Постанова

від 22.05.2024 по справі 914/1900/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2024 р. Справа №914/1900/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Цибак О.В.

від відповідача: Голяр І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерколор-Україна" та Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 (повний текст складено 20.03.2024)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 (повний текст складено 08.04.2024)

у справі №914/1900/23 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерколор-Україна"

до Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс"

про стягнення 840 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерколор-Україна" (далі - ТОВ "Інтерколор-Україна") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (далі - ПАТ "СК Брокбізнес") страхового відшкодування у розмірі 840 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором добровільного страхування наземного транспорту від 16.06.2022 №006-477527/03НТ, в частині виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.06.2023 справу №914/1900/23 за позовом ТОВ "Інтерколор-Україна" до ПАТ "СК "Брокбізнес" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 840 000,00 грн направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 відкрито провадження у справі №914/1900/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

04.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про відшкодування судових витрат, у якій останній просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 51 000,00 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 7 050,00 грн.

05.03.2024 до Господарського суду міста Києва суду надійшла заява відповідача про зміну його найменування з ПАТ "СК "Брокбізнес" на Акціонерне товариство "Страхова компанія "ББС Іншуранс" (далі - АТ "ББС Іншуранс"), яка була задоволена судом першої інстанції.

Крім того, до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1900/23, у якій останній просить стягнути з позивача 48 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката, понесених відповідачем в процесі розгляду справи.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з АТ "СК "ББС Іншуранс" на користь ТОВ "Інтерколор-Україна" страхове відшкодування в розмірі 521 976,00 грн, суму судового збору в розмірі 7 829,64 грн, суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн та 7 050,00 грн витрат на проведення експертизи.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 521 976, 00 грн. Крім того, виходячи з загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн та витрат на проведення експертизи в розмірі 7 050,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №914/1900/23 частково задоволено заяву АТ "СК "ББС Іншуранс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Стягнуто з ТОВ "Інтерколор-Україна" на користь АТ "СК "ББС Іншуранс" суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 172,80 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд, враховуючи часткове задоволення позову, дійшов висновку про часткове задоволення заяви АТ "СК "ББС Іншуранс" та стягнення з ТОВ "Інтерколор-Україна" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відхилених позовних вимог у сумі 18 172,80 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Інтерколор-Україна" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути з АТ "СК "ББС Іншуранс" на користь ТОВ "Інтерколор-Україна" 728 000,00 грн страхового відшкодування, 10 920,42 грн судового збору, 44 201,70 грн витрат на професійну правничу допомогу та 7 050,00 грн витрат на проведення експертизи. Скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №914/1900/23 частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Інтерколор-Україна" на користь АТ "СК "ББС Іншуранс" 5 598,60 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, що стосується відмови у стягненні 206 024,00 грн та пропорційної відмови у стягненні частини судових витрат є незаконним та необґрунтованим.

Так, скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково виснував, що нібито на момент укладення договору страхова сума становила менше ніж 90% ринкової вартості, посилаючись на суму, визначену висновком судового експерта станом на момент 01.01.2023 - 1 717 515,00 грн, а не на момент укладення договору страхування 16.06.2022. Такий висновок був би правильним, якби висновком така вартість була вказана на день укладання договору. Проте, така вартість визначена на день ДТП. Відтак відсутні підстави для застосування пунктів 15.14 та 15.14.2 договору страхування. Таким чином, підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 728 000,00 грн, і як наслідок, 86,67% витрат на оплату судового збору (10 920,42 грн) та на професійну правничу допомогу (44 201,70 грн).

Також, скаржник вказує, що підлягатиме частковому скасуванню і додаткове рішення шляхом перерахунку пропорційно розміру відхилення позовних вимог (13,33%). Проте, цю суму слід відрахувати не від 48 000,00 грн, а від 42 000,00 грн, що становить 5 598,60 грн.

Крім того, в прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження у справі №914/2900/23.

Також, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АТ "СК "ББС Іншуранс" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23, виклавши пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції: "Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" (код ЄДРПОУ 20344871, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерколор-Україна" (код ЄДРПОУ 14325444, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Шпитальна, 9) страхове відшкодування в розмірі 391 586,40 грн (триста дев`яносто одна тисяча п`ятсот вісімдесят шість гривень 40 копійок), суму судового збору в розмірі 5 874,12 грн (п`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 12 копійок), суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 776,20 грн (двадцять три тисячі сімсот сімдесят шість гривень 00 копійок) та 3 286,71 грн (три тисячі двісті вісімдесят шість гривень 71 копійка) витрат на проведення експертизи.".

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, недоведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи та зроблені без повного і всебічного з`ясування обставин, які мають значення для справи та без належної оцінки доказів у справі.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував умови підпункту 15.14.3 пункту 15.14 договору щодо коригування розміру страхового відшкодування пропорційно відношення суми сплачених страхових платежів до суми нарахованої по договору страхової премії. Позивач не сплатив четвертий страховий платіж в сумі 7 804,00 грн (частину страхової премії), який мав бути сплачений до 23.03.2023. Отже, якщо позивач сплатив лише за 75,02% страхового захисту, тому справедливо, що страховий захист повинен бути неповний, а лише 75,02% від розрахованого страхового відшкодування.

Крім того, разом з апеляційної скаргою відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Інтерколор-Україна" у справі №914/1900/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Інтерколор-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №914/1900/23 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.04.2024 апеляційну скаргу АТ "СК "ББС Іншуранс" у справі №914/1900/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 поновлено АТ "СК "ББС Іншуранс" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №914/1900/23. Розгляд апеляційної скарги АТ "СК "ББС Іншуранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 призначено на 22.05.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №914/1900/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 12.05.2024.

19.04.2024, через систему "Електронний суд", ТОВ "Інтерколор-Україна" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) Сітайло Л.Г. перебувала з 22.04.2024 до 30.04.2024 у відпустці.

25.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №914/1900/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 поновлено ТОВ "Інтерколор-Україна" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №914/1900/23. Об`єднано апеляційну скаргу ТОВ "Інтерколор-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 та апеляційну скаргу АТ "СК "ББС Іншуранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Інтерколор-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №914/1900/23 призначено на 22.05.2024. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 до закінчення її перегляду в апеляційному порядку. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 12.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 задоволено заяву ТОВ "Інтерколор-Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Постановлено провести судове засідання у справі №914/1900/23, призначене на 22.05.2024, в режимі відеоконференції.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

АТ "СК "ББС Іншуранс", у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), скориставшись своїм правом, подало відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Інтерколор-Україна", в якому просить ухвалити постанову, якою залишити апеляційну скаргу ТОВ "Інтерколор-Україна" без задоволення.

Так, у відзиві відповідач заперечує проти апеляційної скарги позивача, вважає її безпідставною і необґрунтованою, оскільки обґрунтування апеляційної скарги побудоване лише на власних припущеннях позивача, які суперечать нормам матеріального та процесуального права.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 22.05.2024 з`явились представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у них підстав та просив її задовольнити. Апеляційну скаргу АТ "СК "ББС Іншуранс" залишити без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у них підстав та просив її задовольнити. Апеляційну скаргу ТОВ "Інтерколор-Україна" залишити без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.06.2022 між ТОВ "Інтерколор-Україна" (страхувальник) та ПАТ "СК "Брокбізнес", яке змінило своє найменування на АТ "СК "ББС Іншуранс" (страховик) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №006-477572/03НТ (КАСКО Deluxe), предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 .

01.01.2023 в селі Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 не впорався з керуванням, внаслідок чого з`їхав з дороги, а автомобіль вдарився у бетонну плиту та перевернувся.

Згідно з довідкою Верховинського районного відділення Поліції ГУНП в Івано-Франківській області про дорожньо-транспортну пригоду №3023003589807201 вищевказана ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 пункту 2.9а ПДР (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння).

04.01.2023 водій автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 звернувся до відповідача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку та поясненнями щодо ДТП, яка відбулася 01.01.2023.

12.01.2023 позивачем подано заяву щодо виплати страхового відшкодування.

24.02.2023 відповідач листом відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що відповідно до довідки №3023003589807201 у водія застрахованого автомобіля зафіксовано стан сп`яніння (більше 0,2 до 0,5 проміле), а також, оскільки ОСОБА_2 лише 03.01.2023 (через 2 дні після настання події) засобами телефонного зв`язку повідомив відповідача про настання ДТП, яка відбулася 01.01.2023.

Відповідно до висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи від 21.03.2023 №08/23, ринкова вартість автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент пошкодження у ДТП 01.01.2023 становить 1 171 515,00 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 становить 1 212 372,40 грн. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у ДТП 01.01.2023 становить 1 715 515,00 грн та утилізаційна вартість становить 112 000,00 грн.

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2023 №938/23/23 закрито провадження у справі про адміністративна правопорушення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 840 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі, страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (частина 1 статті 16 Закону України "Про страхування").

За приписами статті 25 Закону "Про страхування" здійснення страхових виплат проводиться страховиком відповідно до договору страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката). Зазначений страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром - особою, яка займається визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються чинним законодавством) у формі, що визначається сертифікатом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується, у разі настання певної події (страхового випадку), виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Відповідно до статті 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату, у разі настання страхового випадку, (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Статтею 991 ЦК України передбачені випадки, за наявності яких страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, зокрема, у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону (частина 2 статті 991 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, листом від 24.02.2023 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з тим, що згідно з довідкою №3023003589807201 у водія застрахованого автомобіля зафіксовано стан сп`яніння (більше 0,2 до 0,5 проміле), а також, що ОСОБА_2 лише 03.01.2023 (через 2 дні після настання події) засобами телефонного зв`язку повідомлено відповідача про настання ДТП, яка відбулася 01.01.2023.

Відповідно до пункту 9.3 договору добровільного страхування наземного транспорту від 16.06.2022 №006-477572/03НТ (КАСКО Deluxe) страховий випадок - це подія, передбачена договором, яка відбулася з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику. Страховими випадками ж пошкодження, знищення (загибель) або втрата застрахованого ТЗ в цілому, або окремих його деталей та частин, внаслідок настання застрахованих ризиків під час дії договору, і за умови, що ці події не підпадають під виключення або обмеження страхування за договором.

За умовами пункту 11.1.6 до страхових випадків не відносяться та виплати страхового відшкодування не здійснюються при пошкодженні, знищенні або втраті ТЗ та додаткового обладнання (далі - ТЗ), що безпосередньо або побічно виникли, спричинені або збільшуються внаслідок або під час управління (керування) ТЗ особою, яка перебувала під дією алкоголю, знаходилась під впливом наркотичних чи токсичних речовин, або перебувала під дією медичних препаратів, протипоказаних при керуванні ТЗ, а також у разі відмови від проходження тесту або медичної експертизи (огляду) з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частиною 1 статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Так, постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2023 №938/23/23 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, як вбачається з вищезазначеної постанови, відповідно до довідки КНП "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради" №1 та медичної картки амбулаторного хворого від 01.01.2023 №001/23, за результатами огляду у ОСОБА_1 , ознак сп`яніння у виявлено не було, що в свою чергу свідчить про наявність обґрунтованого сумніву в результаті тесту приладу драгер №3770.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем не доведено, що водій автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 01.01.2023 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з пунктом 12.3.5, у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов`язаний діяти відповідно до умов розділу 13 договору.

У разі настання події, яку можна кваліфікувати як страховий випадок, страхувальник зобов`язаний з місця події, не пізніше 1-ї (однієї) години з моменту настання події, повідомити про подію цілодобову інформаційну сервісну службу страховика за номером: 0-800-500-23; неможливість виконання страхувальником даної вимоги має бути підтверджена ним документально (пункт 13.1.3 договору);

У разі настання події, яку можна кваліфікувати як страховий випадок, страхувальник зобов`язаний після настання події, що може бути визнана страховим випадком впродовж 3 (трьох) робочих днів письмово повідомити про подію страховика шляхом подання повідомлення заяви встановленої страховиком форми особисто або довірену особу (представником); поважність причини невиконання цих вимог має бути доведена страхувальником документально (пункт 13.1.5 договору).

У постанові від 26.03.2018 у справі №916/4613/15 Верховний Суд прийшов висновку, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Разом з тим, варто зазначити, що незалежно від строків повідомлення страховика, сам по собі факт невчасного повідомлення не може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №227/3573/16-ц.

Як вбачається з позовної заяви та листа відповідача від 24.02.2023, водій ОСОБА_2 повідомив страховика про настання страхової події 03.01.2023 о 16:49 год. засобами телефонного зв`язку.

У той же час, відповідно до долученого МРТ хребта та МРТ головного мозку ОСОБА_2 здійснював зазначені обстеження 02.01.2023.

Крім того, згідно з консультаційним висновком спеціаліста лікаря-нейрохірурга ОСОБА_3 від 03.01.2023, ОСОБА_2 поставлено діагноз: Струс головного мозку забій м`яких тканин лобної ділянки. Також, згідно з консультацією лікаря-невролога ОСОБА_4 від 03.01.2023, ОСОБА_2 постановлено діагноз: Струс головного мозку. Забій шийного та поперекового відділу хребта. Дегенеративні зміни. Протрузія МХД L5-S1.

Колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що водій ОСОБА_1 з об`єктивних причин, а саме стану здоров`я, не міг повідомити страховика про настання події, в строки, встановлені у пункті 13.1.3 договору.

Водночас, 04.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку та поясненнями щодо ДТП, яка відбулася 01.01.2023, а також щодо неповідомлення відповідача про настання страхової події до 03.01.2023, відповідно до пункту 13.1.5 договору, а саме впродовж 3 робочих днів.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання відповідача на несвоєчасне повідомлення ОСОБА_1 про настання страхового випадку, як на підставу у відмові у виплаті страхового відшкодування, є необґрунтованим.

Згідно з частинами 16, 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Статтею 20 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідач заперечуючи проти позову, у відзиві надав пояснення та контррозрахунок відповідно до умов договору і зазначив, що у разі відсутності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, його розмір становив би 383 502,24 грн.

Як зазначалось вище, згідно з висновком експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи від 21.03.2023 №08/23, ринкова вартість автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент пошкодження у ДТП 01.01.2023 становить 1 171 515,00 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 становить 1 212 372,40 грн. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у ДТП 01.01.2023 становить 1 715 515,00 грн та утилізаційна вартість становить 112 000,00 грн.

Згідно з пунктом 5.13 договору страхова сума становить 840 000,00 грн.

За умовами пункту 15.8 договору, у разі знищення або конструктивної загибелі ТЗ (якщо ремонт є технічно неможливим, або якщо витрати на відновлювальний ремонт ТЗ перевищують 70% його ринкової вартості) розмір збитку визначається як різниця між ринковою вартістю, на момент безпосередньо перед настанням страхового випадку (але не більше страхової суми) та ринковою вартістю залишків ТЗ (вартістю ТЗ після страхового випадку).

Отже, розмір збитку становить 728 000,00 грн (840 000,00 грн - 112 000,00 грн).

Відповідно до пункту 15.14.2 договору розмір страхового відшкодування зменшується пропорційно співвідношенню страхової суми до ринкової вартості ТЗ, якщо на момент укладення договору страхова сума становила менше ніж 90% ринкової вартості.

840 000,00 (страхова сума)*100% / 1 171 515,00 грн (ринкова вартість пошкодженого автомобіля згідно з висновком експерта) = 71,7%.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що страхова сума становить 71,7% від ринкової вартості застрахованого автомобіля, що менше ніж 90%.

З урахуванням наведеного, сума страхового відшкодування складає 521 976,00 грн (728 000, 00 грн * 71,7% / 100%), з чим також погоджується судова колегія.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 15.14.3 договору розмір страхового відшкодування коригується пропорційно відношенню суми сплачених страхових платежів до суми нарахованої по договору страхової премії.

Так, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції помилково не застосував умови пункту 15.14.3 договору щодо коригування суми страхового відшкодування, посилаючись на те, що договором визначено обов`язок страхувальника сплатити 4-й страховий платіж саме до 23.03.2023, тоді як ДТП відбулася 01.01.2023.

Відповідно до пункту 5.1 договору загальна страхова премія складає 31 248,00 грн, яка згідно з пунктом 6.2 договору розбита на 4 страхові платежі, які мали бути сплачені до встановлених в пункті 6.3 договору термінів: 1-й платіж сплачується до 23.06.2022, 2-й платіж сплачується до 23.09.2022, 3-й платіж сплачується до 23.12.2022, 4-й платіж сплачується до 23.03.2023.

Разом із тим позивач здійснив лише 3 страхові платежі на загальну суму 23 444,00 грн, тоді як 4-й платіж в розмірі 7 804,00 грн не був сплачений.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що оскільки позивач сплатив лише за 75,05% страхового захисту, тому страховий захист повинен бути неповний, а лише 75,02% від розрахованого страхового відшкодування.

Таким чином, обґрунтована сума страхового відшкодування відповідно до пункту 15.14.3 договору складає 391 586,40 грн (521 976,00 грн * 75,02% / 100%).

З огляду на наведене, судова колегія дійшла висновку, що до стягнення з відповідача підлягає сума страхового відшкодування у розмірі 391 586,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 51 000,00 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 7 050,00 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом з тим, частиною 5 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 6 статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №775/9215/15ц від 19.02.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2023 між ТОВ "Інтерколор-Україна" (клієнт) та Фізичною особою-підприємцем Біликом Павлом Богдановичем (адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №22/05/2023.

На підтвердження наданих правничих послуг позивачем надано акт виконаних робіт/приймання наданих послуг від 04.03.2024 №1/04/03/24 на суму 51 000, 00 грн та детальний опис виконаних робіт та наданих послуг від 04.03.2024 у справі №914/1900/23.

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, обсяг наданої адвокатом позивачу правової допомоги, часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу адвоката в сумі 23 774,89 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 01.03.2023 між ТОВ "Інтерколор-Україна" (замовник) та судовим експертом Онишко Романом Михайловичем (виконавець) укладено договір про виконання судової експертизи.

Відповідно до пункту 1.1 договору про виконання судової експертизи, виконавець виконує судову транспортно-товарознавчу експертизу на підставі заяви від 04.02.2023 з наданням за його результатами висновку експерта, а замовник оплачує за проведення експертизи.

На підтвердження проведення експертизи автомобіля "DS 3 Crossback", державний номерний знак НОМЕР_1 , надано висновок експерта від 21.03.2023 №08/23 та акти виконаних робіт з рахунками в загальному розмірі 7 050, 00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи в розмірі 3 286,71 грн.

Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №914/1900/23 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як зазначалось вище, статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, відповідно до статті 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2023 між відповідачем (замовник) та адвокатським бюро "Голяр і Партнери" (виконавець) укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №1201/0121, за умовами якого замовник доручає, а виконавець протягом дії жданого договору приймає на себе зобов`язання надати замовнику за винагороду професійну правничу (правову) допомогу з питань, що цікавлять замовника.

30.06.2023 між замовником та виконавцем підписано протокол погодження договірної ціни до договору №1201/0121 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.12.2023.

Відповідно до пункту 1.1 наведеного протоколу правнича допомога, яка надається виконавцем, включає надання професійної правничої допомоги замовнику у справі №914/1900/23 про стягнення 840 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.1 протоколу погодження договірної ціни, враховуючи складність справи, значний обсяг матеріалів справи і кількість часу, яка необхідна виконавцю на виконання відповідних робіт (послуг), обсяг цих робіт (послуг), ціну позову та особливе значення справи для замовника, сторони домовились, що за надання професійної правничої допомоги, визначеної у пункті 1.1 цього протоколу вартість однієї години роботи (послуг) виконавця поза судовим засіданням становить 2 000,00 грн, вартість прибуття адвоката до суду, очікування та участі в судовому засіданні (в тому числі попередньому) становить 2 000,00 грн, незалежно від тривалості такого засідання та від тривалості очікування засідання.

Пунктом 2.2 протоколу встановлено, що після надання професійної правничої допомоги відповідно до пункту 1.1 даного протоколу, виконавець готує та надає на підпис замовнику акт прийому наданої професійної правничої допомоги.

08.03.2024 між замовником та виконавцем підписано акт прийому наданої професійної правничої допомоги до договору №1201/0121 про надання професійної правничої (правової допомоги) від 01.12.2021, відповідно до якого загальна вартість правничої допомоги, наданої виконавцем за цим актом становить 48 000,00 грн.

За приписами частини 6 статті 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Так, суд першої інстанції виходив з того, що позов ТОВ "Інтерколор-Україна" задоволено частково та стягнуто з АТ "СК "ББС Іншуранс" страхове відшкодування, що становить 62,14% від ціни позову.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову ТОВ "Інтерколор-Україна", суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про часткове задоволення заяви АТ "СК "ББС Іншуранс" та стягнення з ТОВ "Інтерколор-Україна" судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відхилених позовних вимог у розмірі 18 172,80 грн (48 000, 00 грн * 37,86% : 100% = 18 172,80 грн).

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "Інтерколор-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №914/1900/23 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга АТ "СК "ББС Іншуранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 підлягає зміні в частині стягнення з АТ "СК "ББС Іншуранс" суми страхового відшкодування, витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертизи.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги АТ "СК "ББС Іншуранс" покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до приписів статті 129 ГПК України. Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги ТОВ "Інтерколор-Україна" покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерколор-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №914/1900/23 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №914/1900/23 змінити, виклавши пункт 2 його резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 3; ідентифікаційний код 20344871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерколор-Україна" (79007, місто Львів, вулиця Шпитальна, будинок 9; ідентифікаційний код 14325444) страхове відшкодування в розмірі 391 586 (триста дев`яносто одна тисяча п`ятсот вісімдесят шість) грн 40 коп, суму судового збору в розмірі 5 873 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят три) грн 80 коп, суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 774 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят чотири) грн 89 коп та 3 286 (три тисячі двісті вісімдесят шість) грн 71 коп витрат на проведення експертизи.".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерколор-Україна" (79007, місто Львів, вулиця Шпитальна, будинок 9; ідентифікаційний код 14325444) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ББС Іншуранс" (04050, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 3; ідентифікаційний код 20344871) 18 900 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерколор-Україна" покласти на скаржника.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №914/1900/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями - 29.05.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран