Рішення

від 29.05.2024 по справі 756/8518/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29.05.2024 Справа № 756/8518/23

Справа пр. №2/756/509/24

ун. №756/8518/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Луценко О.М.,

при секретарі - Галелюк Т.О.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом Акціонерного товариства «Комінбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 151/21 від 08 жовтня 2021 року 403 576,98 грн. (чотириста три тисячі п`ятсот сімдесят шість гривень 98 копійок), з яких: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту - 316 660,00 грн.; сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 27437,11 грн.; сума строкової заборгованості по відсоткам - 5015,33 грн.; сума простроченої заборгованості по відсоткам - 54467,54 грн. А також стягнути солідарно суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 жовтня 2021 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМІНБАНК» (стара назва - Акціонерне товариством «Комерційний Індустріальний Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 151/21.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, позивач надав відповідачу 1 Кредит у розмірі та валюті, визначеними у Розділі І Кредитного договору, а відповідач 1 прийняв та зобов`язався належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідний процент за користування Кредитом, сплатити Комісії (плати) та виконати інші зобов`язання, передбачені Кредитним договором.

Пенктом 2.1 Кредитного договору передбачено розмір кредиту в сумі 380 000,00 грн. (триста вісімдесят гривень 00 копійок).

Кредит надається строком до 07 жовтня 2031 року.

Відповідач 1 відповідно до Кредитного договору сплачує Банку проценти за користування Кредитом. Для розрахунків процентів Банк використовує фіксовану процентну ставку, яка становить 19 % (дев`ятнадцять проценти) річних.

У випадку порушення строків погашення Кредиту (в т.ч. щомісячних платежів), на період, в якому існує факт наявності простроченої заборгованості по Кредитному договору діє відсоткова ставка підвищена на 10,0 (десять) процентів річних на прострочені платежі, починаючи з першого дня прострочки і на весь період прострочення.

У відповідності до п. 3.3.1. Кредитного договору, погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно, рівними частинами з округленням в бік збільшення до числа кратного цілій одиниці валюти кредиту, відповідно до графіку, в порядку та строки визначені п. 3.3.3-3.3.9 цього договору. Погашення частини кредиту щомісячного платежу за кредитом відповідно до графіку та нарахованих процентів за звітний календарний місяць здійснюється позичальником щомісячно в період з 01 числа до 10 числа місячно, наступного за звітнім, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення цього договору.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором були укладені договори: 08.10.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМІНБАНК» та ОСОБА_1 договір іпотеки, посвідчений 08.10.2021 року приватним нотаріусом краматорського міського нотаріального округу Гнатенко В.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 3353, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 137,6 кв.м., житловою площею 68,8 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка загальна ділянка загальною площею 0,00965га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0405, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Для забезпечення виконання відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором

08.10.2021 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 151/21-П.

За умовами п. 1.1 Договору поруки № 151/21-П, відповідач 2 поручився перед позивачем солідарно відповідати за виконання відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідач 1 порушив зобов`язання щодо сплати кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла прострочена заборгованість.

11 квітня 2023 року позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрих код 0315079467490) на адресу відповідача 1 було надіслано повідомлення-вимогу № 09.1/2077 щодо погашення заборгованості. Вказана вимога була отримана відповідачем 1, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з сайту ДП «УКРПОШТА».

11 квітня 2023 року позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрих код 0315079467503) на адресу відповідача 2 було надіслано повідомлення-вимогу № 09.1/2078 щодо погашення заборгованості

Вказана Вимога не була отримана відповідачем 2 та була повернута позивачу у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання поштового відправлення 0315079467503.

Про вказаний факт свідчить роздруківка з сайту ДП «УКРПОШТА» щодо відстеження поштового відправлення рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код 0315079467503).

Однак вказані вимоги відповідачами були проігноровані, заборгованість не сплачена.

Станом на 06.07.2023 року заборгованість відповідачів за кредитом складає 403 576,98 грн. (чотириста три тисячі п`ятсот сімдесят шість гривень 98 копійок), з яких: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту - 316 660,00 грн.; сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 27437,11 грн.; сума строкової заборгованості по відсоткам - 5015,33 грн.; сума простроченої заборгованості по відсоткам - 54467,54 грн.

Вищезазначена заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 151/21 від 08.10.2021 року, позичальника ОСОБА_1 та Виписками по особовим рахункам.

11.07.2023 року ухвалою Оболонського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.

24.07.2023року відповідачем ОСОБА_1 надано відзив відповідно до якого просила врахувати настання форс-мажорних обставин через воєнний стан та воєнні дії. Посилалася на те, що наразі вона внутрішньо переміщена особа, не має змоги вчасно та в повному обсязі дотримуватися встановленого графіку погашення заборгованості. Зазначає, що п. 6.5 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором за умови доведення, що таке невиконання/ неналежне виконання викликано факторами непереборної сили ( форс- мажорними обставинами), тобто надзвичайними і невідворотними обставинами. Що засвідчуються Торгово- промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональним торгово- промисловими палатами або іншими уповноваженими державними службами у порядку визначеному чинним законодавством України. Крім того, Торгово-промислова палата України 26.02.2022 засвідчила форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, і дійсно є для суб`єктів господарювання форсмажором. Відповідач неодноразово намагалася повідомити позивача про форс-мажорні обставини, та просила тимчасового перенесення строків оплати, як основного боргу, так і відсотків, що нараховані по ньому за період військової агресії. Не застосовувати штрафні санкції за кредитними зобов`язаннями на зазначений період військової агресії. В зв`язку з вищезазначеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

01.08.2023 представник позивача надав відзив на позовну заяву відповідно до якої зазначив, що відповідач на підставі ст. 617 ЦК України звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань за кредитним договором у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин (військова агресія російської федерації проти України), що підтверджено листом Торгово-промислової палати України за № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним. За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України). Разом з тим, відповідачкою, не надано належних та допустимих доказів, які б унеможливлювали позичальника виконувати зобов`язання за кредитним договором року. Банк не застосовував штрафні санкції, вимога погасити проценти та тіло кредиту не є мірою відповідальності, а є звичайними умовами договору. Відповідачем не доведено неможливості виконання зобов`язань саме за кредитним договором, оскільки сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився надав заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутності, вказував, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відпровідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти наданого позову заперечила, просила суд постановити рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти наданого позову заперечив, з підств викладени у відзивів задоволені позову просив відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не зявився про дату, місце та час повідомлявся належним чином до судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснивши суду, що п.п.8.1,8.2 кредитного договору передбачено, що розбіжності і спори вирішуються шляхом переговорів, а якщо врегулювати не можливо, то вирішуються у встановленому чинним законодавством України. Між сторонами справи існував спір з вересня 2022 року щодо врегулювання відносин під час військового стану, так як умовами кредитного договору це передбачено як у такому випадку будуть відбуватись відносини. Відповідачі наполягали ца зупиненні зобов`язань із-за військового стану, а Акціонерне товариство «Комінбанк» ігнорували прийняття рішень по зверненням позичальників. Не зважаючі на те що між сторонами справи спір не було вирішено, позивач у липні 2023 року подає позовну заяву до Оболонського районного суду міста Києва про стягнення заборгованності по кредитному договору. Одночасно відповідачі звертаються до Дружківського міського суду Донецької області про вирішення спору щодо прийняття заяв про призупинення вимоги щодо сплати грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит з 02.09.2022 року. Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13.02.2024р. визначено дії сторін кредітного договору з 02.09.2022 , а саме: Акціонерне товариство «Комінбанк» звільняє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів комісій та інших платежів), на строк до 90 днів включно після дня припинення чи скасування воєнного стану починаючи з 02.09.2022 року; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану починають виконувати зобов`язання за кредитним договором. Відповідно вище вказаного рішення суду відповідачі звільненні від виконання обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором починаючі з 02.09.2022 року, тобто заборгованістю є сума яка виникла станом на 02.09.2022 року. Відповідно розрахунку позивача заборгованність станом на 02 вересня 2022 року відсутня.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наведених нижче підстав.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2021 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМІНБАНК» (стара назва - Акціонерне товариством «Комерційний Індустріальний Банк») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 151/21.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, позивач надав відповідачу 1 Кредит у розмірі та валюті, визначеними у Розділі І Кредитного договору, а відповідач 1 прийняв та зобов`язався належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідний процент за користування Кредитом, сплатити Комісії (плати) та виконати інші зобов`язання, передбачені Кредитним договором.

Пенктом 2.1 Кредитного договору передбачено розмір кредиту в сумі 380 000,00 грн. (триста вісімдесят гривень 00 копійок).

Кредит надається строком до 07 жовтня 2031 року.

Відповідач 1 відповідно до Кредитного договору сплачує Банку проценти за користування Кредитом. Для розрахунків процентів Банк використовує фіксовану процентну ставку, яка становить 19 % (дев`ятнадцять проценти) річних.

У випадку порушення строків погашення Кредиту (в т.ч. щомісячних платежів), на період, в якому існує факт наявності простроченої заборгованості по Кредитному договору діє відсоткова ставка підвищена на 10,0 (десять) процентів річних на прострочені платежі, починаючи з першого дня прострочки і на весь період прострочення.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором були укладені договори: 08.10.2021 між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМІНБАНК» та ОСОБА_1 договір іпотеки, посвідчений 08.10.2021 року приватним нотаріусом краматорського міського нотаріального округу Гнатенко В.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 3353, предметом якого є житловий будинок з надвірними будівлями, загальною площею 137,6 кв.м., житловою площею 68,8 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка загальна ділянка загальною площею 0,00965га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0405, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Для забезпечення виконання відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором

08.10.2021 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 151/21-П.

За умовами п. 1.1 Договору поруки № 151/21-П, відповідач 2 поручився перед позивачем солідарно відповідати за виконання відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідач 1 порушив зобов`язання щодо сплати кредиту, у зв`язку з чим в останнього виникла прострочена заборгованість.

11 квітня 2023 року позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрих код 0315079467490) на адресу відповідача 1 було надіслано повідомлення-вимогу № 09.1/2077 щодо погашення заборгованості. Вказана вимога була отримана відповідачем 1, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з сайту ДП «УКРПОШТА».

11 квітня 2023 року позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрих код 0315079467503) на адресу відповідача 2 було надіслано повідомлення-вимогу № 09.1/2078 щодо погашення заборгованості

Вказана Вимога не була отримана відповідачем 2 та була повернута позивачу у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання поштового відправлення 0315079467503.

Про вказаний факт свідчить роздруківка з сайту ДП «УКРПОШТА» щодо відстеження поштового відправлення рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код 0315079467503).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1050 Цивільного кодексу України, Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Станом на 06.07.2023 року заборгованість відповідачів за кредитом складає 403 576,98 грн. (чотириста три тисячі п`ятсот сімдесят шість гривень 98 копійок), з яких: сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту - 316 660,00 грн.; сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 27437,11 грн.; сума строкової заборгованості по відсоткам - 5015,33 грн.; сума простроченої заборгованості по відсоткам - 54467,54 грн.

Вищезазначена заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 151/21 від 08.10.2021 року, позичальника ОСОБА_1 та Виписками по особовим рахункам.

Також, як було зазначено вище, 08.10.2021 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Звертаючись до суду, відповідач посилався на те, що введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року і його дія до цього часу, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, стало обставиною непереборної сили для нього, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, що в свою чергу унеможливило виконання відповідачем своїх обов`язків, оскільки він перебуває в іншій країні в статусі біженця і не має змоги вчасно та в повному обсязі дотримуватися встановленого графіку погашення заборгованості.

Відповідно до, ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Тобто, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Згідно ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, в тому числі: введення карантину, встановленого КМ України, нетривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади.

Відповідно до приписів ст. 617 ЦК України, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не звільняє відповідача від виконання обумовленого кредитним договором зобов`язання щодо сплати кредиту, а лише може бути підставою для його звільнення від передбаченої законом чи договором відповідальності за його невиконання, зокрема від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) та інші штрафні платежі, передбачені кредитним договором.

З наведеного слідує, що за приписами статті 617 ЦК України, особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору.

Однак, сам по собі воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 березня 2023 року в справі №922/1093/22).

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року (справа №922/2394/21) також зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13.02.2024р. визначено дії сторін кредітного договору з 02.09.2022 , а саме: Акціонерне товариство «Комінбанк» звільняє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит (основної суми кредиту, процентів комісій та інших платежів), на строк до 90 днів включно після дня припинення чи скасування воєнного стану починаючи з 02.09.2022 року; ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану починають виконувати зобов`язання за кредитним договором. Відповідно вище вказаного рішення суду відповідачі звільненні від виконання обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором починаючі з 02.09.2022 року, тобто заборгованістю є сума яка виникла станом на 02.09.2022 року.

Згідно з вимогамист. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно розрахунку позивача заборгованність станом на 02 вересня 2022 року у відповідачі відсутня.

Поняття і види доказів викладені у ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором № 151/21 від 08.10.2021 року у сумі 403 576,98 грн. не підлягають задоволенню, оскільки даний позов є передчасним.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 509, 525, 526, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Комінбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості- відмовлено.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко