Рішення
від 29.05.2024 по справі 759/2299/24
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2299/24

пр. № 2/759/2104/24

29 травня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендмарк Девелопмент» про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2024 р. позивач звернулася до суду із позовними вимогами до ТОВ «Лендмарк Девелопмент» про стягнення грошових коштів, просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти відповідно до умов Попереднього договору купівлі-продажу апартаментів №АП2107/21/35-37 від 30.04.2021 р. у розмірі 360 982,52 грн, що еквівалентно 9750,72 доларів США за офіційним курсом одного долара США до гривні, встановленого НБУ станом на 18.12.2023 (37,0211 грн), 3% річних від простроченої суми грошових зобов`язань у розмірі 42 126,40 грн та стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30.04.2021 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Лендмарк Девелопмент» укладено попередній договір купівлі-продажу апартаментів №АП2107/21/35-37 на підставі якого сторони взяли на себе зобов`язання про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу апартаментів, шляхом передання з боку ТОВ «Лендмарк Девелопмент» у власність ОСОБА_1 апартаментів НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_3 поверсі, 1 кімната, проектна загальна площа 26,45 кв.м, проектна корисна площа 16,67 кв.м, номер об`єкту будівництва (будівельний) НОМЕР_3 (Святошинський р-н, м. Києва), та погодили нотаріальне укладення Основного договору не пізніше 2 кварталу 2022 р., а також у договорі зазначено, що про місце, дату та час укладення Основного договору купівлі-продажу ТОВ «Лендмарк Девелопмент» письмово повідомляє позивача. Одночасно сторони визначили, що вартість 1 кв.м становить 40 850 грн та позивач до 15 травня 2021 р. зобов`язується сплатити суму у розмірі 1 080 482,50 грн без ПДВ, яка у доларах становить 38 93631 доларів США, і остаточний розрахунок здійснюється до укладення Основного договору на умовах, визначених попереднім договором (п. 4.1.3.), тому на виконання умов договору позивач сплатила суму коштів на загальну суму 1 137 005,85 грн, однак відповідачем не було виконано взятті на себе зобов`язання саме щодо нотаріального посвідчення Основного договору купівлі-продажу у зв`язку із чим вказаний договір так і не був укладений, внаслідок чого позивач 03.11.2023 надіслала на адресу відповідача вимогу про розірвання Попереднього договору купівлі-продажу та про повернення сплачених грошових коштів у розмірі 1 137 005,85 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 97 903,56 грн та інфляційних збитків у розмірі 98 312,45 грн, яку останнім було отримано 14.11.2023 р. після чого ТОВ «Лендмарк Девелопмент» 18.12.2023 р. перевело на банківські реквізити позивача грошові кошти у розмірі 1 137 005,85 грн, однак через те, що сторони укладавши попередній договір визначили еквівалент в іноземній валюті у доларах США, то до вказаних правовідносин слід застосувати ст. 553 ЦК України, тому 26.12.2023 р. позивач направила на адресу відповідача вимогу про повернення суми боргу у розмірі 360 982,53 грн, як недоплачений відповідачем грошовий еквівалент до суми 38 936,31 доларів США станом на 18.12.2023 р. та направила вимогу про сплату 3% річних від простроченої суми грошових зобов`язань, які не були виконанні відповідачем по справі.

Ухвалою суду від 06 лютого 2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (а.с. 48, 49).

Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.04.2021 р. між ТОВ «Лендмарк Девелопмент» та ОСОБА_1 укладено Попередній договір купівлі-продажу №АП2107/21/35-37, посвідченого ПН КМНО Канайло Н.І. та зареєстрованого в реєстрі №319 (далі- Договір) згідно умов якого, сторони зобов`язалися укласти в майбутньому Договір купівлі-продажу апартаментів, відповідно до якого ТОВ «Лендмарк Девелопмент» зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 апартаменти НОМЕР_2 на 21 поверсі, проектна загальна площа 26,45 кв.м, проектна корисна площа 16,67 кв.м, 1 кімната, номер об`єкту будівництва АДРЕСА_1 (а.с. 7-11).

Згідно умов Договору за домовленістю сторін вартість одного квадратного метра вищевказаного об`єкта нерухомості становить: 40 850,00 грн. (п.3.1). Розмір суми Основного договору (вартість/ціна об`єкту) визначається сторонами у момент укладення та нотаріального посвідчення Основного договору, з урахуванням п.3.4 та п. 3.5 цього Договору (п. 3.6.).

Також встановлено, що позивач зобов`язується у строк до 15 травня 2021 р. сплатити суму у розмірі 1 080 482,50 грн без ПДВ, що на дату укладення Договору становить суму, еквівалентну 38 936 доларів 31 цент США згідно з курсом 1 долару США до гривні, встановленим НБУ (1 долар = 27,75 грн), що становить 100% вартість об`єкта нерухомості (п. 4.1.).

У Попередньому договорі купівлі-продажу №АП2107/21/35-37 від 30.04.2021 також визначено відповідальність сторін, зокрема. Пункт 5.2. У разі невиконання ТОВ «Лендмарк Девелопмент» з власної вини взятих на себе зобов?язань, вказаних в даному Договорі, та у разі розірвання (припинення) цього Договору через таке невиконання, ТОВ «Лендмарк Девелопмент» зобов?язаний повернути ОСОБА_1 суму, що була фактично сплачена. Повернення коштів здійснюється після укладення ТОВ «Лендмарк Девелопмент» щодо Об?єкту, характеристики якого вказані в пункті 2.2. цього Договору, нового Попереднього договору та/або Основного договору з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів за такими договорами, але в будь-якому випадку не пізніше 6 (шести) місяців з дати розірвання цього Договору. Пункт. 5.3. У випадку прострочення однією зі сторін з власної вини встановлених цим Договором строків укладення та нотаріального посвідчення Основного договору, більше ніж на 6 (шість) місяців, винна сторона зобов?язана сплатити на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,1% (куль цілих одна десята відсотка) від фактично сплаченої ОСОБА_1 , суми, згідно пункту 4.1. цього Договору за кожен місяць такого прострочення, починаючи з 6 (шостого) місяця. Пункт 5.4. У разі невиконання ТОВ «Лендмарк Девелопмент» п. 3.9. цього Попереднього договору, ОСОБА_1 сплачує ТОВ «Лендмарк Девелопмент» неустойку у розмірі 100 (сто) гривень за кожний день такого з власної вини взятих на себе зобов?язань, вказаних в даному Договорі, та у разі розірвання (припинення) цього Договору через таке невиконання, ТОВ «Лендмарк Девелопмент», зобов?язана повернути ОСОБА_1 суму, що була фактично сплачена на користь ТОВ «Лендмарк Девелопмент». Повернення коштів здійснюється після укладення ТОВ «Лендмарк Девелопмент» щодо Об?єкту, характеристики якого вказані в пункті 2.2. цього Договору, нового Попереднього договору та/або Основного договору з третьою особою, та повної оплати такою третьою особою суми коштів за такими договорами, але в будь-якому випадку не пізніше 6 (шести) місяців з дати розірвання цього Договору. Пункт 5.3. У випадку прострочення однією зі сторін з власної вини встановлених цим Договором строків укладення та нотаріального посвідчення Основного договору, більше ніж на 6 (шість) місяців, винна сторона зобов?язана сплатити на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,1% (куль цілих одна десята відсотка) від фактично сплаченої ТОВ «Лендмарк Девелопмент», суми, згідно пункту 4.1. цього Договору за кожен місяць такого прострочення, починаючи з 6 (шостого) місяця. Пункт 5.4. У разі невиконання ТОВ «Лендмарк Девелопмент» п. 3.9. цього Попереднього договору, ТОВ «Лендмарк Девелопмент» сплачує ОСОБА_1 неустойку у розмірі 100 (сто) гривень за кожний день такого прострочення (а.с. 9).

Згідно п. 1.1 договору доручення від 30.04.2021 р. Довіритель доручає, а Повірений зобов?язується від імені та за рахунок Довірителя частково сплатити (перераховувати) платежі згідно. Попереднього договору купівлі-продажу апартаментів №АП2107/21/35-37 від 30.04.2021 р. укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ «Лендмарк Девелопмент», а саме: у строк до 15.05.2021 р. сплатити (перерахувати) ТОВ «Лендмарк Девелопмент» 810 000 грн. у строк, визначений Довірителем, сплатити (перерахувати) ТОВ «Лендмарк Девелопмент» доплату по результатам технічної інвентаризації апартаментів (а.с. 18).

Згідно платіжних документів поданих ОСОБА_1 нею сплачувались грошові кошти на виконання умов Попереднього договору купівлі-продажу №АП2107/21/35-37 від 30.04.2021 без ПДВ, а саме: 13.05.2021 сплачено суму у розмірі 410000,00грн; 13.05.2021 сплачено суму у розмірі 270000,00 грн; 30.04.2021 сплачено суму у розмірі 300 000,00 грн; 30.04.2021 сплачено суму у розмірі 100 000,00 грн; 11.05.2021 сплачено суму у розмірі 482,50 грн; 29.04.2023 сплачено суму у розмірі 56523,35 грн (доплата по результатам технічної інвентаризації) (а.с. 12-17).

