Постанова

від 30.05.2024 по справі 520/23788/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 р. Справа № 520/23788/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 06.11.23 року у справі № 520/23788/23

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернувся до суду з адміністративним позовом до Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква", в якому просив суд стягнути з Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі: 267450,66 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач не виконав нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю протягом звітного 2022 року, у зв`язку з чим йому нараховано адміністративно-господарські санкції в розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, в сумі 253267,96 грн. та пеню у сумі 14182,70 грн., які підлягають сплаті відповідачем.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 520/23788/23 позов задоволено.

Стягнуто з Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 267450, 66 грн.

Відповідач, Благодійна організація "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що рішення суду першої інстанції є протиправним, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 520/23788/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позовні вимоги Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені обґрунтовує відомостями, отриманими позивачем з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які за своїм призначенням є інформаційно-аналітичними базами даних. Натомість факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік відповідно до чинного законодавства має бути встановлено шляхом проведення перевірки органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким органом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, є Державна служба України з питань праці. У той же час, матеріали справи не містять акту перевірки Держпраці, яким було б встановлено факт порушення відповідачем ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а позивач не є суб`єктом, уповноваженим на здійснення відповідної перевірки.

Зазначає, що позивач не надав суду жодних доказів проведення перевірки відповідача органами Держпраці на предмет дотримання виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році та встановлення фактів невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, а тому відповідач вважає, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, відповідач зазначає, що при підрахунку середньооблікової чисельності працівників судом першої інстанції не враховані роз`яснення Державної служби статистики України від 31.10.2022 р. № 19.1.2-12/45-22. Відповідно до пункту 3 розділу 2 «Роз`яснення щодо показників форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ(місячна) «Звіт із праці» Державної служби статистики України від 31.10.2022 р. № 19.1.2-12/45-22 показник щодо середньооблікової кількості штатних працівників містить дані про середньооблікову кількість штатних працівників відповідно до пункту 3.2 глави 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, крім тих, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, а також працівників, відносно яких призупинено дію трудового договору, які евакуювались в іншу місцевість або місцезнаходження яких тимчасово невідомо та працівників, які протягом періоду дії воєнного стану перебувають у відпустках без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки». Беручи до уваги дане роз`яснення, при підрахунку квоти для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, у відповідача середньооблікова кількість штатних працівників складала 338 осіб, а не 500 осіб, що підтверджується довідками про чисельність працівників відповідача за 2022-2023 рр.

Зазначає, що зменшення кількості працівників у 2022 році обумовлено надзвичайними та невідворотними обставинами, спричиненими повномасштабним вторгненням рф на територію України та як наслідок внутрішньою та зовнішньою міграцією більшості працівників та осіб, долею яких опікується відповідач. Незважаючи на фактичну зупинку роботи Фонду відповідач докладав чимало зусиль для збереження робочих місць, про що свідчить оголошення простою протягом 5 місяців. 01.09.2022 року, вимушено було призупинено дію трудових договорів з 152 працівниками відповідача, про що надає копії витягів з наказів. Беручи до уваги неможливість відновити роботу через міграцію більшості працівників відповідача та людей, долею яких опікувався Фонд, велику кількість працівників було звільнено за угодою сторін.

Отже, беручи до уваги вищезгадане роз`яснення Державної служби статистики України від 31.10.2022 р. № 19.1.2-12/45-22, накази про звільненняпрацівників, призупинення дії трудових договорів, при підрахунку квоти для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складала 338, а не 500 осіб, а норматив для відповідача становить 18 працівників з інвалідністю. Відповідач вважає, що фондом дотримано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік в 2022 році. Дані обставини не досліджувалися судом першої інстанції внаслідок відсутності у відповідача інформації про призначення справи до розгляду, тобто можливості надати суду власну правову позицію та обґрунтування. Крім цього, не встановлені дані обставини і внаслідок недотримання позивачем ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо сповіщення Держпраці з подальшим проведенням перевірки відповідача на предмет дотримання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Благодійній організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква" нараховано суму адміністративного-господарських санкцій за 2022 рік: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 500 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 18 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення) 20 осіб; фонд оплати праці штатних працівників 63316991,19 грн; середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) 126633,98 грн; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03 02) одиниць 2; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2) 253267,96 грн.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 253267,96 та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14182,70 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та вчинення дій на інформування центру зайнятості про наявні вакансії, чим допущено правопорушення, застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначаєЗакон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII(далі Закон №875-XII), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно дост. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

У відповідності до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Статтею 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні регламентовано Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. №70.

Предметом проведення перевірки, відповідно до п. 2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п.16 Порядку у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

У постанові від 21.11.2022 р. по справі № 400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019 р. Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та внесення змін до статті 19 Закону №875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки за таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

У вказаній постанові Верховного Суду від 21.11.2022 р. по справі №400/3957/21 колегія суддів зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на вищезазначене колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Колегія суддів вважає, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач 01.03.2022 року відповідно до наказу № 19/1-ОД у зв`язку із тимчасовим зупиненням роботи програми «Патронаж» через військові дії на території Харківської області оголошено простій 327 працівнику відповідача, які перебувають в зоні підвищеного ризику, про що надано до матеріалів справи копії наказу та акту про початок простою від 01.03.2022 року № 1. Надалі простій оголошувався ще 6 разів: 01.04.2022 року відповідно до наказу № 20/1-ОД у зв`язку із тимчасовим зупиненням роботи програми «Патронаж» через військові дії на території Харківської області оголошено простій 86 працівнику відповідача, які перебувають в зоні підвищеного ризику, про що надано до матеріалів справи копії наказу та акту про початок простою від 01.04.2022 року № 2. 01.05.2022 року відповідно до наказу № 29/1-ОД у зв`язку із тимчасовим зупиненням роботи програми «Патронаж» через військові дії на території Харківської області оголошено простій 91 працівнику відповідача, які перебувають в зоні підвищеного ризику, про що надано до матеріалів справи копії наказу та акту про початок простою від 01.05.2022 року № 3. 01.06.2022 року відповідно до наказу № 44/1-ОД у зв`язку із тимчасовим зупиненням роботи програми «Патронаж» через військові дії на території Харківської області оголошено простій 16 працівникувідповідача, які перебувають в зоні підвищеного ризику, про що надано до матеріалів справи копії наказу та акту про початок простою від 01.06.2022 року № 4. 01.07.2022 року відповідно до наказу № 52/1-ОД у зв`язку із тимчасовим зупиненням роботи програми «Патронаж» через військові дії на території Харківської області оголошено простій 14 працівнику відповідача, які перебувають в зоні підвищеного ризику, про що надано до матеріалів справи копії наказу та акту про початок простою від 01.07.2022 року № 5. 01.08.2022 року відповідно до наказу № 62-ОД у зв`язку із тимчасовим зупиненням роботи програми «Патронаж» через військові дії на території Харківської області оголошено простій 6 працівнику відповідача, які перебувають в зоні підвищеного ризику, про що надано до матеріалів справи копії наказу та акту про початок простою від 01.08.2022 року № 6. 22.08.2022 року відповідно до наказу № 66-ОД оголошенопростій 215 працівнику відповідача, які перебувають в зоні підвищеного ризику, про що надано до матеріалів справи копії наказу та акту про початок простою від 22.08.2022 року № 7.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 01.09.2022 року відповідачем було призупинено дію трудових договорів з 152 працівниками, про що надає до матеріалів справи копії витягів з наказів.

15.09.2022 року 78 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 28.09.2022 року ще 48 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 15.09.2022 року 78 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 30.09.2022 року 8 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 06.10.2022 року 6 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 12.10.2022 року 5 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 25.10.2022 року 2 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 07.11.2022 року 2 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 14.11.2022 року 1 працівника відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 18.11.2022 року 2 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 30.11.2022 року 1 працівника відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення. 09.12.2022 року 4 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. 28.12.2022 року 2 працівників відповідача було звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, про що надано до матеріалів справи копії наказів про звільнення.

Таким чином, враховуючи надані до матеріалів справи накази про звільнення працівників, призупинення дії трудових договорів, при підрахунку квоти для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складала 338, а не 500 осіб, як це зазначено в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, по якому норматив для відповідача становить 18 працівників з інвалідністю, а тому колегія суддів вважає, що відповідачем дотримано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік в 2022 році, у зв`язку з чим відповідно до чинного законодавства відсутня необхідність працевлаштовувати осіб з інвалідністю.

Вказані обставини дають підстави для висновку про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Колегія суддів зазначає, що в даному випадку інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві, відповідачу не потрібно, оскільки у 2022 році на підприємстві були працевлаштовані 18 особи з інвалідністю, які не були звільнені та продовжували працювати, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Крім того, колегія суддів встановила, що позивачем було зазначено в позовній заяві адресу місцезнаходження відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , на яку судом першої інстанції направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, та яка повернулася з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відповідач зазначив, що вся судова кореспонденція судом першої інстанції надсилалася відповідачу за місцем реєстрації юридичної особи, АДРЕСА_1 . Разом з тим, відповідач має фактичну адресу, яка відрізняється від його юридичної адреси, у зв`язку з чим з метою своєчасного надходження кореспонденції відповідач ще в 2021 році звернувся до АТ «Укрпошта» із заявою про переадресацію поштових відправлень з юридичної на фактичну адресу: 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 46, про що надає лист від 26.04.2021 р. № 379/02-30. Вищезазначену фактичну адресу відповідач також зареєстрував у податковому органі з метою провадження своєї діяльності відповідно до вимог законодавства, про що надає, копію звіту 20 ОПП від 2021р.). Проте, незважаючи на вчинення низки заходів задля своєчасного надходження поштових відправлень, з невідомих для відповідача причин останнім не отримано ані ухвали про відкриття провадження, ані копії позовної заяви, ані повісток про виклик у судове засідання, тому відповідача не було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та, як наслідок, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву та доказів до суду першої інстанції, які суд не мав змогу дослідити, внаслідок чого судом неправильно вирішено позовні вимоги та стягнуто з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені.

Отже, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква" виконано в повному обсязі норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Вищевикладене залишилось поза увагою суду першої інстанції, внаслідок чого судом неправильно вирішено позовні вимоги та стягнуто з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пеню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 6ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 6017 грн. 64 коп, про що свідчить платіжна інструкція №6006 від 01.12.2023 (а.с. 74).

З урахуванням того, що апеляційну скаргу задоволено, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністюна користь відповідача судові витрати в сумі 6017,64 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 по справі № 520/23788/23 скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 14070760) на користь Благодійної організації "Харківський єврейський благодійний фонд Хесед-Шааре Тіква" (РНОКПП 26067409) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6017 (шість тисяч сімнадцять) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський