Постанова

від 29.05.2024 по справі 903/117/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Справа № 903/117/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 25.03.24р. суддею Гарбар І. О. у м.Луцьку, повний текст складено 25.03.24р. у справі № 903/117/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ-ТРЕЙД

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка

про стягнення 774717,22 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю АБМ-ТРЕЙД подало до суду позовну заяву до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про стягнення 774717,22 грн, в т.ч.:733135,00 грн сума основного боргу, 20791,11 грн пеня, 20791,11 грн 30% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №42 від 17.04.2020.

29.02.2024 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с.55-59), оскільки 09.02.2024 відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі 50000,00 гривень, що підтверджується Випискою по рахунку (а.с.56). А, отже, просить суд стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ-ТРЕЙД заборгованість в розмірі 724717,22, з яких: 683 135,00 грн - основна сума боргу, 20791,11 грн - пеня, 20791,11 грн - 30% річних від простроченої суми, а також судові витрати у сумі 11 620,76 грн.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 25.03.2024 у справі №903/117/24 позов задоволено.

Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ-ТРЕЙД 724717,22 грн заборгованості, з яких: 683 135,00 грн - основна сума боргу, 20791,11 грн - пеня, 20791,11 грн - 30% річних від простроченої суми, а також 10870,76 грн витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст.11, 251, 252, 253, 254, 255, 509, 526, 527, 530, 538, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст.144, 173, 193, 216-218 ГК України, докази наявні в матеріалах справи, прийшов до висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 724717,22 грн, з яких: 683 135,00 грн - основна сума боргу, 20791,11 грн - пеня, 20791,11 грн - 30% річних від простроченої суми підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, а тому підлягає до задоволення.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалити судове рішення, яким рішення Господарського суду Волинської області від 25.03.2024 у справі № 903/117/24 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 870,76 грн витрат по сплаті судового збору.

Вказує, що позивачем разом із позовом було долучено документ із назвою «оборотно- сальдова відомість по рахунку 361 за 15.10.2022-04.02.2024», вказаний документ частково викладений російською мовою, проте, всупереч ч. 1 ст. 10 ГПК України, позивачем не було надано перекладу документу із назвою «оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 15.10.2022-04.02.2024» (з нотаріальним засвідченням справжності підпису перекладача).

Отже, вважає, що спір у справі № 903/117/24 виник внаслідок неправильних дій позивача (який зокрема відповідальний за вибір адвоката), і відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору (повністю чи частково) мали бути покладені судом 1-ої інстанції на позивача.

Зауважує, що господарським судом Волинської області не застосовано ч. 9 ст. 129 ГПК України та ч. 1 ст. 10 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині розподілу судового збору.

Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 25.03.2024 по справі №903/117/24 залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення господарського суду Волинської області від 25.03.24 в частині стягнення судового збору у справі № 903/117/24 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю АБМ - ТРЕЙД (далі Постачальник, Позивач) та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім.Івана Франка (далі Покупець, Відповідач) укладено Договір поставки №42 (надалі договір, а.с.7-8).

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця товар згідно накладних відповідно до заявок (замовлень) Покупця, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах даного Договору.

Згідно п.1.2. Договору, предметом Договору є товар (партія товару), вказаний у накладних (надалі - товар). Під партією товару Сторони розуміють товар, зазначений в окремій видатковій накладній.

Відповідно до п.1.3. Договору, асортимент, кількість та ціна товару погоджуються Сторонами і вказуються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Строки та порядок постачання врегульовано сторонами в розділі 2 Договору, зокрема, пунктом 2.1 договору визначено, що для отримання товару Покупець подає Постачальнику заявку (замовлення) із зазначенням кількості, асортименту та інших характеристик товару.

Порядок розрахунків визначено розділом 4 Договору.

Так, згідно п.4.1 Договору, оплата за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу. Перебіг терміну відстрочення починається з дня наступного за днем поставки і закінчується в крайній день цього терміну.

У відповідності до п.4.2 договору, за кожну окрему партію товару Покупець зобов`язаний здійснити оплату протягом 14 (Чотирнадцяти) календарних днів з моменту виконання обов`язку Постачальником передати товар (п.2.6 договору).

Згідно умов п.4.3. Договору оплата за поставлений товар здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника, який вказаний в цьому Договорі або про який Постачальник повідомить Покупця додатково (у рахунку на оплату та/або окремим листом).

Відповідно до п.4.4. Договору датою оплати за даним Договором вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Постачальника.

У відповідності до положень п.п. 6.2.1. п.6.2. Договору, за не оплату та/або несвоєчасну оплату за даним Договором, Відповідач сплачує штрафну неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення (за час користування чужими коштами).

Відповідно до положень п.п. 6.2.2. п.6.2. Договору, за не оплату та/або несвоєчасну оплату за даним Договором, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за весь час прострочення (ст. 625 Цивільного кодексу України).

На виконання положень розділу 2 Договору Постачальником було здійснено поставку товару Покупцю вартістю 4427091,00 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за період з 15.10.2022-04.02.2024 (а.с.16).

Будь - яких претензій, зауважень чи рекламацій відносно поставленого товару від Відповідача не надходило.

Однак, Боржником було порушено положення п.4.2. Договору та не здійснено оплату за отриманий товар на суму 733135,00 грн.

Поставка продукції та виникнення простроченої заборгованості підтверджується наступними обставинами та документами (а.с.9-12):

- видатковою накладною №ЦБ3740 від 14.12.2023 на суму 392004,00 грн (частково оплачена 14.12.2023 на суму 15593,00 грн), товарно-транспортною накладною №РЦБ3740 від 14.12.2023,

- видатковою накладною №ЦБ3827 від 21.12.2023 на суму 356724,00 грн, товарно - транспортною накладною №РЦБ3827 від 21.12.2023

З метою досудового врегулювання спору, 29.01.2024 Позивачем на адресу Відповідача надіслано досудову претензію №29/01 із вимогою сплатити до 04.02.2024 року прострочену заборгованість в сумі 733135,00 грн (а.с.18-20). Однак остання залишена без відповіді та задоволення.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, під час розгляду справи відповідач частково погасив суму боргу в розмірі 50000,00 грн, що підтверджується Випискою по рахунку (а.с.56).

Крім того, слід врахувати правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

На день розгляду справи сума боргу становить 683135,00 грн (733135,00 50000,00).

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Волинської області від 25.03.2024 у справі №903/117/24 позов задоволено. Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ-ТРЕЙД 724717,22 грн заборгованості, з яких: 683 135,00 грн - основна сума боргу, 20791,11 грн - пеня, 20791,11 грн - 30% річних від простроченої суми, а також 10870,76 грн витрат по сплаті судового збору.

При цьому, відповідач оскаржив вказане рішення лише в частині судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів переглядає рішення лише в оскарженій частині.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості, пені та 30% річних за Договором поставки.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, за визначенням, зазначеним у ст.1 Закону, Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом(ст.3 Закону).

У відповідності до вимог ч.1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється Законом.

Статтею 129 ГПК України законодавцем унормовано розподіл судових витрат. Зокрема, п.2 ч.1 зазначеної статті визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як зазначалось вище, 05.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю АБМ-ТРЕЙД подало до суду позовну заяву до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка про стягнення 774717,22 грн, в т.ч.:733135,00 грн сума основного боргу, 20791,11 грн пеня, 20791,11 грн 30% річних.

29.02.2024 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с.55-59), оскільки 09.02.2024 Відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі 50000,00 гривень, що підтверджується Випискою по рахунку (а.с.56). А, отже, просить суд стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ-ТРЕЙД заборгованість в розмірі 724717,22, з яких: 683 135,00 грн - основна сума боргу, 20791,11 грн - пеня, 20791,11 грн - 30% річних від простроченої суми, а також судові витрати у сумі 11 620,76 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач. Крім того, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.(ч.1 ст.41 ГПК України).

Таким чином, Товариством у позовній заяві про стягнення заборгованості по розрахунках за Договором поставки визначено відповідача особу яка повинна нести відповідальність у даному спорі Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Івана Франка.

В той же час, за подання до Господарського суду Волинської області позовної заяви про стягнення заборгованості з відповідача, Товариством було сплачено 11620,76 грн судового збору, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні інструкції №1473 від 29.01.2024, №1549 від 02.02.2024 (а.с.5-6).

В подальшому, рішенням Господарського суду Волинської області від 25.03.2024 у справі №903/117/24 з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.02.2024 №27/02-2 позов задоволено. Стягнуто з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АБМ-ТРЕЙД 724717,22 грн заборгованості, з яких: 683 135,00 грн - основна сума боргу, 20791,11 грн - пеня, 20791,11 грн - 30% річних від простроченої суми, а також 10870,76 грн витрат по сплаті судового збору.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, становить 724717,22 грн.

Таким чином, сума судового збору за позовними вимогами у зв`язку із їх зменшенням становить 10870,76 грн, тобто 724717,22 грн х 1,5%.

За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору (у відповідності до суми задоволених вимог) в сумі 10870,76 грн відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.

Водночас, твердження відповідача в апеляційній скарзі про виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача, що зумовлює в силу положень ч.9 ст.129 ГПК України, покладення на останнього витрат зі сплати судового збору відхиляються колегією суддів, як надумані та безпідставні, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими судом матеріалами справи, які свідчать про виникнення спору внаслідок винних дій відповідача.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 25.03.2024 в частині стягнення судового збору у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення Господарського суду Волинської області від 25.03.24 в частині стягнення судового збору у справі № 903/117/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 25.03.24 в частині стягнення судового збору у справі № 903/117/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу №903/117/24 повернути до Господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.