2.3 «б», 10.9 ПДР України (ст. 124 КУпАП), після чого самовільно залишив місце пригоди, до якої був причетним, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України (ст. 122-4 КУпАП).

Таким чином, постанова суду від 23.01.2023 містить інші від наведених Позивачем у позовній заяві відомості, на які останній посилається як на підставу для задоволення позову.

Зокрема, такі відмінності полягають в даті, часі, місці ДТП, складу її учасників та кваліфікації дій Відповідача.

Як вбачається з довідки про ДТП №3022346389203369 від 09.12.2022 (а.с. 10), відносно Відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 285389 за ст. 124 КУпАП за порушення вимог п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, тоді як зі змісту постанови судді від 23.01.2023 вбачається, що предметом розгляду справ про адміністративні правопорушення були протоколи серії ДПР 18 № 535299 та ДПР 18 № 361968, у яких зазначено порушенням вимог п.п. 2.3 «б» та 10.9, 2.10 «а» ПДР України.

З огляду на наведені обставини, надана представником Позивача постанова судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23.01.2023 не містить інформації щодо предмета доказування, тому є неналежним доказом у справі.

Інших постанов у справах про адміністративне правопорушення про притягнення Відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП представником Позивача не надано.

З огляду на встановлені обставини, застосовуючи їх відповідні правовідносини, суд приходить до таких висновків.

Щодо стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України)

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961 IV) страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"

Згідно зі ст. 3 Закону № 1961 IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).

Основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

В цілому, як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування», йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні. Так, суброгація регулюється статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України, а регрес статтею 1191 ЦК України.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

При регресі право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

У деліктному зобов`язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку статті 1191 ЦК України. У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому суброгацію.

(п.п. 42, 47-50 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 (провадження № 12-134гс18))

Отже, суброгація - це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми).

При цьому, системний аналіз положень ст. 993, ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1188, ст. 27 Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 6.4 Договору страхування та наведені висновки Верховного Суду, страхова компанія має право стягнути з особи суму виплаченого страхового відшкодування у разі, якщо цю особу було визнано винною у встановленому законом порядку в діяннях, які стали наслідком завдання матеріальної шкоди.

Представник Позивача стверджує, що Відповідач визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, внаслідок чого автомобілю марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 завдано шкоду у розмірі 185 622 грн., яку Позивач відшкодував потерпілій особі.

З огляду на предмет та підстави поданого позову та у відповідності до положень ст. 124, 221, 283, 291 КУпАП належним доказом винуватості Відповідача у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів є постанова судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, яка набрала законної сили, відповідно до якої Відповідач визнаний винуватим у тому, що 09.12.2022, приблизно о 11 год. 07 хв. на 271 км автомобільної дороги М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський, Відповідач, керуючи автомобілем марки «MERCEDES BENZ» з реєстраційним номером НОМЕР_2 зіткнувся з автомобілем марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Однак, представником Позивача надано постанову судді Вінницького районного суду Вінницької області від 23.01.2023, зміст якої свідчить про винуватість Відповідача в іншій ДТП, в інший час, місці, за участю інших транспортних засобів та в порушенні інших вимог ПДР України.

Інших постанов суддів у справах про адміністративні правопорушення, які б набрали законної сили та були б пов`язані з предметом розгляду у цій справі, представником Позивача не надано.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного реєстру судових рішень.

З Єдиного реєстру судових рішень судом не встановлено наявності постанов суддів Вінницького районного суду Вінницької області, відповідно до яких Відповідач був визнаний винуватим у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП за обставин, наведених у позовній заяві.

З довідки Управління патрульної поліції у Вінницькій області про ДТП №3022346389203369 від 09.12.2022 (а.с. 10) вбачається, що за обставин, наведених у позовній заяві, відносно Відповідача складений та направлений до Вінницького районного суду Вінницької області протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, однак, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року).

Тому, суд приходить до висновку про недоведеність Позивачем винуватості Відповідача у вчиненні ДТП, внаслідок якої Позивач здійснив страхове відшкодування потерпілій особі.

Крім цього, як зазначено у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 363/2222/16-ц (провадження № 61-510св18) розмір обов`язку страховика має істотне значення для встановлення обсягу відповідальності винної в дорожньо-транспортній пригоді особи, оскільки заподіювач шкоди зобов`язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Представник Позивача зазначає у позовній заяві, що страхова компанія ТДВ «СК «Альфа-Гарант», в якій був застрахований керований Відповідачем автомобіль марки «MERCEDES BENZ» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , відшкодувала Позивачу збитки у розмірі 160 000 грн., що є еквівалентно розміру страхового відшкодування відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 210287253, виданого ТДВ «СК «Альфа-Гарант».

Аналогічне зазначено у письмових претензіях Позивача до Відповідача від 19.09.2023 та 10.10.2023.

Однак, копії Полісу ОСЦПВВНТЗ № 210287253, договору страхування, укладеного між ТДВ «СК «Альфа-Гарант» і власником транспортного засобу, яким керував Відповідач та платіжних документів, які б свідчили про сплату ТДВ «СК «Альфа-Гарант» Позивачу таких коштів, не надано.

Також суду не надано документів від ТДВ «СК «Альфа-Гарант», з яких би вбачались причини виплата Позивачу суми у розмірі 160 000 грн. та не виплати різниці між сумою страхового відшкодування та спричиненої шкоди у розмірі 25 622 грн., які Позивач просить стягнути з Відповідача

Відсутність такого Полісу позбавляє можливості суд безпосередньо дослідити його умови та, крім іншого, встановити відповідність суми страхового відшкодування умовам договору страхування, укладеного з ТДВ «СК «Альфа-Гарант».

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову, тому у його задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 84, 89, 141, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 30.05.2024

Повне найменування сторін та їх місцезнаходження

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45-а/6, офіс 8. Код ЄДРПОУ: 34350924. Ел. адреса: isaev@nadiyna.com.ua)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 )

Суддя Н.П. Слободян