Рішення

від 30.05.2024 по справі 447/1211/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2-а/447/16/24 Справа №447/1211/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

30.05.2024 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаїв Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,

Процесуальні дії у справі.

29.04.2024 на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. В обґрунтування позову наводить наступне.

11.04.2024 позивач в приміщенні Миколаївського ВДВС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ознайомився з матеріали виконавчого провадження № 74645179, у яких містилася постанова у справіпро адміністративнеправопорушення усфері безпекина автомобільномутранспорті,зафіксоване вавтоматичному режимісерії АА№ 00014432від 06.11.2023 про притягненняйого доадміністративної відповідальностіу видіштрафу урозмірі 17000грн.за ч.2ст.132-1КУпАП,оскільки 03.11.2023 о 18:50год.на автодорозіМ-03 км 81+000м Київської області зафіксованотранспортний засібмарки «DAFCF85.410»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,відповідальна особаякого допустиларух транспортногозасобу ізперевищенням нормативнихпараметрів,зазначених п.22.5ПДР України:навантаження настроєні осітранспортного засобуна 11,4%(2,394тонн). Позивач вважає таку постанову протиправною та просить її скасувати. Покликається на те, що 03.11.2023 ТОВ «Укртехгаз ЛХЗ» здійснювало доставку партії небезпечного вантажу діоксиду вуглецю рідкого (скрапленого) своєму клієнтові ТОВ "Камелія-PR" в с. Княжичі Київської області з м. Мерефа Харківської області, згідно ТТН № 057067 від 03.11.2023. Перевезення діоксиду вуглецю здійснювалося автопоїздом, який складався із сідлового тягача марки «DAF» моделі «CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа-цистерни марки «ПП» моделі «AUREPA GSA21», реєстраційний номер НОМЕР_2 . В березні 2024 року було здійснено зміну номерних знаків та свідоцтва ТЗ спеціалізований вантажний сідловий тягач марки «DAF» моделі «CF 85.410» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Тому станом на даний час сідловий тягач має реєстраційний номер НОМЕР_3 . Позивач стверджує, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого 03.11.2023 була винесена оскаржувана постанова, був здійснений в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WІМ 3,3 у динамічному режимі (зважування у русі) без зупинки транспортного засобу. Проте, зважування вказаного транспортного засобу та напівпричепа-цистерни, яким здійснювалося перевезення рідкого (наливного) вантажу діоксиду вуглецю скрапленого, не могло бути здійснене в автоматичному режимі під час руху транспортного засобу з рідким (наливним) вантажем, а повинно було здійснюватися згідно відповідної Методики, яка затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, у статичному режимі, із зупинкою транспортного засобу з урахуванням властивостей рідкого наливного вантажу. Крім цього, при зважуванні слід враховувати те, що діоксид вуглецю скраплений є рідким наливним вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху, тому проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу та причепа, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та причепа при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, у силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил. Позивач вказав, що згідно товарно-транспортної накладної від 27.12.2021, маса рідкого наливного вантажу становила 20,060 т і не перевищувала нормативів, встановлених п. 22.5 ПДР України. Ємність для транспортування та зберігання діоксиду вуглецю, у якій 03.11.2023 здійснювалось перевезення такого, своєчасно пройшла перевірку технічного стану, транспортний засіб визнано технічно справним, дата чергового проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 06.09.2024. Згідно схеми підключення ємності для транспортування двоокису вуглецю ЦЖУ-23/20 виробництва фірми «AUREPA» для зливу двоокису вуглецю вбачається, що конструкція даної ємності всередині не містить перегородок, тому рідкий вантаж при русі транспортної ємності, у силу його фізичних властивостей, постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху. Враховуючи наведене, просить позов задоволити, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

29.04.2024 постановлено ухвалу щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено судове засідання.

На виконання вимог ст. 269 КАС України суд скерував відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно з якою визначив строк подачі відзиву на позовну заяву, та копію позовної заяви з доданими до неї документами.

08.05.2024 на електронну пошту суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, оскільки доводи позивача, викладені у позовній заяві, не спростовують наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, факт перевищення нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 ПДР України доведений належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні такого належного технічного приладу. Зазначила, що посилання позивача на те, що вантаж, який перевозився, є рідким наливним вантажем, ґрунтується на помилковому тлумаченні п. 22.5 ПДР у зв`язку з тим, що вказана норма забороняє рух автомобільними дорогами транспортних засобів і составів з перевищенням нормативних вагових параметрів у разі перевезення подільних (сипучих, наливних) вантажів. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено порядком №1174, у якому відсутні посилання на методику визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Згідно з п. 11-12 Порядку №1174, автоматичні пункти, якими правопорушення, передбачені КУпАП, забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу. Фіксація правопорушення була здійснена автоматичним пунктом «WAGA». Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі «WAGA-WIM 35» відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ №94 від 13.01.2016. Посилається також на те, що прилад фіксації та зважування є справним, законно розміщений на вказаній у постанові ділянці дороги. Окрім того, представник відповідача вказує те, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться. У діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а постанова серії АА №00014432 від 06.11.2023 є належним та допустимим доказом вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення. Окрім того, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Оскаржувана постанова була скерована на поштову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак така повернулася із закінченням строку зберігання, у зв`язку з чим просив залишити позовну заяву без розгляду.

13.05.2024 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив.

30.05.2024 представник позивача подала до суду заяву, згідно якої просила розгляд справи проводити у її відсутності, позов підтримала та просила такий задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Відповідно до ст. 205 КАС України, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, таким чином, суд вирішує справу на підставі наявних у такій доказів.

Суд встановив:

Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00014432 від 06.11.2023, заступником начальником відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Криштоп Я.І., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 3,3 встановлено, що 03.11.2023 о 18:50 год. за адресою М-03, км 81+000 зафіксовано транспортний засіб марки «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідальна особа якого допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11,4% (2,394 тонн).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повною масою 19000 кг, масою без навантаження 7 390 кг, а також напівпричепу-цистерни небез-Е марки «ПП» моделі «AUREPA GSA21», реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 є ТОВ «Укртехгаз ЛХЗ» (а.с. 29).

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що керівником ТОВ «Укртехгаз ЛХЗ», код ЄДРПОУ 35721095, є ОСОБА_1 .

Відповідно до копії товарно-транспортної накладної №057067 від 03.11.2023, автомобіль марки «DAF CF 85.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом-цистерною марки «ПП» моделі «AUREPA GSA21», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевозив в с. Княжичі Київської області з м. Мерефа Харківської області, двоокис вуглецю, маса брутто 39920 кг, фактично прийнято у точці видачі 20060 кг.

Оцінка суду.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Відповідно до п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) відповідно до покладених на неї завдань, здійснює, зокрема, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п. 7 Положення, Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право використовувати, зокрема, засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Згідно п. 22.1 ПДР України, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Вказане порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.1. витягу з Технічних умов ДСТУ 4817:2007 «Діоксид вуглецю газоподібний та скраплений» скраплений діоксид вуглецю це діоксид вуглецю, який існує у вигляді безбарвної рідини за умов низької температури і підвищеного тиску.

Згідно п. 9.4 даних ТУ ДСТУ 4817:2007, низькотемпературний діоксид вуглецю перевозять у транспортних ізотермічних цистернах згідно ГОСТ 19662. Цистерни ємністю до 3 м.куб транспортують автомобільним транспортом у кузові або на автопричепі чи залізничним транспортом на платформах. Цистерни більшої ємності монтують на напівпричепі і транспортують автотягачем.

Тобто, 03.11.2023 транспортний засіб здійснював перевезення наливного (рідкого) вантажу.

При зважуванні транспортного засобу слід враховувати властивості вантажу, який перевозиться, у даному випадку діоксид вуглецю (скраплений), який є рідким наливним вантажем, що постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час руху. Відтак, проведення зважування у русі без дотримання часу, необхідного для врівноваження рідкого вантажу не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу та причепа, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача та причепа при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх фізичних властивостей, дійсно легко деформується під дією мінімальних сил.

Зважування транспортного засобу позивача здійснювалось без урахування властивостей рідкого наливного вантажу.

Щодо твердження представника відповідача щодо справності приладу фіксації та зважування в автоматичному режимі та законності його розміщення, то таке позивачем не оспорювалося.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

28.07.2016 наказом Міністерства інфраструктури України №255 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Зазначений Наказ № 255 встановлює вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Водночас механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 №1174.

Згідно п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п. 12 цього Порядку, автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Згідно п. 13, 14 цього Порядку, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Як вбачається з матеріалів справи, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого 06.11.2023 була винесена оскаржувана постанова, був здійснений на пересувному пункті габаритно-вагового контролю та у динамічному режимі (зважування у русі) без зупинки транспортного засобу та із працюючим двигуном.

Таким чином, не було враховано тип вантажу, який було перевезено.

Відповідно до п. п. 2 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ №879 від 27.06.2007, вимірювання (зважування) процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Отже, згідно наведених положень слідує, що зважування під час проведення габаритно-вагового контролю може відбуватись лише відповідно до Методики, яка затверджена спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Разом із тим, станом на момент виникнення спірних правовідносин такої Методики не затверджено.

Тобто, зважування транспортного засобу позивача здійснювалось не відповідно до методики, яка повинна бути затверджена спеціально уповноваженим центральним органом у сфері метрології та без врахування властивостей рідкого наливного вантажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, долучена позивачем до позовної заяви товарно-транспортна накладна, відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Проте,водій здійснювавперевезення рідкогоналивного вантажу,а самедіоксиду вуглецюскрапленого успеціальній ємностідля транспортуваннята зберіганнятакого,що стверджуєтьсядоданими позивачемдокументами:регламентом,схемою, згідно якої ємність не містить у своїй конструкції внутрішніх перегородок для зменшення коливань рідини, свідоцтвом та висновком експертизи.

Таким чином, у разі перевезення вказаного вантажу виключається одночасне перевезення й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних у первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаним належним доказом по даній справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом вини особи, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликати сумніви у суду.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів щодо правомірності накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 до відзиву не долучено та представником відповідача не доведено.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що оскаржувана постанови є необґрунтованою. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

З огляду на викладене, суд приходить висновку щодо обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову.

Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 605,60 гривень, підлягає стягненню згідно з вимогами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 71, 77, 86, 139, 241, 242, 250, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00014432 від 06.11.2023, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39816845.

Повний текст рішення складено 30.05.2024

Суддя Головатий А. П.