03.11.2023 ОСОБА_1 надіслала на адресу ТОВ «Лендмарк Девелопмент» вимогу про розірвання попереднього договору та повернення грошових коштів, з підстав того, що позивач неодноразово зверталася до відповідача з приводу призначення місця, дати та часу укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, який мав бути укладений не пізніше 2 кварталу 2022 року, однак на даний час основний договір не укладено через невиконання ТОВ «Лендмарк Девелопмент» прийнятих на себе зобов?язання за Попереднім договором, що свідчить про необґрунтоване ухилення ТОВ «Лендмарк Девелопмент» від укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, а тому просила розірвати попередній договір купівлі-продажу, повернути сплачені кошти у розмірі 1 137 005,85 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 37 903,56 грн та інфляційні збитки у розмірі 98 312,45 грн (а.с. 19-29).

18.12.2023 р. ТОВ «Лендмарк Девелопмент» повернуло ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 136 955,85 грн, комісія 50,00 грн (а.с. 30).

26.12.2023 р. ОСОБА_1 звернулася повторно до ТОВ «Лендмарк Девелопмент» із вимогою про повернення грошових коштів де просила на підставі ст. 533 ЦК України з підстав визначення у договорі грошовий еквівалент в іноземній валюті, повернути суму боргу у розмірі 360 982,53 недоплачений грошовий еквівалент 38936 доларів США 31 цент станом на 18.12.2023 та протягом 5 робочих днів з моменту отримання вимоги сплатити 3% Річних від простроченої суми грошових зобов`язань у розмірі 47 117,11 грн (а.с. 31-40).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Попередній договір є одним з різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору. При цьому, для попереднього договору, наряду з іншими його умовами повинні бути визначені ті, які є суттєвими для основного договору.

Тобто у попередньому договорі, крім основного зобов`язання, може бути передбачена відповідальність сторін з того, чи іншого питання, зокрема за неналежне виконання зобов`язання у виді штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс не має забезпечувальної функції. Якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.

Відповідного висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2020 року (справа №296/10217/15-ц).

Отже, ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Таким чином внесення завдатку як способу виконання зобов`язання могло мати місце лише у випадку наявності зобов`язання, яке б мало випливати із договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами.

Оскільки основний договір, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам чинного законодавства, сторонами у справі укладений не був, сплачена відповідачу сума гарантійного платежу є авансом та підлягає поверненню позивачу. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12.

Отже, судом встановлено, що відповідачем 18.12.2023 повернуто суму авансу, як наслідок ним вимоги попереднього договору про повернення суми забезпечення зобов`язання виконанні.

Що стосується вимоги про сплату 3% річних від простроченої суми грошових зобов`язань в загальному розмірі 42 126,40 грн, слід зазначити наступне.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стягнення з відповідача суми гарантійного платежу за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як аванс, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України. Повернення суми гарантійного платежу є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов`язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України. Зазначений правовий висновок відображений в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2016 року у справі № 921/266/13-г/7.

Проте позивачем не заявлялася вимога про стягнення процентів відповідно до ст. 536 ЦК України, а отже вимога щодо стягнення 3% річних не підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 360 982,52 грн., як внаслідок визначення Попереднього договору в іноземній валюті, слід зазначити наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема відповідно до частини п`ятої даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 530/1995/18 (провадження № 61-697св21) зазначено, що «нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/ набуття/ зміни/ встановлення/ припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає».

Оскільки, попередній договір купівлі-продажу є нотаріально засвідченим, а також сторонами в межах вказаного договору виконувалися його вимоги, ознак нікчемності або недійсності судом не виявлено.

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

За змістом частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Традиційним в доктрині приватного права та судовій практиці є розмежування валюти боргу та валюти платежу як елементів грошового зобов`язання. Валюта боргу - це грошові одиниці, в яких обчислена сума зобов`язання (що дозволяє визначити його ціннісне значення). У свою чергу, під валютою платежу розуміються грошові знаки, які є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких повинне здійснюватися його фактичне виконання.

За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інші правила визначення суми платежу можуть встановлюватися, зважаючи на прямий припис в частині другій статті 533 ЦК України, тільки договором, законом чи іншими нормативно-правовими актами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року в справі № 755/9348/15-ц (провадження № 61-30272св18).

