Ухвала

від 29.05.2024 по справі 925/677/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29 травня 2024 року м. Черкаси Справа №925/677/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши позовну заяву Відділу комунального майна Уманської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 107900,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2024 Відділ комунального майна Уманської міської ради (адреса місцезнаходження: 20301, Черкаська область, м. Умань, площа Соборності, 1) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Змістом позову є майнова вимога стягнути 107900,22 грн заборгованості з орендної плати, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та штрафних санкцій, зокрема 35082,78 грн заборгованості з орендної плата за договорами 33-К/2018 від 02.10.2018, 36-К/2018 від 12.10.2018, 40-К/2018 від 06.11.2018, 41-К/2018 від 19.11.2018, 44-К/2018 від 26.11.2018, 47-К/2018 від 03.12.2018, 08-К/2019 від 20.02.2019, 11-К/2019 від 06.03.2019, 13-К/2019 від 11.03.2019, 16-К/2019 від 26.03.2019, 19-К/2019 від 09.04.2019; 37761,10 грн заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна за договорами 39-К/2018 від 30.10.2018, 40-К/2018 від 06.11.2018, 41-К/2018 від 19.11.2018, 44-К/2018 від 26.11.2018, 47- К/2018 від 03.12.2018, 08-К/2019 від 20.02.2019, 11-К/2019 від 06.03.2019, 13-К/2019 від 11.03.2019, 16-К/2019 від 26.03.2019, 19-К/2019 від 09.04.2019; 35056,34 грн інфляційних втрат.

Позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення її чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Відповідно до частини 1-3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 та 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, отже, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку розглядати справу за позовом Відділу комунального майна Уманської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення 107900,22 грн у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

У позовній заяві позивач просив залучити до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (адреса місцезнаходження: 20301, Черкаська область, м. Умань, площа Соборності, 1).

В обґрунтування клопотання позивач вказав, що майно комунальної власності, яке було об`єктом оренди за договорами, належать Уманській міській територіальній громаді в особі Уманської міської ради перебувало і продовжує перебувати на балансі Уманського міського Будинку культури ім. Ю.К. Смолича.

Кошти від оренди нежитлових приміщень, які перебували на балансі Уманського міського Будинку культури ім. Ю.К. Смолича, а також кошти з відшкодування послуг, мали надходити на рахунок відділу культури Уманської міської ради та в подальшому спрямовуватись як видатки на утримання будинку культури.

З 01.04.2021 заборгованість відповідача перед Відділом культури Уманської міської ради перейшла до Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, як до правонаступника.

Невиконання відповідачем умов договорів порушує інтереси неприбуткових установ, діяльність яких фінансується, в тому числі, за рахунок коштів місцевого бюджету Уманської міської територіальної громади, що в свою чергу призводить до порушення інтересів Уманської міської територіальної громади.

Згідно з частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, оскільки заборгованість, яку просить стягнути позивач є дебіторською заборгованістю в складі активів Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 50 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку залучити до участі у справі Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Керуючись статтями 12, 50, 176, 234, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/677/24.

2. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

3. Судовий розгляд справи призначити о 15 год. 00 хв. 02 липня 2024 року. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Черкаської області за адресою: 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, в залі судових засідань.

4. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради. (адреса місцезнаходження: 20301, Черкаська область, м. Умань, площа Соборності, 1).

5. Роз`яснити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору право подати пояснення на позов або відзив.

6. Строки для подання до суду заяв по суті спору: відзиву (стаття 165 ГПК України) та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (пункту 1 частини 2 статті 250 ГПК України) п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали суду; відповіді на відзив п`ять днів з дня вручення відзиву; заперечення п`ять днів з дня вручення відповіді на відзив.

7. Наслідки пропуску процесуальних строків (стаття 118 ГПК України):

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

8. Наслідки неявки у судове засідання (стаття 202 ГПК України):

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Неявка позивача у судове засідання та неповідомлення ним про причини неявки не зумовлює підстав для відкладення розгляду справи у судовому засіданні передбачених частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

9. Подання доказів та документів (стаття 42, 80 ГПК України):

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника)

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

До заяв по суті спору додаються докази їх надіслання учасникам справи (частини 5 і 6 статті 165, частина 3 статей 166,167,168 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Надіслати ухвалу суду: Відділу комунального майна Уманської міської ради (до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); Управлінню освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

СуддяА.І. Гладун