Рішення

від 30.05.2024 по справі 200/2678/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року Справа№200/2678/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: вулиця Зодчих, 22, Вінниця, Вінницька область, 21005, ЄДРПОУ 13322403)

про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу періоду 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, до пільгового стажу за Списком №2 періодів з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, з 01.12.2005 по 31.01.2006, з 01.02.2006 по 17.02.2009, з 02.03.2009 року по 01.11.2009 року, з 27.10.2014 року по 31.05.2017, з 02.06.2017 по 10.04.2024 та непризначення пенсії за віком на пільгових умовах з 15.04.2024 року відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- скасувати Рішення № 057250005835 від 22.04.2024 року, що було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області за заявою про призначення пенсії за віком від 15.04.2024 року;

- зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, до пільгового стажу за Списком №2 періодів з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, з 01.12.2005 по 31.01.2006, з 01.02.2006 по 17.02.2009, з 02.03.2009 року по 01.11.2009 року, з 27.10.2014 року по 31.05.2017, з 02.06.2017 по 10.04.2024, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 15.04.2024 року відповідно до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року).

Ухвалою від 03 травня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/2678/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, зазначеною ухвалою у відповідача було витребувано докази у справі.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.04.2024 року звернулась через електронний портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додала необхідні документи. Головне управління ПФУ в Вінницькій області, яке розглядало її заяву від 15.04.2024 року, прийняло Рішення № 057250005835 від 22.04.2024 року про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років та відсутністю пільгового стажу. При цьому, відповідач нарахував пільговий стаж за Списком №2 - 4 роки 11 місяців 25 днів. Позивач вважає рішення відповідача протиправним в частині незарахування певних періодів її праці до пільгового стажу за Списком №2 та не призначення пенсії в 50 років. Позивач вказує, що з урахуванням наявного пільгового стажу за Списком № 2, та досягненням віку 50 років, вона має право на призначення пенсії згідно пункту б ст. 13 Закону 1788 «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020 року). Позивач зазначає, що весь період її роботи на підприємствах вона працювала на посадах, що передбачені Списком № 2 у відповідні періоди їх дії. Тому всі періоди роботи за Списком №2 підлягають зарахуванню до пільгового стажу. У разі такого зарахування її пільговий стаж за Списком №2 є більшим, ніж 10 років. Позивач зазначає, що з урахуванням наявного в неї пільгового стажу за Списком № 2, та досягненням віку 50 років, вона має право на призначення пенсії згідно пункту б ст.13 Закону 1788 «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020 року).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 , 15.04.2024 року звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява позивача з доданими документами для розгляду та прийняття рішення була передана за принципом екстериторіальності до Головного управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яким прийнято рішення № 057250005835 від 22.04.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років та відсутністю належного пільгового стажу. Пенсійний вік, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 55 років. Вік заявниці 50 років. Необхідний страховий стаж не менше 25 років у жінок, пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «,Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 10 років. Страховий стаж позивача становить 28 років 10 місяців 19 днів, тоді як пільговий стаж 4 років 11 місяців 25 днів. За доданими до заяви документами не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ, період роботи згідно довідки №87-03 від 25.03.2024р. в ТОВ «Полюс і К», ВАТ «Павлоградвугілля» Філія ЦЗФ «Курахівська», оскільки довідка видана ТОВ «ЦЗФ «Курахівська», яке не є правонаступником вищезазначених підприємств. За період роботи з 01.02.2006 року по 17.02.2009 року в ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» рекомендовано надати окрему довідку, про підтвердження роботи на пільгових умовах. Період роботи на пільгових умовах згідно довідки № 8 від 10.04.2024р. зараховано частково відповідно до результатів атестацій робочих місць. Згідно наданої довідки № 313 від 02.11.2009р., неможливо визначити чи було атестовано посаду, яку займала заявниця, оскільки за результатами атестації робочих місць № 455 від 27.10.2014р. атестовано кілька категорій посад машиністів конвеєра. Також, до уваги не взято довідку про пільговий характер роботи № 1029 від 10.04.2024р., оскільки в наказах про результати проведення атестації робочих місць №97 від 16.06.2017р та № 48 від 17.06.2022р. зазначено номери атестованих робочих місць, в той час, як в довідці відсутнє посилання на робоче місце заявниці. Відповідач звертає увагу суду, що інформація про сплату внесків за періоди роботи з 26.05.2005р по 31.11.2005р та з 01.01.2024р. по 31.03.2024р. в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня. Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1- р/2020 як на підставу виникнення у неї права на призначення пільгової пенсії у віці 50 років є необґрунтованим, адже у наведеному рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII неконституційною, а отже є недіючою при призначенні пенсії на пільгових умовах. У даному випадку можливе застосування лише положень Закону №1058. При цьому, Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яке покладено в основу обґрунтувань позову, не відновлює дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин. Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017. Щодо вимог позивача про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідач зазначає, що перебирання судом повноважень щодо призначення пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Гірницьким МВМ Селидівського МВ УМВС України у Донецькій області 23 червня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403) в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

