Постанова

від 28.05.2024 по справі 711/6356/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/864/24 Справа 711/6356/23 Категорія: на ухвалу Головуючий по 1 інстанції Казидуб О.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В.,Новікова О.М.

секретар Широкова Г.К.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представники позивача адвокат Оржеховська Анна Олександрівна, ОСОБА_2

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранс-Пластик»

представник відповідача адвокат Могилей Сергій Володимирович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранс-Пластик» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

08 вересня 2023 року адвокат Оржеховська А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ТОВ «Гранс-Пластик» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

19 вересня 2023 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання.

13 листопада 2023 року через канцелярію суду ТОВ «Гранс-Пластик» подано відзив на позовну заяву.

29 листопада 2023 року через канцелярію суду адвокатом Оржеховською Анною Олександрівною надано відповідь на Відзив.

06 березня 2024 року ухвалою суду витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону України в будь-якому напрямку ОСОБА_1 у період з 01 січня 2022 року по 01 березня 2024 року.

19 березня 2024 року від Державної прикордонної служби України надійшов Витяг № 19-16281/18/24-Вих від 07.03.2024 (на запит суду) з наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 01 березня 2024 року.

З даного Витягу вбачається, що ОСОБА_1 04 квітня 2023 року в`їхала на територію України та 19 квітня 2023 року виїхала з території України; 24 грудня 2023 року в`їхала на територію України та 05 січня 2024 виїхала з території України.

29 березня 2024 року представником відповідача - адвокатом Могилей С.В. в судовому засіданні заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Гранс-Пластик» залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що на думку судуд відсутні підстави вважати, що Договір про надання правничої (правової) допомоги № 21/8/23 між фізичною особою ОСОБА_1 та адвокатом Оржеховською А.О. був дійсно укладений, оскільки, судом встановлено, що станом на 21 серпня 2023 року ОСОБА_1 (день укладення договору) перебувала за межами території України, що підтверджується Витягом з бази даних інформації щодо перетинання державного кордону України, наданого Державною прикордонною службою України

Отже, суд дійшов висновку, що дану позовну заяву подано та підписано особою, яка не має на це повноважень. Крім того, адвокат Оржеховська А.О. не мала жодних повноважень на ведення справи

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. При цьому, судом зазначено, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права позивача ОСОБА_1 у подальшому звернутися до суду з позовом до осіб, які, на її думку, порушують її права та інтереси.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року як незаконну та прийняти нову постанову, якою направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції 01 квітня 2024 року позивач особисто підтвердила факт підписання нею договору про надання правничої допомоги за кордоном. Таким чином, вона особисто підтвердила своє волевиявлення на представництво її інтересів в суді адвокатом Оржеховською А.О. під час розгляду справи № 711/6356/23.

Районний суд вказаної обставини під час постановлення ухвали суду не врахував та дійшов до помилкового висновку про відсутність доказів підписання вищезазначеного договору особисто ОСОБА_1 за межами території України.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ТОВ «Гранс-Пластик» - адвоката Могилея С.В. зазначено, що суд дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви, оскільки копія Договору № 21/08/23, що міститься в матеріалах справи не містить жодного протоколу створення або перевірки кваліфікованого та удосконаленого ЕЦП, що належить ОСОБА_1 . Також, матеріали справи не містять достовірних доказів передавання вказаного Договору за допомогою перевізників або засобами поштового відправлення, тому фактично, за відсутності таких доказів, договір є неукладеним.

У відповіді на відзив, що надійшов від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначено, що сторона позивача вважає відзив на апеляційну скаргу необгрунтованим і таким, що не спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Вказано, що сторона відповідача фактично оскаржує укладений договір про надання правової допомоги, що укладений між позивачкою та адвокатом Оржеховською А.О.

Питання повноважень адвоката Оржеховської А.О. на ведення справи перевірялося судом першої інстанції і сама позивач особисто підтвердила укладення такого договору між нею та адвокатом з усім обсягом повноважень, в тому числі подання позовної заяви від її імені до суду. Тому, залишення позовної заяви без розгляду є помилковим і доводи відзиву на апеляційну скаргу ніяким чином не спростовують доводи самої апеляційної скарги щодо помилковості такої ухвали.

Заслухавши доповідь головуючого, заслухавши учасників справи, які з`явились в судове засідання, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1статті 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст. 15 ЦК України).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до вимог з ч. 1 ст. 20 ЗУ «Проадвокатуру іадвокатську діяльність»під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Статтею 26 ЗУ «Про адвокатуруі адвокатськудіяльність»визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Статтею 27 Закону передбачено, що договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.Договір про надання правничої допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Залишаючи позовну заяву без розгляду з підстав п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що відповідний договір про надання правової допомогу між фізичною особою ОСОБА_1 та адвокатом Оржеовською А.О. не укладався, оскільки станом на 21 серпня 2023 року (момент укладення договору) ОСОБА_1 перебувала за межами території України в Республіці Польща.

При цьому, районним судом було враховано Витяг з бази даних інформації щодо перетинання державного кордону України, наданого Державною прикордонною службою України (а.с. 110, 112 Т.3).

На думку колегії суддів, такий висновок районного суду є помилковим.

У Постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 756/6373/18 зазначено, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі, до якого застосовуються загальні вимоги договірного права.

З наявного в матеріалах справи копії договору (а.с. 41-43) вбачається, що він повністю відповідає вимогам щодо встановленої форми та змісту, містить підписи сторін, визначає предмет договору та особливі умови. На підставі договору адвокатом виданий ордер встановленого зразка.

Під час судового засідання 01 квітня 2024 року в суді першої інстанції, та при апеляційному розгляді справи апеляційним судом, позивач особисто підтвердила факт укладення договору та факт власноручного його підписання, чим довела свою позицію суду щодо її волевиявлення на представництво інтересів адвокатом Оржеховською А.О. її інтересів в суді під час розгляду справи № 711/6356/23.

Відповідачем будь-яких спростувань щодо позиції позивача, висловленої в судовому засіданні 01 квітня 2024 року не надано.

За таких обставин, ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду з підстав п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є помилковою.

Відтак, така ухвала підлягає скасуванню у відповідності до вимог статті 379 ЦПК України як помилкова, а матеріали справи підлягають направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.268,367,374,379,381-384,389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранс-Пластик» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати, матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених устатті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 29 травня 2024 року.

Судді