КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
представника власника майна - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на адміністративну будівлю - громадський будинок, загальною площею 1961,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2509797932080.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, представник Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
Так, слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення не було надано оцінки підставам та меті накладення арешту на майно, оскільки адмінбудівля знаходиться в постійному користуванні Новозаліського старостинського округу № 7 Бородянської селищної ради Київської області, поштового відділення АТ "Укрпошта" № 07811, Укртелекому, Відділу культури, молоді та спорту, КП БСР "Бородянкатеплопостачання", КО БСР "Бородянка-Благоустрій", а також там ведуться ремонтні роботи у приміщеннях, призначених для проживання сімей внутрішньо-переміщенних осіб з деокупованих територій, а відтак не застосування арешту не зможе призвести до втрати чи пошкодження майна або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, слідчим суддею, при постановленні оскаржуваного судового рішення, залишено поза увагою той факт, що ТОВ "Агроконтраст" не має жодного відношення до зазначеного майна, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майно, наявною на момент розгляду клопотання прокурора.
Окрім цього, представник вказує, що Бородянською селищною радою, якою було прийнято на баланс та у комунальну власність зазначену адміністративну будівлю, не було належним чином повідомлено про визнання вищезазначеного майна речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023112320001310 від 18.05.2023 та про судовий розгляд клопотання прокурора.
Щодо строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що був ознайомлений із змістом оскаржуваної ухвали у приміщенні Бородянської селищної ради лише 06.11.2023.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України і його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів провадження вбачається, що Бородянським відділом Бучанської окружної прокуратури Київської області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112320001310 від 18.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, розпочатого за заявою про кримінальне правопорушення від ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» (ідентифікаційний код - 03753740) щодо несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, що вчинені особою, яка має право доступу до неї, а саме несанкціонованої зміни інформації в автоматизованій системі «Державний реєстр речових прав на нерухоме майно» державним реєстратором Бучанської міської ради Київської області, щодо адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с. Нове Залісся, вул. Кримська, 2, яка внаслідок цього протиправно вибула з власності ТОВ «АГРОКОНТРАСТ», у зв`язку з чим ТОВ «АГРОКОНТРАСТ» заподіяно значну шкоду.
Постановою сторони обвинувачення вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 42023112320001310 від 18.05.2023 речовим доказом.
Клопотання про арешт майна подане у зв`язку з необхідністю збереження речових доказів, тобто з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язкові вимоги, яким має відповідати клопотання про арешт майна і перевірку відповідності клопотання вказаним вимогам покладено на слідчого суддю. Серед таких вимог згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, зокрема, є те, що в клопотанні про арешт майна має бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Наведені прокурором у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не можуть бути визнані достатніми для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання.
З огляду на те, що вказане майно адміністративна будівля - громадський будинок, загальною площею 1961,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2509797932080, лише формально визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, без зазначення яким критеріям, визначеним ст. 98 КПК України воно відповідає, правові підстави для накладення арешту на це майно були відсутні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що існування правової підстави для арешту вказаного майна не підтверджується відповідними доказами і саме тому на вищезазначене майно, не може бути накладено арешт без наявності на це законних підстав.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора в накладенні арешту на майно, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на адміністративної будівлі - громадський будинок, загальною площею 1961,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2509797932080, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про арешт майна, а саме адміністративну будівлю - громадський будинок, загальною площею 1961,3 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2509797932080, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/719/2024 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 369/14954/23
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2024 |
Оприлюднено | 04.06.2024 |
Номер документу | 119401989 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні