Рішення

від 28.05.2024 по справі 320/12198/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року № 320/12198/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.,

представника позивача:Костенко І.А.,

представника відповідача:Гайдая В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інжиніринг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інжиніринг» (ТОВ «ТЕС-Інжиніринг», товариство) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ДПС, ГУ ДПС, податковий орган).

Просили суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача про від 04.03.2024 № 00157780704, № 00157800704, № 00157810704.

Ухвалою суду від 20.03.2024 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.04.2024.

16.04.2024 проведено підготовче засідання, протокольною ухвалою від 16.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.05.2024.

15.05.2024 розпочато розгляд справи по суті, однак оголошено перерву до 28.05.2024 у зв`язку із задоволенням клопотання ДПС про допит як свідка ревізора, який проводив перевірку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у спірному випадку оскаржувані рішення суперечать нормам Податкового кодексу, прийняті без врахування усіх фактичних обставин справи, доказів, що були надані у ході перевірки представникам податкового органу. Вказали, що у товариства відсутній обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у 27 970 740 грн. та відсутній обов`язок щодо реєстрації компенсуючої податкової накладної при імпорті товару за митними деклараціями від 30.11.2023. Наголосили, що у позивача виникло право на податковий кредит 30.11.2023 у сумі 27 970 740 грн. на підставі пункту 187.8 статті 187 та пункту 201.12 статті 201 ПК України, після сплати відповідної суми податку при митному оформленні постачання товарів.

У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що товариство «ТЕС-Інжиніринг» повинно було виписати та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних компенсуючу податкову накладну та включити до складу податкових зобов`язань відповідну суму податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у позовному обсязі. Вказала, що товариством дотримано умов для врахування відповідної суми коштів у складі податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема, оформлено митні декларації, сплачено податок на додану вартість, операції, в межах яких відбулася сплата, були реальними. Зазначила, що жодних умисних дій на порушення податкового законодавства позивач не вчинив. Наголосила на відсутності у цьому випадку обов`язку у товариства оформлювати і реєструвати компенсуючу (зведену) податкову накладну. Підкреслювала на неможливості застосування до спірних відносин абзацу б) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Стверджував, що товариство занизило суму податкових зобов`язань із податку на додану вартість у зв`язку з неоформленням і нереєстрацією компенсуючої податкової накладної за операціями, що вже перестали бути звільненими від оподаткування податком на додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інжиніринг» є юридичною особою, місцезнаходження якої: 01001, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 10, кімната 212; на обліку у контролюючих органах перебуває з 24.06.2011.

Видами економічної діяльності товариства є: 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (основний); 28.25 Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування; 43.21 Електромонтажні роботи; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 41.10 Організація будівництва будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.11 Діяльність у сфері архітектури.

У період з 24.01.2024 по 06.02.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТЕС-Інжиніринг» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2023 року.

За результатами перевірки складено акт №11285/26-15-07-04-02/37767770 від 13.02.2024 (т. 1 а.с.29-39).

За висновками названого акту встановлено порушення:

- абзацу б) пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2023 року на 21 168 445 грн.;

- абзацу б) пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за листопад 2023 року на 6 802 295 грн.;

- абзацу б) пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 200.10 статті 201 Податкового кодексу України не виписано (не оформлено), не зареєстровано податкові накладні за листопад 2023 року.

Такі порушення, на думку податкового органу, обумовлені твердженням про заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за листопад 2023 року на 27 970 740 грн.

На підставі названого акту прийняті наступні податкові повідомлення рішення:

- від 04.03.2024 № 00157780704 (т. 1 а.с.20-22), яким донараховано суму констатованого завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2023 року у розмірі 21 168 445 грн. та нараховано штрафні санкції у 5 292 111,25 гр., тут же міститься посилання на порушення абзацу б) пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України;

- від 04.03.2024 № 00157800704 (т.1 а.с.23-25), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 6 802 295 грн., стверджено порушення абзацу б) пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України;

- від 04.03.2024 № 00157810704 (т.1 а.с.26-28) нараховано штраф у розмірі 3400 грн. через констатацію нескладення і нереєстрації податкових накладних у ЄРПН, міститься посилання на порушення абзацу б) пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 200.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Висновки акту перевірки про порушення норм Податкового кодексу, а також оскаржувані повідомлення-рішення обумовлені твердженням про необхідність виписки та реєстрації в ЄРПН компенсуючої податкової накладної та включення до складу податкових зобов`язань у податковій декларації з податку на додану вартість суми податку у 27 970 740 грн., яку було сплачено як податок на додану вартість при митному оформленні обладнання, придбаного у «Енком а.с.», м. Брно, Чеська Республіка.

Судом встановлено, що товариством «ТЕС-Інжиніринг» (постачальник) 28.10.2022 укладено договір поставки №744Т/2022 із Приватним акціонерним товариством «Укргідроенерго» (т.1 а.с.52-90). За умовами договору позивач зобов`язується поставити на адресу ПрАТ «Укргідроенерго» (покупець) електротехнічне обладнання (генераторні вимикачі ВГ-1-ВГ-6 та вимикачі двигуна ВД-1, ВД-3, ВД-5), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити таке обладнання, що імпортується.

У відповідності до пункту 4.1 зазначеного договору покупець може перераховувати позивачу авансовий платіж у розмірі 85 % пропорційно від кожної одиниці вартості обладнання, остаточний розрахунок за поставлене обладнання покупець здійснює протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання, за умови реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Загальна ціна обладнання, зазначеного в специфікації, становить без ПДВ 337 863 940 грн., з ПДВ 405 436 728 грн. (пункт 3 договору).

11.11.2022 товариство «ТЕС-Інжиніринг» отримало передоплату за обладнання від ПрАТ «Укргідроенерго» у сумі 282 274 378, 25 грн. (т.1 а.с.101), з яких 282 274 378,25 грн. застосована пільгова ставка ПДВ та 694 359,38 грн. (у тому числі 115 726,56 грн. ПДВ) за обладнання, яке оподатковується за ставкою 20 %.

11.11.2022 зареєстровано податкову накладну №3 від 11.11.2022 на суму 282 274 378, 25 грн. (т. 1 а.с.97-98), без ПДВ.

Крім того, 11.11.2022 оформлено і направлено на реєстрацію податкову накладну №4 на 694 359,38 грн. (у тому числі 115 726,56 грн. ПДВ) стосовно обладнання щодо якого не діяла пільга по звільненню сплати ПДВ (т.1 а.с.99-100).

Для виконання зобов`язань за договором із ПрАТ «Укргідроенерго» позивач уклав із «Enkom a.s.» («Енком а.с.», м. Брно, Чеська Республіка) такі договори поставки обладнання: №22016-SM-221661-RBE від 31.08.2022, №22016-SM-221662-RBE від 31.08.2022, №22016-SM-221663-RBE від 31.08.2022 , №22016-SM-221664-RBE від 31.08.2022 (т.1 а.с.102-193)

Як видно із митних декларацій від 30.11.2023 №23UA100180518995U9, №23UA100180518998U6, №23UA100180518997U7, №23UA100180518999U5 (т.1 а.с.194-201), товариством «ТЕС-Інжиніринг» імпортовано обладнання (обладнання для контролю або розподілу електричного струму, у розібраному стані для транспортування, для гідроелектростанції, у комплекті з шафою керування, кабелями підключення та монтажними елементами) за договорами із «Enkom a.s.».

З`ясовано, що на момент отримання попередньої оплати від ПрАТ «Укргідроенерго» 11.11.2022, діяла пільгова ставка податку на додану вартість (код пільги 14060544) у відповідності до пункту 71 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу.

У той же час, станом на 30.11.2023 (постачання товару на територію України) така пільгова ставка вже не діяла.

Як видно з платіжних інструкцій №149 від 30.11.2023 та №324 від 30.11.2023, товариством «ТЕС-Інжиніринг» перераховано на рахунок Державної митної служби України 20 420 000 грн. та 7 554 000 грн. відповідно (т.1 а.с.202-203), разом 27 974 000 грн. податку на додану вартість.

На момент поставки товару у досліджуваному випадку (30.11.2023) пільгова ставка ПДВ, яка запроваджувалася пунктом 71 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України, була припинена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Як видно з податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2023 року, суму коштів у 27 970 740 грн., сплачену при митному оформленні, товариство «ТЕС-Інжиніринг» віднесло до податкового кредиту (т.1 а.с.41-50) із врахуванням при визначенні суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, і при визначенні суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Крім того, на підтвердження використання придбаних у «Enkom a.s.» товарів, позивачем також надано: видаткову накладну №44 від 13.12.2023 на 138 696 557,73 грн., у тому числі 4 346 791,25 грн. ПДВ (т.1 а.с.204), товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.205-207), акт приймання-передачі обладнання (устаткування) на суму 138 696 557,73 грн. від 13.12.2023 (т.1 а.с.208-210).

Як пояснив позивач, поставлена частина товару (частка 3,35291420865) на суму 112 615 810,25 грн. за пільговою ставкою, чинною на дату передоплати, та частина товару (частка 0,64708579135) на суму 26 080 747,49 грн. з урахуванням ПДВ у сумі 4 346 791,25 грн. ПДВ; за результатом чого складено і зареєстровано податкову накладну №1 від 13.12.2023 (т.1 а.с.211-212). Вказали, що у зв`язку із зміною ставок оподаткування, для чіткого розуміння вартості товарів та ставок податку, уклали додаткову угоду № 3 від 13.12.2023 із ПрАТ «Укргідроенерго» до договору поставки №744Т/2022 від 28.10.2022 (т.1 а.с.91-92), де погодили загальну ціну обладнання без ПДВ 337 695 706,48 грн., ПДВ 11 084 265,65 грн. Також підписали нову редакцію специфікації (т.1 а.с.93-96), де вказано вартість товару поставленого 30.11.2023 (112 615 810,24 грн. без ПДВ та 21 733 956,24 грн., і ПДВ 4 346 791,25 грн.). При цьому, ТОВ «ТЕС-Інжиніринг» склало і зареєструвало у ЄРПН податкову накладну № 1 від 13.12.2023 на відповідну суму ПДВ (т.1 а.с.211).

У судовому засіданні як свідок була допитана ОСОБА_1 - головний державний інспектор відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ великих платників управління спеціального аудиту ГУ ДПС у м. Києві, яка безпосередньо проводила перевірку у досліджуваному випадку. Свідок зазначила, що підставою висновків акту перевірки стало неподання зведеної податкової накладної товариством «ТЕС-Інжиніринг» після ввезення на територію України 30.11.2023 обладнання, до постачання якого раніше застосовувалась пільга зі сплати податку на додану вартість, а на час ввезення пільга була відсутньою. Підтвердила факт сплати суми податку на додану вартість товариством позивача при митному оформленні. Вказала і на те, що проводила консультації з начальниками відділів ГУ ДПС стосовно ситуації, яка склалася, за результатами чого усі такі посадові особи зазначили необхідність подання зведеної податкової накладної товариством і донарахувань зобов`язань йому. Також пояснила, що у спірному випадку, враховуючи неоднозначність правового регулювання, податковий орган безумовно має прийняти сторону, яка відповідає інтересам держави. Зазначила, що на думку податкового органу, мало місце порушення позивачем положень абзацу б) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що реальність операцій як між позивачем і «Enkom a.s.», так і з ПрАТ «Укргідроенерго» податковим органом підтверджується.

Також суд зазначає, що пільга зі сплати податку на додану вартість на постачання відповідного обладнання на час проведення оплати за товар ПрАТ «Укргідроенерго» діяла у зв`язку із прийняттям 09.11.2022 Кабінетом Міністрів постанови № 1260 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита», якою додано у підрозділі «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і товари за кодом згідно з кодами 8504 Трансформатори (крім товарів цивільної авіації); 8536 Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах; 8537 Пульти, панелі, розподільні щити.

Ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України товарів, які містилися у названому переліку, у відповідності до пункту 71 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу, тимчасово звільнялося від оподаткування податком на додану вартість, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

У акті перевірки (т.1 а.с.33) вказувалось, що товари, стосовно яких ТОВ «ТЕС-Інжиніринг» застосовано пільгу, є стратегічно важливими та застосовуються в сфері енергетики.

Також у акті перевірки зазначено, що в охопленому перевіркою звітному періоді платник податків не оформляв взаємовідносин з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування.

Таким чином, для розв`язання спору у випадку, який розглядається, суду необхідно з`ясувати чи мало місце порушення положень абзацу б) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, а також чи повинен був позивач оформити і зареєструвати зведену податкову накладну після митного оформлення відповідного товару і сплати суми податку на додану вартість у зв`язку із ввезенням товарів на митну територію України, та чи дотрималось товариство умов для врахування сплаченої суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).

Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів.

За нормами пункту 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

За правилами пункту 206.1 статті 206 ПК України під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

За змістом пункту 206.2 статті 206 Податкового кодексу операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, крім операцій:

206.2.1. із ввезення товарів, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 та підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу, а також відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України;

206.2.2. із ввезення із звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені в митний режим переробки за межами митної території України та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України:

у тому самому стані, в якому вони були вивезені за межі митної території України, з дотриманням умов, встановлених Митним кодексом України;

у відремонтованому вигляді, якщо ремонт проведено в рамках гарантійних зобов`язань.

За положеннями пункту 194.1 статті 194 Податкового кодексу операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (підпункт 194.1.1 пункту 194 статті 194 ПК України).

Як передбачено у пункті 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За змістом пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як закріплено у пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За нормами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як закріплено у пункті 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу).

За правилами пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Суд також враховує закріплену у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналізуючи наведені вище норми та з`ясовані у справі обставини, суд приходить до таких висновків.

Товариство «ТЕС-Інжиніринг» при митному оформлення товарів (обладнання) при ввезенні на митну територію України сплатило податок на додану вартість у сумі 27 970 740 грн.

При цьому, товариство погодилось із необхідністю такої сплати і здійснило проплату.

У відповідності до норм пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу, який передбачає, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, позивач відніс сплачену суму ПДВ до податкового кредиту.

Станом як на дату ввезення на митну територію України, так і у подальшому відповідний товар не звільнявся від оподаткування податком на додану вартість.

Дійсно, до 01.07.2023 діяла пільгова ставка з податку на додану вартість стосовно постачання відповідного обладнання. На момент поставки (30.11.2023) застосовувалися загальні правила оподаткування. Стосовно частини продукції позивач оформив податкові накладні у листопаді 2022 року по першій події (оплаті), щодо решти у грудні 2023 року.

При цьому, до спірного випадку податковий орган застосував положення абзацу б) пункту 198.5 статті 198 ПК України, який розрахований на випадки у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Разом із тим, таких випадків у досліджуваній ситуації не було.

Навпаки, спочатку, товари використовувалися в операціях, звільнених від оподаткування відповідним податком, а потім, у тому числі і на момент постачання, таке звільнення вже не діяло.

Тобто мала місце ситуація зворотна до описаної в абзаці б) пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Однак податковий орган названу норму Податкового кодексу «перекрутив» і фактично розтлумачив на свій розсуд, вважаючи можливим замінити умови, передбачені законодавцем, на зворотні, і застосувати до випадку, який розглядається.

У той же час, трактування ДПС положень Податкового кодексу на користь податкового органу при відсутності чіткого правового регулювання і відсутності обов`язку у платника діяти певним чином суд, зокрема, і з урахуванням презумпції правомірності рішень платника податків, вважає неправильним та помилковим.

Також суд зазначає, що платник податку не може і не повинен нести відповідальність у зв`язку із відсутністю належного регулювання законодавцем питання продовження постачання товарів після скасування пільгового режиму оподаткування.

Таким чином, податковим органом не наведено, а судом не встановлено існування обов`язку у платника податку у випадку, який розглядається, із виписки та реєстрації зведеної податкової накладної у відповідності до абзацу б) пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу.

Оскільки ДПС послалося саме на названу норму Податкового кодексу як підставу для констатації твердження про порушення у висновках акту перевірки і як підставу прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, інших підстав їх прийняття не зазначалося і у ході судового розгляду не встановлено, то суд резюмує необґрунтованість відповідних податкових повідомлень-рішень.

Суд також звертає увагу, що суму податку на додану вартість у розмірі 27 970 740 грн. позивач сплатив при митному оформленні постачання обладнання 30.11.2023 у межах реальних операцій, у результаті чого платник податків у силу приписів пункту 187.8 статті 187 та пункту 201.12 статті 201 ПК України набув права на податковий кредит у сплаченому розмірі.

Тобто алгоритм, передбачений Податковим кодексом для зарахування сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, з подальшим врахуванням при визначенні суми від`ємного значення ПДВ і суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, товариством «ТЕС-Інжиніринг» дотримано.

За наведеного, суд констатує, що ДПС не довели наявності підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У цьому випадку оскаржувані рішення не відповідають перерахованим вимогам.

Із урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з платіжної інструкції від 11.03.2024 №496, позивачем сплачено судовий збір у сумі 63588 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 63588 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржувані рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інжиніринг» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.03.2024 № 00157780704.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.03.2024 № 00157800704.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.03.2024 № 00157810704.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕС-Інжиніринг» (код ЄДРПОУ: 37767770; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 10, кімната 212) судовий збір у розмірі 63588, 00 грн. (шістдесят три тисячі п`ятсот вісімдесят вісім гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 30 травня 2024 р.