Справа № 199/5882/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: Берелет В.В.,
секретаря: Маринич В.В.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Криничкицивільну справу заподанням Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 ,-
УСТАНОВИВ:
Начальниця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Перелигіна Анна Володимирівна звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу боржницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: адреса: АДРЕСА_1 , до виконання зобов`язань, покладених на неї згідно виконавчого листа № 199/5882/20 від 19.03.2021.
Поданняобґрунтовує тим,що навиконанні Верхньодніпровськоговідділу державноївиконавчої службиу Кам`янськомурайоні Дніпропетровськоїобласті Південногоміжрегіонального управління Міністерстваюстиції (м.Одеса) знаходиться виконавче провадження 65518376, відкрите на підставі виконавчого листа № № 199/5882/20 від 19.03.2021, виданого Криничанським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 134441,62 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , яка є громадянкою України, але неодноразово перетинала кордон за даними Державної прикордонної служби України, не з`являється на виклики державного виконавця для надання пояснень стосовно невиконання рішення суду.
З отриманих відповідей на запити державного виконавця встановлено, що майна у ОСОБА_1 , на яке може бути звернуто стягнення, не виявлено, остання одержує дохід у ТОВ «АГРОТРЕЙД МАКСИМУМ», однак, кошти не сплачує. Державним виконавцем направлено для виконання постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржниці.
Виконавцем на адресу ОСОБА_1 надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень з приводу причин невиконання рішення суду. Однак, ОСОБА_1 на виклики не з`явилася, причин неявки не повідомила.
Ураховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, боржниця ухиляється від виконання зобов`язань зі сплати боргу, не вживає заходів щодо їх виконання. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від сплати боргу, а тому виникла необхідність звернутися в суд з даним поданням.
Згідно заяви начальниця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Перелигіна Анна Володимирівна просить проводити розгляд подання без її участі.
Суд, вивчивши зміст подання та матеріали, долучені до нього з матеріалів виконавчого провадження № 65518376, приходить до таких висновків.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Аналогічне положення міститься і в ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, де зазначено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Згідно зі ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до положень ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні від їх виконання, поки не буде доведено протилежного. Тому, зобов`язання державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон не є абсолютним, а виникає лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням чи то рішень інших органів (посадових осіб).
Згідно листа роз`яснень Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням", яке варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Також, відповідно до вказаного листа, однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань. При цьому таке подання повинно бути обґрунтованим, тобто містити обставини, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України.
З долученихз матеріаліввиконавчого провадження№ 65518376суд встановив,що навиконанні Верхньодніпровськоговідділу державноївиконавчої службиу Кам`янськомурайоні Дніпропетровськоїобласті Південногоміжрегіонального управління Міністерстваюстиції (м.Одеса) знаходиться виконавче провадження 65518376, відкрите на підставі виконавчого листа № № 199/5882/20 від 19.03.2021, виданого Криничанським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 134441,62 грн.
Виконавцем на адресу ОСОБА_1 надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень з приводу причин невиконання рішення суду.
Суд звертає увагу на те, що квитанцій про направлення поштового відправлення, як і доказів про його отримання адресатом, Верхньодніпровський відділдержавної виконавчоїслужби уКам`янському районіДніпропетровської областіПівденного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) не надав, у відповідності до вимог ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", документи виконавчого провадження надсилаються адресату не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відтак, доказів про обізнаність боржника з наявністю виконавчого провадження, відповідної заборгованості не має.
При цьому встановлено, що державним виконавцем вчинялися ряд виконавчих дій з примусового виконання рішення суду, зокрема здійснювалися заходи щодо розшуку майна боржника, встановлення джерел доходів, надсилалися запити до відповідних реєструючих органів, однак жодних посилань на конкретні факти навмисного чи іншого свідомого невиконання обов`язку боржника та доказів підтвердження цих фактів подання не містять. Жодних беззаперечних відомостей про те, що ОСОБА_1 отримала будь-який документ з ВДВС та ухиляється від явки до державного виконавця, від надання відомостей, які мають значення для примусового стягнення, або іншим чином ухиляється від виконання обов`язків, суду надано не було. Матеріали справи не містять і доказів на підтвердження того, що боржниця вчиняла дії, які унеможливлювали чи ускладнювали виконання рішення суду, та наявності у неї можливості виконати це рішення.
Факт відсутності майна у боржника не може однозначно свідчити про те, що ОСОБА_1 вчиняє діяння, які спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.
Ураховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що подання Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) є необґрунтованим, у ньому не наведено жодних доказів, що боржниця знає про виконавче провадження та злісно чи умисно ухиляється від виконання зобов`язання, покладеного виконавчим документом, а тому не підлягає до задоволення.
Ураховуючи викладене, ст. 33 Конституції України, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 18, 28 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України", ст. 12 ЦПК України, керуючись ст. 441 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
У задоволені подання Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але на неї може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В. В. Берелет
Суд | Криничанський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 03.06.2024 |
Номер документу | 119389166 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші процесуальні питання |
Цивільне
Криничанський районний суд Дніпропетровської області
Берелет В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні