Рішення

від 29.05.2024 по справі 695/3791/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/3791/23

номер провадження 2/695/342/24

29 травня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Середи Л.В.

за участю секретаря Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІКА»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.06.2021р., що зареєстрований в реєстрі за №218785, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округуОстапенком Є.М., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт інвестмент» заборгованості в сумі 29206.79 грн за кредитним договором №248п/14/2007-980 від 01.10.2007р., а також стягнути із відповідача на свою користь судові витрати по розгляду даної справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що він про існування виконавчого провадження за № 68143475 від 13.01.2022р. дізнався під час підготовки документів для укладення правочину. Позивач звертався до стягувача по вказаному виконавчому провадженні ТОВ «Брайт Інвестмент» за роз`ясненнями, яких отримано не було.

Скориставшись ідентифікатором доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень, який був наданий приватним виконавцем, позивач дізнався, що вказане виконавче провадження відкрито на виконання виконавчого напису нотаріуса від 23.06.2021р., що зареєстрований в реєстрі за №218785 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт інвестмент» заборгованості в сумі 29206.79 грн за кредитним договором №248п/14/2007-980 від 01.10.2007р.

Позивач вказує, що оскільки виконавчий напис вчиняється відносно нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, про те належних доказів нотаріального посвідчення кредитного договору матеріали справи не містять, отже такий договір не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості може бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відтак, на думку позивача, зазначене свідчить про суттєве порушення норм чинного законодавства при вчиненні вказаного виконавчого напису нотаріусом, отже останній має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді від 05.10.2022р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.11.2023 р. у даній справі, за клопотанням первісного відповідача ТОВ «Брайт інвестмент» було замінено відповідача його правонаступником ТОВ «ТЕХНОЛОГІКА», на адресу якого направлено копію ухвали суду.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, жодного разу в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку вищевикладеним, на підставі ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

23.06.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №218785, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором №№248п/14/2007-980 від 01.10.2007р., за період з 11.02.2019р. по 22.06.2021р. в загальному розмірі 29206.79 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту 5719.53 грн; прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 23437.26 грн та 50.00 грн за вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Із вказаного вище виконавчого напису нотаріуса вбачається, що кредитний договір від 01.10.2007р. був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра», правонаступником якого став ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», який в свою чергу передав своє право вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент».

Згідно договору про відступлення прав вимоги №0109/К-1 від 01.09.2023р., який наданий ТОВ «Брайт Інвестмент» в ході розгляду справи, останній передав право вимоги, в тому числі за договором кредиту позивача №248п/14/2007-980 від 01.10.2007р. ТОВ «ТЕХНОЛОГІКА».

На підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком О.С. 13.01.2022 відкрито виконавче провадження №68143475.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1.3 Глави 16 розділу II Порядку).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15ц зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідачем та нотаріусом до суду не було надано копії вказаного вище кредитного договору, документів, що підтверджують безспірність заборгованості ОСОБА_1 чи копії будь-яких документі, які були надані ТОВ «Брайт Інвестмент» приватному нотаріусу для вчинення ним виконавчого напису від 23.06.2021р. за реєстр. №218785. Ухвала суду від 22.03.2024р. про витребування вказаних документів від нотаріуса виконана не була.

Безспірність заборгованості по вказаному кредитному договору спростовується і наведеним розрахунком кредитної заборгованості, яка виникає на підставі договору укладеного в 01.10.2007р., а стягнення заборгованості проводиться за період з 11.02.2019 по 22.06.2021р.

При цьому у нотаріуса при вчиненні виконавчого напису не виникло зауважень щодо порядку нарахування заборгованості, зокрема в частині її розрахунку.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 569/8884/17 від 14 серпня 2019 року, № 137/1666/16-ц від 29 березня 2019 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року, а також Верховний Суд України у постанові № 6-887пс17 від 05 липня 2017 року.

Крім того, з тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат`та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, із моменту прийняття цієї постанови до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).

10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (п. 2 Переліку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачає можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка виникла на підставі нотаріально не посвідченого договору.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Такий правовий висновок міститься у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду: від 21.10.2020 року в справі № 172/1652/18 (провадження № 61- 16749св19), від 12.03.2020 року в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61- 12629св19), від 15.04.2020 року в справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18).

21 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 910/10374/17, вказала, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. А порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд також виходить з того, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 27 березня 2019 року в справі №137/1666/16-ц.

Таким чином, вирішуючи вказаний спір, керуючись нормами чинного законодавства та правовими висновками Верховного Суду, суд має врахувати наявність саме безспірної заборгованості, дотримання нотаріусом процедури вчинення нотаріальної дії та обов`язкової умови вчинення виконавчого напису нотаріально посвідчений договір.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно- правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Позивач наполягає, що заборгованість не є безспірною, її не повідомляли ні про наявність заборгованості ні про намір вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Жодних доказів належного розміру заборгованості, порядку її нарахування, періоду за який вона виникла, тощо матеріали справи не містять та відповідачем надані не були, хоча останні не були позбавлені права на подання таких доказів.

Відповідно до правових висновків у Постанову КЦС ВС від 19.03.2021 у справі №750/3781/20, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ні відповідач, ні нотаріус не надав суду доказів наявності безспірної заборгованості у позивача на час вчинення виконавчого напису; документів, що стали підставою для вчинення спірного виконавчого напису; підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, які необхідні для вчинення виконавчого напису та головне нотаріального посвідчення договору позики.

Відповідно до положень ст., ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та відповідачем не спростовано порушення встановленої законом процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачену під час звернення з позовною заявою до суду суму судового збору за подання позову (1073,60 грн.), сплата якого стверджується квитанцією за №9802-4954-5631-2305.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,259,263-265, 280-289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІКА»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенка Євгена Михайловича від 23.06.2021 року, який зареєстровано в реєстрі за № 218785 про звернення стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором №248п/14/2007-980 від 01.10.2007р.. та коштів за вчинення виконавчого напису нотаріуса в загальному розмірі 29206.79 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІКА»</a> ( код ЄДРПОУ 24446137, місцезнаходження: 49040, місто Дніпро, вул. Панікахи, 2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заява про перегляд заочного рішення має відповідати вимогам, встановленим ст. 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом до Черкаського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Середа Л.В.