Рішення

від 20.05.2024 по справі 638/3197/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3197/23

Провадження № 2/638/1038/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Почерніної А.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Третя Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання спадкоємця таким, що не прийняв спадщину,-

встановив:

ОСОБА_1 (даліза тексом-позивач)звернулась зпозовом до ОСОБА_3 (даліза текстом-відповідач),третя особа:Третя Харківськаміська державнанотаріальна контора,в якомупросила суд визнати відповідача спадкоємцем,що неприйняв спадщину тавтратив правона спадкуванняза заповітомта зазаконом.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина. У встановлений законом строк 24.10.2022 позивач звернулась до Третьої Харківськоїміської державноїнотаріальної конториз метоюприйняття спадщинипісля померлогобатька.На чассмерті ОСОБА_4 перебував узареєстрованому шлюбіз відповідачкою ОСОБА_3 ,яка на час смерті спадкодавця була зареєстрована та проживала за іншою адресою. У встановлений законодавством строк вона до нотаріальної контори не звернулась. За життя батько склав заповіт на користь майбутньої дружини ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини після померлого чоловіка, потім подала заяву про прийняття спадщини, проте вказані заяви були подані нею після встановленого ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини, в зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач спадщину після смерті чоловіка не прийняла, тому звернулась до суду з позовом.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 травня 2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 08 червня 2023 витребовано у Третьої Харківськоїміської державноїнотаріальної конториспадкову справу№69832514 відкриту після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 19 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження по справі.

02.04.2024 року представником відповідача подано клопотання, в якому він просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Зазначає, що дійсно ОСОБА_3 подала заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини. В подальшому ОСОБА_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини. На час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття, зупинився, але не більше ніж на чотири місяці. Враховуючи день смерті спадкодавця ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , закінчення строку на прийняття спадщини в 6 місяців у його спадкоємців - 22.11.2022 р., зупинення строку але не більше ніж на чотири місяці, то останній день строку протягом якого спадкоємці мають право подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини або відмовитись від її прийняття, є 22.03.2023 року. Заява, якою ОСОБА_3 відкликала заяву про відмову від прийняття спадщини та про прийняття спадщини за заповітом від 17.03.2023 року, була зареєстрована Третьою Харківською міською державною нотаріальною конторою 23.03.2023 р., що підтверджується відповіддю від 23.03.2023 р. за №213/02-14. Однак, надіслана на адресу Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори заява ОСОБА_3 про відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини та про прийняття спадщини за заповітом від 17.03.2023 року була 21.03.2023 року., тобто у межах десятимісячного строку. Крім того, позивач при звернення до суду з даною позовною заявою обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивач та її представник у судовому засіданні просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просив відкласти судове засідання, оскільки адвоката Орла В.В. терміново було викликано засобами телефонного зв`язку для проведення слідчих дій (обшуку) у м.Чугуєві Харківської області . Між тим, будь-яких доказів вказаних обставин представник відповідача суду не надав. Враховуючи наведене суд вважає, зазначені представником причини неявки у судове засідання неповажними.

Враховуючи вимоги ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08 червня 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що зроблений відповідний актовий запис за №4199 від 08 червня 2022 року.

На час смерті ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрилась спадщина на 3/4 частки спільної сумісної власності та 1/4 частку приватної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На час своєї смерті ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а його дружина ОСОБА_3 була зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 (позивач по справі та дочка спадкодавця) звернулась до Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Листом завідувача Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори Лученко Л.А. від 11 квітня 2023 року за №279/02-14 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, де підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було зазначено, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем після померлого батька - ОСОБА_4 , оскільки останній залишив заповіт на користь іншої особи.

У вищезазначеному листі від 11 квітня 2023 року№279/02-14 завідувачем Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори повідомлено ОСОБА_1 що її заява, яка надійшла до нотаріальної контори 24 жовтня 2022 року, про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 , була зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №240, заведено спадкову справу №113/2022.

Відповідно до заповіту, посвідченого 09 грудня 2008 року державним нотаріусом Шостої Харківською міською державною нотаріальною конторою Вовкожа О.М. за реєстровим №3-2552, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зробив наступне розпорядження: належну йому частину квартири АДРЕСА_3 з відповідною частиною місць загального користування він заповідає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Державним нотаріусом Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори від імені ОСОБА_3 оформлено заяву від 25 січня 2023 року, відповідно до якої вона він спадщини як за законом так за заповітом, посвідченим 09 грудня 2008 року Шостою Харківською міською державною нотаріальною конторою за №№3-2552 відмовляється. Надалі, ОСОБА_3 подала до нотаріальної контори заяву, якою відкликала заяву про відмову від прийняття спадщини.

Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бондаренко Ю.В. посвідчено за №146 від 17.03.2023 року заяву ОСОБА_3 , адресовану Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі, в якій зазначено, що остання відкликає заяву про відмову у прийнятті спадщини після померлого чоловіка, яку було подано нею 16 березня 2023 року до Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори (спадкова справа за №113/2022).

Цією заявою ОСОБА_3 поставила нотаріуса до відома, що спадщину після померлого чоловіка вона приймає згідно заповіту, посвідченого Шостої Харківською міською державною нотаріальною конторою Вовкожа О.М. 09 грудня 2008 року №3- 2552 та після подання нею всіх необхідних документів вона просить оформити її спадкове право та видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Згідно відповіді на ім`я ОСОБА_3 наданої Третьою Харківською міською державною нотаріальною конторою від 23.03.2023 р. №213/02-14 повідомлено, що 23.03.2023 р. нотаріальною конторою отримано від неї заяву на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Також, згідно заяви ОСОБА_3 , посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвим Д.В. за реєстровим №262 від 21.03.2023 року адресовану Третій Харківській міській державній нотаріальній конторі, ОСОБА_3 відкликає заяву про відмову у прийнятті спадщини після померлого чоловіка, яку було подано нею 16 березня 2023 року до Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори (спадкова справа за №113/2022) та приймає спадщину після померлого чоловіка згідно заповіту, посвідченого Шостої Харківською міською державною нотаріальною конторою Вовкожа О.М. 09 грудня 2008 року №3-2552.

Згідно відповіді на ім`я ОСОБА_3 наданої Третьою Харківською міською державною нотаріальною конторою від 24.03.2023 р. повідомлено, що 24.03.2023 р. нотаріальною конторою отримано від неї заяву на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщиниє останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

У встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини або відмову від її прийняття відповідач ОСОБА_3 не зверталась. Спадкову справу заведено 24 жовтня 2022 року на підставі заяви про прийняття спадщини позивачки ОСОБА_1 .

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першоїтретьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи убачається, що позивач та відповідач на день смерті ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не були зареєстровані за місцем фактичного проживання спадкодавця: АДРЕСА_1 . Наведені обставини сторонами не заперечуються та матеріалами справи не спростовано.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Тобто право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи убачається, що 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Третьої Харківської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ОСОБА_3 у визначений законодавством шестимісячний строк, тобто до 24.11.2022, з заявою про прийняття спадщини не звернулась.

Відповідно до ч.5 ст.1269 ЦК України особа, яка подала заяву про прийняття спадщни, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. ОСОБА_3 подано до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини від 25.01.2023, заяву про прийняття спадщини від 17.03.2023, заяву про відкликання заяви про відмову від прийняття спадщини від 21.03.2023, проте вказані заяви були подані з порушенням строків встановлених ч.1 ст.1270, ч.5 ст.1269 ЦК України.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Листом від 11.04.2023 №279/02-14 щодо оформлення спадщини нотаріус Третьої Харківської державної нотаріальної контори повідомив ОСОБА_1 , що вона не є спадкоємцем після померлого батька ОСОБА_4 , оскільки він залишив заповіт не на її користь.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.

Предмет позову це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.

Підстава позову це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Предметом позову ОСОБА_1 визначила вимогу про визнання відповідача спадкоємцем,що неприйняв спадщину тавтратив правона спадкуванняза заповітомта зазаконом. Однак, виходячи зі змісту позову, позивачка фактично намагалася довести те, що лише вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

З огляду на викладене у задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовленоу зв`язку із застосуванням позивачкою способу захисту, який не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду по справі № 641/3893/20 від 26 липня 2023 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні її позову у зв`язку із застосуванням позивачкою способу захисту, який не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частин першоїдругої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати позивача залишаються за ним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.264,265,268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: третя Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання спадкоємцятаким,щонеприйняв спадщину відмовити.

Судовий збір залишити за позивачем.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному веб-порталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_5 ).

Третя особа:ТретяХарківськаміська державнанотаріальнаконтора (ЄДРПОУ 02900647, адреса: м. Харків, пр-т Героїв Харкова 85).

Повний текст судового рішення складено 29 травня 2024 року.

Суддя Л.М. Рибальченко