Ухвала

від 29.05.2024 по справі 910/6319/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

29.05.2024Справа №910/6319/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шатрищанська, буд. 67; ідентифікаційний код 43641334)

про видачу судового наказу за вимогою

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73 Б; ідентифікаційний код 38947041)

про стягнення боргу у розмірі 49 632,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" про стягнення боргу у розмірі 49 632,04 грн.

У своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" вказує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором №05082022 купівлі-продажу від 05.08.2022 у період з серпня по листопад 2022 року було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 316 915,68 грн, в той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" було неналежним чином виконано свої зобов`язання з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим в останнього виник борг у розмірі 49 632,04 грн.

Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці

Приписами ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Частина 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановляє вимоги до такої заяви. Так, згідно з пунктами 4 та 5 вказаної частини, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Частина 3 вказаної статті встановлює вимоги до обов`язкового складу додатків до заяви. Так, відповідно до пунктів 3 та 4 вказано частини, до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з аналізу наведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на виникнення або порушення його права грошової вимоги.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" було долучено до заяви про видачу судового наказу укладений з боржником Договір №05082022 купівлі-продажу від 05.08.2022, проте з аналізу умов цього договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами, зокрема, у видаткових накладних.

Тобто із умов даного договору не вбачається який саме товар підлягав поставці стягувачем боржнику, в якій кількості та по якій вартості, а лише вказано про постачання товарно-матеріальних цінностей згідно видаткових накладних.

Жодних доказів - первинних документів, якими у правовідносинах поставки є, зокрема видаткові накладні, на підтвердження постачання певного товару по певній ціні Товариству з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" стягувачем до заяви не долучено, в той час як складений Товариством з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" в односторонньому порядку акт звірки не є доказом постачання стягувачем певного товару та відповідно виникнення у боржника обов`язку з його оплати.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17 від 21.12.2020 у справі №916/499/20, від 20.07.2023 у справі № 902/613/22, від 23.04.2024 у справі №925/1075/22, тобто являється усталеною судовою практикою.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Відсутність первинних бухгалтерських документів, які б засвідчували постачання стягувачем боржнику товару унеможливлює встановлення факту поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" товару у заявлених ним обсязі та вартості, а відтак матеріали справи не містять доказів виникнення або порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" права грошової вимоги заявника.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про необхідність відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" про стягнення боргу у розмірі 49 632,04 грн на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна" у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" про стягнення боргу у розмірі 49 632,04 грн.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "МВІ Атлас Україна", що у відповідності до приписів ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору заявнику не повертається. Однак, у разі пред`явлення заявником позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (29.05.2024) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко