Рішення

від 30.05.2024 по справі 320/12963/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2024 року № 320/12963/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління Укртрансбуд» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління Укртрансбуд» (далі також - ТОВ «БМУ Укртрансбуд», позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також Укртрансбезпека, відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 344819 від 27 грудня 2022 року.

Ухвалою від 24 серпня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на те, що позивач не перебував у статусі автомобільного перевізника у межах правовідносин, у зв`язку з якими до нього було застосовано адміністративно-господарський штраф, оскільки відповідний транспортний засіб на той час був переданий позивачем в оренду третій особі, водій якої фактично і здійснював перевезення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у наданому суду відзиві наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на його відповідність вимогам чинного законодавства.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 листопада 2022 року інспекторами Укртрансбезпеки, відповідно до направлення від 31 жовтня 2022 року № 013939 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Співробітниками Укртрансбезпеки було зупинено транспортний засіб марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом OZGUL LW3, номерний знак НОМЕР_2 , який, як встановлено відповідачем, використовувався позивачем для перевезення вантажу, відповідно до пункту 3 до дозволу на рух, який було надано уповноваженим особам під час перевірки.

При здійсненні перевірки дотримання режиму праці і відпочинку водія, посадовою особою Укртрансбезпеки було виявлено, що на момент перевірки документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відсутні, а саме: відсутні роздруківки даних та відпочинку водія.

У зв`язку з наведеним, Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті було прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 3 частини 1 статтями 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17 000, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з частиною 14 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про автомобільний транспорт» визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту. Ним врегульовано відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як власник автомобіля марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , за договором оренди № 01/06/01-22 від 01 червня 2022 року, передав вказаний транспортний засіб в користування корпорації «Укртрансбуд».

Обставини використання вказаного транспортного засобу саме корпорацією «Укртрансбуд» в господарській діяльності для перевезення відповідного вантажу підтверджені також, товарно-транспортною накладною від 03 листопада 2022 року №03/11/22, відповідно до якої автомобільним перевізником, який в цей день використовував автомобіль IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , була саме корпорація «Укртрансбуд», а не позивач.

Отже, виходячи з проаналізованих норм права та встановлених обставин справи, суд не породжується з доводами відповідача про правомірність оскаржуваної постанови, оскільки, вказаний транспортний засіб, у відповідності до вимог чинного законодавства був, переданий позивачем у користування іншій особі, а тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Наведена правова позиція підтверджена і практикою Верховного Суду, сформованою при розгляді справи № 806/1450/16 (постанова від 09 серпня 2019 року).

Таким чином, підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 344819 від 27 грудня 2022 року.

При цьому, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначений такий спосіб задоволення позовних вимог як визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а не визнання його незаконним, як про це просить позивач, суд зазначає. що позовні вимоги підлягають задоволенню саме у передбаченому КАС Україні формулюванні.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління Укртрансбуд» (07270, місто Чорнобиль, вулиця Кірова, будинок 11; код ЄДРПОУ 30176683) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03083, місто Київ, проспект Науки, будинок 57; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 344819 від 27 грудня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління Укртрансбуд» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.