15 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Заява ОСОБА_1 від 15 квітня 2024 року була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення № 057250005835 від 22 квітня 2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У рішенні зазначено наступне.

Пенсійний вік, визначений п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 55 років. Вік заявниці 50 років. Необхідний страховий стаж, визначений абзацом першим п.2 ч.2 ст.114 Закону, - не менше 25 років у жінок. Необхідний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, визначений абзацом першим п.2 ч.2 ст.114 Закону (Список №2), - не менше 10 років у жінок. Страховий стаж особи становить 28 років 10 місяців 19 днів. Стаж заявниці, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення 4 роки 11 місяців 25 днів. За доданими документами, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

До стажу роботи, що дає право а призначення пенсії на пільгових умовах не зараховано періоди роботи згідно довідки №87-03 від 25.03.2024р. в ТОВ «Полюс і К», ВАТ «Павлоградвугілля» Філія ЦЗФ «Курахівська», оскільки довідка видана ТОВ «ЦЗФ «Курахівська», яке не є правонаступником вищезазначених підприємств. Згідно п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління ПФУ №18-1 від 10.11.2006р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006р. за №1231/13105, у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Рішення комісії, відсутнє. За період роботи з 01.02.2006р по 17.02.2009р в ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» рекомендовано надати окрему довідку, про підтвердження роботи на пільгових умовах.

Період роботи на пільгових умовах згідно довідки №8 від 10.04.2024р. зараховано частково відповідно до результатів атестацій робочих місць. № 313 від 02.11.2009р., оскільки за результатами атестації робочих місць № 455 від 27.10.2014р. атестовано кілька категорій посад машиністів конвеєра. Згідно наданої довідки, неможливо визначити чи було атестовано посаду, яку займала заявниця.

Також, до уваги не взято довідку про пільговий характер роботи № 1029 від 10.04.2024р., оскільки в атестаціях робочих місць №97 від 16.06.2017р та № 48 від 17.06.2022р. зазначено номери атестованих робочих місць, в той час, в довідці відсутнє посилання на робоче місце заявниці. Звертаємо увагу, що інформація про сплату внесків за періоди роботи з 26.05.2005р по 31.11.2005р та з 01.01.2024р. по 31.03.2024р. в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня.

Висновок: відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, визначеного ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у зв`язку з тим, що заявниця не досягла відповідного пенсійного віку. Стаж роботи на пільгових умовах може бути переглянуто після проведення зустрічних перевірок довідок про пільговий характер роботи. Особа на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України.

Згідно частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058- IV).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Верховною Радою України 03.10.2017 року ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість, згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

23 січня 2020 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення у справі № 1-5/2018(746/15) № 1-р/2020 за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення рішення (пункт 2 резолютивної частини рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок - після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні Конституційного Суду України).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років, так само, як і страховий стаж визначав 20 років, тоді як другий- 25 років.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20 вказала, що, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20 відхиляючи доводи скаржника, зазначила про те, що відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.

Велика Палата Верховного Суду також вказала на те, що не погоджується з посиланням скаржника на абзац 2 пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якого положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148-VІІІ мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку скаржника, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону № 1788-ХІІ відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону № 1788-ХІІ всі інші положення, чого зроблено не було.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що зміни до Закону № 1058-IV (зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесено Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 року, тобто раніше ухвалення КСУ Рішення № 1-р/2020 від 23.01.2020 року. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке КСУ раніше визнав неконституційним. При цьому рішення КСУ про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одного закону не тягне втрату чинності положеннями іншого закону, який не був предметом конституційного контролю.

При вирішенні даного спору судом враховані правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як було вказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, до осіб, на яких поширюється дія рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, і, відповідно, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-ХІІ після 23.01.2020 року (тобто після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020) належать особи, які працювали до 01.04.2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, який визначений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01.04.2015 року), та досягли віку, визначеного цією нормою Закону, на момент звернення до Пенсійного фонду за призначенням пенсії.

Судом установлено, що відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 , остання працювала на посадах, які віднесені у встановленому порядку до Списку № 2, до 01.04.2015 року, на час звернення за призначенням пенсії досягла 50 років, а отже за умови наявності необхідного страхового та пільгового стажу позивач матиме право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»,та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року.

Як встановлено судом, 15 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057250005835 від 22 квітня 2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку 55 років. Відповідачем встановлено, що вік позивача становить 50 років, страховий стаж 28 років 10 місяців 19 днів, пільговий стаж за Списком №2 4 роки 11 місяців 25 днів.

Як вбачається з розрахунку стажу (форма РС-право), до пільгового стажу позивача за Списком № 2 зарахований лише період її роботи з 02.11.2009 року по 26.10.2014 року.

Стаття 62 Закону № 1788-ХІІ встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 маються наступні записи щодо спірних періодів:

-26.05.2005 року прийнята до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полюс і К» машиністом конвеєрів 2 розряду (запис № 6);

-30.11.2005 року звільнена згідно зі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (запис № 7);

-01.12.2005 року прийнята до Філії «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» машиністом конвеєрів 2 розряду основного виробництва (запис № 8);

-31.01.2006 року звільнена за переведенням до ТОВ ЦЗФ «Курахівська» відповідно до ст. 36 п. 5 КЗпП України (запис № 9);

-01.02.2006 року прийнята до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» за переведенням машиністом конвеєрів 2 розряду основного виробництва (запис № 10);

-17.02.2009 року звільнена за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (запис № 11);

-02.03.2009 року прийнята до Філії «Збагачувальна фабрика» Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь» металургійний завод» машиністом конвеєра 2 розряду до основного виробництва (запис № 12);

-ФІЛФЯ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА» ЗАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» змінено найменування на ФІЛІЯ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (наказ № 466/1 від 20.09.2009 року) (запис № 13);

-ФІЛІЯ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА» ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» змінено найменування на ФІЛІЯ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» з 05.05.2011 року (згідно рішення наглядової ради ПрАТ «ДМЗ`від 04.05.2011 року № 29/11) (запис № 14);

-31.05.2017 року звільнена за переведенням до ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» п. 5 ст. 36 КЗпП України (запис № 15);

-02.06.2017 року прийнята до ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» в порядку переведення з Філії «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» ПрАТ «ДМЗ» машиністом конвеєра 2 розряду на технологічну ділянку основного виробництва (запис № 16);

-01.06.2021 року переведена машиністом конвеєра 3 розряду основного виробництва (запис № 17).

Суд зауважує, що запис № 17 є останнім у трудовій книжці серії НОМЕР_3 . Записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак, факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними записами трудової книжки.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Так, позивачем до заяви про призначення пенсії від 15 квітня 2024 року були додані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25 березня 2024 року № 87-03, видана ТОВ «ДТЕК «Курахівська ЦЗФ», від 10 квітня 2024 року № 1029, видана ТОВ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА», від 10 квітня 2024 року № 8, видана ФІЛІЄЮ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» ПрАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД».

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25 березня 2024 року № 87-03, видана ТОВ «ДТЕК «Курахівська ЦЗФ», ОСОБА_1 :

працювала повний робочий день в ТОВ «Полюс і К» і за період з 26.05.2005 по 30.11.2005 виконувала роботу на поверхні за професією машиніст конвеєра 2 розряду, що передбачена Списком № 2 розділом ІІ код КП 2а постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36. За період з 26.05.2005по 30.11.2005 стаж роботи 6 місяців 5 днів;

працювала повний робочий день у ВАТ «Павлоградвугілля» Філія «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» і за період з 01.12.2005 по 31.01.2006 виконувала роботи на поверхні за професією машиніст конвеєра 2 розряду, що передбачена Списком № 2 розділом ІІ код КП 2а постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36. За період з 01.12.2005 по 31.01.2006 стаж роботи 2 місяці;

працювала повний робочий день у ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» і за період з 01.02.2006 по 17.02.2009 виконувала роботи на поверхні за професією машиніст конвеєра 2 розряду, що передбачена Списком № 2 розділом ІІ код КП 2а постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36. За період з 01.02.2006 по 17.02.2009 стаж роботи 3 роки 17 днів.

Пільговий стаж за Списком № 2 складає 3 роки 8 місяців 22 дні.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 квітня 2024 року № 8, виданої ФІЛІЄЮ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФОБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» ПрАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД», ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ФІЛІЇ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» ПрАТ «ДМЗ» і за період з 02.03.2009 р. по 31.05.2017 р. виконувала роботи з обслуговування конвеєрів за професією машиніст конвеєра, з повним робочим днем, що передбачено Списком № 2 розділ ІІ, код КП 34849944. За період з 02.03.2009 р. по 31.05.2017 р. пільговий стаж складає 7 років 6 місяців 29 днів.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 квітня 2024 року № 1029, виданою ТОВ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА», ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ТОВ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» і за період з 02.06.2017 р. по теперішній час виконує роботи з обслуговування конвеєрів за професією машиніст конвеєра, з повним робочим днем, що передбачено Списком № 2 розділ ІІ. За період з 02.06.2017 р. по теперішній час (10.04.2024) пільговий стаж складає 6 років 9 місяців 10 днів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Так, професія «машиніст конвеєра» віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (розділ ІІ Підготовка руд, збагачення, окуксування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин позиція 2а) та до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 (розділ ІІ Підготовка руд, збагачення, окуксування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин).

Крім того, позивачем до заяви про призначення пенсії були також додані накази про проведення атестації робочих місць.

Так, наказом ТОВ «ПОЛЮС і К» ЦЗФ «Курахівська» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 06 червня 2003 року № 97 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р., робітникам за професіями, в тому числі, «машиніст конвеєрів (п. 5)», «машиніст конвеєра отм. + 0,0м», «машиніст конвеєрів (поз. 171)».

Наказом ВАТ «Павлоградвугілля» філія «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 03 грудня 2005 року № 2 затверджено перелік робочих місць, професій та посад з правом на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, до якого входить професія «машиніст конвеєрів (п. 5)», «машиніст конвеєра отм. + 0,0м», «машиніст конвеєрів (поз. 171)».

Наказом ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 01 лютого 2006 року № 2 затверджено перелік робочих місць, професій та посад з правом на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, до якого входить професія «машиніст конвеєрів (п. 5)», «машиніст конвеєра отм. + 0,0м», «машиніст конвеєрів (поз. 171)».

Наказом ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 01 грудня 2006 року № 187-1 затверджено перелік робочих місць, професій та посад з правом на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, до якого входить професія «машиніст конвеєрів (п. 5)», «машиніст конвеєра отм. + 0,0м», «машиніст конвеєрів (поз. 171)».

Наказом ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «КУРАХІВСЬКА» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 30 травня 2008 року № 82 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р., робітникам професій, вказаних у Додатку № 1. У вказаному Додатку № 1 міститься Перелік робочих місць, професій та посад, за якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, в тому числі, «машиніст конвеєрів поз.113, 153», «машиніст конвеєрів поз.151,153», «машиніст конвеєрів поз.171», «машиніст конвеєрів поз.5».

Наказом ФІЛІЇ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА» ЗАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 02 листопада 2009 року № 313 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.03 р., робітникам професій, вказаних у Додатку № 1. У вказаному Додатку № 1 міститься Перелік робочих місць, професій та посад, за якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, в тому числі, «машиніст конвеєра».

Наказом ФІЛІЇ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФОБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» - МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 27 жовтня 2014 року № 455 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.03 р., вказаних у Додатку № 1. У вказаному Додатку № 1 міститься Перелік робочих місць, професій та посад, за якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, в тому числі, «машиніст конвеєра (Конвеєрні галереї перевантажні станції КАРУ, ПСК, СПО № 1 головний корпус)», «машиніст конвеєра (Конвеєрна галерея №3 станція приймання вугілля (отм. + 0,00)», «машиніст конвеєра (Канатно-стрічковий конвеєр: конвеєрний став)», «машиніст конвеєра (Канатно-стрічковий конвеєр: станція головного приводу, конвеєрний став», «машиніст конвеєра (Канатно-стрічковий конвеєр: конвеєрний став, станція приймання вугілля (отм. 17,800).

Наказом ТОВ ««ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФОБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 16 червня 2017 року № 97 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 р., робітникам за професіями, вказаними у Додатку № 1. У вказаному Додатку № 1 міститься Перелік робочих місць, професій та посад, за якими підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, в тому числі, «машиніст конвеєра». До вказаної професії зазначено номери робочих місць з 20 по 33.

Наказом ТОВ ««ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФОБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 17.06.2022 року № 48 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, працівникам за професіями (Додаток 3). У вказаному Додатку 3 міститься Перелік професій котрим підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, в тому числі, «машиніст конвеєра». До вказаної професії зазначено номери робочих місць з 20, 22, 23, 24, 26, 27, 29, 31, 32.

Отже, при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем були надані всі необхідні документи на підтвердження пільгового стажу, проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до пільгового стажу позивача був зарахований лише період роботи з 02.11.2009 року по 26.10.2014 року.

Так, у спірному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначає, що до стажу роботи, що дає право а призначення пенсії на пільгових умовах не зараховано періоди роботи згідно довідки № 87-03 від 25.03.2024р. в ТОВ «Полюс і К», ВАТ «Павлоградвугілля» Філія ЦЗФ «Курахівська», оскільки довідка видана ТОВ «ЦЗФ «Курахівська», яке не є правонаступником вищезазначених підприємств. Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, відсутнє.

Суд звертає увагу на те, що у довідці Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» від 25.03.2024 року № 87-03 міститься наступна інформація. Згідно наказу № 803 від 23.05.2002 року Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецькій області за договором оренди № 950/2002 від 23.05.2002 року цілісний майновий комплекс ЦЗФ «Курахівська», який знаходиться на балансі ДВАТ «ЦЗФ «Курахівська» ГХК «Павлоградвугілля», переданий в оренду ТОВ «Полюс і К».

Згідно рішення господарського суду Донецької області від 20.05.05 по справі № 8/73 договір оренди № 950/2002 від 23.05.2002 року був розірваний, внаслідок чого цілісний майновий комплекс ДВАТ «ЦЗФ «Курахівська» ДП ВАТ ДХК «Павлоградвугілля`був переданий від ТОВ «Полюс і К» до ВАТ «Павлоградвугілля» (акт передачі від 23.11.2005 року).

З 23.11.2005 по 31.01.2006 господарську діяльність здійснювала філія відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», який був створений згідно з наказом Фонду Державного майна України від 28.11.2003 № 2145 «Питань реорганізації ВАТ «ГХК «Павлоградвугілля`у відповідності до Закону України «Про господарські суспільства» Цивільного і Господарського кодексу України.

З 01.02.2006 року по 27.01.2008 року згідно договорів оренди № 2451-А від 31.01.2006 і № 2452 від 31.01.2006, укладених між ВАТ «Павлоградвугілля» і ТОВ «ЦЗФ «Курахівська», з 28.01.2008 року як власник комплексу будівель і споруд ЦЗФ «Курахівська», господарську діяльність здійснює знову створене підприємство ТОВ «ЦЗФ «Курахівська» (свідоцтво про державну реєстрацію АОО № 192691 від 28.12.2005 року), яке не є правонаступником жодного з вище перелічених підприємств).

Водночас, у цій довідці зазначено, що архів ЦЗФ «Курахівська», ДВАТ «ЦЗФ`Курахівська», ТОВ «Полюс і К» знаходяться на зберіганні в ТОВ «ЦЗФ «Курахівська»

Суд зазначає, що Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, на підтвердження пільгового стажу за період роботи з 26.05.2005 року по 17.02.2009 року позивачем надана довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» від 25.03.2024 року № 87-03 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів.

Суд також зазначає, що частиною третьою статті 44 Закону України № 1058-ІV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися. Суд вважає, що у випадку наявності сумнівів щодо наведених у вказаній довідці відомостей, орган Пенсійного фонду України не був позбавлений повноважень провести перевірку цих відомостей, зокрема шляхом отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» документів, на підставі яких складена вказана довідка (перелік цих документів наведений в цій довідці).

Крім того, пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), ОСОБА_1 у період з травня 2005 року по листопад 2005 року включно перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Полюс і К» (ЄДРПОУ 31114848), у період з грудня 2005 року по січень 2006 року з Філією ВАТ «ДХК «Павлоградвугілля» «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (ЄДРПОУ 26482195), у період з лютого 2006 року по лютий 2009 року з Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Товариство з обмеженою відповідальність «ДТЕК «Курахівська ЦЗФ» (ЄДРПОУ 33959754), що повністю відповідає записам у трудовій книжці позивача та відомостям, зазначеним у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25 березня 2024 року № 87-03, виданій ТОВ «ДТЕК «Курахівська ЦЗФ».

Разом з тим, вказані періоди роботи позивача (грудень 2005 року лютий 2009 року) в Індивідуальних відомостях про застраховану особу обліковуються як спецстаж за кодом ЗПЗ013Б1, до якого віднесені працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Враховуючи викладене, періоди роботи, зазначені у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 25 березня 2024 року № 87-03, виданій ТОВ «ДТЕК «Курахівська ЦЗФ», а саме з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року (6 місяців 5 днів), з 01.12.2005 року по 31.01.2006 року (2 місяці), з 01.02.2006 року по 17.02.2009 року (3 роки 17 днів) підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо періодів роботи ОСОБА_1 з 02.03.2009 року по 31.05.2017 року у Філії «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» ПрАТ «ДМЗ» та з 02.06.2017 року по 10 квітня 2024 року у ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» суд зазначає таке.

Відповідно до спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057250005835 від 22.04.2024 року зазначені періоди роботи позивача не зараховані до її пільгового стажу, оскільки за результатами атестації робочих місць № 455 від 27.10.2014р. атестовано кілька категорій посад машиністів конвеєра, у зв`язку з чим неможливо визначити чи було атестовано посаду, яку займала заявниця, а також в атестаціях робочих місць № 97 від 16.06.2017 року та № 48 від 17.06.2022 року зазначено номери атестованих робочих місць, в той час, як у довідці відсутнє посилання на робоче місце заявниці.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Верховний Суд у постанові 01 березня 2021 року у справі № 376/1528/17 зазначив, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

Суд зазначає, що відповідно до записів у трудовій книжці позивач у спірні періоди працювала на посаді «машиніст конвеєра». Довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 квітня 2024 року № 1029, від 10 квітня 2024 року № 8 підтверджений факт роботи позивача на посаді «машиніст конвеєра» повний робочий день. В матеріалах справи наявні накази про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 робітникам професії «машиніст конвеєра».

Суд також зауважує, що у довідці від 10 квітня 2024 року № 8 у якості підстави для її видачі зазначено, зокрема, наказ ФІЛІЇ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФОБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» - МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 27 жовтня 2014 року № 455.

У довідці від 10 квітня 2024 року № 1029 у якості підстави для її видачі зазначено, зокрема, наказом ТОВ ««ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФОБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 16 червня 2017 року № 97 та наказ ТОВ ««ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФОБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 17.06.2022 року № 48.

Отже, твердження відповідача щодо неможливості визначити чи було атестовано посаду, яку займала заявниця, є безпідставними, оскільки вище вказані довідки видані, в тому числі, на підставі спірних наказів про атестацію робочих місць.

Суд також зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві як і за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць.

Крім того, як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_1 у період з березня 2009 року по травень 2017 року включно перебувала у трудових відносинах з Філією «Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська» ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» (ЄДРПОУ 34849944), у період з червня 2017 року по березень 2024 року включно - з ТОВ «Збагачувальна фабрика Свято-Варваринська» (ЄДРПОУ 36975983), що повністю відповідає записам у трудовій книжці позивача та відомостям, зазначеним у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 квітня 2024 року № 1029, від 10 квітня 2024 року № 8.

Разом з цим, вказані періоди роботи позивача (березня 2009 року по травень 2017 року включно та з червня 2017 року по березень 2024 року) в Індивідуальних відомостях про застраховану особу обліковуються як спецстаж за кодом ЗПЗ013Б1, до якого віднесені працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Враховуючи викладене, періоди роботи, зазначені у довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 квітня 2024 року № 8, виданої ФІЛІЄЮ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФОБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА» ПрАТ «ДОНЕЦЬКСТАЛЬ» МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» та від 10 квітня 2024 року № 1029, виданою ТОВ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА», а саме з 02.03.2009 року по 31.05.2017 року включно (7 років 6 місяців 29 днів), а також з 02.06.2017 року по 31 березня 2024 року включно підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача. Проте, відповідачем до пільгового стажу позивача зараховано лише частину періоду.

При цьому, суд зауважує, що в Індивідиульних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відсутня інформація за квітень 2024 року. Проте, враховуючи відомості, наявні в трудовій книжці позивача та у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10 квітня 2024 року № 1029, виданою ТОВ «ЗБАГАЧУВАЛЬНА ФАБРИКА «СВЯТО-ВАРВАРИНСЬКА», період з 01 по 10 квітня 2024 року також підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо вимог позивача про зарахування до страхового стажу періоду її роботи з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року включно, суд зазначає наступне.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у спірному рішенні № 057250005835 від 22.04.2024 року вказує, що інформація про сплату внесків за періоди роботи з 26.05.2005р по 31.11.2005р в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня.

Як вбачається з розрахунку стажу (форма РС-право) вказаний період не зарахований до страхового та пільгового стажу позивача.

Суд зазначає, що система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та № 303 від 12 березня 2003 року.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу)..

Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2.

Відповідно до пункту 2 Положення Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.

Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), ОСОБА_1 у період з травня 2005 року по листопад 2005 року включно перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Полюс і К» (ЄДРПОУ 31114848). За вказаний період наявна інформація про нараховану заробітну плату, проте, інформація про сплату страхових внесків відсутня.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону.

Страхувальники відповідно до положень частини 1 статті 15 Закону № 1058-ІV є платниками страхових внесків.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.

Несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду його роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.

З наведеного вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року через несплату страхувальником страхових внесків, оскільки наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом спірних періодів до страхового стажу позивача.

З наведеного у сукупності вбачається, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач досягла віку 50 років, мала страхового стажу більше 20 років, за підрахунками суду, з урахуванням періодів роботи, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача, пільговий стаж останньої становить більше ніж 10 років.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року, а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057250005835 від 22.04.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на недосягнення позивачем 55-річного пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу, визначених пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу періоду 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, до пільгового стажу за Списком №2 періодів з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, з 01.12.2005 по 31.01.2006 ,з 01.02.2006 по 17.02.2009, з 02.03.2009 року по 01.11.2009 року, з 27.10.2014 року по 31.05.2017, з 02.06.2017 по 10.04.2024 та непризначення пенсії за віком на пільгових умовах з 15.04.2024 року відповідно до п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає, що окрім цієї вимоги позивач просить скасувати Рішення №057250005835 від 22.04.2024 року, що було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області за заявою про призначення пенсії за віком від 15.04.2024 року.

Суд зауважує, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування спірних періодів роботи позивача до її пільгового стажу та не призначення останній пенсії за віком на пільгових умовах з 15.04.2024 року оформлена рішенням №057250005835 від 22.04.2024 року, яке судом визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, із зарахуванням певних періодів роботи до страхового та пільгового стажу за Списком № 2, суд зазначає таке.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 7 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 3 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а, від 12 квітня 2018 року справі № 826/8803/15, від 21 червня 2018 року у справі №274/1717/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/5134/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/521/16, від 30 березня 2021 року у справі №400/1825/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України, а саме, щодо можливості зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, була висловлена у постановах від 14 серпня 2018 року у справі №820/5134/17, від 28 лютого 2020 року у справі №806/3304/18, від 16 листопада 2020 року у справі № 640/5615/19, від 4 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19.

При цьому адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

За встановлених судом обставин справи, враховуючи те, що спосіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, а також те, що під час розгляду адміністративного спору судом встановлено наявність у позивача усіх необхідних умов для призначення пенсії за віком, а також наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до її пільгового стажу, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057250005835 від 22.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, з 01.12.2005 року по 31.01.2006 року, з 01.02.2006 року по 17.02.2009 року, з 02.03.2009 року по 01.11.2009 року, з 27.10.2014 року по 31.05.2017 року, з 02.06.2017 року по 10.04.2024 року, та призначити ОСОБА_1 з 15.04.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: вулиця Зодчих, 22, Вінниця, Вінницька область, 21005, ЄДРПОУ 13322403) про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: вулиця Зодчих, 22, Вінниця, Вінницька область, 21005, ЄДРПОУ 13322403) № 057250005835 від 22.04.2024 року про відмову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: вулиця Зодчих, 22, Вінниця, Вінницька область, 21005, ЄДРПОУ 13322403) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи з 26.05.2005 року по 30.11.2005 року, з 01.12.2005 року по 31.01.2006 року, з 01.02.2006 року по 17.02.2009 року, з 02.03.2009 року по 01.11.2009 року, з 27.10.2014 року по 31.05.2017 року, з 02.06.2017 року по 10.04.2024 року, та призначити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.04.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1- р/2020 від 23.01.2020.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (адреса: вулиця Зодчих, 22, Вінниця, Вінницька область, 21005, ЄДРПОУ 13322403) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 30 травня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар