Ухвала від 29.05.2024 по справі 440/5931/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/5931/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідачів із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/5931/24 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Петрівка-Агро» Петрівко-Роменської сільської ради до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду подана позовна заява Комунального підприємства «Петрівка-Агро» Петрівко-Роменської сільської ради до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.03.2024 №10691282/44474765; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Комунального підприємства «Петрівка-Агро» Петрівко-Роменської сільської ради від 20.11.2023 №7 датою її фактичного подання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5931/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28 травня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду подана заява представника відповідачів із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в обґрунтування якої зазначено, що характер доказів у справі потребує детального вивчення та надання додаткових письмових пояснень, що потребують спеціальних знань, предмет доказування потребує повного та всебічного встановлення обставин справи, з`ясування заперечень проти позовних вимог. Вказано, що підлягають дослідженню та аналізу обставини дійсного (реального) здійснення позивачем господарської операції, а також, дослідження господарської операції, що передувала складанню позивачем розрахунків кількісних та вартісних показників до податкових накладних, матеріали (копії наданих позивачем документів), на підставі яких прийнято спірне рішення, документи, що надавались до ГУ ДПС у Полтавській області на розгляд Комісії у порівнянні з документами, що надавались до позову, інформація про наявність достатніх трудових та матеріальних ресурсів у позивача та його контрагента для здійснення господарської операції, що слугувала підставою складання розрахунків кількісних і вартісних показників до податкових накладних. Крім того, у разі прийняття судами першої та апеляційної інстанції рішень не на користь ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач буде позбавлений права на касаційне оскарження відповідно до норм ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи заяву представника відповідачів із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження у справі №440/5931/24, суд дійшов наступних висновків.

Частинами першою - четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ця справа не відноситься до спорів, визначених у частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, що мають бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При відкритті провадження у справі суд врахував критерії, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи та дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що відповідає вимозі частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами 1, 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За приписами частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.

Водночас, усні пояснення учасників справи не є засобами доказування у розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відтак, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не перешкоджає відповідачу чи іншим учасникам справи подавати до суду докази.

Згідно з частинами 1, 2 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відповідно до приписів частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) учасники справи не позбавлені права подавати заяви чи клопотання щодо процесуальних питань у письмовій формі у строки, встановлені законом.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того в порядку якого провадження здійснюється розгляд справи (в порядку спрощеного позовного провадження чи в порядку загального позовного провадження).

Представник відповідачів у поданій заяві не просить про вжиття судом дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Довід представника відповідачів про те, що справу слід розглянути за правилами загального позовного провадження для можливості забезпечення реалізації права на касаційне оскарження в подальшому у разі прийняття рішення не на користь контролюючого органу, не передбачений Кодексом адміністративного судочинства України як обставина, яку суд має врахувати при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження.

Заявником не наведено обставин, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та доцільність її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що заява представника відповідачів із запереченнями проти розгляду справи №440/5931/24 за правилами спрощеного провадження необґрунтована, а тому підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення заяву представника відповідачів із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/5931/24 за адміністративним позовом Комунального підприємства «Петрівка-Агро» Петрівко-Роменської сільської ради до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяС.С. Сич