Рішення

від 30.05.2024 по справі 927/821/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/821/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., за участю секретаря судового засідання Хіловська І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом: Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945, вул. Генерала Алмазова,18/9, м. Київ, 01133 до відповідачів: 1. ДП СЕТАМ, код ЄДРПОУ 39958500, вул. Стрілецька, 4Б, м.Київ, 01001 2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 3. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 4. Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва,28, м.Суми, 40003 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння, код ЄДРПОУ 08457704, вул. Прилуцька, 131, м.Ніжин, 16612 предмет спору: про визнання електронних торгів недійсними За участю представників сторін:

позивача: Помаз В.В.

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивачем Фондом державного майна України подано позов до відповідачів про визнання недійсними електронних торгів з продажу арештованого майна державного підприємства Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння, які відбулись 10.04.2018, 11.04.2018, 13.04.2018, 02.05.2018 за лотами :

№ 274039, консольний горизонтально-фрезерний верстат № 06005 (протокол проведення електронних торгів № 329864),

№ 270848 верстат горизонтально-фрезерний 6р-80г № 06006. технічний стан невідомий (протокол проведення електронних ,торгів № 326135),

№ 270999 електроштабелер ЕВ 418,З № 1162 (протокол проведення електронних торгів № 326325),

№ 271029 переносний верстат радіально-фрезерний № 02006 (протокол проведення електронних торгів № 326322),

№ 272867 зварювальний пристрій ТДМ 259 НМА003 (протокол проведення електронних торгів № 326706),

№ 272868 зварювальний пристрій ТДМ 259.10 № НМА003 (протокол проведення електронних торгів №326708).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2023 постановлено позовну заяву від №10-25-13504 від 31.05.2023 року Фонду державного майна України та додані до неї документи повернути позивачу.

Після апеляційного перегляду зазначеної ухвали Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.06.2023 у справі №927/821/23 скасовано, матеріали зазначеної справи повернуто до Господарського суду Чернігівської області для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.01.2024 постановлено зобов`язати позивача надати суду у строк до 23 січня 2024 року матеріали позову. На виконання зазначеного позивачем на адресу суду надіслано оригінал позовної заяви від 31.05.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суб`єктом, уповноваженим управляти майном Державне підприємство Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння( ДП «НРЗІО»). У свою чергу Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області) було проведено опис та арешт майна третьої особи, ДП «НРЗІО». Пізніше на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» з`явилось оголошення про продаж спірного майна із зазначенням стартової ціни лотів. Після закінчення електронних торгів спірне майно було реалізовано шляхом продажу на електронних торгах, переможцем торгів став ОСОБА_3 , правонаступниками (спадкоємцями) якого є відповідач-2 та відповідач-3.

Позивач вважає продаж вказаного майна незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на момент реалізації спірного майна, в ДП «НРЗІО» за ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 було введено процедуру санації, яка неодноразово продовжувалась та затверджено план санації. Позивач також посилався на правову позицію ВС від 12.12.2019 № 910/17383/18 та вказав, що накладення арешту на майно боржника можливо лише під час процедури санації, а тому вчинення вказаних дій поза її межами є порушенням норм чинного законодавства. Отже звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, в процедурі санації здійснюється виключено за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Водночас виконавцем винесено ухвалу про арешт майна боржника без отримання судового дозволу на це поза межами розгляду справи про банкрутство.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвала Гсподарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 була надіслана позивачу, відповідачу-1, відповіжачу-4 та через систему «Електронний Суд» та отримана зазначеними сторонами 30.01.2024 о 14:44. Відповідачу-2, відповідачу-3 та третій особі зазначена ухвала була надіслана засобами поштового зв`язку.

Згідно поштового повідомлення 0600083066234 ухвала Гсподарського суду Чернігівської області від 30.01.2024 була отримана відповідачем-2 31.01.2024 особисто.

05.02.2024 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду від 30.01.2024, надіслані судом відповідачу-2 із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

12.02.2024 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвала суду від 30.01.2024, надіслані судом третій особі із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою.

У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/709/22 (ухвала від 07.04.2023).

Також Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутній за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача-3 та третьої особи у справі, суд доходить висновку про належне повідомлення учасників судового процесу про наявне позовне провадження у справі №927/821/23.

Відзив на позовну заяву відповідачами не подано. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, але відповідачі своїм процесуальним правом не скористалися, відзиву на позов у встановлений судом строк не надали та не заперечили стосовно позовних вимог, поважність причин неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомили, заяв та клопотань від відповідачів не надходило, у зв`язку з чим рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2012 порушено провадження у справі № 5028/4/18б/2012 за заявою керівника боржника - Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації, на підставі ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 відкрито процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено керівника боржника - виконуючого обов`язки директора Загвоздіна С.О., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Поліщука А.П.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2013 року затверджений план санації боржника ДП «НРЗІО».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2016 у справі № 5028/4/18б/2012, затверджені зміни та доповнення до плану санації боржника, планом санації передбачається погашення боргів за рахунок надходжень від реалізації майнових активів боржника. Очікувана сума надходжень від реалізації майна боржника за експертною оцінкою складає 4 874 902,00 грн. з ПДВ.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018 продовжено процедуру санації на три місяці - до 17.06.2018 включно.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 знято арешт з майна ДП «НРЗІО», накладений постановою Головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 25.09.2017 та від 16.03.2018 ВП № 32377267.

У той же час судом встановлено, що на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області перебувало зведене виконавче провадження № 32377267 з виконання виконавчих документів про стягнення з ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» заборгованості по невиплаченій заробітній платі в сумі 1 002 304 грн.

На вимогу державного виконавця листом від 22.01.2018 за вих. № 697, тимчасово виконуючий обов`язки директора ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» Загвоздін С. О. повідомив про майно, на яке необхідно звернути стягнення в першу чергу, та запропонував звернути стягнення, зокрема на універсальний токарно-гвинторізний верстат № 01008.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 08.02.2018 у виконавчому провадженні № 32377267 здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», в тому числі і універсального токарно-гвинторізного верстата. Зазначена постанова підписана тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» Загвоздіним С. О., якого також призначено зберігачем вищевказаного майна.

Так умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

08.02.2018 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 32377267.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Пунктом 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 встановлено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Згідно п. 4 Порядку, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 в редакції, чинній на час проведення торгів, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

21.03.2018 ДП «СЕТАМ» розміщено в системі електронних торгів інформацію про майно, яке було зазначено державним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна, зокрема, горизонтально-фрезерного верстата 6Р-80Г № 06006 зі стартовою ціною 15552,00 грн, лот № 270848.

10.04.2018 відповідачем 1 проведено електронні торги, на яких було реалізовано майно боржника ДП «НРЗІО» - горизонтально-фрезерний верстат 6Р-80Г № 06006 (лот № 270848) за ціною 19752,00 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_3 , про що свідчить протокол проведення електронних торгів № 326135.

22.03.2018 на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» розміщено оголошення про продаж електроштабелера ЕВ 418,3 № 11162 зі стартовою ціною 8064,00 грн, лот № 270999, та переносного радіально-свердлильного верстата № 02006 зі стартовою ціною 13248,00 грн, лот № 2701029.

11.04.2018 відповідачем 1 проведено електронні торги, на яких було реалізовано майно боржника ДП «НРЗІО» - електроштабелер ЕВ 418,3 № 11162 (лот № 270999) за ціною 22176,00. грн та переносний радіально-свердлильний верстат 102006 (лот № 2701029) за ціною 25966,08 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_3 , про що свідчать протоколи проведення електронних торгів № 326325 та № 326322.

03.04.2018 на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» розміщено оголошення про продаж зварювального пристрою ТДМ 259 НМА003 зі стартовою ціною 1641,60 грн та зварювального пристрою ТДМ 259.10 № НМА003 зі стартовою ціною 1468,00 грн.

13.04.2018 відповідачем 1 проведено електронні торги, на яких було реалізовано майно боржника ДП «НРЗІО» - зварювальний пристрій ТДМ 259 НМА003 (лот № 272867,) за ціною 1888,00 грн та зварювальний пристрій ТДМ 259.10 № НМАООЗ (лот № 272868) за ціною 2130,00 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_3 , про що свідчать протоколи проведення електронних торгів № 326706 та № 236708.

11.04.2018 на офіційному веб-сайті ДП «СЕТАМ» розміщено оголошення про продаж консольного горизонтально-фрезерного верстату № 06005 зі стартовою ціною 15552,00 грн.

02.05.2018 відповідачем 1 проведено електронні торги, на яких було реалізовано майно боржника ДП «НРЗІО» - консольний горизонтально-фрезерний верстат № 06005 (лот № 274039) за ціною 15552,00 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_3 , про що свідчить протокол електронних торгів № 329864.

Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Пунктом 1 розділу VIIІ «Оформлення результатів електронних торгів» Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2016 року № 2831/5, передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

В постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 у справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29.11.2017 у справі № 6-231цс17.

За змістом норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (що регулював процедури банкрутсва на час проведення електронних торгів) з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він та належне йому майно перебувають в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів, у тому числі стосовно майна (майнових прав) боржника, є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.08.2019 у справі № 910/8300/18.

Санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Частиною шостою статті 12 Закону визначено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Частиною четвертою статті 17 Закону передбачено, що з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Отже, особливістю реалізації активів боржника на стадії його санації є те, що відчуження майна боржника здійснюється відповідно до умов плану санації, затвердженого судом, до якого також включаються умови задоволення вимог кредиторів по заробітній платі, на які не поширюється дія мораторію. На стадії санації боржника такі вимоги задовольняються керуючим санацією, який діє під контролем суду у справі про банкрутство, що виключає можливість реалізації майна боржника, включеного до плану санації, органами державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Пунктом 8 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов`язок виконавця зупинити виконавче провадження у випадку затвердження плану санації боржника до відкриття (порушення) провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо стягувач включений до плану санації.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що законодавець виключає можливість вчинення виконавцем дій на виконання судових рішень у випадках судової чи досудової санації. Зокрема, у випадку введення судової санації щодо боржника, частиною четвертою статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що застосовується до боржника, передбачено заборону щодо будь-яких дій щодо розпорядження майном боржника поза межами процедури банкрутства та можливість накладення обмежень щодо розпорядження майном боржника виключно судом у межах процедури санації, за умови, що вони не перешкоджають виконанню плану санації. Отже, виконавець може здійснювати виконавчі дії щодо примусового продажу майна боржника, яке не включено до плану санації, щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію у справі про банкрутство, виключно після отримання згоди суду у справі про банкрутство на звернення стягнення на конкретне майно боржника, яке не включено до плану санації боржника.

Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного господарського суду від 31.07.2019 у справі № 910/8302/18, від 12.12.2019 у справі № 910/17383/18, від 05.03.2020 у справі № 910/7295/18.

Так підставою для звернення позивача з позовом про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» є порушення встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обмежень на реалізацію (відчуження) майна особи, щодо якої застосована процедура судової санації, передбачена зазначеним Законом.

Відповідно до частини першої статті 20 вказаного Закону, з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовується ухвалою господарського суду.

Отже, вищенаведеною нормою права, яка є спеціальною щодо загальних норм Закону України «Про виконавче провадження», передбачено повноваження виключно керуючого санацією здійснювати продаж майна боржника, включеного до плану санації для задоволення вимог кредиторів, на відкритих торгах, організованих в порядку, визначеному законодавством про банкрутство.

Як було встановлено судом, що на час реалізації належного ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» майна на оскаржуваних електронних торгах стосовно боржника ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» було введено процедуру санації боржника та затверджено план санації, а відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 1, 12, 17 Закону в редакції, чинній до 19.01.2013, та пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, судом також враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі № 910/8302/18, від 12.12.2019 у справі № 910/17383/18, від 05.03.2020 у справі № 910/7295/18.

Отже, судом встановлено, що звернення стягнення на майно боржника ДП «НРЗІО» за всіма вимогами( у тому числі, на які не поширюється дія мораторію), в процедурі санації здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Враховуючи наведене, хоч на момент вчинення виконавцем виконавчих дій, господарським судом щодо боржника ДП «НРЗІО» вже було порушено справу про банкрутство та затверджено план санації, а також існувала заборона щодо будь-яких дій щодо розпорядження майном боржника поза межами процедури банкрутства, державним виконавцем все ж було реалізоване спірне майно в рамках виконавчого провадження шляхом продажу на прилюдних торгах, що суперечить положенням чинного на час вчинення вказаних дій Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоячщою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, хоч їм було створено усі можливості для надання заперечень та доказів в обґрунтування останніх, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Позивач в позовній заяві просить покласти судові витрати на відповідачів.

Положеннями ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. З врахуванням того, що до винекнення спору призвели неправильні дії відповідача-4, судовий збір в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на останнього.

Керуючись ст. 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», які відбулись 10.04.2018, 11.04.2018, 13.04.2018, 02.05.2018 за лотами № 274039, консольний горизонтальна-фрезерний верстат № 06005 (протокол проведення електронних торгів № 329864), № 270848 верстат горизонтально-фрезерний 6р-80г № 06006 технічний стан невідомий (протокол проведення електронних торгів № 326135), № 270999 електроштабелер ЕВ 418,3 № 1162 (протокол проведення електронних торгів № 326325), № 271029 переносний верстат радіально-фрезерний № 02006 (протокол проведення електронних торгів № 326322), № 272867 зварювальний пристрій ТДМ 259 НМА003 (протокол проведення електронних торгів № 326706), №272868 зварювальний пристрій ТДМ 259.10 № НМА003 (протокол проведення електронних торгів №326708).

3.Стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) , код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва,28, м.Суми, 40003;

на користь Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945, вул. Генерала Алмазова,18/9, м. Київ, 01133; 16104,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 30.05.2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

СуддяС.В. Белов

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

засоби зв`язку - тел.099 420 54 50