Рішення

від 29.05.2024 по справі 910/17407/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2024Справа № 910/17407/23

За заявою Приватного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/17407/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Південь Ліфт"

про стягнення 231 183,78 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/17407/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Південь Ліфт" про стягнення 231183,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача 150 000,00 грн основного боргу.

В іншій частині позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 77 200,00 грн основного боргу, 3 983,78 грн пені, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн. Крім того, вирішено повернути позивачу з Державного бюджету України частину судового збору в розмірі 786,20 грн

15.04.2024 від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 36 360,00 грн витрат на правничу допомогу.

Копія вказаної заяви направлена відповідачу поштовим відправленням № 0101510745630, що підтверджується описом вкладання у цінний лист, який додано до заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач правом на подання заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення не скористався.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/17407/23, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вказано вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

До позовної заяви позивачем додано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, в розмірі 38 000 грн витрат на правничу допомогу, докази на підтвердження понесення таких витрат, як вказано позивачем, будуть надані по закінченню розгляду справи.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано суду:

- договір від 01.11.2023 № А-0111, укладений між позивачем (замовник) та адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем (виконавець);

- додаток № 1 до вказаного договору (договірна ціна) свідоцтво серії К № 005768 від 14.07.2016;

- ордер серії АА № 1305390 від 09.11.2023.

Крім того, до заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано:

- додаткову угоду № 1 від 11.04.2024;

- звіт про надану професійну правничу допомогу від 11.04.2024;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2024.

Згідно з п. 1.1 договору № А-0111 від 01.11.2023 виконавець зобов`язався надати замовнику правничу допомогу за окремим письмовим та/або усним дорученням останнього в усіх правовідносинах, що склались між замовником та будь-якими юридичними та фізичними особами, установами, організаціями, органами, міністерствами та будь-якими судами будь-якої інстанції.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є дійсним до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

Розділом 4 договору сторонами погоджено, що порядок та строки оплати послуг виконавця встановлюються додатком № 1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною. Замовнику роз`яснено, що оплата за надані виконавцем послуги - це оплата праці адвоката, яка не пов`язана з майбутнім результатом по справі, на який очікує замовник.

Додатком № 1 сторони в п. 1 погодили вартість послуг згідно з якими: правовий аналіз справи, збір доказів та розробка концепції захисту - від 5000,00 грн; складання та подання позовної заяви - від 10 000,00 грн; підготовка та подача відповіді на відзив на позовну заяву - від 3000,00 грн; представництво в суді - від 3000,00 грн за одне судове засідання; письмові зави, клопотання з процесуальних питань - від 1000,00 за один документ.

Крім того, п. 2 додатку № 1 погоджено, що якщо ухвалене у судовій справі рішення буде на користь замовника, то додатково до вартості послуг, визначених у п. 1, замовник сплачує виконавцю гонорар в розмірі 10% від присудженої замовнику судом грошової суми, включаючи штрафні санкції.

Загальна вартість фактично виконаних виконавцем послуг визначається сторонами шляхом підписання відповідного акту наданих послуг (п. 3 додатку № 1).

Згідно з п. 4 додатку № 1 оплата за надані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 30 робочих днів з дня підписання сторонами акту наданих послуг.

Додатковою угодою № 1 від 11.04.2024 сторони дійшли згоди, що гонорар виконавця складає суму вартості фактично наданих послуг та розраховується наступним чином: правовий аналіз справи - 5000,00 грн; збір доказів та розробка концепції захисту - 5000,00 грн; складання та подання позову до суду - 15 000,00 грн; складання заяви про зменшення розміру позовних вимог - 3000,00 грн; гонорар адвоката - 8380,00 грн.

Згідно з наданими позивачем звітами та актом приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2024 сторонами погоджено надання послуг, вказаних у додатковій угоді № 1 від 11.04.2024 у вищевказаних розмірах.

Таким чином, позивач просить покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 36 380,00 грн (28000 + 8380,00).

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи"

У вказаній постанові колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Щодо заявленого до відшкодування позивачем гонорару успіху в розмірі 8 380,00 грн, суд зазначає про наступне.

З урахуванням зазначених вище критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд зазначає, стягнення з відповідача гонорару адвоката в розмірі 8 380,00 грн не відповідає вказаним критеріям, оскільки такі витрати не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною виконавцем роботою, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, їх відшкодування є надмірним тягарем для відповідача, а тому витрати в розмірі 8 380,00 грн є необґрунтованими та нерозумними (подібний висновок щодо гонорару успіху викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Стосовно інших витрат позивача в розмірі 28 000,00 грн, суд зазначає, що дана справа була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, фактично позивачем подано позовну заяву, заяву про зменшення розміру позовних вимог, а також після ухвалення рішення підготовлено та подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

При цьому позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням умов договору № 3-07/23 від 03.07.2023 поставки та монтажу обладнання в частині повернення сплаченої попередньої оплати.

Судом враховано, що під час розгляду даної справи відповідачем 26.12.2023 повернуто частину сплаченого позивачем авансового платежу в розмірі 150 000,00 грн, що і стало підставою для закриття провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу на підставі відсутності предмету спору у вказаній частині.

Крім того, відповідачем не подавались заперечення на заявлені позивачем вимоги.

Також суд зазначає, що згідно з додатком № 1 до договору виконавцем та замовником погоджено, що подання заяв з процесуальних питань оцінено від 1000,00 грн, у той час, як за підготовку та подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем та виконавцем погоджено гонорар в розмірі 3000,00 грн, що втричі більше погодженого сторонами в додатку № 1 розміру гонорару за таку послугу.

Окрім того, подання заяви про зменшення позовних вимог є правом позивача, достатнім для вірного встановлення всіх обставин та прийняття обґрунтованого рішення було подання доказів повернення відповідачем грошових коштів.

Додаткова угода, звіт про надану допомогу та акт приймання-передачі містять в собі дублюючі послуги, оскільки неможливим є складання та подання позовної заяви без правового аналізу, розробки концепції захисту та збору доказів на підтвердження викладених в позові обставин.

Водночас, такі послуги вирахувані замовником та виконавцем окремо та оцінені в розмірі 20 000,00 грн, хоча предмет позову у даній справі ґрунтується фактично на вимозі про повернення суми попередньої оплати за договором про поставку та монтаж обладнання, що для досвідченого юриста не є складаним та не потребує додаткового вивчення судової практики.

Таким чином, суд вважає суму в розмірі 28 000,00 грн, заявлену позивачем для покладення на відповідача за написання позовної заяви та складання заяви про ухвалення додаткового рішення, завищеною та такою, що не відповідає критерію розумності та співмірності

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат позивачів на правничу допомогу у даній справі до 18 000,00 грн, а витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 18 360,00 грн - залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в справі № 910/17407/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Південь Ліфт" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 160, корпус Б, офіс 309, код 41344736) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський механічний завод іграшок ім. М.Ф. Ватутіна" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 00310539) 18 000,00 грн (вісімнадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 29.05.2024.

Суддя О.Г. Удалова