Якщо у договорі передбачено інший порядок, суду необхідно з`ясувати сутність такого визначення (постанови Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2134цс15 та від 08 лютого 2017 року у справі № 6-1905цс16).

Пунктом 4.1.1. Попереднього договору визначено обов`язок позивача сплатити забезпечувальний платіж до 15 травня 2021 р. у розмірі 1 080 482,50 грн.

Крім цього відповідно до п. 4.1.2. сторони домовились, що в залежності від періоду сплати позивачем та в разі збільшення офіційного курсу 1 долару США до гривні, встановленого НБУ на дату здійснення позивачем відповідного платежу за цим Договором, порівняно з офіційним курсом 1 долару США до гривні, встановленого НБУ на дату укладення цього Договору, сума належна до сплати позивачем відповідно до гривні, встановленим НБУ на день платежу. У разі зменшення офіційного курсу 1 долара США до гривні встановленого НБУ на дату здійснення позивачем платежу відповідного платежу за цим Договором, порівняно з офіційним курсом 1 одного долару США до гривні встановленого НБУ на дату укладення цього Договору, сума чергового платежу, належна до сплати позивачем залишається незмінною.

Як було визначено раніше, відповідач 18.12.2023 повернув відповідачу суму сплачену позивачем, проте згідно п. 7.14 Попереднього договору встановлено, якщо основний договір не буде укладений протягом строку, встановленого п. 7.13 Договору і не буде досягнуто згоди про зміну його строку з вини ТОВ «Лендмарк Девелопмент», то сума забезпечення виконання зобов?язання, сплачена ОСОБА_1 за цим Договором, повертається їй протягом 60 (шістдесяти) календарних днів після спливу строку, встановленого в п. 7.13 Договору.

Таким чином, прострочення з повернення сплаченого позивачем забезпечувального платежу розпочалось з 01.09.2022 р.

Позивач зазначає, що сума боргу ТОВ «Лендмарк Девелопмент» з урахуванням офіційного курсу долару США на день платежу 18.12.2023 (37,0211) складає 360 982,52 грн, що еквівалентно 9750 доларів США 72 центи (1 441 465,02 грн (39 936,31 дол. США)) - 1 080 482,50 грн (29185,58 дол. США).

Вказаний розрахунок суд бере до уваги та вважає, його належним та допустимим доказом, враховуючи ту обставину, що сторонами визначався забезпечувальний платіж, виходячи з коливання курсу долара США по відношенню до української гривні, а тому вказана вимога підлягає до задоволення, враховуючи те, що відповідачем не надано будь яких заперечень з приводу вказаної вимоги та не додано контрозрахунку зазначеної суми боргу.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи докази, суд вважає, що оскільки саме з вини відповідача не відбулось укладання основного договору купівлі-продажу апартаментів, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму боргу з повернення грошових коштів у розмірі 360 982,52 грн

Враховуючи вищевикладене, суд, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Ціна позову становила 403 108,99 грн, а тому судовий збір має складати 1% від ціни позову - 4 031,00 грн, проте зважаючи на обставину, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» отже, з відповідача на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню судові витрати в розмірі 89,54 % - 3 609,74 грн від суми судового збору, що становить 4 031,00 грн (4 031 грн х 89,54 %).

Що стосується судових витрат пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 14 000,00 грн, заявлених на підставі клопотання від 26.03.2024, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, окрім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, позивачем подано детальний опис наданих послуг від 01.02.2024 р., акт про надання правової (професійної правничої) допомоги від 01.02.2024 р. та договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 19.10.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із висновків у постановах ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат пов`язаних із наданням правової допомоги, зважаючи на те, що заявлені витрати у розмірі 14 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи, суд дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача до 4 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 203, 204, 524, 533, 570, 611, 625, 626, 628, 629, 635 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендмарк Девелопмент» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендмарк Девелопмент» (код за ЄДРПОУ 43117353) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 360 982 (триста шістдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 52 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендмарк Девелопмент» на користь держави судовий збір у розмірі 3 309 (три тисячі триста дев`ять) грн 74 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендмарк Девелопмент» (код за ЄДРПОУ 43117353) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя А.С. Ключник

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендмарк Девелопмент» (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, 8 ,офіс 8, приміщення 1, код за ЄДРПОУ 43117353).

СудСвятошинський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення29.05.2024
Оприлюднено31.05.2024
Номер документу119384925
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —759/2299/24

Рішення від 29.05.2024

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Ключник А. С.

Ухвала від 06.02.2024

Цивільне

Святошинський районний суд міста Києва

Ключник А. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні