ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
30.05.2024м. Дніпро№ 904/2251/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Бєлік В.Г., розглянувши заяву:
заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЄОН ДНІПРО ЛТД", м. Дніпро
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АБОРДАЖ СБ", м. Дніпро
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у загальному розмірі 46 436,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Дніпропетровської області 23.05.2024 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄОНДНІПРО ЛТД" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБОРДАЖ СБ" заборгованості судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у загальному розмірі 46 436,00 грн..
Подану до господарського суду заяву про видачу судового наказу заявник обґрунтовує тим, що 01.01.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛЄОН ДНІПРО ЛТД (надалі - Заявник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АБОРДАЖ СБ (надалі - Боржник) укладено Договір про реагування мобільних груп на інформацію з ПЦС про спрацювання сигналу Тривога №УН01 /01 /23-4 (надалі - Договір).
Заявник, відповідно до умов Договору, приступив до виконання своїх обов`язків.
В свою чергу, Боржник, відповідно до п.4.2.1. договору зобов`язався своєчасно проводити розрахунки з Заявником за надані послуги.
Відповідно до п.3.1. Договору вартість послуг виконавця по цьому договору є договірною (додаток №1).
Згідно з п.3.2. Договору оплата послуг виконавця здійснюється замовником не пізніше 5 числа кожного наступного місяця, що слідує за місяцем надання послуг.
Але Боржник порушив взяті на себе обов`язки щодо своєчасності оплати наданих послуг.
Боржнику було надано послуг на загальну суму 146932,00 грн.
Боржником було здійснено наступні оплати на загальну суму 100496,00 грн., а саме:
- 14.02.2023 року на суму 9960,00 грн.;
- 14.03.2023 року на суму 9960,00 грн.;
- 05.04.2023 року на суму 9960,00 грн.;
- 02.05.2023 року на суму 9960,00 грн.;
- 12.06.2023 року на суму 9960,00 грн.;
- 07.07.2023 року на суму 9960,00 грн.;
- 08.08.2023 року на суму 9616,00 грн.;
- 15.09.2023 року на суму 9040,00 грн.;
- 03.11.2023 року на суму 9040,00 грн.;
- 11.01.2024 року на суму 6000,00 грн.;
- 27.02.2024 року на суму 3040,00 грн.;
- 05.04.2024 року на суму 4000,00 грн.
Сума боргу Боржника розраховується наступним чином: 146932,00 грн. - 100496,00 грн. = 46436,00 грн.
Боржнику було направлено претензію №19/04-1 від 19.04.2024р., акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2023р. - квітень 2024р., повторно акти надання послуг та рахунки на оплату. Натомість Боржник вимоги претензії ігнорує, борг на загальну суму 46436,00 грн. не сплатив.
Заявник стверджує, що Боржник не виконує взяті на себе зобов`язання згідно з договором в частині оплати наданих послуг.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Водночас, розглянувши заяву та подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЄОНДНІПРО ЛТД" докази, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.
Наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. Інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.
З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відповідно до частин першої, другої статті 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Норми Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість задоволення заяви про видачу судового наказу лише за умови безспірності вимог, відповідно заявник/стягувач, крім іншого, має надати документи, що вказують на правильність та безспірність грошових вимог.
Таким чином безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Слід зазначити, що під час розгляду заяви у порядку наказного провадження суд має оцінити докази, надані заявником, які з формальної точки зору можуть свідчити як про виникнення між сторонами договірних правовідносин, так і про наявність у заявника права вимагати від боржника виконання грошового зобов`язання.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У поданій заяві ТОВ "ЛЄОН ДНІПРО ЛТД" посилається на договір про реагування мобільних груп на інформацію з ПЦС про спрацювання сигналу Тривога №УН01 /01 /23-4 від 01.10.2023. На підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує надання послуг ТОВ "АБОРДАЖ СБ" в розмірі 46 436,00 грн, надані Акти наданих послуг.
Відповідно до пункту 3.6. договору акт надання послуг підписується щомісячно у термін до першого числа місяця, наступного за звітним. Якщо протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання акту надання послуг Замовник не надав письмової відповіді від його підписання із зауваженнями, такий акт вважається узгодженим Замовником без зауважень, а послуги вважаються наданими повністю, якісно та у належні строки.
Натомість, надані заявником Акти наданих послуг не підписані зі сторони ТОВ "АБОРДАЖ СБ", а відтак вимоги за заявою про видачу судового наказу не мають ознак безспірності в розумінні частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, заявником не надано суду доказів існування в нього безумовного права на стягнення заборгованості саме в заявленому розмірі.
Натомість, належних доказів надсилання Актів наданих послуг (опису вкладення до цінного листа) матеріали заяви не містять, а оскільки з опису вкладене не можливо встановити, які саме акти були надіслані на адресу боржника.
В порушення п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу не додано первинні документи, що підтверджують наявність заборгованості боржника перед заявником.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 147, 150, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄОН ДНІПРО ЛТД" про видачу судового наказу про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "АБОРДАЖ СБ" заборгованості у загальному розмірі 46 436,00 грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Ухвалу підписано - 30.05.2024.
Суддя В.Г. Бєлік
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 31.05.2024 |
Номер документу | 119387117 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні